П'єса за давньогрецьким міфом "Деметра і Персефона"

Про матеріал
Мистецький проект розрахований для постановки лялькової вистави з використанням музики, шумових ефектів тощо. Окрім дійових осіб ляльок, у виставі беруть участь учні: ведуча, пори року.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    «ДЕМЕТРА І ПЕРСЕФОНА»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Сценарій лялькової вистави

      за мотивами однойменного

      давньогрецького міфу

 

 

 

 

 

      Мистецький проект гуртка

      «Юний актор»

 

      Керівник -  Муц О.Й.

      Староста - Старшинська А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дійові особи

 

Деметра ( велична богиня; багатостраждальна мати)

 

Персефона (юна кора; володарка царства тіней)

 

Зевс

 

Аїд

 

Афродіта

 

Ерот

 

Геліос

 

Гермес

 

Зоря

 

Німфа

 

 

Ведуча

Дівчинка-весна

Дівчинка-літо

Дівчинка-зима

 

 

Музичний супровід

А.Вівальді, «Зима», «Весна», «Літо»

П.Чайковський, «Вальс квітів»

Музичне тло – спів пташок улітку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча

З прадавніх-давен смертні люди шанували богиню родючості Деметру, рідну сестру всемогутнього Зевса. Це вона навчила людей обробляти землю, користатися її дарами, вона щедро давала людям достаток і мир. Як і інші безсмертні, Деметра жила на захмарнім Олімпі, але більше любила ходити по землі. Висока, ясночола, у вінку із золотого колосся й червоних маків, встигала вона скрізь, пильнуючи, чи добре вродило у полі, чи гарно ліс зеленіє і чи соковита трава на пасовиськах.

 Деметра часто брала із собою юну дочку Персефону, чи, як звали її змалечку, Кору. Дівчинка гралася на зелених луках та милувалася квітами і сама була наче пуп’янок, що от-от пишно розквітне…

 Якби вони обминули острів Трінакрію, то не сталося б лиха, яке змінило життя і Де метри, і Персефони. А що ж трапилось?..

 Пропонуємо вам подивитись лялькову виставу за мотивами міфу Давньої Греції «Деметра і Персефона» і насолодитися чарівною музикою Антоніо Вівальді та Петра Чайковського.

 

 

   А.Вівальді, «Літо»

 

   Виходить Літо

(Танцює, пригощає яблуками, прикрашає дівчаток вінками і запрошує їх у танок; в цей час на підніжжі Олімпу з’являється Афродіта і Ерот. Чути страшний гуркіт. Роззираючись, виходить Аїд.)

 

 

Афродіта

 

Мій синку. Усі смертні і навіть безсмертні підвладні мені, богині кохання, але вічні боги почали про це забувати, і вже не так, як колись, шанують нас із тобою. А ми доведемо свою владу – ти ж, хлопчику любий, моя оборона і поміч. Бачиш он страшного Аїда? Ну ж бо, поціль своєю гострою стрілою йому в саме серце. Хай і він відчує могутню владу кохання

 

Ерот

 

Матусю моя люба. Я залюбки виконаю ваше прохання, бо, пускаючи стріли кохання, отримую задоволення!

 

(Підкрадається до Аїда і торкається його стрілою. Швидко  повертається до матері.)

 

Аїд

 

Ой! ……..Ля- ля -ля -ля…

Яка краса! Які квіти! Які пахощі! А небо, яке блакитне небо! Як горно на душі! Ля- ля –ля- ля- ля ……

 

(На сцену вибігають Персефона і німфа. Бігають, граються. За ними спостерігає Аїд.)

 

 

 

Аїд

 

Яка вродлива дівчина! Наче найкраща квітка в цій долині. Які в неї  розумні очі! Які румяні  щічки! Які пухкенькі губки!

 

(Німфа засинає. Персефона, співаючи,  збирає квіти. До неї крадеться Аїд.)

 

Персефона

 

Любі німфи! Допоможіть! Рятуйте! Мамо, мамочко, рятуй мене! Пусти, пусти, страшенна почваро! Момо! Німфи! Допоможіть! Горе мені! Рятуйте! Ой…………..!

 

 

Деметра

 

Ніби моя люба Кора кричала?!.................

Німфо моя люба! Де ділася моя донечка, моя маленька Кора?

 

Німфа

 

Не знаю, не знаю…Вона була тут…Я заснула…Я нічого не чула…Пробач, велична Де -метро!

 

Деметра

 

Коро! Люба моя Коро! Де ти? Де тебе шукати? Озовись, донечко!......Коро! Коро! Де ти?!

 

(Зійшла зоря.)

 

Деметра

 

Зіронько найяскравіша! Можливо, ти знаєш, де моя дочка? Де моя люба Кора?

 

Зоря

 

Ні, велика богине Деметро, не бачила я твоєї дочки. Правда, днів десять тому я здалеку чула розпачливий зойк; якась дівчина кликала свою матір…та раптом замовкла.

 

Деметра

 

Це вона, це моя бідна дитина! Хтось викрав її, а хто? Чи смертний, чи бог, чи лютий дракон? Де моя Кора?! Де моя кровинка?! Де моя потіха?! Де?! …….Де?!.......

 

Зоря

 

Заспокойся, Деметро. Ходімо до Геліоса. Той, певне, зарадить тобі, адже він усе бачить з високого неба.

 

(Деметра  схилила голову перед Геліосом)

 

 

 

Деметра

 

О.Геліосе, найясніший з богів! Зглянься на мене, нещасну матір, що втратила доньку. Ти один можеш сказати, хто її викрав і де пильно сховав. Адже з високого неба ти бачиш усю широку землю і море безкрає.

 

Геліос

 

О велика богине Деметро! Я вельми тебе поважаю, тож охоче все розповім. Справді, я бачив, як юна Персефона рвала квіти на Нісейській долин, та раптом схопив її могутній Аїд і умчав на своїх чорних конях . Тільки ти не журися, Поважна Деметро, і гнівом не ятри собі серця. Хіба володар підземного царства  не гідний бути тобі зятем? Та і вчинив це він, певне, з волі самого Зевса.

 

Деметра

 

Подумати тільки, мою дочку викрадено з Зевсової волі! Кора так любить сонце і квіти, то щоб вона вічно жила в підземному царстві, де страшний морок і де тільки тіні померлих блукають?!.........Не повернусь я на захмарний Олімп до безжурних богів, що не знають ніякого горя…….

 

   А.Вівальді, «Зима»

 

(Зима танцює, щедро засіваючи землю сніжинками.

Деметра у рваному одязі, квіти у вінку зівяли – образ звичайної згорьованої жінки)

 

Зевс

 

Віснику богів!..............................

Он бачиш в долині блукає Деметра. Поспіши до неї. Скажи їй, щоб повернулась на Олімп до виконання своїх обов’язків. Адже земля перестала родити, пов’яли квіти, пожовкли зелені луки, дерева сохнуть, людям загрожує холод і голодна смерть.

 

(Зевс на Олімпі.

Деметра у старому вінку і поношеному одязі плаче. Підходить до неї Гермес.)

 

Гермес

 

Вітаю тебе, найславетніша із богинь! Зевс просить, щоб ти повернулась…

 

(Деметра перебиває Гермеса.)

 

Деметра

 

Я не підіймусь на Олімп доти, доки не повернеться моя люба  донечка! І доти зі мною сумуватиме вся неосяжна земля! Донечко моя люба, доню………

 

 

 

 

 

Гермес

 

Всемогутній Зевсе! Деметра не повернеться на Олімп.

 

(Персефона  змінює одяг.)

 

 

Зевс

 

Біжи у підземне царство і умов Аїда віддати полонянку.

 

Гермес

 

О владарю царства тіней!............. Всемогутній Зевс просить тебе повернути дочку богині Деметри. На землі все сохне, вмирає, земля перестала родити і людям уже несила приносити жертви богам.

 

Аїд

 

Та знаєш….Я би не хотів…….Але всемогутній Зевс……Та мушу……. Ну добре…добре.

 

Гермес

 

Я передам Зевсові, що ти, Аїде, згоден…….

Всемогутній Зевсе! Аїд поверне полонянку.

 

Зевс

 

Усе, Гермесе, можна владнати……..Маю ще багато невідкладних справ…Ходімо!

 

Аїд

 

Слуги мої! Покладіть біля Персефони стиглий гранат! Вона вже дуже голодна. Двох зернин буде достатньо, щоб стати моєю дружиною і володаркою підземного царства. Ха – ха – ха – ха –ха….!Несіть! Пильнуйте!..............................................Ну що, з*їла? От і добре! Ха – ха – ха…..Тепер вона навіки моя! Нехай іде до своєї матусі! Ха –ха –ха…………..

Персефоно! Ідемо зі мною, володарко царства тіней! Поспішай до своєї матері, де панує сонце й життя!

 

Персефона

 

Мамо! Мамочко моя рідна! Я так сумувала за тобою!

 

Деметра

 

Кривдив тебе похмурий Аїд?

 

Персефона

 

Ні, мамо, не кривдив. Він терпляче очікував. А я не знала, чого він чекає.

 

 

(Ховаються за лаштунки, Деметра змінює вінок; знову виходять на сцену.)

 

Персефона

 

Те, про що мріяв Аїд, сталося. Я скуштувала в підземному царстві їжу; я стала володаркою царства тіней і маю туди знову повернутись. Як бачиш, мамо, Аїд знав, як залишити мене біля себе. Про це я пізніше довідалася від його слуги Аскалафа. Мамо, я така щаслива, що ми знову разом, хоч і ненадовго.

 

Деметра

 

І я щаслива, доню, і вся природа радіє твоєму поверненню.

 

   

   А.Вівальді, «Весна»

 

(Весна танцює, дарує присутнім квіти. Зевс на Олімпі.)

 

 

Деметра

 

О ті гранатові зернини! Чуєш мене, рідний брате, всемогутній Зевсе! Знаю я, що ти не можеш порушувати закони царства мертвих, але врятуй мою Кору! Вона так любить сонце, і квіти, і співучих птахів, то як же їй жити без них?.....А як мені жити без неї?!

 

Зевс

 

Так, могутня Деметро! Я не можу порушити закон підземного царства. Я почуваюся винним перед тобою, що дозволив Аїдові викрасти твою юну дочку. Але ж нам треба усім помиритись. Негоже богам сваритись. Дві третини року Персе фона буде з тобою, а третину – в царстві тіней.

 Радійте обидві, бо дві третини року швидко минуть! Нехай з вами радіє вся природа!

 

Деметра

 

Як не крається моє серце, Зевсе, та дякую тобі і на тому. Все-таки прекрасна пора  зустрічі з донею триватиме довше, ніж час розлуки, час смутку…………….

 Донечко, я безмежно щаслива, що ти поряд зі мною!

Буяйте зеленню, луки! П’яніть пахощами, квіти! Гучним співом славте весну, птахи! Наливайся щедрими плодами, земле! Радійте, веселіться, люди! Ваша богиня родючості Деметра  знову владарює на землі і обіцяє вам достаток і щастя!

 

 

   К.Чайковський, «Вальс квітів»

 

 

(Деметра, Персефона, птахи, квіти, тварини – усі танцюють.)

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Муц Ольга
Додано
19 серпня 2020
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку