Урок-дослідження (урок формування компетентностей, вироблення практичних навичок) Інтегровані зв’язки: українська та зарубіжна література.

Клас: 9

ТЕМА: Синоніміка різних засобів передачі чужого мовлення.

«Притча про блудного сина»

МЕТА:  1)формування ключових компетентностей

• спілкування державною мовою,
• інформаційно-цифрової,
• соціальної та  громадянської,
• культурної,
• уміння вчитися впродовж життя;

     2)формування предметних компетентностей

• формування критичного та системного мислення, усвідомленого сприйняття навчального матеріалу;
• вироблення  практичних  навичок  використовувати пряму і непряму мову в усному і писемному мовленні;
• розвиток  практичних умінь будувати речення з прямою і непрямою мовою шляхом впровадження вправ на формування мовної та комунікативної компетентностей;
• формування  усвідомлення  необхідності опановувати українською мовою.

ТИП УРОКУ: Урок-дослідження (урок формування компетентностей, вироблення практичних навичок)

Інтегровані зв’язки: українська та зарубіжна література.

Обладнання та устаткування: мультимедійний комплект, відеоматеріали до теми «Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою», мультфільм  «Притча про блудного сина», матеріали  підручника, дидактичні матеріали до теми.

Методи та прийоми, використані на уроці: інтерактивні вправи «Так. Ні», «Згадай сюжет» (трансформація прямої мови в непряму), «Відкритий мікрофон», вікторина «Пряма та непряма мова» (wordwall), самооцінювання та взаємооцінювання результатів роботи на уроці.

Використані джерела:

• https://www.youtube.com/watch?v=jvq4xXOOk7I
• https://www.youtube.com/watch?v=7J0yRluVf7I
• https://wordwall.net/uk/resource/60519387/

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційно-установчий етап

•      Створення сприятливої  атмосфери: перегляд уривка з мультфільму «Притча про блудного сина»

(https://www.youtube.com/watch?v=7J0yRluVf7I)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

•      Повідомлення теми уроку, особливостей формату його проведення, критеріїв оцінювання результатів роботи на уроці.
•      Формулювання очікуваних результатів .

ІІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу, осмислення зв’язків та співвідношень в об’єктах вивчення

1.Актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок школярів

1.1.Інтерактивна вправа «Так. Ні» (усне опитування)                           (Додаток)

1.2.Перегляд відеоматеріалу «Непряма  мова. Заміна прямої мови непрямою»                     (https://www.youtube.com/watch?v=jvq4xXOOk7I)

2. Практичне застосування знань, умінь, навичок

2.1 Вікторина «Пряма та непряма мова» (https://wordwall.net/uk/resource/60519387/)

2.2. Інтерактивна вправа «Згадай сюжет» (робота в парах, трансформація прямої мови в непряму)                                                                             (Додаток)                                    

Завдання: визначити епізод, до якого подано ілюстрацію, переробити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою і записати їх.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий етап

•      Інтерактивна вправа «Відкритий мікрофон»
•      Самооцінка учнями результатів роботи на уроці: «Моя робота на уроці»
•      Взаємооцінювання школярами результатів роботи однокласників: «Ти – молодець»
•      Формувальне оцінювання результатів роботи учнів вчителем.

V. Домашнє  завдання. Виконати одне із завдань:

1. Скласти «шпаргалку» до теми «Розділові знаки у реченнях з прямою та непрямою мовою»

2. З тексту «Слова про похід Ігорів» виписати по 3 приклади з прямою та непрямою мовою.

ДОДАТОК

«Пряма мова та непряма мова»

Інтерактивна вправа «Так. Ні»

1.Чуже мовлення, передане без змін називається прямою мовою (Так)

2.Пряма мова супроводжується словами автора                               (Так)

3.Слова автора вказують на те, кому належить пряма мова             (Так)

4.Слова автора завжди беруться у лапки                                             (Ні)

5.Чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання – це непряма мова                          (Так)

6.Непряма мова завжди береться у лапки                                             (Ні)

“Притча про блудного сина”

Паспорт літературного твору

1.Автор :  невідомий

2.Рід літератури: епос

3.Жанр: притча

4.Тема: розповідь про блукання меншого сина по світу, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності.

5.Ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном.

6.Основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення — і ти отримаєш прощення («Так, ти винен, але не повернувся, покаявся»).

7.Мораль притчі: щире каяття має силу відновити духовний зв’язок із Богом і ближніми.

8.Головні герої:

• батько – мудрий та розумний. Батько простив свого молодшого сина, оскільки той покаявся.
• старший син. Для його характеру притаманна урівноваженість.
• молодший син – взяв спадок і відправився у мандри, щоб побачити світ. Молодшому синові було приємно почувати себе серед міського люду, бо вони вважали його найбагатшим, враховуючи його зовнішність і наявність грошей. Мешканці міста розповіли подорожуючому про звичай – найбагатший має усіх поїти-годувати. Так у постійних розвагах та відпочинку гроші швидко закінчилися. Не маючи жодної копійки, молодший син улаштувався працювати свинопасом. Голодуючи, перебуваючи у скруті, герой вагався у рішенні щодо повернення додому, бо соромився.

9.Композиція “Притчі про блудного сина”

• Експозиція: рішення молодшого сина отримати частку батьківської спадщини і вирушити у світову подорож.
• Зав’язка: в результаті розгульного життя подорожуючий «розтринькав» все своє майно.
• Кульмінація: бідкання молодшого сина по наймах, через що він вирішує повернутися додому і покаятися.
• Розв’язка: прощення батьком сина і влаштування бенкету.

10.Проблематика “Притчі про блудного сина”

•  багатство і бідність;
•  батьки і діти;
•  хто є справжніми друзями;
•  праця і лінь;
•  провинна і покаяння.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/pritcha-pro-bludnogo-sina-analiz

ДОДАТОК

Інтерактивна вправа «Згадай сюжет»

 (трансформація прямої мови в непряму)  

Притча про блудного сина    

В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені частину майна, що належить мені". Батько виконав його прохання. Минуло кілька днів, і молодший син, забравши все, пішов у далеку країну і там, живучи марнотратно і розпусно, розтратив усе своє майно. Саме тоді у тій країні настав великий голод, і син терпів велику скруту. Тому він пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на поля пасти свиней. З голоду він був би радий харчуватися стручками, які їли свині; та ніхто не давав йому.  

Тоді, опам`ятавшись, він згадав батька, розкаявся у своєму вчинку і подумав: "Скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: "Батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином, прийми мене як одного з наймитів твоїх".

Так він і вчинив. Встав і пішов додому, до батька свого. Батько ж, ще здалеку побачивши сина, переповнився жалем, побіг йому назустріч, припав до його шиї і почав цілувати його.

Син же став казати: "Батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином"...

 А батько сказав слугам своїм: "Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте йому перстень на руку і взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся". І почали веселитися вони.

А старший син повертався в цей час з поля. Почувши вдома музику і співи, покликав одного із слуг і запитав: "Що це таке?" Слуга сказав йому: "Брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим".

Старший син розсердився і не захотів входити у дім. Тоді вийшов батько і покликав його.

Але він відповідав йому: "Ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. Коли ж цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля".

Батько ж сказав йому: "Сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Веселитися ж і радіти треба, тому що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся".