Особливості розвитку емоційного та соціального інтелекту в молодших школярів засобами дидактичної гри

 Особливості розвитку емоційного та соціального інтелекту в молодших школярів засобами дидактичної гри

Молодший шкільний вік є сенситивним для розвитку і формування емоційного та соціального інтелекту, оскільки учням початкової школи притаманна емоційна чуйність до подій, які відбуваються; чуттєва забарвленість сприйняття, уяви, розумової та фізичної діяльності; безпосередність і відвертість у вираженні власних чуттєвих переживань. Відповідно до сучасних психологічних досліджень, діти даного віку володіють вже сформованими здібностями диференціювати емоційні почування і будувати когнітивні схеми розпізнання емоційних станів. Що стосується базових емоцій, то у дітей молодшого  шкільного віку вже є чіткі уявлення, які вони можуть виявляти вербально; учні легко можуть зрозуміти емоції, які виникають у відомих їм життєвих ситуаціях, їхній словник емоцій в даному віці перебуває в стадії активного формування.

Розвиток емоційного та соціального інтелекту та формування емоційної компетентності у дітей молодшого шкільного віку спрямовані на:

 – розвиток самосвідомості (усвідомлення власних емоцій і почуттів) і саморегуляції (усвідомленої регуляції емоційних станів і поведінки);

 – розвиток почуття емпатії, здатності до розуміння внутрішнього світу інших людей;

– підвищення впевненості в собі, розвиток почуття самоприйняття;

 – розвиток комунікативних навичок та вміння вирішувати конфлікти;

– розвиток соціально значущих мотивів поведінки;

 – розвиток когнітивної сфери;

 – становлення творчої діяльності та усвідомлення своєї індивідуальності;

 – зниження агресивності і антисоціальної поведінки;

– підвищення лідерських якостей і навичок міжособистісного спілкування» [5, с. 50].

 Дослідження емоційних особливостей дітей молодшого шкільного віку та розвиток їхнього емоційного інтелекту є першочерговим завданням освітнього процесу початкової школи.

С. П. Дерев'янко переконаний, що «продуктивними засобами розвитку емоційного інтелекту є: гра, арттерапія (малюнкова терапія, музикотерапія, бібліотерапія, казкотерапія), психогімнастика, поведінкова терапія (тренінг релаксації, функціональний тренінг, імаго-метод) і дискусійні методи (групову дискусію, груповий самоаналіз і аналіз проблемних ситуацій)» [2]. 

Важливу роль для розвитку емоційного і соціального інтелекту відіграють дидактичні ігри.

 Даний вид гри є складним, багатоплановим педагогічним явищем, не випадково її називають і методом, і прийомом, і формою навчання, і видом діяльності, і засобом навчання. Ми виходимо з того, що дидактична гра – це сучасний і визнаний метод навчання і виховання, що виконує освітню, розвивальну і виховну функції, які діють в  органічній єдності, і в процесі якого в ігровій ситуації вирішуються навчально-виховні завдання[3, c.72].

Спрямованість   освітнього   процесу   на   розвиток   емоційного та соціального   інтелекту, завдання адаптаційно-ігрового періоду. Саме навчання учнів 1-2 класів за вимогами Нової української школи організовується за допомогою ігрової діяльності, ігровими методами.

Розвиток   емоційного   інтелекту   молодших   школярів   розуміємо  як  процес   і результат   кількісних   та   якісних   змін  в   емоційній   й   інтелектуальній   сферах дитини,   що   спрямований   на   здатність   виражати,   розуміти   власні   емоції, керувати   ними,   розуміти   та   впливати   на   емоційний   стан   інших   для встановлення  доброзичливих,   толерантних   стосунків,  досягнення мети,   успіху. Серед   ключових компетентностей здобувачів початкової освіти   визначені такі, як конструктивно керувати емоціями, застосовувати  емоційний інтелект,  співпрацювати з іншими, виявляти ініціативу, творити.

Відтак, постає проблема розкриття можливостей гри в   освітньому   процесі  початкової   школи,  впливу  ігрової  діяльності  на  вміння виражати   емоції,   керувати   власним  емоційним  станом,   розуміти  емоції  інших,  впливати   на   них,   спілкуватися,   взаємодіяти.   Уроки читання, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, ЯДС   вирізняються особливою емоційною атмосферою, створюють можливість для організації ігрової діяльності, набуття емоційного досвіду молодими школярами.

  Гра викликає у   молодших   школярів  почуття   подиву,   живий   інтерес   до   процесу   пізнання, допомагає   зрозуміти,   засвоїти   навчальний   матеріал,   створює   можливості   для пошуку, вирішення проблеми, швидкого реагування, кмітливості, оригінальності, винахідливості,   викликає   радість   перемоги   або   сум   поразки,   підвищує самооцінку,   розкриває   здібності   дитини,   об’єднує,   згуртовує   учнів,   вчить контролювати   і   підпорядкувати   свої   емоції,   бажання,   амбіції,   дії   спільним інтересам  групи,   класу,  дає   можливість побачити   себе  очима  інших,  поведінку інших, контролювати емоції, почуття, волю, а це допомагає розвивати емоційну сферу, збагачує емоційно-чуттєвий досвід, розвиває емоційний інтелект[4, c.32].

Потенційні   можливості  дидактичної  гри   в   розвитку   емоційного   інтелекту   дітей молодшого шкільного віку полягають у тому що: [1, c.12].

-               гра   захоплює   учнів,   викликаючи   емоції   збудження,   здивування,   подиву, радості, захвату, оптимізму, цікавості, очікування, що активізує  емоційну сферу дитини;

-               гра дає можливість виявити, розкрити індивідуальні здібності дитини, її сильні і слабкі сторони, емоційні реакції на ті або інші вчинки, події, рішення, що сприяє набуттю емоційно-чуттєвого досвіду;

-               гра   створює   умови   для   пошуку   варіантів   рішення   проблеми,   що   слугує імпульсом для виявлення стенічних емоцій, які стимулюють активну діяльність;

-               гра   викликає   емоції   задоволеності   собою,   впевненості,   захвату   в   разі отримання перемоги, що підвищує самооцінку школярів і невдоволення, розпачу, засмучення, розчарування,  що  вчить  гідно  приймати  поразку,  робити  правильні висновки,   вдосконалювати   вміння   і   навички,   керувати   власним   емоційним станом;

-               гра   об’єднує   учнів   за   допомогою  спільного   переживання   інтересів,  емоцій, показує   приклади   емоційних   реакцій,   вчить   стримувати   роздратування,   гнів, образу,   злість,   заздрість,   розгубленість,   натомість   поважати,   довіряти, стимулювати, підтримувати, надихати інших, що сприяє набуттю вмінь  керувати власним емоційним станом і почуттями інших;

-               гра  збуджує   творчість   школярів,   викликає  яскраві емоції  і   почуття   радості, захвату, захоплення,   що   надихає   на   нові   успіхи,   досягнення,  звершення, надає впевненості в собі, що стимулює емоційну сферу молодших школярів. 

Відповідно   до   структури   емоційного   інтелекту,   ігрову  діяльність   доцільно спрямувати на розуміння, адекватне  вираження, управління власним  емоційним станом   і   розуміння,   керування   емоціями   інших   людей, однокласників,   вчителя,   літературних   персонажів,   автора   художнього   твору.

Таким   чином,   для   пізнання,   вираження,   керування   власними   емоціями доцільними будуть  ігри  та ігрові завдання  для  створення  позитивного настрою, зняття   психологічної   напруги,   для   адекватного   вираження   власних   емоцій, почуттів,  емоційного  відгуку  на   прослухане/  прочитане,  оволодіння  прийомами саморегуляції,   дихання,  взаємодії,  спілкування,  театралізовані  ігри,  дидактичні ігри пізнавального змісту.

 З метою розуміння, керування емоційним станом інших можна   запропонувати   ігри   та   ігрові   завдання   для   оволодіння   прийомами взаємодії,   міжособистісного   спілкування,   розуміння  інших,   спільне   вирішення проблеми,   театралізовані  ігри,  дидактичні  ігри   пізнавального  змісту. 

Опишемо   детальніше   спрямованість   і   види   таких   ігор   для   розвитку емоційного інтелекту учнів молодшого шкільного віку .

Ігри   та   ігрові   завдання   для  створення   позитивного   настрою,   зняття психологічної напруги. Урок читання покликаний створювати атмосферу довіри, відкритості,   доброзичливості, толерантності,  забезпечувати  позитивну  емоційну атмосферу для роботи, співпраці, спілкування, обговорення, висловлення думок, емоцій, почуттів. З цією метою важливо вчити школярів розслаблятися, знімати психологічну, емоційну  напругу, що є важливим і  для саморегуляції,  керування власним   емоційним   станом.   Такі   ігри,   як   “Сонячний   зайчик”,   “Зморшки”, “Буратіно”,   “Злі   –  добрі  кішки”,   можна   пов’язати  з  подальшою  темою  уроку, включити в загальну канву уроку. Ігрове завдання “Повтори емоцію”  допоможе учням відтворити позитивну  емоцію  персонажа   твору,   зображену   на   малюнку ,слайді, фото, створюючи таким чином позитивний настрій на урок. Ігрова вправа “Подаруй   усмішку   книзі/автору/персонажам   твору”  сприятиме   налаштуванню учнів   на   позитивне   сприймання   твору

Ігри,   спрямовані   на   адекватне   вираження   власних   емоцій,   почуттів, емоційного   відгуку   на  прослухане/прочитане   і   розпізнавання   емоцій   інших. Постава,   жести,  особливі   рухи,  міміка   обличчя,  інтонації  голосу   допомагають яскраво виражати власний емоційний стан і розуміти почуття оточуючих людей. Для   адекватного   зображення   емоцій   важливо   вчити   школярів   опановувати вербальні й невербальні  засоби. Особливість  емоційного розвитку дитини цього вікового   періоду   полягає   в   ознайомленні,   розширенні  “емоційного   запасу” ,пізнання   нових   емоцій,   їх   назв,   способів   вираження.   Допоможуть   оволодіти засобами   вираження  емоцій   ігри  “Жива   картинка”,  “Кумир”,  “Упізнай   героя”, “Оживи   персонажа”,  “Через   скло”  та   ігрові   завдання  “Читай   з   настроєм”, “Тонограма   твору”,  “Емоції  персонажів”.   Важливо  показувати  школярам   різні способи  прояву   емоцій   за  допомогою  міміки,   жестів,   рухів,  постави,  інтонацій голосу.   Під час  гри    “Тонограма   твору”   учні   слухають   твір   і   передають   свій настрій за допомогою малювання  лінії  різної  форми,  товщини,  кольору (пряму, хвилясту,   ламану,  пунктирну,   жирну)  і   напряму  (вгору   –  радість,   захоплення, захват,  піднесення,   здивування,   цікавість,  збудження,   подив,  вниз   –   горе,  сум, злість, страх, тривога, жаль, розчарування, образа, розгубленість, сором, відраза, прямо – звичайний перебіг подій, який не викликає яскравих емоцій).   Для  гри “Емоції   персонажів”   учням   пропонується     викласти   на   столі   картки   з символічними зображеннями різних емоційних станів персонажів і пояснюють в яких ситуаціях змінювався настрій героїв і чому.

Ігри на керування емоціями, оволодіння прийомами саморегуляції, дихання. Для формування здібності керувати власним емоційним станом важливо навчити школярів   навичкам   релаксації  та  саморегуляції,  керування   диханням.   Ігри  на вміння   учнів   розслаблятися,   регулювати   дихання   допоможуть   в   подальшому керувати   власним   емоційним   станом.   Такі   ігри   як   “Сонечко   і   хмаринка”, “Морозиво”   або  ”Бурулька”  доцільно   пов’язувати   з   темою,   персонажами,   які вивчаються або проводити як розминку, хвилинку відпочинку, переключення

Ігри   та   ігрові   завдання   для   оволодіння   прийомами   взаємодії, міжособистісного спілкування, розуміння інших, спільне вирішення проблеми. Такі ігри дозволяють відчути на собі чужі емоції, перевтілитися в будь-що або в когось і відчути зовсім інші емоції, сприятимуть доброзичливому, толерантному ставленню до ровесників, розумінню їх емоційного стану, допоможуть  будувати взаємодію з однокласниками на основі позитивних емоцій. Прикладом такої гри є “Дзеркало”. Подібні ігри доцільно проводити на етапі творчої роботи з твором і поєднувати з  завданнями,   які   вимагають   оригінального   вирішення,   дозволяють спілкуватися, висловлювати ідеї, обговорювати їх, переконувати інших, адекватно реагувати   на   їх   думки   та   емоції,   домовлятися,   знаходити,   узгоджувати оптимальний   варіант,  використовуючи  емоції.   Таким   чином,  школярі   вчаться контролювати   власний   емоційний   стан,   адекватно   виражати   емоції   під   час обговорення,   налагоджувати   стосунки,   розуміючи   емоції   інших.   Прикладами таких   творчих   завдань   є:  ігри-припущення,   “Як   ти   вважаєш,   як   би   вчинив головний герой   казки/вірша/оповідання,   якби   опинився  …”;  “Казки  навиворіт”(пропонується   поміняти   персонажів,  перенести   їх   в   іншу   казку,   час,   умови);“Придумай закінчення  казки”  (скласти,  змінити,  замінити  кінцівку,  продовжити події);  введення  нового   персонажу   в  твір;   написання  листа/запису   аудіо/відео-звернення персонажам твору; складання реклами до художнього твору; створення коміксу, мультфільму до твору

Театралізовані   ігри,  ігри-інсценізації,   ігри-драматизації.  Розігрування     в особах   подій,   які   відбуваються   в   літературному   творі   допомагає   школярам глибше   відчути,  зрозуміти,   пережити  і   передати  емоційний   стан  літературних персонажів,   зрозуміти   причини   і   наслідки   їх   поведінки,   яскраво   відтворити почуття за допомогою вербальних і невербальних засобів, що сприяє збагаченню емоційного   досвіду,   експресивності.   Обговорення   і   проживання   ситуацій, описаних   у   творі   викликають   різноманітні   почуття,   підвищують   емоційну стійкість  дитини,  що  допомагає  легше  переносити  подібні  впливи в   реальному житті. Для розігрування важливо обирати твори: з великою кількістю персонажів, щоб   охопити   більшу   кількість   учнів;   з   яскраво   вираженими   емоціями літературних   героїв,  які  діти  зможуть   передати;  із  зрозумілим  сюжетом,   який школярі легко можуть перенести у власне життя, застосувати набутий досвід

Дидактичні   ігри   пізнавального   змісту.  Мета   таких   ігор   полягає   в ознайомленні   учнів   з   назвами   емоційних   станів,   описом   їх,   можливими причинами виникнення, показом адекватних реакцій, вербальних і невербальних засобів.  Під  час проведення  ігор  важливо  відпрацьовувати  певні  жести, міміку, рухи школярів. Такими помічниками можуть бути ігри “Кубик емоцій”, на якому зображені   різні  емоції   і  учням  потрібно  потренуватися   щодо  їх  відтворення; “Колесо емоцій”, де  зазначені  назви  і зображення широкого  спектру  емоційних станів   людини.   Також   можна   застосовувати   ігри:  “Обличчя   (пропонується визначити,  яке   почуття   виражає   малюнок,   фото);   “Збери слова”(пропонується дібрати слова, які описують зображену на малюнку/піктограмі емоцію персонажів художнього твору).

Описані вище ігри залучають дітей до активної творчої діяльності, допомагають виявляти, виражати, описувати власні  емоційні  стани, почуття, вчать розуміти емоції інших, що сприяє розвитку емоційного інтелекту.

Потенціал   гри   для   розвитку   емоційного   інтелекту   молодших школярів полягає в захопленні, яке  активізує емоційну сферу дитини; можливості виявити індивідуальні здібності дитини, що сприяє набуттю емоційно-чуттєвого досвіду; створенні умов для пошуку варіантів рішення проблеми, що є імпульсом для   виявлення   стенічних  емоцій;  отриманні  емоцій,  пов’язаних  з  перемогою  і поразкою, що підвищує самооцінку, вчить робити правильні висновки, керувати власним   емоційним   станом;   згуртованості   учнів   за   допомогою   спільного переживання   інтересів,   емоцій,   показує   приклади   емоційних   реакцій,   вчить керувати   власним   емоційним   станом   і   почуттями   інших;  збудженні   творчості школярів,   що   стимулює   емоційну   сферу   молодших   школярів.   На   розвиток емоційного  інтелекту   учнів   1-2   класів  впливають ігри, які: створюють  позитивний   настрій, атмосферу   психологічного  комфорту,  знімають психологічну   напругу   учасників   освітнього   процесу;   спрямовані   на   адекватне вираження   власних   емоцій,   почуттів,   емоційного   відгуку   на   прочитане   і розпізнавання   емоцій   інших;  орієнтуються  на  керування   емоціями,  оволодіння прийомами  саморегуляції,   дихання  учнів; допомагають   оволодівати   прийомами взаємодії,   міжособистісного   спілкування,   розуміння  інших,   спільне   вирішення проблеми;   використовують   прийоми   театралізації,   інсценізації;  спрямовані   на розширення   знань   школярів   про   емоції,   почуття. 

Список використаних джерел

1. Бурова А. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання. 2002. № 7. С. 12-14.

2. Деревянко С.П. Развитие эмоционального интеллекта в тренинговых группах [Электронный ресурс] / С.П. Деревянко // Сайт Ирины Андреевой «Эмоциональный интеллект» - Режим доступа: 77 http://www.epolotsk.com/psy/articles.php? lng=ru& pg=174

3. Жижко Т. Ігрові методи навчання – передумова інтелектуального розвитку особистості / Т. Жижко// Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 72–73.

4. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри // Відкритий урок. 2006. № 6. С. 32- 39.

5. Четверик-Бурчак А. Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на психічне здоров’я особистості / А. Г. Четверик-Бурчак // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, серія «Психологія». – № 47 – 2011. – С.47-54.