Оздоблення іграшки за українськими народними мотивами.

Урок     Тема: . Народна іграшка.Оздоблення іграшки за українськими народними мотивами.  Особливості декоративного образу в творах народних майстрів Опішні, Косова.. 
Практичне завдання: оздобити іграшку за українськими народними мотивами. 

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися (організовувати свою працю до досягнення результатів); предметні компетентності: навчати учнів створювати виразні художні образи на площині за допомогою живописних матеріалів, відчувати зв'язок форми, призначення, декоративного оздоблення засобів і предметів народного декоративно-прикладного мистецтва;  розвивати відчуття гармонії із застосуванням попередньої переробки форм реальних у декоративні; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розумінню краси декоративно-прикладного мистецтва. 
Обладнання: таблиці, ілюстрації із зображенням керамічних виробів, глиняні іграшки 
Матеріали та інструменти: пензлі, гуаш, альбом із шаблонами, готовий виріб. 
Техніка виконання:  декоративний розпис. 
Тип уроку: комбінований. 
Хід уроку 
1. Організаційна частина. Створення емоційного настрою. Перевірка готовності дітей до уроку.

- Сядьте, діти, посміхніться,

Схаменіться, не крутіться!

Любі, я вас всіх вітаю,

Творчості від вас чекаю. 
2. Актуалізація опорних знань 
Бесіда з учнями.- Розлянте світлину і скажіть, чим займається майстер ? - Люди якої професії роблять зі глини посуд (тарілки, глечики, кухлі…), свищики, скульптури, вазони для квітів?

Побудова асоціативного куща «Гончарі» 
Учитель. 
Як ви розумієте прислів’я про гончарів та глину? 

Глина без гончара – що родина без цвіту.

Гончара глина годує.

Гончар без круга-що соловей без пісні. 

Гончарство – один з видів декоративно- прикладного мистецтва. Які ще види декоративного мистецтва вам відомі?
3. Мотивація навчальної діяльності

Діти, вам подобається гратися? Іграшки — найбільші друзі. А ви знаєте, який шлях проходить іграшка, перш ніж потрапити до вас? А якими іграшками бавилися діти сто-двісті років тому?

4. Оголошення теми уроку

- Кожен із вас сьогодні на уроці стане народним майстрем і власними руками оздобить іграшку за українськими народними мотивами. А ця іграшка  стане незвичайною, адже буде прикрашена  Опішнянськими та Косівськими візерунками.  Тож, сьогодні на уроці ми створимо іграшку, якою гралися ваші прабабусі й прадідусі. 
5. Вивчення нового матеріалу 
Слово вчителя

Чим же гралися сто-двісті років тому хлопчики й дівчатка?

Які ж іграшки були в них? Барбі й Мар'янки? Ніндзі-черепашки й літачки? Це були іграшки народних майстрів, чиї руки «дружать» з деревом, глиною, фарбою. 
Розгляд народних іграшок

Форма народних іграшок спрощена, тобто вона не копіює форму справжніх тварин, а виявляє в ній найхарактерніше. Народні умільці декорують вироби розписом, різьбленням, вишивкою тощо.

Отже, для народної іграшки притаманні не реалістичні, а декоративні образи. 
Розповідь учителя з демонстрацією презентацією.

      Лялька-мотанка — одна з найдавніших українських народних іграшок, що вважалася берегинею роду. Її виготовляли шляхом намотування тканини на основу без застосування голки. У ляльок обов’язково виділяли голову, а обличчя залишалося порожнім або позначалося навхрест перетягнутими нитками.

       Ляльок-панянок із трав чи листя з качанів кукурудзи інколи одягають  Гуцульські майстрині вправно виготовляють іграшки, зокрема ляльок, з овечого сиру, декоруючи фігурки природними барвниками із соку буряка, калини.

      Своєрідні іграшки з дерева виготовляють у м. Яворів, що на Закарпатті. Вони виглядають як справжні витвори мистецтва.

       Серед глиняних іграшок найбільш поширеними є свищики (свистунці) у вигляді птахів, а інколи й інших тварин.

      Вони мають просту форму, характерний декор з рослинним орнаментом. Найвідомішими в Україні та поза її межами є керамічні іграшки, виготовлені майстрами із с. Опішне (Полтавщина) і м. Косів (Івано-Франківщина).

       Опішнянські майстри славилися виготовленням різноманітних дитячих іграшок — найчастіше це були свищики у вигляді коників, півників, козенят. Ще робили цілі комплекти декоративних фігурок, із яких складали веселі й цікаві композиції: «Весілля», «Ярмарок».

       Майстри розписували іграшки колами, хрестами. Здавна ці знаки вважалися символами сонця.А червоний колір, який часто можна побачити на народних іграшках, тривалий час був пов'язаний з уявленнями про сон­це — добре небесне світило.

        Уся наша земля — це земля майстрів. У руках справжнього майстра і дерево, і жива податлива грудочка глини здатні ожити й розповісти дивні казки про те, як сонце зігріває своїми променями землю і дає їй життя. 
Розгляд особливостей декорування гончарних виробів майстрами Косова та Опішні.

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться.

Землі нашій поклоніться.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться,

Веретеном покрутіться,

Раз – присядьте, два – присядьте,

І за парти тихо сядьте.

6. Практична робота

Сьогодні кожний із вас оздобить свою іграшку. Визначте, який розпис вам більше сподобався, розфарбуйте її традиційними для України жовто-коричневими кольорами. А потім прикрасьте свої іграшки елементами декору, використовуючи кольори, притаманні певному розпису.

Етапи виконання роботи.

1) Використовуючи шаблон намалюйте іграшку.

2) Доберіть кольори й розфарбуйте іграшку гуашшю одного кольору.

3) Почекайте, поки робота висохне.

4) Прикрасьте свою іграшку декором.

У ході роботи вчитель проводить поточний інструктаж, допомагає учням.

7.Підсумок уроку. Рефлексія. 

• Чим мені сподобались народні іграшки? 
• Яку народну іграшку я б хотів мати? А яку навчитись виготовляти? 
• Мій сьогоднішній успіх це? 

8. Перегляд та виставка дитячих робіт 
 

Презентація  до уроку