Поради щодо підготовки дитини до школи, які допоможуть визначити психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень тощо.
ГОТУЄМОСЬ ДО ШКОЛИ
Поради для батьків майбутніх першокласників
Вступ до школи — це новий і надзвичайно складний етап у житті 6–7 річних дітей та їх батьків. Перш за все необхідно знати, що прихід 6–7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі.
Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.
Орієнтовний перелік того, що необхідно дитині знати і вміти
на кінець дошкільного періоду.
Діти знають:
назву нашої країни та її столиці;
прапор, герб України;
назву рідного міста, адресу, прізвище, ім’я, по-батькові батьків;
дні тижня, їх послідовність;
назву поточного місяця.
Діти вміють розповідати про свою сім’ю;
називати і відрізняти різні частини доби і їх послідовність;
розуміти поняття «вчора», «сьогодні», «завтра», називати місяці року.
Діти мають уявлення:
про сезонні зміни в природі;
про свійських та диких тварин;
про перелітних та зимуючих птахів;
про залежність змін у живій природі від змін у неживій природі;
про умови, необхідні для росту рослин;
про лісові ягоди і гриби;
про овочі і фрукти;
про дерева, кущі, квіти.
Діти вміють:
порівнювати, класифікувати, групувати предмети;
називати матеріали, з яких виготовлені ці предмети;
розуміти значення узагальнюючих слів;
порівнювати довжини, висоту, ширину;
розрізняти форму предметів.
Діти вміють:
прямо та твердо ходити, бігати, стрибати;
точно ловити та кидати м’яча;
протягом певного часу носити не дуже легкі та великі предмети;
застібати ґудзики та зав’язувати шнурки;
проводити на папері прямі рівні лінії;
«бачити» рядок у зошиті та писати у ньому;
бачити клітинки та точно виконувати по них малюнок.
Виховання дитини – це виховання себе на очах у дитини. Доки ми не зрозуміємо цієї істини, педагогічний процес не зрушить з місця.
Е.Лівінський,
психотерапевт