Пантелеймон Куліш – автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю

Зуб Л.К.

Клас __________                                                                           Дата__________

Тема: П. Куліш – автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю.

Мета:ознайомити учнів зі змістом роману «Чорна рада»; спираючись на текст твору, розкрити причини протистояння сил державотворення таруїнництва; закріпити вивчене про жанр роману;  допомогти учням усвідомити суспільний ідеал, утілений П.Кулішем через проб­лематику роману, а також зрозуміти символіку твору; виховувати старшокласників у дусі народної моралі, народних ідеалів; плекати патріотичні почут­тя; сформувати переконаність у важливості для гро­мадянина України збереження свободи й незалеж­ності рідного краю, його державності; розвивати творчу, соціальну, комунікативну компетентності.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні повинні знати ознаки роману як жанру, його різновиди, зміст роману «Чорна рада», його історичну основу, оцінку роману Т.Шевченком; учні повинні вміти визначати жанр (роман, історичний роман, роман-хроніка), розрізняти історичне й художнє в романі «Чорна рада», визначати основний конфлікт у творі.

Обладнання: портрет П.Куліша, текст рома­ну «Чорна рада», презентація.

Теорія літератури: роман-хроніка, історичний роман.

Хід уроку

І. Організаційний момент (з’ясування емоційної готовності до уроку).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Склавши пазл, ви дізнаєтеся, який твір будемо вивчати.

Так, сьогодні ми розпочнемо вивчати історичний роман-хроніку «Чорна рада».

В умовах посилення в українського народу національної свідомості, а відтак й інтересу до свого героїко-драматичного минулого П. Куліш проймається думкою про потребу широкого й глибокого художньо-історичного осмислення своєї минувшини в її визначальних процесах, суспільних рухах, як це вже робилося в літературах інших народів. 

На долю українців випали найсуворіші випробування. Це постійні набіги зажерливих татар, вікове залежне становище, тяжка праця,нужденне існування. Чому ж так сталося? У цьому допоможуть розібратися історичні факти  роману «Чорна рада».

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Для початку повторимо біографію Пантелеймона Куліша, взявши у нього інтерв’ю.

Після смерті Богдана Хмельницького становище України різко погіршилося – і з вини сусідів, і з вини своїх же вельможних користолюбців. Москва не дотримувалась підписаних у Переяславі угод, Поль­ща і кримський хан тиснули з обох боків. Проте на­род не хотів визнавати чужої влади. Між гетьманом і козацькою старшиною точилися чвари за булаву, за те, до кого з сусідів пристати.

1663 рік вважається початком Великої Руїни, яка знищила державний устрій, розбудований Хмельницьким. Українську державність було остаточно втрачено.

Отже, «Чорна рада» - історичний роман – хроніка.

Словникова робота.

Учні записують поняття у літературознавчий словник.

 Історичний роман -  це  твір, сюжетно побудований на історичному матеріалі, основним предметом зображення є історичні події. У такому романі масштабно замальовується певна доба та її видатні діячі.

Роман – хроніка -  великий за обсягом прозовий твір, в якому послідовно розкриваються значущі суспільні, історичні, родинні події протягом тривалого  часу.

Походження назви роману.

«Чорна рада» - перший український історичний роман, написаний 1857 року. Існують наступні версії, які пояснюють назву роману П. Куліша.  Ніжинська рада 27- 28 червня 1663 була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь біднота( чернь). Інша версія пов’язана  з багатозначністю слова чорна.  Це слово в українській історії часто вживається у значенні підла, незаконна, злочинна.

Поміркуймо над образами-символами та особливостями назви твору.

Історична основа й авторська уява.

Усіх персонажів умовно можна поділити на дві групи. Це реальні історичні постаті діячів доби Руїни Яким Сомко, Іван Брюховецький, Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич, князь Данило Великогагін( у романі – Гагін). Інша група створена  уявою автора, здебільшого це романтичні образи, переважно представники простого люду, козацтва( родина Череванів – Михайло, Мелася, Леся; полковник Шрам, Петро, Кирило Тур).

Є  версія, що полковника Шрама Куліш міг змалювати на основі реальної історичної постаті  Шрамка, тому що чорнова назва  твору  російською мовою «Сотник Шрамко и его сыновья». Тому поділ персонажів досить умовний. Дійові особи роману( історичні та вигадані) можна згрупувати відповідно до основного конфлікту:  вони є прибічниками  Якима Сомка чи  Івана Брюховецького.

(Здобувачі освіти записують про історичну основу роману)

Романтичність стилю

Розгляньте риси романтизму й доведіть, що «Чорна рада»  відповідає  цьому напряму.

Риси романтизму

•                   Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх нетиповість.
•                   Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.
•                   Основні герої - гетьман, козак – запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку  героя перед народом.
•                   Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.
•                   Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

(Куліш  показує незвичайних , сміливих, гордих людей( Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя( Петро, Леся). У творі багата символіка( образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря). Образ  Сомка  в романі сповнений романтизованого благородства. Його  наділено  характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах).

Самостійна робота. Закріпимо вивчене.

V. Підсумок уроку

Домашнє завдання. Повторити сюжет роману «Чорна рада»; відновити діалог між Брюховецьким і Сомком.

*Створити рекламу роману «Чорна рада» для друзів та однолітків.