Пам'ятка. "Рекомендації по спілкуванню"
Загальні правила ефективного спілкування дорослого і дитини
(памятка)
|
1. Розмовляйте з дитиною дружелюбно, в шанобливому тоні. Для того щоб впливати на дитину, ви повинні навчитися стримувати свій критицизм і бачити позитивну сторону спілкування з дитиною. Тон, яким ви звертаєтеся до дитини, повинен демонструвати повагу до нього як до особистості. 2. Будьте тверді і одночасно ласкаві. Вибравши спосіб дії, ви не повинні коливатися. Будьте доброзичливими і не виступайте в ролі судді. 3. Знизьте контроль. Надмірний контроль над дітьми зазвичай вимагає особливої уваги дорослих і рідко приводить до успіху. Більш ефективним виявляється спокій ,що відбиває реальність планування способу дії. 4. Підтримуйте дитину. Дорослий може підтримати дитину, визнаючи її зусилля і внесок, так само як і досягнення, а також демонструючи, що розуміє її переживання, коли справи йдуть не дуже добре. На відміну від нагороди підтримка потрібна навіть тоді, коли дитина не досягає успіху. 5. Майте мужність. Зміна поведінки вимагає практики і терпіння. Якщо якийсь підхід виявиться невдалим, не потрібно впадати у відчай, слід зупинитися і проаналізувати переживання і вчинки як дитини, так і свої. В результаті наступного разу дорослий буде краще знати, як діяти в подібній ситуації. 6. Демонструйте взаємну повагу. Педагоги і батьки повинні демонструвати довіру до дитини, впевненість у ній і повага до неї, як до особистості.
|
Вміння слухати — мистецтво, якому можна навчитись
Одного разу в приймальню Оксфордського університету зайшли, небагато одягнені, чоловік і жінка. І на питання секретаря: «Що ви хотіли? - Жінка сказала: «Нам потрібно зустрітися з директором університету». Секретар оглянула їх скептичним поглядом і сказала: «Директор зайнятий і навряд чи він зможе вас прийняти. Приходьте пізніше». «Добре» - сказала жінка: Ми почекаємо стільки, скільки потрібно». Через 2 години все-таки директор зміг їх прийняти і як тільки вони зайшли одразу сказав: «Панове, у вас є одна лише хвилина, я дуже зайнятий». Жінка подякувала йому за те, що він зміг їх прийняти і сказала: «Ви знаєте, наш улюблений син, він вчився в вашому університеті, йому дуже подобалося тут навчатися. Але так склалися обставини, що рік тому він трагічно загинув. Ми дуже любили нашого сина і в пам'ять про нього хотіли поставити пам'ятник на території університету». Директор перебив її на півслові і сказав: «Панове, про що ви говорите? Це не кладовище, а університет. Ідіть, я дуже зайнятий ». «Ви, напевно нас неправильно зрозуміли. Ми хотіли б за свої гроші побудувати корпус, подарувати його університету і назвати цей корпус ім'ям нашого сина». Директор знову перебив і сказав: «Панове, про що Ви думаєте? Одна тільки лабораторія коштує 7 мільйонів фунтів. Ідіть, я дуже зайнятий». Вони встали і тихо пішли до виходу. Біля самих дверей чоловік, який мовчав весь цей час, сказав жінці: «Слухай, якщо так недорого коштує лабораторія, може є сенс нам побудувати свій університет?». Увечері того дня, вони сіли на поїзд, який йшов в місто Стенфорд і побудували свій Стенфордський університет.Що трапилося в даній ситуації?
Директор університету не зміг або не захотів вислухати цих людей, упустив колосальні інвестиції в свій університет і заробив конкурента.
Дуже багато ми втрачаємо, не вміючи вислухати людину.
Як навчиться слухати?
1. Припиніть говорити самі. Послухайте інших людей. Дуже важливо звертати увагу на те, як ви це робите. Подивіться на свою позу, в якій ви слухаєте. Трохи подайтесь вперед.Підтримуйте постійний зоровий контакт з вашим співрозмовником, трохи нахиліть голову набік.
2. Не переривайте співрозмовника. Людина повинна до кінця договорити, закінчити думку, бо тоді, коли воназакінчила говорити, вона готова слухати.
3. Не плануйте свою відповідь під час того, як ваш співрозмовник вам розповідає. Є так зване «упереджене слухання». «Так я знаю, що ти хочеш сказати».
Рецепт емпатійного слухання
При такому слуханні не дають порад, не прагнуть оцінити, що говорить людина, не моралізують, не критикують, не повчають. Існує декілька правил емпатійного слухання:
- необхідно налаштуватися на слухання, лише в цьому випадку ви зможете зрозуміти те, що відчуває Ваш співрозмовник, «побачити» його емоції;
- продемонструвати співрозмовникові, що ви не тільки правильно зрозуміли його відчуття, але й прийняли;
- коли співрозмовник говорить, «не закриваючи рота», зовсім не обов'язково відповідати розгорнутими фразами, досить просто підтримувати його короткими фразами типу «так-так», «розумію», кивати головою або ж просто повторювати його останні слова.
Рефлексивне слухання передбачає активне використання словесного вираження для підтвердження розуміння повідомлення, а саме, з'ясування, перефразування, резюмування. Наприклад: «Поясніть свою думку», «Я не розумію, що Ви маєте на увазі ...», «Ви хочете сказати, що ...», «Тобто Ви вважаєте ...», «Іншими словами…» та ін.
Для бібліотекаря абсолютно неприпустима відмова в підтримці читачеві, яким би складним співрозмовником він не був.
Правила уважного слухача
1. Сконцентруйте свою увагу на співрозмовникові. Звертайте увагу на слова, позу, міміку, жести.
2. Перевірте чи правильно Ви зрозуміли слова співрозмовника.
3. Не давайте порад.
4. Не давайте оцінок. Наприклад, «Хіба таке може подобатися?» або «Невже Ви думаєте, що я можу цікавитися такою літературою?». Набагато більш доречні такі питання, як: «Дозвольте поцікавитися, яка Ваша думка з цього питання?» або «Які Ваші пропозиції з приводу вирішення даної проблеми?»
5. Не перебивайте.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку