Пам'ятки до уроків української мови

ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

Яким має бути мовлення

Як цього досягти

Змістовним

Продумайте тему й основну думку висловлювання, повно їх розкривайте, не говоріть зайвого;

Послідовним

Стежте за порядком викладу думок, робіть переходи, висновки, узагальнення;

Багатим

Уживайте різноманітні слова й речення, не повторюйте тих самих слів;

Точним

Добирайте найбільш точні слова;

Виразним

Добирайте слова і вирази, що найбільш яскраво передають основну думку;

Доречним

Завжди враховуйте, з ким розмовляєте, з якою метою, де;

Правильним

Дотримуйтесь правильної вимови, правильно будуйте речення.

Принцип розподілу

Види

Приклади

За наявністю другорядних членів речення

поширені

(мають другорядні члени речення)

Ідуть те­плі дощі.

У лісі осінь.

непоширені

(не мають другорядних членів речення)

Ідуть дощі. Осінь.

За складом граматичної

основи

двоскладні

(граматична основа складається з підмета і присудка)

Ідуть дощі.

односкладні

(граматична основа складається з одного головного члена речення)

Осінь.

Люблю дощ.

За наявністю (відсутністю) пропущених членів речення

повні

(є всі необхідні для структури члени речення)

Ідуть дощі. Осінь.

неповні

(пропущено необхідні для структури члени речення)

В Україні -осінь.

За кількістю граматичних основ

прості

(має одну граматичну основу)

Ідуть дощі. Осінь.

складні

(має кілька граматичних основ)

Ідуть дощі, гуляє осінь.

За метою висловлювання

розповідні

Ідуть дощі.

питальні

Ідуть дощі?

спонукальні

Ідіть, дощі.

За емоційним забарвленням

окличні

Ідуть дощі!

неокличні

Ідуть дощі.

Розділові знаки

Умови вживання

КОМА

КРАПКА З КОМОЮ

ДВОКРАПКА

ТИРЕ

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Головні

Другорядні

Підмет

Присудок

Означення

Обставина

Додаток

простий; складений

простий; складений

іменний; складений дієслівний

узгоджене; неузгоджене

способу дії; міри і ступеня;

місця; часу; причини; мети; умови; допусту

прямий; непрямий

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Умови вживання тире

Приклади

Якщо підмет і присудок виражені іменника­ми у називному відмінку

Бджола - відома трудівни­ця...

(А. Пашківський )

Якщо підмет і присудок виражені інфініти­вами

Правдою дружити - щас­тя заслужити (Нар. твор­чість.)

Якщо один із головних членів виражений інфінітивом, а інший - іменником у назив­ному відмінку

Наше завдання - здобува­ти знання

Якщо підмет і присудок виражені числівниками

П'ять плюс два - сім

Якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить

Поезія - це діло совісне...

(А. Малишко)

Тире також може ставитися і в деяких інших випадках за умови, що підмет є логічно наголошеним і між ним та присудком наявна пауза: Ми - сірі гуси в хмарі (А. Малишко)

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

3 головним членом речення у формі присудка

3 головним членом речення у формі підмета

Означено-особові (головний член означає дію, яку виконує конкретна особа)

Називні (головний член стверджує наявність предметів чи явищ)

Неозначено-особові (головний член означає дію, яку виконує невизначена особа)

Узагальнено-особові (головний член означає дію, яка стосується будь-якої особи)

Безособові (головний член означає дію, яка не має виконавця)

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

О,О,О

О,О і О

О, але О

О і О, О і О

О і О

і О, і О, і О

як О, так і О

Δ: О, О, О

О, О, О - Δ

Δ: О, О, О - ...

Δ, як-от: О, О, О

(Δ - узагальнювальне слово)

ВСТАВНІ СЛОВА І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Групи за значенням

Приклади

Виражають упевненість, не­впевненість, сумнів

безумовно, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи,

Виражають задоволення, не­задоволення, радість, жаль, здивування

на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, чого доброго, дивна річ

Указують на джерело повідо­млення

по-моєму, кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, як відомо, за словами

Указують на зв'язок думок, послідовність викладу

по-перше, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином

Привертають увагу співроз­мовника

чуєте, уяви собі, зверніть увагу, між нами кажучи, зрозумійте

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Умови відокремлення

Приклади

Якщо означення стосуються особо­вого займенника

Заспокоєний, я усміхнувся світу... (М. Стельмах )

Якщо означення відділені від озна­чуваного слова іншими членами речення

Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі (Леся Українка)

Якщо поширені означення стоять після означуваного слова

У лісі бродив туман, під золочений сонячним промінням (Гр. Тютюн­ник )

Якщо означення мають додаткове обставинне значення(умови, при­чини та ін.)

Наляканий громовицею, кінь ти­хенько заіржав (М. Стельмах).

Якщо два і більше одиничні озна­чення стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення

Стояла темна ніч, холодна, вітря­на... (Є. Гуцало)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Умови відокремлення

Приклади

Якщо прикладка стосується особового займенника

І ось він, Київ, за валами він!..

(Л. Костенко )

Якщо прикладка поширена і стоїть піс­ля означуваного іменника (часто власної назви)

Завершенням їхньої подорожі була Нова Каховка - славетне молоде місто (0. Гончар)

Якщо одинична прикладка стоїть після означуваного слова і має додаткове са­мостійне значення

Золотими куполами ще здале­ку вітає нас славетна столи­ця - Київ (0. Довгий)

Якщо прикладка приєднується до озна­чуваного іменника словами тобто, або (тобто), наприклад, чи (тобто), на­віть, зокрема, як-от, а саме, на ім'я, так званий та ін.

У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (М. Рильський)

Якщо прикладка приєднується до озна­чуваного слова за допомогою сполучника як і має додатковий відтінок причини

Івась, як менший, завжди тер­пів від Карпа (Панас Мирний)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Умови відокремлення

Приклади

Майже завжди відокремлюється об­ставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом

1. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих бере­гах (Є. Гуцало ).

2.1 я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко)

Але не відокремлюється обставина, виражена одиничним дієприслівни­ком, що означає спосіб дії, а також обставина, виражена дієприслівнико­вим зворотом фразеологічного типу: Підеш собі зажурившись гаєм по до­лині

(Т. Шевченко )

Якщо обставина виражена іменни­ком з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з

Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під'їзду театру пану­вало пожвавлення (В. Собко)

За бажанням автора може також відокремлюватися обставина, виражена іменником з прийменниками всупереч, наперекір, попри, на випадок, на відмі­ну від, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно до тощо

ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ

Умови відокремлення

Приклади

Якщо додатки виражені іменниками з приймен­никами крім, окрім, опріч, замість, за винят­ком, зокрема, особливо, на відміну від та ін. Такі конструкції мають значення виключення, вклю­чення або заміщення одного предмета іншим

Ця несподівана зустріч зворушила всіх, особли­во дітей (В. Минко)

УЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА

ь пишемо

після букв, що позначають м'які приголосні

[д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], у таких випадках

ь НЕ пишемо

у кінці слова та складу (вісь, дядько )

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х, ґ (дощ, дріб)

у середині складу перед о (трьох, сьомий)

після р у кінці складу і слова (Харків, чотирма). Виняток:Горький

у словах на -зький (ський, -цький), -зькість (ськість,              -цькість), -зько (сько, -цько ), -зькому (-ському, -цькому),      -зьки (ськи, -цьки ): близький, близько.

Виняток: баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, різкий, жаский, ковзкий, плаский, порский

після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): тонший. Виняток:доньчин, неньчин, няньчин, бриньчати

у словах на -енько, -енька, -онько, -онька, -енький,                 -есенький, -ісінький, -юсінький (солоденько)

після букв на позначення приголосних, крім л, якщо за ними йдуть м'які або пом'якшені приголосні

(користю,але різьбяр,тьмяний)

у буквосполученнях -льк-, -льч-, -ньц-, якщо вони походять від буквосполучень -льк-, -ньк-(скриньці, бо скринька)

після д,т,н перед суфіксом               -ченк(о), -чук,       -чишин (Радчук, безбатченко)

після букви на позначення м'якого [л^'] перед наступним приголосним (читальня, стільчик )

у сполученнях       -лч-, -лц, -нч-, нц, -сц-, -сч-, які утворилися від     -лк-, -нк-, -ск-(рибалці, бо рибалка )

УЖИВАННЯ АПОСТРОФА ПЕРЕД БУКВАМИ Я, Ю, Є, Ї

Апостроф ставимо

Апостроф НЕ ставимо

після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені не стоїть буква на позначення  приголосного, крім р (п'ять, рум'яний)                

після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р (свято, цвях, але торф'яний )

після букви р, що позначає твердий звук (у вимові чується й: бур'ян, пір'я)

після букви р, що разом із я, ю, є позначає м'який звук [р^'] (у вимові не чується й: буряк, крюк)

після префіксів, що закінчуються твердим приголосним (без'язикий, від'їзд)

після першої частини складних слів, що закінчується твердим приголосним (дит'ясла, пів'яблука, але пів-Європи, бо це власна назва)

у слові Лук'ян та похідних від нього (Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янець тощо)

ПОДВОЄННЯ БУКВ У НАСЛІДОК ЗБІГУ ПРИГОЛОСНИХ

Умови

Приклади

якщо корінь починається тим самим звуком, на який закінчується префікс

відділити

якщо корінь чи основа слова закінчується тим самим звуком, яким починається суфікс

щоденний, розрісся

якщо перша частина складноскороченого слова закінчується тим самим звуком, яким починається друга

військкомат

у наголошених прикметникових суфіксах -енн(ий),              -анн(ий), що вказують на вищий ступінь вияву ознаки або можливість чи неможливість дії

здоровенний, нездійсненний

у прикметниках на -енн(ий) старослов'янського походження

огненний, священний

ПОДВОЄННЯ БУКВ У НАСЛІДОК ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж'], [ч'], [ш']

Умови

Приклади

в іменниках середнього роду на -я (крім тих, що означають назви малих за ві­ком тварин: гусеня, каченя)

знання, зілля

у деяких іменниках чоловічого і жіночого роду на -я

суддя, Ілля, стаття

Виняток: статей

перед я, ю в деяких прислівниках

зрання, спросоння, навмання, попідвіконню, попідтинню

в іменниках жіночого роду III відміни оруд­ного відмінка однини перед кінцевим -ю

річчю, сіллю

у формах дієслова лити

ллю, зілляти

НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ

Пишемо разом

Пишемо через дефіс

слова, утворені від підрядних слово­сполучень (у яких від одного до іншо­го слова можна поставити питання) (новобудова, східнослов'янський)

слова, утворені від сурядних слово­сполучень (у яких усі слова рівно­правні) (українсько-англійський )

слова з пёршими частинами авіа-, авто-, агро-, водо-, кіно-, макро-, мікро-, супер-, теле-, фото- і под. (кіномистецтво)

слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, воєнно-, військово- (міні-футбол). Виняток: військовополонений

прикметники глухонімий, хитро­мудрий, зловорожий

прикметники, які означають відтін­ки кольору (темно-зелений). Виня­ток: жовтогарячий, червоногарячий

слова, утворенні поєднанням тих самих слів, синонімічних слів, ан­тонімічних слів, близьких за зна­ченням слів, слів з тим самим коре­нем (білий-білий, тишком-нишком, більш-менш,батько-мати, великий-превеликий).

Але: кінець кінцем, чин чином, сама самотою

слова, у яких перше слово підкрес­лює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом (свят-вечір, стоп-кран, яхт-клуб)

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ З(С),РОЗ, БЕЗ

Умови

Приклади

Перед буквами к, п, т, ф, х префікс з- від­повідно до вимови позначається буквою с. Перед усіма іншими приголосними вжива­ється префікс з

сказати, сфотографувати, зсадити, зшити

Префікси роз-, без- завжди пишемо з бук­вою з

розказати, безпечний

Увага! В українській мові префіксів рос- і бес- немає

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ ПРЕ, ПРИ, ПРІ

Пишемо пре-

Пишемо при-

Пишемо прі-

у прикметниках і прислівниках для ви­раження найвищого ступеня ознаки (пре­мудрий, препогано)

переважно в дієсловах, що означають набли­ження, приєднання до чогось, неповноту дії чи ознаки (приїхати, присісти ). А також у похідних від них (при­буття, приклеєний )

у словах прізвище, прізвисько, прірва

у словах презирство, презирливий, препо­добний, престол, пре­освященний

у прикметниках та іменниках, що означа­ють знаходження біля чогось (прикордонний, пригірок )

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

Пишемо разом

Пишемо окремо

якщо це складний сполучник (щоб, проте, якби, притому, ніби, мовби, неначе, начебто, немовбито )

якщо це складений сполучник (як тільки, у зв'язку з тим що, через те що, з тим щоб)

Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б, би, ж, же, які пишуться окремо (хоч би, або ж, бо ж, але ж, адже ж, коли б), в. також частки то, но, бо, з якими сполучники пишуться через дефіс (тим-то, тільки-но, тому-то, якби-то, отож-бо)

ПРАВОПИС ЧАСТОК ІЗ ПОВНОЗНАЧНИМИ СЛОВАМИ

Пишемо разом

Пишемо через дефіс

Пишемо окремо

частки аби-, де-, -сь, -ся, що-, чи-, як-, ані- (абихто, чимало, щодня)

1) частки казна-,
хтозна-, бозна-, будь-,
-небудь (будь-хто);

2) частки -бо, -но,
-от, -таки, -то
(підсилювальна),
якщо вони стоять
безпосередньо
після слова, з яким
пов'язані за змістом
(все-таки )

інші частки, зокрема

б (би), ж (же), то

(вказівна)

(хоч би, хіба ж)

Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть інша частка чи прийменник, то всі три слова пишемо окремо (аби в кого, все ж таки)

ЧАСТИНИ МОВИ

Назва частини мови

Лексичне значення

Морфологічні ознаки

Синтак­сична роль

Питан­ня

Іменник

означає предмет

має рід, змінюється за числами, відмін­ками

будь-який член ре­чення

хто? що?

При­кметник

означає ознаку предмета

змінюється за ро­дами, числами, від­мінками

означення, присудок

який? чий?

Числів­ник

означає кількість та порядок предметів при лічбі

змінюється за від­мінками, деякі за числами та родами

будь-який член ре­чення

скіль­ки? котрий?

Займен­ник

вказує на предмет, ознаку, кіль­кість, але не називає їх

змінюється за від­мінками, деякі за особами, числами, родами

підмет, додаток, означення

хто? що? який? чий? скільки?

Дієслово

означає дію предмета

змінюється за часа­ми, числами, особа­ми або родами

будь-який член ре­чення

що робить? що зро­бить?

При­слівник

означає ознаку дії, ознаку пред­мета, ознаку ознаки

не змінюється

обставина, означення, присудок

як? де? коли? та ін.

При­йменник

не має

не змінюється

не є членом речення

не від­повідає

Сполуч­ник

Частка

Вигук

виражає почуття, емоції, во­левиявлен­ня, але не називає їх

не змінюється

може бути членом речення, якщо вжи­вається у значенні самостій­ного слова

не від­повідає