ОСВІТА ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Заяць Руслана Русланівна

Україна, Одеса, Державний навчальний заклад

«Одеське вище професійне училище торгівлі та

технологій харчування»

ОСВІТА  ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Annotation

 This article is devoted to the disclosure of the essence of education as a key component in the professional development of the individual in the system of institutions of vocational education. The paradigm of modern human life is based on the integrated principles of thinking, since in the conditions of technological progress there is a clear need for the development of new forms and methods of learning. Therefore, many scientific works of the XXI century are devoted to the introduction of innovations into the educational process, because they simplify and increase the efficiency of the work of scientists.

And in modern conditions, new benchmarks are needed for those who are studying and for those who teach, since teachers of vocational education institutions have to educate not just professionals of their work, but also motivated, capable of critical thinking in any difficult situations, as well as those who are not afraid to take responsibility.

            Keywords.

            Interdisciplinary integration, educational environment, personality-oriented approach, professional autonomy, competence, person-oriented approach.

            Вступ.

            Так як технічний прогрес стрімко розвивається, сучасні технології стають більш насиченими та гнучкими. А використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє суттєво підвищити показники засвоєння матеріалу. Інформатизація сучасного суспільства потребує постійного розвитку професійних компетенцій, аби забезпечити якісно новий підхід до форм та методів навчання. Саме тому  флагманом сучасної професійно-технічної освіти являється науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Сьогодні перед викладачем постають такі завдання: творчий пошук; педагогічна компетентність; професійна компетентність; інформаційна культура; самовдосконалення в сфері своєї профільної дисципліни. Тож удосконалення педагогічними працівниками професійно-практичної та професійно-теоретичної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, запорука отримання у результаті висококваліфікованого фахівця.

Адже в руках сучасної молоді наше майбутнє, тому чим більше вони будуть прагнути до науки, тим більші наші шанси стати однією з найрозвиненіших країн.

Результати дослідження.

Головною проблемою сучасної освіти є її вдосконалення, головними завданнями якого являється збереження вже існуючих стандартів. Опираючись на сталі закони науки та освіти,  забезпечується робота над створенням нових, більш якісних форм та методів навчання, котрі зацікавлюють сучасну молодь, понурюють її за межі навчальних кабінетів, лабораторій тощо. Участі у різноманітних конкурсах та виставках фахової майстерності пробуджує в учнів здоровий інтерес до обраної професії, а також дух суперництва, який і штовхає їх до відкриття нових рецептур, технологій, особливостям роботи з певними матеріалами, технікою подачі готових виробів, створення нових видів сировини тощо.

В свою чергу такі  заходи спонукають шукати відповіді на певні запитання, котрі виникають під час роботи, не тільки у профільних викладачів, а й викладачів загальноосвітніх дисциплін. Так, наприклад при оздоблюванні кондитерських виробів сучасними способами оздоблень учні часто беруть поради у викладачів фізики та хімії, як або при яких умовах краще зробити той чи інший спосіб прикрашання враховуючи фізичні та хімічні показники, та чому так відбувається. Або наприклад під час приготування зефіру «маршмеллоу» учні питають завдяки чому при збиванні желатинової маси та додаванні до неї гарячого цукрового сиропу суміш збільшується та становиться такою гладкою, м’якою та смачною. Адже викладач хімії або фізики, наприклад, краще вміє передати ту атмосферу котра відбувається всередині цих процесів з наукової точки зору. Викладачі ж профільних дисциплін не занурюються в глибини цих наук, але в цей же час цікавляться певними  властивостями, аби використовуючи їх на практиці отримувати якісно новий продукт, з іншою структурою, смаком тощо. Враховуючи це невід’ємною частиною оновлення освіти на сьогоднішній день являється інтеграція міжпредметних зав’язків професійної підготовки майбутніх фахівців.

Так здатність освітнього простору задовольняти, водночас і потреби ринку праці у фахівцях певної сфери, і потреби особистості учня одержати інтегровані знання, уміння та навички, дає можливість майбутньому фахівцю бути конкурентоспроможним. Тому учнів потрібно вчити не тільки читати, писати, рахувати, а й в цілому розвивати їхні способи мислення та діяльності. Тобто в закладах професійної освіти потрібно забезпечувати такі умови навчання, котрі сприяють і професійному зростанню, і особистісному, а також самореалізації особистості у соціумі.

  Реалізація такого навчання можлива лише за умови використання сучасних понять та методів. Адже саморозвиток навчально-виробничого процесу закладів професійної освіти напряму залежить від особистості викладача, майстра виробничого навчання та учня.

 Невід’ємною частиною навчально-виробничого процесу на рівні з викладачами, стоять майстри виробничого навчання, котрі мають можливість більш насичено та яскраво розкривати суть професії безпосередньо на практиці, що закріплює набути на теорії знання та навички.

 Ринок праці сьогодення потребує фахівця нового типу, більш продуктивного, здатного безперервно саморозвиватись та самореалізовуватись, психологічно-стійкого та особистісно-відповідального, що в свою чергу ставить нові завдання перед закладами професійної освіти.

 Виходячи з цього головною функцією сучасного фахівця ХХІ століття являється наукове обґрунтування гуманітарних та професійних знань,  пошук якісно нових та ефективних умов вирішення поставлених завдань. 

Рушійним двигуном  професійної автономності в просторі самопізнання є, взаємодія особистості учня, майстра виробничого навчання та викладачів профільних та загальноосвітніх дисциплін, з метою досягнення певного кінцевого результату створюється оптимальні умови навчально-виховного процесу у закладах професійної освіти.

Лише за умови сприяння міжсуб`єктної реальності на психолого-педагогічні умови впливу однієї людини на іншу, а саме творення особистості на основі іншого суб’єкта, формуються  нові механізми освіти різних компонентів навчально-виховного процесу.  А саморозвиток майбутніх фахівців в такій ситуації має бути розцінене як перехід від саморозвитку, в професійну автономність більш високого рівня розвитку, тобто професійну надійність. Коли учень не просто відповідає на поставлені питання, знає матеріал та володіє навичками, а й може взяти процес у свої руки та самостійно вирішувати поставлені завдання , виготовляти той чи інший продукт, впроваджуючи власні науково-обґрунтовані думки інтегруючи їх з набутими знаннями та навичками.

У сучасній науково-дослідницькій літературі обговорюється проблема якості  сучасної професійної підготовки шляхом застосування інтеграційного та компетентнісного підходів

(В. Биков, С. Бугайцев, І. Зязюн, Н. Ничкало) до підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців.

В якості провідної ідеї являється організація інтеграції професійного простору, котрі являються рушійною силою професійного та особистісного зростання як висновок -  високий результат освіти.

Сучасному педагогічному працівнику варто відмовитись від навчання, під час якого учень є об’єктом навчальної діяльності, та перейти до підтримки та стимулювання  самостійності, створення оптимальних умов для творчості,  формування в учня системи творчих здібностей та їх реалізації, виховання  впевненості та свідомості, все це можна назвати інноваційними якостями творчої особистості.

Співпраця педагогічних працівників та учнів являється продуктивною особистісно-орієнтованою технологією. Також такий підхід проявляє в учнів вміння діалогічно спілкуватися, взаєморозуміння, прагнення дізнатися логіку співрозмовника, адаптуватися у різних соціальних умовах, без чого неможливо бути компетентним фахівцем своєї справи.

В результаті ми отримуємо учня з позитивними змінами у характері, виникненням нових ціннісних орієнтирів, новітнє ставлення  до загальнолюдських та професійних цінностей тощо. Тобто учень створює своє «Я!», із своїми власними думками, смислом життя, мотивами, тому досить важливим чинником отримання висококваліфікованих фахівців являється оновлення системи цінностей освіти, впровадження та розвиток педагогічних технологій базуючись на особистісно-орієнтованому підході, не забуваючи про одну з головних ланок сучасної освіти – інтеграцію професійної підготовки фахівців.

Висновок.

Резюмуючи можна сказати, що майбутнє освіти напряму залежить від тісної співпраці педагогічних працівників та учнів. Застосування даного підходу дає нам сучасного фахівця з інноваційними якостями творчої особистості. Такий фахівець являється рушійною силою не тільки технологічного прогресу, а й розвитку освітнього простору.

У підсумку можна констатувати, що інноваційні педагогічні технології досить ефективний засіб підвищення результативності навчальних досягнень учнів, які в майбутньому тягнуть за собою низку неминучих та позитивних змін в усіх сферах життєдіяльності людини.

Список літератури:

1. Педагогічна технологія : посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І Євдокимов. – Харків : Основа
2.  Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібн. / [Автор.-укл.: О. Пометун, Л. Пироженко]. – К.: А.С.К.
3. Интегративно-компонентный подход к педагогическому творчеству / Г. В. Абросимова // Новые исследования в педагогиче- ских науках.
4. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу: автореф. дис.на здобуття наук. сту- пеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. В. Волошенко. – К.
5. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНУ ТА ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНУ ПІДГОТОВКУ ФАХІВЦІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА: стаття /Висоцька Л. Є. – Матеріали VII міжнародної конференції
6. Гаврилюк О.О. Спрямування освітніх інновац. процесів на модернізацію проф. навчання// Педагог проф.школи [текст]: метод.посіб. «Інновац.методики у проф.підготовці кваліфікованих робітників»/ За заг. ред. Т.М. Герлянд.- К.: ІПТО НАПН України
7. Колотило М. О. Університетська освіта в контексті соціально-культурної трансформації глобалізованого суспільства // Молодь у сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри. Зб. Матеріалів Міжнародної наукової конференції – К.27-29.2009 р. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2009, - 504 с.
8. Коломієць С.В. Синергетичні аспекти освіти: Питання методології / С.В. Коломієць // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць. – 2011. – Вип. LV. ч. 1. – С.23-36.
9. Лактіонова Г. Концепт покоління // Концептосфера педагогічної освіти: Матеріали філософсько-методологічного семінару «Аксіологічна концептосфера педагогічної освіти» / Авт. ідеї і укор. Т.П. Усатенко. – К. – Ніжин: 2010 –299 с.