"Психолого-педагогічна характеристика класного колективу"

Психолого-педагогічна характеристика класного колективу

10-А класу *********

ЗОШ школи I-III ступенів

Склад класу за віком і статтю.

Cпіввідношення дівчат і хлопців у даному колективі не є рівномірним. Більшість у класі належить дівчатам. Щодо вікових особливостей  то вони коливаються в межах 15-16 років.

Актив класу та його провідне ядро. Стисла характеристика активу і тих, хто не бере активної участі в колективному житті класу; лідерів (формальних і неформальних) та дезорганізаторів.

Велика заслуга у розподілі обов’язків належить класному керівнику, яка максимально врахувала індивідуальні особливості кожного учня та наявність його бажання. Діти які входять в учнівський актив значно розкутіші, більш впевнені в собі, мають велике коло друзів не тільки свого віку. Староста класу має статус формального та неформального лідера, це підтверджується її поведінкою та діяльністю.

Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які перешкоджають формуванню єдності класу.

Фактором, який перешкоджає формуванню єдності класу є конфлікт. Це зіткнення усвідомлено несумісних тенденцій, які обумовлені невідповідністю рівнем взаємин (соціальним, психологічним, соціально-психологічним) і проявляються в психічному напруженні і негативних емоційних реакціях, що призводять до тимчасової чи самостійної деструкції встановлених стосунків. Причинами конфліктів є наявність двох протилежних уявлень, участь у груповій діяльності, нетерплячість імпульсивність.

Стан організованості класу. Стиль і тон взаємовідносин, характер і спрямованість товаришування та дружби. Взаємовідносини між хлопцями і дівчатами.

Особливо загострюється почуття, пов’язані з усвідомленням свого «я», власної гідності, з потребою дружити, товаришувати. Пошук друзів, товаришів, спілкування з ними є одними з джерел емоційних переживань. В класі наявні неформальні мікрогрупи, членів яких зв’язують спільність уподобань, поглядів, інтересів, дружба. Потреба в друзях більшою мірою актуалізується у дівчат, ніж у хлопців. Період від 15-17 років характеризується виникненням двобічного взаємного зацікавлення хлопців і дівчат, яке стає загальними явищем. Поступово зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні відносини між хлопцями і дівчатами. Виникають і усталюються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатії, приязні, флірту, кокетування, залицяння, закоханості).

Ставлення членів колективу до навчання, праці та громадської діяльності.

Більшість учнів усвідомлює життєву значущість тих предметів, які вони вивчають в школі, їх роль в духовному розвитку людини, у підготовці до набуття спеціальності. Цим зумовлюється те, що інтерес до тих чи інших предметів зберігається в багатьох учнів навіть за умов недостатньо високого рівня їх викладання.

Успішність класу, загальні показники (індивідуальні і колективні) з окремих навчальних предметів, дисципліна та успішність за тижнями, місяцями, семестрами, їх динаміка. Взаємодопомога у навчанні. Причини неуспішності (об’єктивні й суб’єктивні) у навчанні окремих учнів і класу. Ставлення учнів до окремих навчальних предметів, учителів.

Характерними для стосунків між юнаками і дівчатами, коли в них виникає взаємна приязнь і симпатія є бережливе ставлення один до одного, повага, взаємодопомога у навчанні, праці

Світогляд учнів: загальний рівень, інтереси, культура мовлення, ставлення до мистецтва і до літератури, погляди на суспільне життя, ставлення до своїх обов’язків.

Зміни в свідомості, самосвідомості і світогляді особистості, що відбуваються в  цьому віці, позначаються на розвитку їх інтересів (пізнавальних, суспільно-політичних, естетичних, етичних. Нових рис набувають пізнавальні інтереси, поглиблюється інтерес до самостійних видів навчальної роботи, зокрема, дослідницького характеру.

В цьому віці збагачуються емоційні почуття, зростає їх емоційна вразливість. В естетичних переживаннях більше ліризму, поетичності. Естетичні почуття стимулюють їх спілкуватися з різними галузями мистецтва. Юнаки і дівчата люблять поезію, роблять перші спроби віршувати, намагаються передавати свої враження, думки у поетичній формі. Деякі ведуть щоденники, в яких записують свої думки, прагнення, сподівання, переживання й настрої. Старшокласники в цьому віці глибоко сприймають переживання героїв, зображених в художніх творах – почуття радості, скорботи, внутрішнього конфлікту від суперечливих бажань прагнень, жалю від нерозділеної любові, туги за ідеалом, ненависті до соціальної несправедливості. Ці переживання пов’язуються юнаками і дівчатами з роздумами про себе про своє майбутнє, стають складовими елементами їхнього світогляду. Пошуки таких переживань спонукають їх до першого ознайомлення з новими творами мистецтва, їх авторами. Не випадково деякі старшокласники стають палкими шанувальниками того чи іншого поета, музиканта, письменника, актора.

Культура поведінки: в школі, на уроках, на зборах і в час дозвілля, у громадських місцях і вдома, ставлення один до одного, до вчителів та батьків, до старших та молодших; зовнішній вигляд вихованців.

Усвідомлювання й додержання молодими людьми певних норм поведінки, прийнятих у нашому суспільстві, оцінка відповідності або суперечності своїх і чужих дій, намірів і вчинків цим нормам, а також вироблення свого ставлення до суспільних подій і суспільного життя породжує глибокі, міцні і тривалі моральні емоції. Шкільна форма в цій школі не є загальноприйнятою, тому всі учні одягаються на свій смак. Ставлення учнів цього класу до шкільної форми є негативним, оскільки вона порушує індивідуальність кожного учня. На зовнішній вигляд вихованців впливають, уподобання та матеріальний стан сім’ї.

Короткі висновки та пропозиції щодо організації подальшої виховної роботи з учнями класу.

Від грецького «характеристикос» – той хто служить відмінною ознакою; опис, аналіз, оцінка певних явищ, відмінних особливостей когось або чогось – одна із форм вивчення особливостей колективу. Психолого-педагогічна характеристика класного колективу складалася разом із класним керівником на основі спостережень. Вона є незмінним «помічником» сучасного педагога  в організації шкільного навчально-виховного процесу, що дозволяє оптимально враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця в умовах колективу, цілеспрямовано підвищувати якість навчання і виховання та доцільно розвивати учнівський колектив.

Дата                                                               Характеристику склала (П.І.Б.)

Класний  керівник                                                              (П.І.Б.)