П'єса за казкою Г.К.Андерсена "Підсніжник"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     П’ЄСА

 

 

    «П І Д С Н І Ж Н И К»

 

 

  (За мотивами однойменної казки Г.К.Андерсена)

 

 

 

 

 

 

 

 

       Роботу виконали члени гуртка

       «ЮНИЙ АКТОР»,

       Колодрубівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

 

 

       Керівник гуртка - Муц Ольга Йосипівна

       Староста - Старшинська Андріана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дійові особи

 

Підсніжник

Сонце і Сонячні промені

Вітер

Негода

Сорока

Людина

 

 

Музичний супровід: А.Вівальді «Пори року» («Зима», «Весна»)

 

 

 

 

 

(Тихо звучить музика: «Весна»; з’являється Сонце)

 

 

Сорока

 

 Весна! Весна прийшла! Весна прийшла!

 

Підсніжник

 

Хто там? Увійдіть!

 

Промінь 1

 

 Не можу! Я ніяк не можу відчинити двері! Почекай до літа, тоді я наберуся сили.

 

Підсніжник

 

 А коли буде літо? Коли буде літо? Коли? (Намагається вибратись з-під снігу.) Як мені це набридло! Все тіло ниє! Я хочу потягнутися, вийти на волю; я повинен вклонитися літу і побажати йому доброго ранку. О, яке це буде щастя! Я хочу волі! (Виростає.)

 

Промені (разом)

 

 Раді вітати! Раді вітати!(Милуються Підсніжником.)

 

Промінь 2

 

 Пре-крас-ний підсніжник!

 

 

 

 

 

 

 

Промінь 1

 

 Який він ніжний і свіжий! Ти перший! Ти єдиний! Ти несеш у міста і села звістку про літо, про тепло!

 

Промінь 2

 

 Прийде наша пора! Весь сніг розтане, розвіються холодні вітри. Все зазеленіє!

 

Промінь 1

 

 У тебе з’являться друзі: спочатку бузок, а потім троянди, але ти перший, такий ніжний, такий прозорий!

 

Підсніжник

 

 Мені так радісно! Я такий зворушений! Для мене лунає спів, я радий Променям, які пронизали мою голівку, листки, стебельце…Я славлю літо! (Музика звучить голосніше, Підсніжник танцює. Раптом музика «Весни» обривається. Звучить гучно «Зима». Налітає Вітер, до нього долучається Негода. Танцюють, заступаючи Сонце.)

 

Вітер

 

 Ми ще покажемо тобі свою силу! Ти ще нас злякаєшся!

 

Негода

 

 Сидів би краще вдома і не вискакував надвір хизуватися своїм убранням!

 

Вітер

 

 Не прийшла ще твоя пора! (Продовжують танцювати. Підсніжник тремтить. Музика лунає тихіше.)

 

Підсніжник

 

 Літо обов’язково прийде! Прийде! Прийде! (Продовжує тремтіти, і це помітно також у голосі.) Я вірю в це! А вас, Вітре і Негодо, я не боюсь! Дуйте, шаленійте, посипайте мене сніжинками – я не боюсь! Мене зігріває любов, віра і надія: я люблю цей світ, я переконаний – літо обов’язково прийде!

 

Негода

 

 Ти зламаєшся! Замерзнеш! Зів’янеш! Що ти тут шукав?!

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітер

 

 Чому повірив сонячним променям? Так тобі і треба, нерозумний!

 

Негода

 

 Ех ти, віснику  літа! (Музика стихає, виходить Сонце. Вітер і Негода перестають танцювати. Лунає музика: «Весна».)

 

Промінь 2

 

 Геть, Вітре! Геть, Негодо! Підсніжнику! Ми поспішаємо тобі на допомогу! Хурделиця відступає! Ми перемогли! Хвала вісникові літа!

 

Промінь 1

 

 Подивись, який він славний, який гарний, найперший, єдиний!

 

Промені (разом)

 

 Ти переміг! Ти молодець! Слава! Слава! Слава!

 

Сорока

 

 Підсніжник – молодець! Підсніжник  - молодець! Слава! Слава! Слава! ( Перелітає на протилежний бік сцени.)

 

Сорока

 

Людина в лісі! Людина в лісі! Ховайся, ховайся Підсніжнику! (Літає над Людиною, яка пильно вдивляється в сніг.) Геть, геть із лісу! Геть із лісу!

 

Підсніжник

 

 Горе мені! Нікуди сховатись! Від людини не врятувався жоден Підсніжник! Горе мені! Горе! (Плаче.)

 

Сонце

 

 Людино! Я дарую світло і тепло усьому на Землі. Ти нищиш Підсніжники задля розваги чи наживи?! Хто тобі дозволив так чинити? Ти розумієш, що ти убивця? Зупинись, Людино, поки не пізно!

 

Сорока

 

 Зупинись! Зупинись! Підсніжник теж любить Сонце! Підсніжник теж любить життя!

 

 

 

 

 

Людина

 

 Пробач мені, пробач мені, золотосяйне Сонце. Я все зрозумів. Я дбатиму про природу так, як велів Бог – Творець. І червонокнижні рослини перестануть ними бути.

 

Сорока

 

 Підсніжник урятований! Підсніжник урятований! Людина усе зрозуміла, зрозуміла, зрозуміла! Радій, Підсніжнику, Сонцю! Радій Сонцю! Сонцю! Сонцю! Слава! Слава! Слава! (Гучно звучить мелодія «Весна».)

 

 

    Кінець