Тренінг «Розвиток креативності педагогічних працівників»

Тренінг «Розвиток креативності педагогічних працівників»

Вступне слово тренера. (3хв.)

Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому. Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі. Це знає ваш мозок. Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви зможете дійсно все.
 Роберт Кіосакі

Під час тренінгу ми усвідомимо сутність та значення креативності, подолаємо бар’єри стереотипного мислення, розвинемо навички управління креативним механізмом. Пропоновані вправи орієнтовано на формування базису для генерації нових ідей, удосконалення нестандартного підходу до власної професійної діяльності, підвищення рівнів креативної командної та індивідуальної роботи в нестандартних умовах.

Варто пам’ятати, що толерантність, доброзичливість, терпіння кожного з нас перетворять тренінг на синергетичний процес взаєморозуміння та довіри.

Актуалізація базових знань учасників тренінгу

Для ефективного проведення тренінгу креативності учасникам варто домовитися про спільне визначення базових понять (додаток до плану заходу).

1.               Згуртованість (знайомство учасників)

Вправа «Пісочний годинник»

Візьміть, будь ласка, стікери і напишіть свої очікування від сьогоднішнього тренінгу.

Учасники приклеюють стікери, озвучуючи свої сподівання, на заздалегідь підготований плакат з намальованим пісочним годинником.

Вправа «Я вмію»

Учасники тренінгу стоять колом. Тренер учасникам м’яч і формулює завдання: перекиньте м’ячик будь-кому з учасників, називаючи вміння, яким ви володієте найкраще. Той, хто ловить м’ячик, має сказати, чи володіє він цим умінням.

Якщо – так, то він називає власне вміння та перекидає м’ячик наступному учаснику. Якщо – ні, то визначає чи бажає опанувати цим вмінням, каже, що може робити якнайкраще та перекидає м’ячик наступному учаснику.

Наприклад: я найкраще вмію писати вірші, - перекидає іншому учаснику. Він відповідає: «Умію, але найкраще вмію слухати іншого». Перекидає м’ячик наступному учаснику, який констатує: «Не вмію, тому що…Але найкраще вмію малювати» і т.д.

Час виконання 7 хвилин.

Вправа «Оберіть ім’я фігурі»

Перед вами зображені дві фігури: овал та трикутник. Оберіть їм ім’я з двох варіантів «Малюма» та «Такуті».

За результатами вправи тренер робить висновок про стандартне і нестандартне мислення, зазвичай учасники називають трикутник – Такуті, а овал – малюма, що свідчить про стандартне мислення, учасники керуються логікою та досвідом.

2.               Дивергентне мислення

Мислення дивергентне (від лат. divergere – відхилятися, розходитися) - мислення, пов’язане з розв’язанням задач, що мають багато нестандартних оригінальних рішень. Воно припускає існування декількох правильних відповідей. Дивергентне мислення розглядають як основу креативності.

Вправа «Метод фокальних об’єктів»

Суть його ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на фокальний об'єкт, унаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дають змогу подолати психологічну інерцію.

Послідовність застосування методу фокальних об'єктів така:

- вибір фокального об'єкта;

- вибір 3…4 випадкових допоміжних об'єктів, абсолютно не пов'язаних з нашим головним фокальним (вибирають, як правило, навмання зі словника, каталогу, технічного журналу тощо);

- складання списків характерних ознак (властивостей) випадкових об'єктів (не менше трьох характеристик, але чим більше — тим краще); - генерування ідей шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів;

- розвиток сполучень шляхом вільних асоціацій (вибір кращих варіантів для подальшого опрацювання, знаходження до них певних асоціацій);

- оцінка отриманих ідей і відбір корисних рішень на предмет реалізації ідеї.

Якщо в результаті ми отримали варіант, який нас повністю влаштовує — значить, метод фокальних об'єктів спрацював і можна приступати до реалізації ідеї. Якщо ідеї немає — можна спробувати ще раз, заново пройшовши всі кроки вже з іншими об'єктами.

Не обов'язково, щоб усі обрані об'єкти якимось чином підходили до об'єкта, що вдосконалюється, але, використовуючи цей метод, можна вибрати велику кількість найрізноманітніших варіантів.

 

 

 

1 група

Фокальний об’єкт – глобус

Допоміжні об’єкти: магніт, маркер, навігатор, грошові знаки

 

 

 

 

2 група

Фокальний об’єкт: годинник

Допоміжні об’єкти: проектор, Googl-диск (інформаційне сховище), фліп-чарт, сонячна батарея

 

 

 

3 група

Фокальний об’єкт: дошка

Допоміжні об’єкти: wi-fi, телефон, фарби, провід

 

 

 

4 група

Фокальний об’єкт: скакалка

Допоміжні об’єкти: відеокамера, серце, лампочка, термометр

 

 

 

Метод продуктивної творчості простий в освоєнні, легкий у застосуванні і дозволяє за дуже короткий час створити велику кількість інноваційних ідей, що не мають аналогів на ринку.

Час для виконання - 10 хв., для обговорення - 3хв. для кожної малої групи. (22 хв)

 

Вправа «Друдли»

Droodle – це загадка-головоломка. Малюнок, на підставі якого неможливо точно сказати, що це таке. Винахідник друдлів Роджер Прайс, комедійний письменник.

Приклад:
Запитання: Що бачите на картинці?
Варіанти відповідей:
п’ятачок;
розетка; 
піднос з чашками, тарілками;
два солдати в човні;
середня частина касети від магнітофону;
пароплав ( вид зверху); 
космічний корабель (вид ззаду);
цистерна з двома отворами; 
вилка від електроприладу.

Час на виконання - 7 хв., на обговорення – 3 хв. для кожної малої групи. (19 хв)

Вправа «Оригінальне використання»

Мета: Розкрити креативні здібності учасників, розвивати комунікативне спілкування, уяву та фантазію, тренувати якості творчого мислення(швидкість, оригінальність, гнучкість),акцентує увагу учасників на розподілі ролей у групі при вирішенні креативних завдань.

Опис вправи: Вправа передбачає придумування якомога більшої кількості різноманітних принципово здійсненних способів оригінального використання предметів.

1) окуляри, кулькова ручка, файл, указка

2) мікроскоп, циркуль, щоденник, пенал

3) скріпка, кубок, скотч, клей

4) ножиці, драбина, ланч бокс, кольорові олівці

Час на виконання вправи - 5 хв., 2 хв. кожній малій групі для представлення. (13 хв)

3.               Уява і виразність

«Відчуття» (робота в групах)

Тренер пропонує учасникам подумати і обрати предмет, що символізує цієї миті емоційний стан, переживання й досвід учасника (наприклад: фен, ручка, чашка, тощо).

Далі тренер пропонує в групках розповісти одне одному про те, які саме матеріальні властивості обраного ним предмета характеризують або за аналогією передають особливості їх досвіду (наприклад, чому парасолька –це ви?).

Варто зазначити не лише позитивні ознаки чи якості предмета, а й негативні. Учасники групи мають обговорити власні спостереження: що було легко і що складно, що дізналися нове про себе, які оригінальні проекції побачили.

Час виконання - 5 хвилин.

«Складання казки» (використання МАК)

Мета: розвиток творчої уяви, зв’язного мовлення, логічного мислення, виявлення переважаючих стратегій подолання труднощів, прихованих мотивів і потреб.

Хід проведення: із колоди карток учасники обирають 5 карт. Почергово відкриваючи їх, учасники складають казку за наступними етапами:

Перша карта: «Жив-був…» Хто головні герої? Де і коли це було?

Друга карта: «І ось одного разу…». Виникає важлива подія чи з’являється перешкода, яку необхідно подолати. Яка подія відбулася? Які перешкоди виникли?

Третя карта: «Через це…». Різка зміна життя героя, через що життя іде інакше. Яким чином змінюється життя героя? Що він відчуває, що переживає, що думає? Що робить? Які вчинки здійснює?

Четверта карта: кульмінація розвитку подій, виявлення зовнішніх помічників і внутрішніх ресурсів. Як герой долає перешкоди? Хто і що йому допомагає?

П’ята карта: «Завершення казки/історії». Чим закінчується казка? Хто є негативними героями і чому? Хто є позитивним героєм і чому? Як змінилося життя героя? Яких результатів він досягнув?

Учасники повинні описати мораль казки, придумати їй назву. Чого ця казка вчить? Про що попереджає? Який її основний урок? На що націлює? Які висновки можна взяти у своє життя?

Час для підготовки - 10хв., для виступу кожної малої групи по 4 хв. (26 хв)

4.               Творчість та взаєморозуміння

Вправа «Найкраща форма» (колажування)

Колажування – це об’єднання окремих, розбіжних об‘єктів в єдине ціле. Ми вважаємо, що саме технологія колажування допомагає творчо відтворити форму, суть педагогічного явища, його структуру.

Робота в малих групах. Тренер викладає на стіл папір, кольорові олівці, фломастери. Пропонує кожній групі взяти аркуш паперу і намалювати, сконструювати, наприклад, поняття «креативний педагог», таким, яким його розуміють в окремій групі. Кожна підгрупа презентує власне бачення концепції, пояснює дібрані образи, символи, знаки.

Після обговорення тренер підбиває підсумок, виокремлюючи основні ідеї щодо феномена й виявів креативності, умов її формування, розвитку та функціонування.

Час на виконання -10 хв., на презентацію - 4 хв. для кожної групи. (26 хв)

5.               Креативна команда. Медіаграмотність.

Сучасний педагог застосовує інноваційні технології у своїй роботі. І бути медіаграмотним важливо для саморозвитку кожного з нас. Хочу вас ознайомити з етапами створення відеоролика і запропонувати створити власний проєкт та прорекламувати його.

Для зйомки якісного рекламного відеоролика потрібно:

     Ідея!

     Концепція: сценарій

                         хронометраж (до 1 хвилини)

                         локація

     Головний герой

     Кінообладнання

     Оператор

 

«Рекламний ролик» + «Інвентаризація ресурсів»

Учасники тренінгу об’єднуються в малі групи. Тренер пояснює завдання: «Усі ми маємо уявлення про сучасну рекламу й добре розуміємо, якими різноманітними можуть бути презентації того чи того товару. Наразі ми зібралися, щоб створити власну рекламну концепцію певного освітнього проєкту чи освітньої послуги. Ваше завдання – зацікавити публіку освітнім проєктом, підкресливши всі його найкращі особливості та характеристики». Для цього необхідно:

• Чітко сформулювати мету проєкту (наприклад, створити сучасний спортивний клуб для дітей, організувати музичний центр для надання освітніх послуг тощо);
• Виокремити специфічні особливості, риси, характеристики проєкту, те чим він принципово відрізняється від уже наявних;
• Визначити цільову аудиторію;
• Вигадати креативний слоган.

 «Інвентаризація ресурсів»

Проаналізувати ресурси для реалізації власного проєкту. Для цього потрібно:

• Записати мету за системою SMART (Specific – конкретна, Measurable – вимірювана, Achievable – досяжна, Relevant – актуальна, Time-bound – з визначеними часовими межами);
• Визначити необхідні ресурси для досягнення мети;
• Визначити наявні ресурси;
• Визначити ресурси, яких бракує;
• Визначити, де можливо взяти необхідні ресурси;
• Визначити перші кроки для досягнення мети.

Після інвентаризації кожна група стисло презентує визначені позиції та підбиває підсумки роботи. Також доцільно визначити розподіл ролей у групі (генератор ідей, мотиватор, координатор, аналітик, критик, реалізатор).

Час на підготовку – 10 хвилин, час для презентації 5 хв. для кожної групи. (30 хв)

6. Підбиття підсумків тренінгу

Підбиваючи підсумки, тренер може запитати:

• Які у вас виникли емоційні стани і як вони змінювалися під час виконання вправ?
• Що вам допомагало виконувати вправи?
• З якими труднощами ви зіштовхнулися під час виконання вправ?
• Які нові знання, якості, компетенції ви набули, поглибили, удосконалили?
• У якій сфері професійно-педагогічної діяльності ви зможете їх застосувати?

(5 хвилин)

Додатки

Базові поняття

Креативність (англ. create – створювати, creative – творчий) – це здатність створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, що відхиляються від прийнятих схем мислення, успішно вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, а також здатність вирішувати проблеми , що виникають всередині статичних систем. Це бачення проблем під іншим кутом і їх рішення унікальним способом. Креативне мислення це революційне і творче мислення, що носить конструктивний характер.

Мислення дивергентне (від лат. divergere – відхилятися, розходитися) - мислення, пов’язане з розв’язанням задач, що мають багато нестандартних оригінальних рішень. Воно припускає існування декількох правильних відповідей. Дивергентне мислення розглядають як основу креативності.

Метод фокальних об’єктів (МФО) — це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до фокального об’єкта властивостей або ознак випадкових об’єктів. Метою методу є вдосконалювання об’єкта за рахунок одержання великої кількості оригінальних модифікацій об’єкта з несподіваними властивостями.

Суть методу полягає в перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється, який лежить ніби у фокусі перенесення й тому називається фокальним. Утворені незвичайні сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій.

Друдли. Droodle – це загадка-головоломка. Малюнок, на підставі якого неможливо точно сказати, що це таке.

Послідовність застосування методу фокальних об'єктів така:

- вибір фокального об'єкта;

- вибір 4 випадкових допоміжних об'єктів, абсолютно не пов'язаних з нашим головним фокальним;

- складання списку характерних ознак (властивостей) випадкових об'єктів;

- генерування ідей шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів;

- розвиток сполучень шляхом вільних асоціацій (вибір кращих варіантів для подальшого опрацювання, знаходження до них певних асоціацій);

- оцінка отриманих ідей і відбір корисних рішень на предмет реалізації ідеї.

 

 

Глобус

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Годинник

         

Скакалка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дошка

 

 

 

 

 

 

 

 

магніт       маркер навігатор

 грошові знаки

проектор  

Googl-диск (інформаційне сховище)

 фліп-чарт

 сонячна батарея

wi-fi           телефон

фарби         провід

відеокамера     серце  лампочка   термометр

окуляри	кулькова ручка
файл	указка

 

 

мікроскоп	циркуль
щоденник	пенал

 

 

 

скріпка	кубок
скотч	клей

 

ножиці	драбина
ланч бокс	кольорові олівці

 

Етапи казки

Перша карта: «Жив-був…» Хто головні герої? Де і коли це було?

 

Друга карта: «І ось одного разу…». Виникає важлива подія чи з’являється перешкода, яку необхідно подолати. Яка подія відбулася? Які перешкоди виникли?

 

Третя карта: «Через це…». Різка зміна життя героя, через що життя іде інакше. Яким чином змінюється життя героя? Що він відчуває, що переживає, що думає? Що робить? Які вчинки здійснює?

 

Четверта карта: кульмінація розвитку подій, виявлення зовнішніх помічників і внутрішніх ресурсів. Як герой долає перешкоди? Хто і що йому допомагає?

 

П’ята карта: «Завершення казки/історії». Чим закінчується казка? Хто є негативними героями і чому? Хто є позитивним героєм і чому? Як змінилося життя героя? Яких результатів він досягнув?

 

Учасники повинні описати мораль казки, придумати їй назву. Чого ця казка вчить? Про що попереджає? Який її основний урок? На що націлює? Які висновки можна взяти у своє життя?