Особливості зимової експлуатації тракторів

Тема 2. Періодичність та перелік основних операцій обслуговування Особливостi зимової експлуатацiї тpактоpiв..

Тепловий режим автотракторних двигунів (85...95°С.) Утеплити чохлами, які б підтримували зазначений температурний режим роботи. утеплювати спеціальними чохлами фільтри систем мащення й живлення. утеплити кабіну, старанно усунути всі нещільності. На підлогу кабіни покласти повстяний килимок. Лобове скло кабіни повинне мати пристрої для убезпечення від замерзання й заледеніння. Під час підготовки техніки до зимової експлуатації проводять сезонне технічне обслуговування, звертаючи особливу увагу на двигун. Організаційні заходи

Система живлення Надійність і якість роботи двигунів узимку здебільшого залежать від стану системи живлення. систему потрібно заправляти зимовими марками дизельного палива. А – арктичне, З – зимове, Л – літнє. Л — літнє, що використовують за температури повітря не нижче ніж 5 °С; 3 — зимове, що використовують за температури повітря від 5 °С до мінус 20 °С; Арк — арктичне, що використовують за температури повітря нижче ніж мінус 20 °С

Підготовка системи мащення передбачає: заміну моторної оливи в картері двигуна на зимові класи, утеплення фільтрів і оливопроводів, встановлення кожуха під піддон, відключення (у разі потреби) радіатора оливи. Узимку треба застосовувати моторні оливи, в яких температура застигання повинна бути на 10…20°С нижча за мінімальну температуру навколишнього повітря. Це оливи класу 8 і всесезонні загущені оливи класів: 4з/8, 5з/10 або 10/20, 15/30.

промивання, перевірку герметичності та усунення несправностей, очищення радіатора та зливних кранів, регулювання натягу пасів вентилятора, утеплення деталей. Слід видалити накип на стінках системи охолодження. Готують такий розчин: вода — 10 л, каустична сода — 750 г, гас — 250 г; або: на 10 л води — 1 кг кальцинованої соди, 0,5 кг гасу, можна використати 2%-ний розчин технічної соляної кислоти. Розчин заливають у систему охолодження, запускають двигун і працюють під навантаженням протягом 10–12 годин, щоб температура розчину перебувала в межах 90…95°С, а потім його зливають. За наявності в двигуні алюмінієвих деталей як рідину для промивання використовують підігрітий до 30…40°С розчин молочної кислоти (на 5 л води — 1 л 36%-ної молочної кислоти). Його заливають у систему охолодження. Після видалення вуглекислого газу розчин зливають. Промивають пароповітряний клапан і перевіряють роботу термостата, та дію шторки або жалюзі. Заповнюють систему охолодження низькозамерзаючими холодильними рідинами Підготовка до роботи системи охолодження передбачає:

Електрообладнання.  Треба перевірити справність усієї електромережі, а потім працездатність збірних одиниць електрообладнання (генератор, стартер, акумуляторна батарея тощо).  Особливу увагу слід приділити акумуляторним батареям,  Густину електроліту (г/см3 за 15°С) встановлюють залежно від температури повітря: за температури не нижче мінус 20°С — 1,25 , а за температур мінус 20...30°С — 1,27.

Гідравлічна система потрібно заправляти тільки зимовими класами гідравлічних олив (10, 15 мм2/с за температури 40°С). Навантажувати робочі гідросистеми рекомендується тільки тоді, коли робоча температура оливи в системі не нижча за 30…50°С. Для забезпечення надійної роботи гальм із гідравлічним приводом гальмівна рідина повинна мати добрі низькотемпературні властивості, “Нева”, “Томь”, “Роса” або “РосДОТ-4”.

Трансмісія і ходова система Тягово-зчіпні залежать від роботи трансмісії та ходової частини, які, своєю чергою, залежать від зміни фізико-хімічних властивостей трансмісійних олив. В автотракторній техніці більшість збірних одиниць трансмісій і ходової частини перебувають під безпосередньою дією температури повітря й вітру, тому навіть за короткочасних зупинок транспортного засобу більшість їх швидко охолоджується, мастильний матеріал гусне. Щоб забезпечити надійність роботи нагнітачів, оливу або мастило нагрівають до температури 20…25°С і змащують збірні одиниці автотракторної техніки одразу ж після її роботи.

Пуск двигунів складається з таких основних стадій: початковий розгін до пускової частоти обертання колінчастого вала. На першій стадії колінчастий вал провертається системою пуску двигуна (подавання палива вимкнене). Друга стадія триває з початку стійкого обертання колінчастого вала системою пуску до початку подавання палива в циліндри двигуна. Третя стадія починається з моменту вмикання подачі палива й характеризується нестійким обертанням колінчастого вала (180–300 хв-1). Прогрівання двигуна найраціональніше здійснювати на середній частоті обертання колінчастого вала Для полегшення пуску в умовах низьких температур двигуни обладнують пусковими підігрівачами або пристроями для пуску без підігрівання, або ж тим і іншим. Пуск і прогрівання двигунів

Особливу увагу потрібно приділити очищенню пального від води та механічних домішок. Потрапляння снігу або води в пальне спричинює перемерзання паливопроводів під час зупинки машини, примерзання елементів паливного насоса, а за пуску двигуна — їхню поломку. По закінченні зміни або рейсу паливний бак потрібно повністю заправити пальним, оскільки за низької температури на його внутрішній поверхні конденсується вода й утворюється іній. Слід звертати на рівень холодильної рідини, треба переконатися в тому, що немає підтікання в з’єднаннях гумових рукавів, радіаторі, головці блока та інших місцях, бо за різких перепадів температур щільність з’єднань може порушитись. Під час експлуатації автотракторної техніки взимку варто уважно стежити за приладами контролю тиску в системі мащення. Особливості технічного обслуговування

На заледенілих і ковзких дорогах не можна різко гальмувати, робити круті повороти, найкраще рухатися на знижених передачах, не перемикаючи їх. Транспортний засіб, що рухається по ковзкій дорозі, часто заносить убік. Щоб цього уникнути, рекомендується зменшити частоту обертання колінчастого вала двигуна й повернути кермове колесо в бік заносу. Невеликі снігові заноси треба долати з розгону, в’їжджати в снігову смугу потрібно під прямим кутом. Не можна робити крутих поворотів на глибокому снігу, що призводить до повного буксування. Повороти слід робити на зниженій передачі та зі збільшеною подачею палива. Рухатися засніженою дорогою краще посередині. Для зупинки автотранспортного засобу вибирають таке місце, на якому він матиме добре зчеплення (ущільнений або забруднений сніг) для дальшого зрушення з місця. Підйом долають на найнижчій передачі, на якій транспортний засіб може рухатися. Під час роз’їзду із зустрічним транспортним засобом треба бути особливо обережним, завчасно займати на дорозі крайнє праве положення, знизивши при цьому швидкість руху. Особливості керування

1.Який тепловий режим роботи автотракторних двигунів? 2.Яке обслуговування проводять під час підготовки трактора до осінньо-зимової експлуатації?. 3.Що необхідно виконати при підготовці системи живлення? 4. Які роботи необхідно виконати при підготовці системи мащення? 5.В чому заключається підготовка ситстеми охолодження? 6.Що необхідно перевірити в акумуляторній батареї? 7. Як проводиться пуск двигуна в холодну пору року? 8. Назвіть особливості керування трактором . Контрольні питання: