«Особливості розвитку сучасних шестирічок»

(виступ на зборах батьків майбутніх першокласників) На початку зборів батькам роздаються анкети (додаток 1), які вони заповнюють.

Слайд 1 Слайд 2

X ,Y,Z… Для когось це просто букви,  набір літер,  хтось згадав, що це написано латиницею...  Але  це про наших дітей.

Відповідно до теорії поколінь  на зміну поколінню «Z» прийде нове - покоління «Альфа». Слайд 3

Теорії поколінь Вільяма Штрауса і Ніла Хоува вже 26 років. На думку авторів, цінності поколінь змінюються циклічно. Тож їхні головні риси можна не тільки виявити, спираючись на результати досліджень, а й спрогнозувати. Сучасні діти (покоління Z) —інфантильні, орієнтовані на думку однолітків, з кліповим мисленням. 

Слайд 4 

Покоління  Z,  «Цифрове» покоління замінять ті, кого називають «дітьми смартфонів», Google babies, поколінням «дзен» та «альфами».

Поколінням Альфа вважаються діти  народжені з 2010 року. Ці діти потрапили у вир стрімкого розвитку технологій і соціальних змін.

Слайд 5

Типовий представник покоління Альфа - це дитина, яка освоює Youtube раніше, ніж навчиться писати і читати. Найкращий вид дозвілля для нього - це серфінг в Інтернеті, соціальні мережі і перегляд відео. Для «альфа» віртуальний світ не відрізняється від реального. Чим більше те, що ми бачимо на екранах смартфонів стає схожим на наше життя, тим більше віртуальний світ перестає бути чимось унікальним. Тому покоління «Альфа» сприйматиме цифрову інформацію на такому ж рівні, як і в реальному житті.

Їм властива багатозадачність і нетерплячість. Тільки натиснули кнопку і вже хочуть мати відповідь,результат. 

Вони не стануть нічого робити з примусу. Точно знають, чого не хочуть. Щоб від них чогось добитися, треба знайти те, що їх мотивує та надихає.

Вони готові прийняти ваші правила гри тільки, якщо їм це цікаво та зрозуміло, для чого їм це робити.

Для них не існує формальностей та субординації. Рамок та авторитетів. Не посади, соціальний статус чи приналежність до певної групи зможуть викликати у них повагу та бажання наслідувати. А тільки ваш образ життя, погляди, яких ви притримуєтеся, та цінності, які транслюєте.

Їх свідомість відмовляється сприймати, що колись не було мобільних та інтернету.

Вони виросли з інтернетом, для них не існує культурних та політичних кордонів чи відмінностей. Вони гнучкі і толерантні.

Вони  будуть схильні до нестандартних рішень. Їх змалку цікавитимуть глобальні проблеми сучасності: глобальне потепління, космос, нестача ресурсів. Причому, навіть у дитинстві вони будуть впевнені, що самостійно зможуть вирішити всі складнощі.

Але при всьому оптимізмі, вчені б’ють на сполох – через сидячий спосіб життя та постійне перебування в гаджетах проблема ожиріння розростеться до небувалих масштабів.

Ось такі прогнози вчених.

Але з огляду на величезний потік інформації й можливості її поглинати безперервно, тривала концентрація буде під силу лише небагатьом, що негативно впливатиме на засвоєння інформації тобто навчання. Як наслідок виникають проблеми з самоконтролем та мотивацією.

А тепер спробуємо розібратися, шановні батьки, чи готові ваші діти до навчання в школі?

Назвіть ,будь-ласка, умови за яких дитина успішно адаптується до  навчання у школі. (Варіанти відповідей батьків) Слайд 6

Щоб дитина успішно навчалася, вона повинна:

-  бути біологічно  зрілою, фізично розвинутою

-  виявляти інтерес;

-  навчатися в того, хто її може навчити. Слайд 7

Біологічна зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини.  Такаож дитина має бути фізично разинутою. Слайд 8

Дві інші складники  відносяться до  психологічної  готовністі. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

•      соціальний;

•      емоційно-вольовий;  інтелектуальний;  мотиваційний.

Соціальний  компонент.

Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.

Емоційно-вольовий.

Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційновольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. 

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

Інтелектуальний.

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Мотиваційний.

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов’язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

Не можна примушувати до навчання. Ваше завдання- збудити в дитині цікавість і бажання здобути нові знання.

Запамятайте, що дитина може вміти чудовоо писати  й читати, але не бути готовою йти до школи, і навпаки – може біти готовою, навіть якщо не знає жодної літери.

Важливіше навчити дитину інших речей!

Допоможіть дитині навчитися:

Слайд 9

 набути певних гігієничних, робочих і  культурних навичок (ці навички допомагають дитині задовільнити свої потреби, встановити взаємини з оточуючими, застосувати повною мірою свої здібності. Засвоюючи ці навички дитина стає самостійнішою, відповідальнішою, має добрі стосунки в товаривстві,, відповідно є впевненішою в собі. А це все сприяє тому, що дитина легше адаптується у школі, краще там почувається).

Позитивно на розвиток дитини впливає виконання певний обо'вязків.   Слайд 10

Марія Монтессорі казала «Ніколи не допомагайте дитині із завданням, якщо вона

відчуває, що може справитись сама».  А з чим же діти у 6-8 років можуть справитися?  Багато з чим.

Слайд 11

У презентації представлений перелік обов'язків, які можуть виконувати діти різного віку. 

Слайд 12

Сім причин, чому дітям необхідні домашні обов’язки

Більшість педагогічних розвивальних методик містять в своїй основі роботу по дому? Наприклад, за системою Монтессорі, хатні справи можуть стати чудовим елементом розвивальних ігор!

Повноцінний член сім’ї. Коли ваш малюк бере участь у повсякденних справах, допомагаючи мамі чи іншим, він одразу стає повноцінним учасником домашнього життя! Ці завдання можуть бути зовсім простими: полити квіти, поставити посуд у посудомийку, погодувати улюбленця. Не забувайте хвалити дитину — говорити, настільки важлива її допомога, і що вона все робить чудово. Фраза: «І що б я без тебе робила, ти мій найкращий помічник!» може запевнити вашу малечу в тому, що без дитини мама ну ніяк не впорається.

Уміння завершувати справи. Скільки разів ви починали грандіозні плани, а потім здавалися на півдорозі? Допоможіть своїм дітям уникнути подібного у майбутньому! Спочатку давайте легкі, швидкі завдання: «Склади свою футболочку», з часом можна перейти до складніших: «Давай усі твої чисті речі складемо на твою поличку». Важливо довести справу до кінця! Тому прослідкуйте за виконанням завдання та підбадьорюйте малюка, коли необхідно.

Гарні звички та необхідні вміння на все життя. Часто турботливі матусі роблять все за своїх коханих дітей, не допускаючи їх до побутових обов’язків. Як наслідок, вже дорослі юнаки й дівчата нездатні заварити чай і розібратися з брудним посудом... Надмірна опіка і відгородження ваших дітей від побуту робить їх несамостійними й залежними від інших. Якщо ж з дитинства залучати дітей до домашніх справ — у майбутньому це допоможе їм бути повноцінними членами суспільства!

Відчуття відповідальності. Все дуже просто: якщо вчасно не полити квіти — вони зав'януть; не погодувати рибок — вони будуть голодні. Так, інколи потрібно нагадувати — діти часто ненавмисно забувають. Проте загальне відчуття відповідальності та обов’язку розвиваються у малюків дуже добре.

Вчаться бути потрібними. Дитина, яка постійно виконує домашні обов’язки, починає відчувати свою важливість і незамінність. Як наслідок — почуття того, що дитина «потрібна» добре впливає на самооцінку і любов до себе. Також це позитивно впливає на стосунки з батьками.

Засвоєння поняття «хочу» і «треба». Не завжди діти виконують хатні обов’язки з великим задоволенням. «Хочу» дивитися мультики цілісінький день, а «треба» прибрати свої іграшки. Проста допомога мамі — це щеплення проти зіпсованості. Діти, котрі звикають виконувати побутові справи, згодом показують кращі результати в навчанні та спорті. І все тому, що уміння виконання простих завдань у них закладено змалечку!

Робить життя сім’ї легшим. І нарешті, якщо ваші діти допомагають вам із хатніми справами, у вас буде більше часу… на своїх дітей! Краще разом прибрати помешкання, а вільний час провести в іграх чи на прогулянці, аніж мама цілий день буде зайнята на кухні, поки діти сумують без неї.

На початку зборів ви, шановні батьки, отримали анкети. Давайте підведемо підсумок.  За кожну відповідь «Так» ви зараховуєте 1 бал. Підрахуйте, будь ласка,  загальну кількість балів .

Слайд 13

Результати анкетування:

15-18 балів — дитина готова йти до школи. Ви не даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.

10-14 балів— ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «Ні», підкажуть вам, над чим ще бажано попрацювати.

9 і менше — почитайте спеціальну літературу, спробуйте приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Слайд 14

Найголовніше, любіть свою дитину!

Додаток 1