«Особливості психолого-педагогічного супроводу та психологічної підтримки дитини в ситуації розлучення батьків»

Про матеріал
Ефективність психологічної підтримки родини в період розлучення в значній мірі залежить від рівня професійної кваліфікації психолога, особистісних якостей. Підвищення професійної майстерності практичних психологів щодо результативності взаємодії з батьками вихованців, використання інноваційних методів комунікації, передбачає реалізацію заходів, спрямованих на подолання емоційних, інтелектуальних та особистісних бар’єрів у спілкуванні. .З метою актуалізації і розширення знань та соціального досвіду щодо надання професійної допомоги учасникам освітньо-виховного процесу в роботі з сім’ями, що перебувають у ситуації розлучення розроблено тренінг для практичних психологів та соціальних педагогів . В програмі тренінгу використовувалися інтерактивні ігри, рольові, моделюючі, структуруючі вправи. Спрощений світ інтерактивних ігор дозволяє учасникам краще, ніж в складному реальному світі, пізнати і зрозуміти структуру і причинно - наслідкові взаємозв'язки. Тренінг будується на принципах: - самостійності – учасники шукають, формулюють і самі приймають рішення; - фокусування – увага на майбутніх можливостях, а не на минулих помилках; - творчої позиції – створюються такі ситуації, в яких учасники можуть щось знайти, відкрити, усвідомити; - підтримки – ведучий сприймається як підтримка для розробки і прийняття власних рішень. В програмі тренінгу передбачено моніторинг проблеми розлучення як соціально-психологічного явища, розгляд батьківських помилок в контексті розлучень та визначення шляхів профілактики, ознайомлення учасників з технологіями корекційно-розвивальної роботи з дітьми, що постраждали від розлучення батьків.
Перегляд файлу

                                                                                                                                                ДОДАТОК V

Тренінг на тему: «Сучасні практики і технології надання соціально-психологічної допомоги родині та дітям в ситуації розлучення»

 

Вирости в дійсно здоровій сім'ї – ось                справжній успіх зуспіхів.

                                                                 Р. Скіннер

 Мета - актуалізація і розширення знань та соціального досвіду практичних психологів щодо надання професійної допомоги учасникам освітньо-виховного процесу в роботі з сім’ями, що перебувають у ситуації розлучення.

Завдання.

  1. Здійснити моніторинг проблеми розлучення як соціально-психологічного явища.
  2. Проаналізувати батьківські помилки в контексті розлучень та визначити шляхи профілактики.
  3. Ознайомити учасників з технологіями психодіагностичної, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, що постраждали від розлучення батьків.

Цільова аудиторія: практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти.

Форми і методи проведення: аналітичні вправи, ігри - моделювання, психологічні ігри, руханки, перегляд відео за тематикою тренінгу, інформаційні повідомлення, мультимедійна презентація, «мозковий штурм», групові дискусії, рольові ігри, комунікативні вправи.

Методологічна і теоретична основа тренінгу: науково-психологічні уявлення про особливості сімейних взаємин (М. А. Абалкіна, Т.В. Андрєєва, І.В. Гребенніков, Е.Г. Ейдеміллер, С.В. Ковальов, Ю.Н. Олійник, Л.Б. Шнейдер, В.В. Юстіцкіс), психологічні підходи до надання консультативної допомоги сім'ї (Е. Берн, М. Боуен, П. Ватславік, С. Гордон, Н. Давідсон, В. Кемплер, В. Сатир)                                         

Програма тренінгу будується на принципах:

  • самостійності – учасники шукають, формулюють і самі приймають рішення;
  • фокусування – увага фокусується на майбутніх можливостях, а не на минулих помилках;
  •  творчої позиції – створюються такі ситуації, в яких учасники можуть щось знайти, відкрити, усвідомити;
  • підтримки – тренер сприймається як підтримка для розробки і прийняття власних рішень.

Результатом проведення тренінгу є:

- підвищення професійної майстерності практичних психологів щодо надання консультаційної допомоги учасникам освітнього процесу в роботі з неповними сім’ями (розвиток навичок роботи психолога з даною проблемою, вирішення індивідуальних консультативних запитів).

- розширення психологічної компетентності педагогів з питань попередження емоційного неблагополуччя у дітей під дією чинників сімейних криз оволодіння методом пояснення та підготовки до розлучення при роботі з дитиною; аналіз емоційного стану дитини; прогностичність при роботі з дитиною).

Обладнання та матеріали: екран, дошка з демонстраційним матеріалом, мультимедіа, 3 столи різного кольору, бейджики трьох кольорів, на столах: маркери, стікери, листи ватману, роздатковий матеріал з теми.

Тривалість : 4 год.

ХІД ТРЕНІНГУ.

І Підготовчий етап

  1.                     Вправа « Прийняття правил роботи групах»

Мета: прийняття правилдля продуктивної роботи.    Інструкція: учасникам пропонується самим визначити правила, яких будуть дотримуватись всі учасники протягом тренінгу. Ведучий після погодження з усіма, записує їх на ватмані, який залишається на видному місці до кінця зустрічі. (Регламент 10 хв)

  1. Вправа « Очікування»

Мета: формулювання завдань тренінгу, налаштування учасників на роботу, визначення мети, рівня інтересу до проблеми , зацікавленості у роботі, готовності прийняти відповідальність за витрачений час.                          Інструкція: учасникам пропонується зазначити на стікерах - човниках, свої очікування від заходу та, за бажанням, зачитати їх. (Регламент 10 хв)

ІІ Основна частина 

1. Бліц-опитування.

Мета: визначення обізнаності учасників з питань психологічного супроводу родини в період розлучення.                                                                           Інструкція: ведучий пропонує учасникам назвати епітети, які б характеризували розлучення, закінчивши речення “ Розлучення - це...” (Приклади можливих відповідей: це «криза відносин дорослих», «звільнення», «біль дитини», «крах сподівань», «поспішне рішення», «помилка дорослих», «грім серед ясного неба», «підступна зрада» тощо) (Регламент 10 хв)

2. Інформаційне повідомлення. «Розлучення як соціально-психологічне явище – соціально-психологічний моніторинг проблеми »

Сучасна сім’я переживає непрості часи. Демографічні, соціальні та економічні зміни у суспільстві істотно вплинули на українську родину. Згідно даних Держкомстату, Україна посідає перше місце в Європі за кількістю розлучень. За статистикою у 2016 році в Українi до 62% шлюбiв розпалося в умовах погiршення економiчного та матеріального становища             

Основною причиною розлучення в Україні називають алкоголізм, вимушену розлуку та нестатки. Ось який вигляд має п'ятірка причин, які штовхають на розрив стосунків. На першому місці стоїть алкоголізм. Із цієї причини розпадається кожна п'ята родина. На грунті матеріальних труднощів розлучаються у 15% випадків. Через зраду та ревнощі - у 12%. З причини незадоволення сексуальними стосунками розпадаються 5% сімей і стільки ж - через несприятиві житлові умови. А близько 4% розлучень стається з причини неможливості мати дітей.                                                         Невизначеність майбутнього, перебування чоловіка в зоні АТО, заробітки за кордоном одного з подружжя, вимушене переселення – також суттєво ускладнюють взаємини в родині. Однi шлюбнi пари можуть разом пережити такi перiоди, iншi — нi.                                                                       Розлучення батьків, незалежно від віку дитини та усвідомлення нею того, що насправді відбувається, завжди психотравмуюча подія, що зумовлює динаміку негативних явищ: напружену психологічну атмосферу в сім’ї, внаслідок дестабілізації емоційних стосунків між подружжям, та дисгармонійні батьківсько-дитячі взаємини після розлучення. У розлучених родинах порушуються головні умови повноцінного розвитку дитини: захист, любов, турбота про близьких, доброзичливість. Ці чинники, найчастіше ускладнюють особистісний та емоційний розвиток дитини. Психологи стверджують, що для людей, які пережили розлучення батьків у дошкільному віці, характерні такі прояви, як залежність, низький рівень самоповаги, нав’язливі страхи, тривожність, агресія, глобальне нехтування собою і соціальними відносинами. Помічено також, що поведінка дітей розлученого подружжя значно відрізняється від поведінки їхніх однолітків, які виросли з обома батьками. Так, перші рано дорослішають, прагнуть якомога швидше піти з батьківського дому, частіше впадають у депресію, вдаються до паління. Стосунки з батьками в них, як правило, холодні, далекі. На кінець 2017 року в Україні, за офіційними даними, більш як 130 тисяч дітей – «діти вулиці». І в тому, що дітям на вулиці краще, ніж поруч з батьками, провина дорослих. Адже діти йдуть від батьків у пошуках кращого життя, якого дорослі не спроможні їм створити. Саме серед цієї групи дітей найбільш часто встановлюється діагноз хворих алкоголізмом, наркоманією, велика кількість тих, хто намагається покінчити життя самогубством.              Проблеми дітей в ситуації розлучення не можуть бути ефективно вирішені лише зусиллями батьків. Сьогодні існує потреба в комплексній психолого-педагогічній підтримці дітей дошкільного віку, батьки яких розлучилися або перебувають у стані стійкого конфлікту. Вона сприятиме повноцінному та гармонійному розвитку дитини, вирішенню проблем соціально - морального виховання дітей, формуванню навичок взаємодії, організації спільної діяльності батьків і дітей. Своєчасна консультативна робота, враховуючи актуальні потреби сім'ї, допоможе розлученим батькам налагодити діалог у родинах, побудувати відносини між собою так, аби не нашкодити дітям. (Регламент 10 хв).  

3. Вправа “Батьківські помилки”

Мета: визначення та аналіз помилок, яких припускаються батьки при розлученні,  із зазначенням деструктивного впливу кожної на дитину.

Інструкція: ведучий пропонує назвати відомі учасникам тренінгу батьківські помилки, яких припускаються дорослі при розлученні. Після вичерпання варіантів відповідей ведучий підводить підсумок, називає помилки, яких припускаються дорослі.

Варіанти відповідей.

Помилки,

яких припускаються батьки при розлученні

1. В сім’ї замовчується ситуація щодо розлучення батьків.

2. Кожний з дорослих виправдовує свою поведінку щодо розлучення,критикуючи та поливаючи брудом іншого.

3. Часто сваряться в присутності дитини.

4. Дорослий, з яким залишилася проживати дитина після розлучення

батьків, чинить перепони щодо побачень дитини з тим із батьків, хто

проживаєокремо.

5. Батько, що проживає окремо, не вважає за потрібне часто бачитися із дитиною, яка є старшим підлітком, припускаючи, що в цьому немає потреби.

6. Батько/мати налаштовує дитину проти особи, з якою зав’язалисястосунки у батька/матері після розлучення.

7. Батько/мати докоряють дитині тим, що вона схожа характером, поведінкою на того, з ким розлучилися.

8. Батьки, що розлучилися, перебувають в ситуації хронічного конфлікту між собою, залучають до нього інших осіб та дитину.

9. Матері, що розлучилися, звужують коло спілкування з оточуючими, відмовляються від будь-яких стосунків з особами чоловічої статі.

10. Батьки перетворюють дитину в посередника.

11. Різко змінюють стиль виховання: занадто лають чи заохочують дитину або ж відсторонюють її на задній план чи передають на виховання дідусям і бабусям.

12. Перетворюють дитину у психолога: діляться з нею своїми негативними емоціями по відношенню до колишнього чоловіка або дружини.

Інструкція: ведучий роздає аркуш із зазначеними помилками, пропонує проаналізувати їх та назвати деструктивний вплив на дітей. По закінченні регламенту одній із груп пропонується дати відповіді стосовно аналізу батьківських помилок, їх наслідків, а іншій – відмітити ті, що співпадають з їхніми. Після цього – дві інші мікрогрупи доповнюють відповіді попередньої групи. (Регламент 20 хв)

4. Рольова гра« Діти і розлучення»

Мета: розширення чуттєвого досвіду, проживання почуття героїв гри, рефлексія, розвиток здатності до емпатії, розкриття причинно-наслідкових механізмів ситуації розлучення та способів позитивного вирішення ситуації.   Інструкція: ведучий пропонує по колу промовити по черзі слова: мама, тато, дитина. Так складається три групи: «мами», «тата», «діти», які об’єднуються в “родини”. Членам кожної родини пропонується зазначите, по скільки усім років, чим займається кожен. Батьки – адекватні. Сімейна ситуація – сприятлива.

Завдання: повідомити дитині про розлучення таким чином, щоб воно було на рівні її розуміння та якомога менше травмували її. Далі пропонується способом обривання створити силуети мами, тата, дитини. Підібрати та назвати епітети, які характеризують стан, почуття матері, батька, дитини в сім’ї, що розпалася. Позначити це на своїх силуетах. По закінченні, за бажанням, зачитуються відповіді. (Регламент 30 хв).                                               Ведучий резюмує: діти відчувають образу, страх, злість, провину тощо. Мами/тата – розчарування, дратівливість, втому, розгубленість, незахищеність, страх, самотність, злість, почуття провини тощо. Це свідчить про наявність внутрішньої дезгармонії, деформації особистості, як наслідок дії стресової ситуації. В такому стані і діти, і дорослі потребують допомоги.

5. Перегляд відеороліка «Як діти говорять про розлучення батьків». Обговорення. (Регламент 15 хв)

 

6. Інформаційне повідомлення  з відеопрезентацією.

Психологи стверджують, що сприйняття розлучення відрізняється в залежності від віку дитини. Удітей від півтора до трьох років розрив між батьками може викликати сильний страх самотності, сприяти різким змінам настрою і, навіть,провокувати відставання у розвитку. Маленьким дітям буває непросто зрозуміти мотиви, які рухають дорослими. Часто діти звинувачують себе в тому, що батьки вирішили розлучитися. Малеча від трьох до шести років зазвичай сильно переживають з-за того, що нездатні вплинути на ситуацію. Їх мучить постійна тривога і невпевненість у власних силах. Школярі (6-12 років) нерідко сподіваються на те, що в їх силах «помирити» батьків. У цьому віці у дитини зазвичай формується власний погляд на ситуацію, і вони можуть звинувачувати в розлученні одного з батьків. Стрес, викликаний від’їздом батька або матері, може спровокувати розвиток різних фізичних нездужань. Діти у віці від тринадцяти до вісімнадцяти років іноді відчувають, що повинні підтримувати кинутого батька й молодших братів і сестер, що призводить до надмірних емоційних перевантажень.

При розлученні найчастіше дитина залишається з мамою. Така тенденція отримала назву «самамама». Проте трапляються поодинокі випадки, коли дитину виховує тато.  (Регламент 15 хв)

7. Гра “САМАМАМА” або “САМТАТО”

Інструкція: ведучий пропонує всім учасникам на вибір взяти по одній геометричній фігурі: коло рожевого кольору, чи трикутник – синього. Таким чином група ділиться на «тат» (трикутник) і мам (коло). Завдання групам: пі розробити рекомендації для тат і мам відповідно назви групи, які слід виконувати в ситуації розлучення задля збереження психічного здоров’я дітей. Рекомендації зачитуються однією із груп, а інша відмічає у себе, ті, щосхожі за змістом. Ведучий звертає увагу на те, що більшість із них по змісту схожі між собою, стосуються і батька, і матері. (Регламент 20 хв)

Рекомендації батькам

1. Повідомте дитині про свій намір проживати окремо один від одного (пророзлучення) завчасно.

2. Запевніть дитину, що розлучаються батьки між собою, а не з нею.

3. Забезпечте умови, за яких дитина за, її бажанням, могла б безперешкодно

спілкуватися з обома батьками, родичами (дідусями, бабусями, тітками, дядьками тощо), якщо це не загрожує фізичному здоров’ю та психологічному благополуччю дитини.

4. Не налаштовуйте дитину один проти одного.

5. Займайте нейтральну позицію щодо свого/своєї колишнього/колишньої.

6. Приділяйте дитині більше часу, ніж до розлучення.

7. Розумійте та приймайте почуття дитини, навіть якщо вона звинувачує васу розлученні.

8. Частіше говоріть дитині про свою любов до неї. Підтверджуйте цечинками.

  1. Руханка « Будинок, фермер, землетрус»

Мета: зняття мязового напруження, активізація учасників, стимулювання взаємодії. (Регламент: 10 хвилин).                                                                                                         Інструкція. Тренер об’єднує учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднувала руки над головою, утворюючи «дах» будинку. Третій учасник стає всередину будинку під «дахом», цей учасник буде «фермером». Учасники уважно слухають і виконують команди тренера. За командою «будинок»! двійки, які утворюють «будинок» мають знайти собі інших «фермерів», котрій в цей час нерухомо стоять на своїх місцях; за командою «фермер!», на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові «будинки»; за командою «землетрус!», кожен член трійки повинен знайти собі нових партнерів. Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.

9. Вправа «Наслідки розлучення»

Інструкція: Ведучий дає групам по шматку лінолеуму, на одному з яких намальовано силует дитини, на двох інших – чоловіка, жінки. Завдання групам: відмітити на силуетах чоловіка (батька), жінки (матері), дитини, як позначаться на їх поведінці вплив розлучення (дитина буде боятися проявляти ініціативу, уникати створення власної сім’ї тощо). Учасники озвучують відповіді.

Після цього ведучий пропонує одному із учасників «допомогти» дитині позбутися проблем (витерти будь-якими засобами «проблеми» дитини) – відновити малюнок. Чи легко це вдається? Що відбувається? Чи можна повернути первозданність силуету, що для цього потрібно? До чого вдавалися, відновлюючи малюнок? (Зворотній зв'язок з учасниками, що відновлювали малюнок). Ведучий резюмує: нелегко навіть в ігровій формі повернути первозданність малюнку. Саме так нелегко нейтралізувати емоційні проблеми дитини, що виникли внаслідок розлучення батьків. Самотужки позбутися проблеми досить складно. В реальному житті необхідний час, ресурси, комплексна допомога, аби повернути дитині внутрішню гармонію від отриманого стресу.(Регламент 20 хв)

Ведучий:

10.«Відкритий мікрофон» (Учасники обмінюються думками).

Мета: з’ясування думку учасників: як допомогти дітям в зазначених життєвих ситуаціях? З чого починати? (Регламент 15 хв)

11. Гра «Печена картопля».

Мета: активізація учасників,

Інструкція. Для участі в грі ведучий запрошує всіх учасників обєднатися в коло. Учасники під музику передають по колу «гарячу» картоплю. Коли музика зупиняється, учасник знімає верхній листочок, в який загорнута картопля  із запитанням, на які дають відповідь. Допускається використання допомоги групи підтримки. (Регламент 10 хв)

П’ять висновків про розлучення:

  • Необхідним залишається спілкування з обома батьками – «татусеві дні»;
  • Після розлучення у дитини можуть виникати різні почуття до тата і мами. Необхідно прийняти ці почуття, навіть якщо це агресія, негативізм (знецінення);
  • Важливо скласти позитивний міф про того з батьків, хто відокремився, поважати його право на це;
  • Дати зрозуміти дитині, що батьки будуть продовжувати її любити незалежно від місця проживання;
  • Любов до батьків ніяк не ділиться надвоє…

ІІІ Заключний етап. Рефлексія.

 Перегляд  мультфільму « Всі діти повинні бути захищені і купатися в любові». ( Регламент 10 хв)

 Вправа « Збір очікувань» (Регламент 15 хв.)

Мета: визначити враження учасників від проведеного заходу, їх емоційний стан, можливі висновки.

Інструкція. Шановні учасники тренінгу, на своїх човниках ви здійснили подорож по нашому заходу, час якого вже закінчується. Нам цікаво дізнатися, чи здійснилися ваші очікування, можливо, ваші висновки та рекомендації нам для подальшої роботи, та вкажіть:

- що нове для себе відкрив(ла)?

- що отримане в ході тренінгу візьмете в роботу?

 

 

doc
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Інкл
Додано
21 лютого 2020
Переглядів
1256
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку