Пантелеймон Олександрович Куліш

Пантелеймон Куліш. Підготувала Анна Номоконова

Куліш Пантелеймон Олександрович. Народився 27 липня 1819 р. в містечку Вороніжі Глухівського повіту Чернігівської губернії у сім’ї старого козацького роду. Помер Пантелеймон Олександрович Куліш 2 лютого 1897 р., на 78-му році життя, після короткочасної хвороби, застудившись у неопалюваному кабінеті на хуторі Мотронівці на Чернігівщині, де його і поховали.

Пантелеймон Кулішукраїнський письменник, поет, драматург,фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець.

Будинок , де народився та виріс Пантелеймон

«Будинок-музей»

Відтворені кімнати та елементи побуту

Грамоти він навчився вдома від сестри Лесі. Пантелеймон змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і «духовна мати» - сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості.

Освіту продовжив у Новгород-Сіверській гімназії директором якої був І. Тимківський – український педагог і письменник. Під його впливом у П. Куліша пробудився інтерес до народної творчості. Тоді ж молодий гімназист почав збирати народні пісні та писати власні твори. Не закінчивши гімназії, П. Куліш зайнявся приватним учителюванням.

З кінця 30-х років Куліш вступив до Київського університету, але незабаром його та інших студентів, що не мали дворянського звання, за наказом міністра освіти відрахували.

Письменник завдяки протекції інспектора шкіл Бориса Михайловича Юзефовича дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. В цей час він написав російською мовою історичний роман «Михайло Чарнишенко…», віршовану історичну хроніку «Україна» і оповідання-ідилію «Орися».

У 1843р. познайомився з Тарасом Григоровичем Шевченком. Їх поєднала любов до України та її народу, її мови, славного минулого, прагнення служити батьківщині. Пізніше Т. Шевченко був боярином на весіллі Пантелеймона.

Його дружина починала друкувати оповідання під псевдонімом Ганна Барвінок. На честь неї письменник перейменовує хутор Мотронівка на Чернігівщині, в якому оселився у Ганнину Пустинь. Одружився 22 січня 1847 року з Олександрою Білозерською, майбутньою письменницею. Він був старшим за дружину на дев’ять років.

Згодом Куліш працював в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» розпочав друкувати в 1845р.перші розділи його славетного роману «Чорна рада», ректор Петербурзького університету П. Плетньов запросив його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.

Останні роки життя. Оселився в хуторі Мотронівка на Чернігівщині, який на честь дружини перейменував у Ганнину Пустинь, також повернувся до ідеї самостійного розвитку нації. Куліш багато перекладав, особливо:

Вільяма Шекспіра. Йоганна Вольфганга фон Ґете. Джорджа Гордона Байрона