Пам'ятка батькам "Попередження і протидія торгівлі дітьми"

  Часто жертвами торгівлі людьми стають діти. Дітей, які стали жертвами цього промислу, найчастіше вивозять з їхніх сімей, рідних місць й примушують займатися важкою працею – у сільському господарстві, на шахтах, у промисловому виробництві, у секторі розваг, використовують як жебраків і слуг. У деяких регіонах світу дітей продають для участі у військових конфліктах.   

Батьки, будьте уважними, піклуйтеся про своїх дітей! Пам’ятайте,  що гарний захист дитини в сім’ї  може уберегти її від негативних випадків.    Гарний захист – це захист від дискримінації, насилля та наслідків бідності, соціальної ізоляції, тому що це є основними причинами їхньої уразливості для торгівців людьми.        

                  Законодавча база щодо протидії торгівлі людьми

• Конституція України.
• Закон України «Про протидію торгівлі людьми» (2011 р.).
• Постанова КМУ від 23 травня 2012 р. №417 "Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми".
• Закон України «Про громадянство» (2001 р.).
• Загальна Декларація прав людини (1948 р.).
• Конвенція ООН про права дитини (1989р.).
• Європейська Конвенція про захист прав та основних свобод людини і громадян (1950 р.).

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації -

0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного).

Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів -

0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), Графік роботи гарячої лінії: пн-пт з 10:00 до 21:00, сб з 10:00 до 18:00. сайт - http://www.527.org.ua

Національна дитяча “гаряча лінія”  -

0 800 500 225 або 116 111 (короткий номер з мобільного).

Навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради Донецької області

Пам’ятка батькам

Попередження і протидія торгівлі дітьми

Укладач: Запорожець О. В., практичний психолог

Останнім часом все більше дітей вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці, для роботи у сфері секс-послуг, дитячої порнографії або з метою незаконного всиновлення чи випрошування милостині.

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) визнаються злочином.

Торгівля дітьми – купівля-продаж у грошових одиницях або за іншу оплату особи до 18 років з метою незаконного використання.

Основні способи втягнення дітей в торгівлю людьми це:

• пропонування привабливих умов;
• використання примусу або погроз;
• доведення до несвідомого стану в результаті вживання спиртних напоїв, наркотиків, токсинів.

Незаконне використання дитини може мати такі форми:

• Комерційна сексуальна експлуатація дітей.
• Примушування та втягнення дітей у заняття проституцією та дитяча порнографія.
• Експлуатація дитячої праці.
• Втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність.
• Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.
• Насильницьке донорство.
• Втягнення неповнолітніх у збройні конфлікти.
• Використання і примус до жебрацтва.

          Наслідки для особи, яка стала жертвою торгівлі людьми:

• Фізичні та психологічні травми, у тому числі хвороби та зупинка росту у неповнолітніх.
• Жертви торгівлі людьми часто не мають можливостей для соціального, морального, духовного розвитку.
• Людей, яких примусили працювати у рабстві, часто змушують вживати наркотики, а також вони страждають від насильства.
• Особи, які постраждали від примусового донорства мають проблеми зі здоров’ям.

                       Як захистити дитину від торгівців людьми?

Треба, щоб дитина була обізнаною у цьому питанні. Але не слід її лякати, щоб страх не затьмарював життя дитини. Потрібно спокійно, розважливо розповідати та інформувати її, націлюючи на власну безпеку, а не на залякування якимись випадками.

Не слід відпускати дитину на прогулянки чи у будь-які заклади з незнайомими або малознайомими людьми.

Дитині бажано запам’ятати свою адресу, телефон, прізвища батьків, знати напам’ять телефони екстрених служб (міліції, рятувальної та пожежної служби, швидкої допомоги).

Якщо дитина йде кудись з дому, слід привчати її повідомляти про це близьких, і якщо вона запізнюється додому, то дзвонити рідним і повідомляти.

Слід попереджати дитину, щоб вона нікуди не ходила з незнайомцями і нічого в них не брала, не сідала у чужі автомобілі і не погоджувалась на принадні пропозиції.

Таку роботу з дітьми мають вести  в першу чергу батьки, адже безпека дитини залежить від її захищеності.