ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ ШКОЛИ І РОДИНИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

Міністерство освіти і науки України

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Житомирської обласної ради

Кафедра методики викладання початкового навчання

 

 

 

 

Курсова робота

ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ ШКОЛИ І РОДИНИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

 

Виконала

Кузьменко Олена Миколаївна,

слухачка  курсів  підвищення  кваліфікації

вчителів початкових класів,

вища кваліфікаційна категорія,

учитель  початкових класів  Швайківської ЗОШ  І-ІІІ ст.

Бердичівський р-н, с. Швайківка,

вчитель початкових класів,

проходження курсів

з «11» січня по «18» березня 2016 р.

моб. тел. 0985814429

Рецензент

Кльоц Любов Антонівна

 

Житомир – 2016 р.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………….	3
Розділ 1.  ТЕОРЕТИЧНЕ ДОВЕДЕННЯ УСПІХУ ВИХОВАННЯ ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ ШКОЛИ І РОДИНИ……………………………………………..	4
1.1 Дослідження даної теми в науковій літературі та узагальнення досвіду видатними педагогами ……………………………………………….	4
Напрямки співробітництва класних керівників і батьків………………………………………………………………………..	9
Розділ 2.  ШЛЯХИ ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛИ І РОДИНИ………………………..	11
2.1 Механізм спілкування для обміну інформації…………………………	11
2.2 Традиційні зустрічі з батьками…………………………………………..	13
2.3 Доцільність використання нетрадиційних форм роботи у взаємозв’язку школи і родини……………………………………………………	25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...	32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...	33

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Найбільший вплив на дітей мають батьки і вчителі. Але з кожним роком розрив між сім’єю і школою збільшується. Батькам не вистачає часу, бажання займатися вихованням дітей. Лише 15% опитаних батьків мають належні психолого-педагогічні знання, цікавляться науково-педагогічною літературою. Підвищувати виховний потенціал сім'ї покладається на школу. А вона продовжує захищати ідеали добра, безкорисливості, милосердя і чесності, які, на жаль, не завжди допомагають вирішити проблеми у навчально-виховному процесі. Зміни в суспільстві, нові погляди, ідеологічні установки часто призводять до конфліктів.

Тому пошуки нових шляхів, форм і методів взаємодії школи і родини завжди були і залишаються актуальними.

Мета дослідження: вивчити найбільш ефективні шляхи взаємодії школи і сім’ї  та запроваджувати їх в навчально-виховному процесі.

Об’єкт дослідження: виховний процес.

Предмет дослідження: партнерські відносини школи і родини у виховному процесі.

У відповідності до мети вирішуються наступні завдання:

1. Вивчити вплив взаємовідносин школи і родини на виховання дитини на теоретичному рівні.
2. Визначити спільні цілі взаємодії школи і родини.
3. Описати форми і методи спільної співпраці школи і родини.
4. З’ясувати доцільність використання нетрадиційних форм роботи батьків і вчителів для досягнення поставленої мети виховання.

Під час написання даної курсової роботи нами були використані наступні теоретичні методи: аналіз та синтез наукової літератури, порівняння.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1.  ТЕОРЕТИЧНЕ ДОВЕДЕННЯ УСПІХУ ВИХОВАННЯ ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ ШКОЛИ І РОДИНИ

1.1 Дослідження даної теми в науковій літературі про нерозривність взаємозв’язку школи і родини

 

Не можна не погодитись із твердженням англійського філософа Едмунда Берка: « Людина народжена не для того,щоб бути весь час щасливою – це неможливо. Вона народжена, щоб бути Людиною.  Потрібно вступати в життя так, як ідуть у бій: хоробро і підготовлено» [2, 37 ]

Ми живемо у непростий час.  Триває війна на Сході країни.  Проблема набуває особливої гостроти в соціально-економічній сфері, відбувається переосмислення ціннісних орієнтирів та норм моралі. Можна продовжувати перераховувати ще ряд інших проблем суспільства, в яких доводиться виховувати підростаюче покоління. Ключовими фігурами у житті дитини є школа і родина. Дуже важливо об’єднати зусилля і спрямувати  на удосконалення навчально-виховного процесу. Але у цьому, такому безперечному і виразному положенні про необхідність тісного зв’язку школи і родини, не все так просто.

У молодшому шкільному віці найбільш впливовими для дітей є батьки і вчителі.   Але ж до першого класу вони виховувались вдома, де склалися свої традиції спілкування,способи проживання, коло друзів і захоплень.

Разом з тим не слід забувати і про те, що наші діти  виховуються у різних за структурою родинах:

- де є лише одна дитина;

- багатодітні сім`ї;

- неповна сім`я;

- неблагополучна родина;

- соціально-незахищена.

І нехтувати специфікою виховання в таких умовах не варто. До цього потрібно відноситись цілком свідомо. Велику допомогу сім`ї повинна надавати школа.                    

Іноді з’являються такі обставини,  які визначають суперечність і складність стосунків учителів і батьків. «Сліпа» батьківська любов робить їхні погляди на вчинки і вимоги вчителів дуже суб’єктивними. Потрібно пам’ятати і те, що батьки сприймають вчителя через погляди і настрої учнів. Вдома діти, як правило, розповідають докладно про свої успіхи і невдачі у школі, дають оцінку вчинкам вчителів, але ж вона часто не об’єктивна, бо в дитячому сприйманні переважає емоційний бік. Тому не рідко зображає дії вчителя негативно. Звідси висновок: інформація, яка виходить від дітей, призводить до неправильної оцінки батьками позицій вчителя, з’являються конфлікти між школою і родиною. А вони, як писав Я. Корчак, лягають тягарем на дитину. [4, 73]

Найбільш характерні ситуації приводять до непорозуміння між вчителями і батьками:

•                 низький соціальний статус професії вчителя у суспільстві;
•                 нетактовність батьків;
•                 недостатня поінформованість вчителів про умови життя дитини у родині і навпаки про життя дитини в школі;
•                 некомпетентність багатьох вихователів;
•                 вчителі ставляться до батьків, як до об’єкта виховання;
•                 відсутність «живого» спілкування між вчителем на сім’єю.

Щоб уникнути помилок виховання, потрібно реально оцінити стан взаємодії школи та родини та шукати шляхи співпраці, які дозволили б  досягти шляхи реального співробітництва. Єдність зусиль родини і школи зможуть виховати високоморальну, соціально-активну особистість, які є дуже важливими елементами життєвої компетентності кожної сучасної людини.

Як створити єдиний виховний простір?

До вивчення цієї проблеми долучалися видатні діячі. Значний внесок у дослідження проблем родинного виховання зробили вітчизняні педагоги К. Ушинський [22], Г. Ващенко[5], А. Макаренко[14], В. Сухомлинський[20]. І саме з проблемою «школа і сім'я» була пов'язана розробка теорії сімейного виховання наприкінці ХХ ст. М. Стельмаховичем [21], Ю. O. Руденком[19] шими відомими вченими.

Я.А. Коменський назвав  дошкільне виховання материнською школою, ту послідовність і суму знань, які отримує дитина з рук і вуст матері. Уроки матері - без змін у розкладі, без вихідних і канікул. Чим різноманітніше і осмислення стає життя дитини, тим ширше коло материнських турбот [24, 374].

 І. Г. Песталоцці стверджував: «… сім'я - справжній орган виховання, вона вчить справою, а живе слово тільки доповнює і, падаючи, на розораних життям ґрунт,  робить зовсім інше враження…» [17, 34]. А ось соціаліст-утопіст Роберт Оуен вважав сім'ю зайвою на шляху формування нової людини. Його ідея про необхідність виключно суспільного виховання дитини з ранніх років, активно втілювалася в нашій країні з одночасним відстороненням сім'ї до положення «осередку» з «відсталими» традиціями і звичаями. Протягом багатьох років словом і ділом підкреслювалася провідна роль громадського виховання у формуванні особистості дитини [24. 363]

Сьогодні численні дослідження в  педагогіці і психології з питань виховання підтверджують нерозривність взаємозв’язку школи і родини. При цьому більш успішно формуються моральні почуття і уявлення дитини, більш міцними стають навички та звички поведінки, організованіше, цілеспрямованіше і радісніше  життя дітей.  школою і родин

Єдність у вихованні, здійснюється  системою роботи школи і родини. Виховний процес проходить з меншими труднощами, дитині набагато легше опановувати встановленими нормами, правилами. [3, 21] 

У тлумачному словнику Ожегова слово «співпрацювати» означає брати участь у спільній справі, працювати разом. Співпраця школи та сім'ї передбачає наявність у батьків відповідальності, а у вихователів - сімейної педагогічної діяльності, заснованої на розгляді дитини тільки в контексті родини. Основний шлях налагодження такої співпраці - організація освітньої взаємодії, результатом якого стане реалізація цілей і принципів особистісно-орієнтованої освіти школярів. [19, 148] 

У програмі виховання і навчання в школі підкреслюється, що перед педагогічним колективом навчальних  установ стоїть завдання поширювати серед батьків педагогічні знання, повсякденно допомагати сім'ї правильно виховувати дітей, пропагувати кращий досвід виховання.  Спільна робота школи і сім'ї будується на таких основних положеннях, які визначають зміст, організацію і методику цієї роботи: 

 1. Єдність у роботі школи і сім'ї з виховання дітей. Воно досягається в тому випадку, коли цілі і завдання всебічного виховання добре відомі і зрозумілі не тільки вихователям, а й батькам, коли батьки знайомі з основним змістом, методами і прийомами виховання  дітей і певною мірою оволоділи ними. 

 2. Взаємна довіра у взаєминах між педагогами та батьками, розуміння потреб та інтересів дитини і своїх обов'язків як вихователів, зміцнення авторитету педагога в сім'ї і батьків у школі. Встановлення правильних відносин на основі доброзичливої ​​критики і самокритики. 

3. Взаємодопомога у спільній роботі школи і родини. Вчитель повсякденно і різноманітними шляхами допомагає батькам у вихованні дітей. У свою чергу батьки і матері допомагають йому в різній виховній  та господарчій роботі, піклуючись тим самим про виховання не тільки своєї дитини, але й інших дітей. 

4. Вивчення кращого досвіду сімейного виховання, пропаганда його серед широкого кола батьків, використання в роботі школи позитивних методів сімейного виховання (в підході до окремих дітей та ін.) 

5. Використання різноманітних форм роботи школи з сім'єю в їх взаємозв'язку: ознайомлення з життям дітей вдома, в сім'ї; педагогічні бесіди з батьками та іншими членами сім'ї, консультації; групові та загальні батьківські збори; конференції, лекторії, батьківські університети, вечори запитань і відповідей, усні журнали, наочні форми педагогічної пропаганди.  Індивідуальні та колективні форми роботи з батьками доповнюють один одного. Щоденне спілкування вихователя з батьком чи матір'ю дитини створює великі можливості для індивідуальної роботи, для зміцнення зв'язку між сім'єю та навчальним закладом . 

6. Систематичне за певним планом здійснення зв'язку школи з батьками протягом усього року з урахуванням завдань і змісту виховно-освітньої роботи з дітьми. 

7. Залучення активу батьків (батьківський комітет), громадськості до діяльності навчального закладу, роботі з сім'ями. [3, 39] .

1.2 Напрямки співробітництва класних керівників і батьків

 

Найбільша відповідальність за налагодження тісних взаємостосунків між школою і родиною покладається на класного керівника. Мета такого співробітництва включає три основні напрямки:

•                 підняти психолого-педагогічну освіту батьків;
•                 зацікавити родину у навчально-виховному процесі;
•                 залучити батьків до участі у керуванні.

Співпрацюючи з родинами учнів, педагог повинен пам’ятати правила ефективної взаємодії:

•                 потрібно створити необхідні умови для спілкування. Батькам потрібна допомога, добра порада, підтримка.
•                 якщо вчитель не має час, потрібно домовитися про зустріч іншим разом. не варто розмовляти поспіхом.
•                 розмова з батьками повинна проходити в спокійному тоні. Батьки не люблять зверхності та повчання. Вони викликають у них негативну реакцію.
•                 у батьків завжди знайдуться болючі питання. Потрібно навчитися їх вислухати.
•                 перш ніж зробити висновки, добре обміркуйте почуте.
•                 зберігайте в таємниці отриману від батьків інформацію.
•                 коли все ж таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відому батьків.
•                 варто пам’ятати і те, що кожен батько чи мати при зустрічі хоче почути про свою дитину щось хороше.
•                 зустріч з родинами варто закінчувати конструктивними рекомендаціями для батьків та учнів.
•                 іноді педагог може бути некомпетентним з якихось проблем, тому варто вибачитись перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівця.
•                 адміністрація школи та класний керівник повинні відзначати активну участь батьків у житті класу та школи.

Залучати батьків до навчально-виховного процесу можна за допомогою різних форм діяльності:

•                 проводити дні творчості дітей і їхніх батьків;
•                 відкриті уроки, позакласні заходи;
•                 залучати батьків до проведення позакласних справ школи та класу;
•                 батьківське суспільне патрулювання;
•                 шефська допомога.

Участь родини у навчально-виховного процесі:

•                 батьківських комітет класу, школи;
•                 комітет суспільного контролю;
•                 робота суспільної ради сприяння родині і школі.

Для сприяння розвитку педагогічного мислення і виховних умінь батьків потрібно класному керівнику велику увагу приділити педагогічній освіті. Для цього потрібно вміло організувати роботу з родинами учнів. Для цього можна використати такі форми: батьківські конференції, батьківські збори, зустрічі поколінь, батьківські клуби, батьківські університети, індивідуальні та тематичні консультації для батьків, батьківські тренінги.

Розділ 2.  ШЛЯХИ ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛИ І РОДИНИ

2.1 Механізм спілкування для обміну інформації

 

Коли діти бачать своїх батьків залученими до співпраці зі школою, з учителями, підвищується відчуття важливості їхнього навчання, відповідальність за результати. Усі мають користь від співпраці між сім'єю і школою. Це сприяє взаєморозумінню. Діти починають розуміти, що найважливіші в їхньому житті дорослі піклуються про них. Успішний зв'язок зі школою може бути досягнутий двома основними шляхами:

1. Послідовне двостороннє спілкування.
2. Різноманітні шляхи залучення.

Зв'язок « батьки-школа » ґрунтується на довірі. Для того, щоб розпочати реальне спілкування з батьками, вчителі  мають спочатку обміркувати, що вони хочуть одержати від батьків заради їхніх дітей. Початкова школа вважає батьків найкращими консультантами для розуміння кожної дитини. Для того, щоб спілкування між учителями та батьками було успішним, учителі мусять уміти вислуховувати батьків. Адже увага до повідомлень батьків сприяє встановленню відкритих взаємин, що допомагає вчителеві створити атмосферу співпраці. 

Уміння слухати розглядається як процес, що включає слухання, тлумачення, оцінювання відповіді. Під час зустрічі з батьками слід пам’ятати, що їх вислуховування має включати всі чотири компоненти.

Через активне слухання, та особливо через перефразування повідомлення, що надсилається й сприймається під час справжнього двостороннього спілкування, воно може бути і стане точнішим, розумнішим, та приємнішим.

Наведена табл. 2.1 ілюструє механізм спілкування за допомогою активного слухання як інструмент спілкування для обміну інформацією між батьками та вчителями.

Таблиця2.1

Механізм спілкування батьків і вчителів

№ з/п	Один з батьків як носій повідомлення	Учитель як приймач інформації
1	висловлює твердження	концентрується на меті та намірах носія
2	слухає, що передається	перефразовує та повторює важливі частини повідомлення
3	3 визначає, чи слухач зрозумів	показує певне розуміння носія
4	з’ясовує повідомлення	залишається відкритим для сприйняття

 

У спілкуванні з батьками використовуються  різноманітні стилі залежно від ситуації. Розмовляючи з батьками, вчитель має бути:

•                 Дружнім – привітний співрозмовник приваблює людей, визнає внесок іншого, відверто  демонструє повагу і прагнення бути тактовним.
•                 Врівноваженим – спокійний та зібраний, не нервує, не демонструє роздратування та нетерпіння
•                 Уважним – уважному співрозмовникові подобається слухати іншу людину, він проявляє зацікавленість у тому, що говорить інший, реагує так, щоб співрозмовник знав, що його чують.
•                 Натхненим – натхнений співрозмовник забезпечує часті та тісні контакти використовує   можливості міміки обличчя та жестикулює.
•                 Яскравим – співрозмовник, який справляє враження, прагне, щоб його запам’ятали  завдяки впливу, який справляє.

 

2. Традиційні зустрічі з батьками

Свою роботу з батьками починати варто  з обов’язкового відвідування сімей всіх своїх вихованців, що є важливим педагогічним прийомом. У домашній обстановці бесіда з батьками, як правило, стає відвертішою, а це дає змогу визначити сильні і слабкі сфери сімейних стосунків. Створюється уявлення про те, як батьки готують дітей до школи, як малята розуміють свої майбутні обов’язки. Тут  же батьки одержують консультацію, як краще обладнати куточок школяра, організувати його режим дня. У кожній сім'ї, незважаючи на її неповторність,  цікавлять такі основні питання:

1. Загальна атмосфера, мікроклімат у родині, як складаються взаємини між батьками та іншими членами сім'ї.
2. Порядок у домі : чи є в дитини місце для занять; у  якому стані шкільне приладдя, книжки, іграшки. Чи правильно батьки обладнали куточок школяра, чи зручно йому тут, чи відповідають його зростові стіл і стілець, чи правильне освітлення ?  
3. Чи є сімейна бібліотека, які книжки там переважають? Чи є книги для дітей?
4. Особливості дитини, її інтереси й нахили, сильні та слабкі якості характеру, які труднощі трапляються у вихованні ( про це дізнаюся у бесіді з батьками ).

 Питання для бесіди.

1. З ким дружить дитина?
2. Які ігри любить вдома, й у дворі?
3. Як довго дивиться телевізор?
4. Чи є вдома тварини? Як ставиться до них дитина?
5. Чим у своїй дитині ви найбільш пишаєтесь?
6. Які якості характеру виявляє : легко спілкується чи замкнута, добра чи зла, правдива чи брехлива?
7. Що ваша дитина робить, коли вона виведена з рівноваги? Який найкращий шлях заспокоїти її?
8. Чи є якийсь досвід або події у житті вашої дитини, про які ви хочете повідомити?
9. Кого в сім'ї найбільш поважає?

Бесіда за такими питаннями дає змогу уточнити основний напрямок роботи з кожним батьком. Для психолого-педагогічних спостережень ведеться  зошит, де записую всі дані про дитину, фіксується робота з батьками, складається соціальний паспорт класу.

Відвідування батьків сприяють підвищенню їхньої педагогічної культури, збагаченню знаннями про формування особистості дитини, загальні закони її розвитку, допомагають виробленню єдиного зі школою підходу до виховання дітей, детально розібратися в індивідуальних особливостях і можливостях своїх вихованців, визначити рівень вимог до кожного з них.             

Відрадно те, що з більшістю наших батьків можна найти спільну точку зору, поради по вихованню їм ідуть на користь. Але, на жаль, є такі батьки, які відверто байдуже або вороже сприймають  поради вчителів. Духовні лінощі, убогість таких батьків  просто шокує. Змінити віру таких батьків неможливо. Це те ж саме, що примусити японця їсти виделкою, а європейця – паличками.

Є сім'ї, в яких уклад життя, стосунки між батьками, ставлення до громадського обов’язку руйнують, зводять нанівець усе добре, хороше, позитивне, що створюється в школі . І завдання школи полягає в тому, щоб дитина, яка щоденно зазнає небажаного впливу домашнього середовища, потрапила у школі в атмосферу здатну подолати цей вплив . Якщо з батьками не можна зробити так, щоб вони стали кращими, нехай син чи донька не наслідує батьків . Зло сімейної обстановки  вчителі  намагаються долати добром шкільного колективу. Ці асоціальні сім'ї тримаються  на постійному контролі . Всупереч всьому потрібно робити батьків кращими.

Як успішно провести зустріч з батьками

Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуюся нетрадиційні методи представлення учасників зустрічі. Наприклад, пропонується батькам відрекомендуватись , назвати  повне ім'я та пригадати , як їх називали в дитинстві , розповісти про свої улюблені справи або про те, що сказала їм їхня дитина , коли вона виходила з дому . Виявляється творчість у пошуках методів представлення і  урізноманітнення їх .

Заохочуються  батьки до активного обговорення. Цього можна досягти, ставлячи запитання , які вимагають розгорнутої відповіді , або поділити учасників на пари чи невеличкі групи , у яких батьки почувають себе вільно і де їм буде легко  висловити свою точку зору . 

•                 Проводити  зустріч з батьками в зручному, затишному приміщенні.
•                 Якщо є можливість, ставляться  стільці колом, щоб усі бачили один одного і  почували себе включеними в обговорення.
•                 Використовується  наочність, магнітофон, роздатковий  матеріал  для підкріплення  виступу.
•                 Якщо про життя класу, використовуються фотографії, малюнки, магнітофонні записи дітей  класу.
•                 Надсилаються  батькам запрошення і звертаються в них до кожного персонально.
•                 Завжди передбачається час для того, щоб родини могли поспілкуватися між собою.
•                 Доповідь має бути короткою. У дорослих невелика тривалість концентрації уваги після робочого дня.
•                 Враховуються інтереси та потреби родини у виборі тематики зустрічі.
•                 Обов’язково включаються до  виступу розважальні ігрові моменти.

Зміст  / форма

За структурою засідання повинне передбачати певну схему розподілу інформації у відведений час. Учитель має задавати дружній тон, розповідати про сильні сторони дитини, демонструвати свою зацікавленість у них. Розповідати анекдотичну поведінку, гарно виконану роботу, показувати зразки класної роботи, читаючи історії, казочки, написані учнями. Важливо обмірковувати з батьками соціальні та емоційні цілі, навчальну та пізнавальну мету, а також фізичний розвиток дитини.

Зацікавленість вчителя зборами – дуже важливий чинник у встановленні відвертих і тривалих діалогів. Якщо батьки чекають відповіді від вчителя, він мусить негайно її дати. Залежно від змісту зборів відповідь має включати ілюстрацію першоджерел, подальше планування роботи. На зборах обговорюється порядок домашніх візитів, телефонних дзвінків, письмових контактів, виробляються  питання та пропозиції щодо форми проведення зборів та неформальних щоденних розмов  з батьками.

Чому зацікавлення вчителя таке важливе? Воно допомагає досягти багатьох цілей для початкових класів, зокрема:

•                 Це підтверджує намір співучасті родини зі школою.
•                 Це шлях переконання батьків, що вчитель та школа – надійні з ними партнери.
•                 Це допомагає налагодити спільні зусилля у спілкуванні.
•                 Це допомагає школі надавати інформацію батькам про хід виконання програми.

 

Батьківські збори у 1-4 класах

Для початкових класів збори батьків відбуваються регулярно, що забезпечує оптимальне спілкування, спрямоване на прогрес  кожної дитини. Додаткові, поточні і неформальні діалоги мають місце значно частіше.

Перші збори з батьками відбуваються за тиждень до початку  занять. Їх мета познайомитися.

Перші батьківські збори проводяться за таким порядком денним:

1. «У сім’ю входить школа» (бесіда)
2. Демонстрування шкільної форми, зачіски.
3. Тест «Чи готові ви віддати свою дитину до школи?

У бесіді повідомляється, що слід придбати до початку нового навчального року, та головним чином  - як підготувати дитину фізично, психологічно, інтелектуально.

Часто батьки купують першокласникам багато зайвого. Щоб уникнути цього, роздаються пам’ятки  «Що необхідно придбати  для першокласника?»

Слухаються побажання, чого б батьки хотіли для свого малюка, встановлюються дружні, відверті стосунки, які будуть підтримуватися протягом усього року. Одержується від батьків інформація, як співпрацювати з ними для досягнення мети цього року. Ось деякі питання, які ставляться батькам :

•                 Якими б ви хотіли бачити результати навчання вашої дитини у цьому навчальному році?
•                 У якій діяльності дитини ви найбільше хочете взяти участь?
•                 Як би ви хотіли бути залученими до життя класу та школи у цьому навчальному році.

Звертається увага батьків на те, що час, який залишився до початку шкільних занять, слід використати для зміцнення здоров’я і загартування організму дитини, розвитку її допитливості,  бажання вчитися, а також розвитку мислення і мовлення. Батьки повинні готувати її до серйозної праці, тому варто поступово ознайомити дитину з труднощами шкільного навчання.

1 клас

Вересень.

Проводжу другі збори у 1 класі після першого робочого тижня .

•                 Завдання школи і сім’ї на навчальний рік
•                 Режим дня першокласника

Міні-лекція: «Закони викладання в родині. Яким їм бути?»

Анкета для батьків.

Пам’ятка батькам першокласників

Вибори класного батьківського комітету

Перехід  дитини з дому до школи потребує зміни усталеного режиму дня, тож слід допомогти першокласникам подолати нові труднощі, зберігши їхнє здоров’я і працездатність.

На збори запрошується сімейний лікар. Разом з батьками створюється і обговорюється  пам‘ятка «Режим дня молодшого школяра», щоб вони разом з дітьми приладнали її в куточку учня і стежили за виконанням.

Кожна родина одержує наказ, в якому записані закони виховання дитини і родині. Батькам надається можливість прочитати закони і поставити запитання вчителю.

Практикуються анкетування батьків. Аналіз анкет дає змогу спланувати виховні моменти на уроках та відповідні заходи у позакласній роботі.

На цих зборах обирається батьківський комітет класу, який є постійним моїм помічником. Він допомагає учням привчатися до режиму дня, виконувати правила для школярів, бере участь у роботі Школи маленького джури:

•                 разом готуються свята класу, родинні свята, влаштовуються екскурсії, приймається участь у підготовці класної художньої самодіяльності;
•                 надається допомога в активному проведенні канікул, очолюється гурток за інтересами – зокрема  ляльковий театр;
•                 сприяє зміцненню матеріально-технічної  бази кабінету, її озеленення;
•                 бере участь у обстеженні матеріально-побутових умов школярів.

Тому батьківський комітет класу обираємо із найвідповідальніших, наполегливих і активних батьків.

Наприкінці кожних зборів знайомляться батьки з тематикою наступних зборів, це дає  можливість їм  підготувати до них запитання й активно брати участь у їх роботі.

Листопад

Труднощі періоду адаптації дітей до школи ( з урахуванням їх темпераменту).

•                 Фізіологічні труднощі адаптації першокласників до школи.
•                 Психологічні труднощі адаптації першокласників до школи.

 Система  взаємин в родині в період  адаптації дитини.

Батьківський практикум – гра «Кошик почуттів»

В обговоренні питання «Фізіологічні умови адаптації дитини до школи» звертається увага батьків на організацію правильного харчування дитини. Спостереження батьків за правильною позою під час виконання домашніх занять. Турбота батьків про загартування дитини, максимальний розвиток рухової активності ( створення вдома спортивного куточка)

Під час обговорення питання «Психологічні умови адаптації дитини до школи» нагадується про створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку усіх членів родини, на формування інтересу до шкли. Обов’язкове знайомство з дітьми класу. Неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики  на адресу дитини. Урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю. Заохочення дитини не тільки за її навчальні успіхи. Розвиток самоконтролю і само оцінювання, самодостатності дитини .

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя. (Родини одержують ці правила)

Батькам порада  помістити ці правила у кімнаті чи над робочим столом своєї дитини.

Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй удається виконувати, а які – ні, і чому.

Січень

 Телевізор у житті родини першокласника.

•                 Статистика щодо ролі телебачення в житті дитини;
•                 Вплив телебачення на формування характеру та пізнавальної сфери дитини.

Запитання для дискусії

1. Чи вважаєте ви, що телевізор повинен бути серед головних предметів побуту?
2. Які телепередачі, на ваш погляд, формують особистість дитини?
3. Як, на наш погляд,  необхідно  організувати спілкування дитини з телевізором? Назвіть можливі варіанти.

 Познайомивши батьків зі статистикою  і результатами опитування дітей, обговоривши запитання для дискусії, даю домашнє завдання батькам:

1. Звернути увагу скільки  часу ваша дитина проводить біля телевізора.
2. Спільно обговорити і визначити коло передач для перегляду дорослими і дітьми на наступний тиждень.
3. Обговорити улюблені телепередачі після перегляду.

Березень

 Роль книги, її читання у вашому домі.

•                 Що читати у початковій школі?  Якими мають бути перші книжки?
•                 Скільки, що і як читають діти. Щоденник спільного читання.
•                 Як зацікавити дитину читанням?
•                 Бесіда з дітьми про те, що вони прочитали?

Урок позакласного читання для батьків.

Гігієна читання.

Усна анкета батькам:

1. Читаєте ви дитині вголос?
2. Про що любить слухати ваша дитина?
3. Чи є вдома дитячі книжки?

Підсумовую успішність з читання. Демонструю гілочки росту з читання учнів. На завершення кращі читці виступають перед батьками.

Травень

 Один рік провчились, а чого навчились?

•                 Підсумки навчально-виховної роботи за рік.
•                 Основні напрямки розвитку дитини як творчої особистості.
•                 Анкета для батьків «Ми і наші діти»

 В  індивідуальних бесідах даються поради для батьків: кому з дітей улітку слід якомога більше читати, кого необхідно загартовувати, тощо.

2 клас

Жовтень.

Трудове виховання дитини в родині.

•                 Значення праці у формуванні особистості дитини.
•                 Трудові обов’язки учня в сім’ї (попередня анкета для дітей).
•                 Інтерес батьків до праці дитини – важливий фактор виховання у неї працьовитості (розгляд педагогічної  ситуації).
•                 Пам’ятка з трудового виховання у родині (роздається батькам).
•                 Анкета для батьків.
•                 Урок трудового навчання для батьків. Створення колективної композиції «Чудеса в осінньому лісі».

Грудень.

«Ростіть здоровими!»

•                 Фізичне виховання дітей у родині.
•                 Повноцінне дитяче харчування
•                 Родинні спортивні свята
•                 Роль сімейного відпочинку у фізичному загартовуванні дітей. Виставка фотографій.

Лютий.

«Родина і світ прекрасного».

•                 Організація справжнього естетичного виховання
•                 Як дізнатися про талант дитини?
•                 Розвиток творчих здібностей дітей (з досвіду)
•                 Залучення батьків до роботи шкільних гуртків.
•                 Виставка кращих робіт учнів.

Травень.

«Два роки провчились, а чого навчились?»

•                 Підсумки навчально-виховної роботи за рік.
•                 Основні напрями розвитку дитини як особистості.
•                 Меморандум дітей своїм батькам.

3-й клас

Жовтень.

«Батьки, як вихователі»

•                 Батьківський авторитет.
•                 Що таке батьківський обов'язок.
•                 Спілкування з дітьми в родині (із власного досвіду)
•                 Педагогічні ситуації
•                 Тест: «Чи добрі ви батьки?»

Грудень.

«Виховання уважності у дітей»

•                 Виступи батьків: «Настільні ігри, що розвивають уважність».
•                 Виставка книг, статей про сімейне виховання на цю тему.
•                 Виставка дитячих виробів, що потребують уважності, посидючості.
•                 Пам’ятка учням про роботу вдома.

Лютий.

«Труднощі та помилки сімейного виховання»

•                 Надмірна вимогливість батьків до дітей.
•                 Індивідуальний підхід до дитини.
•                 Розгляд пам’ятки «Причини неуспішності».
•                 Стилі спілкування в родині.
•                 Сходинки спілкування. Правила спілкування в сім’ї.

Травень.

«Три роки провчились, а чого навчились?»

•                 Підсумки навчально-виховної роботи за рік.
•                 Основні напрями розвитку дитини як особистості.
•                 Тест для батьків: «Чи досить добре Ви уявляєте собі результати вашого виховання?» .

4-й клас

Жовтень.

«Профілактика правопорушень серед молодших школярів».

•                 У чому виявляється дисциплінованість?
•                 Дотримання дітьми Золотих правил для учнів, законів Школи маленького джури.
•                 Як ви виховуєте у дітей звичку дисципліновано поводитись? (з власного досвіду).
•                 Виховання почуття обов’язку і свідомої дисципліни.
•                 Пам’ятка батькам.

Грудень.

«Етика батьків»

•                 Що таке батьківський такт?
•                 Як поєднати любов, тактовність і вимогливість до дітей?
•                 Заповіді розумного виховання. Етика спілкування.
•                 Цінності справжні та уявні. Картинки з натури.
•                 Обговорення різних життєвих ситуацій.
•                 Перегляд плакатів-малюнків з підписами й обговорення їх:

А) Якщо принесеш «12», одержиш 5грн.! (Підкуп – це фальшивий авторитет)

Б) Хай ще подивиться телевізор, нехай! (Суперечність батьків підриває авторитет)

В) У нього талант! (Надмірне захвалювання)

•                 Пам’ятка батькам.

Лютий.

«Зміна стилю стосунків з дітьми в міру їх підростання»

•                 Вікові особливості школярів.
•                 Кожна особистість неповторна.
•                 Педагогічний підхід до вирішення проблем у дітей підліткового віку.
•                 Пам’ятка батькам.

На кожного учня заповнюється картку: вгорі пишеться позитивне про нього, а внизу – негативне. Позитивне зачитується вголос, адже кожному з батьків приємно почути добре слово про дитину. Негативне пропонується прочитати самим батькам.

Травень.

«Чотири роки провчились, а чого навчились?»

•                 Підсумки навчально-виховної роботи за 4 роки навчання.
•                 Анкета «Батьківські збори: погляди тат і мам».
•                 Свято-концерт «У добру путь».
•                 Фотовиставка буднів і свят вихованців.
•                 Вручення учням похвальних листів, батькам – подяк.

Готуючись до батьківських зборів, необхідно ретельно проаналізувати роботу кожного учня, продумати способи збагачення батьків педагогічними знаннями, підвищення їхньої загальної культури.

Важко передбачити всі можливі варіанти проведення батьківських зборів. Їх теми підказує саме життя, робота класного колективу і всієї школи.

Основним завданням родинного виховання в школі є формування моральних якостей, естетичної культури, трудових навичок, патріотичних почуттів, готовності до захисту рідної землі.

 

3. Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю

 

1. Педагогічний десант (виступи педагогів з актуальних проблем  виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки: влаштування виставок, випуски стіннівок спеціальних ).

2. Дерево родоводу (зустріч поколінь, роздуми над проблемами родинного виховання, звернення до народної педагогіки).

3. У родинному колі (практичний показ, зустрічі з лікарями, психологом, юристами).

4. Родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей).

5. Народна світлиця (звернення до народних традицій).

6. День добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей).

7. Вечір великої родини ( участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру).

8. Азбука родинного виховання (обговорення проблем, труднощів виховання дітей у неповних сім’ях, виступи лікарів, психологів ).

9. Дні довіри – робота методичного консультпункту        « Виникло питання» (у визначені дні педагоги, лікарі, психолог  здійснюють  прийом батьків і консультують їх з проблем виховання ).

10. Родинні свята і вогники в класі (започатковують їх педагоги, об’єднуючи родини для спільного святкування днів народження дітей, календарних народних свят).

Під час проведення роботи з батьківською громадськістю батьки ознайомлюються з народною педагогікою та її компонентами, концепціями родинного виховання, широко вивчають провідні напрямки родинного виховання, обговорюють проблеми вдосконалення виховного процесу в родині, дискутують, обмінюються досвідом роботи.

Такі форми роботи допомагають  творчо працювати в умовах особистісно-зорієнтованого навчання та виховання.

Школа виховання почуттів

Обличчям до дитини

Сучасна сім’я несе найбільшу  відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, інтелектуального й фізичного розвитку молодого покоління.

 Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність  за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

 Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого ставлення як особистості, шлях до шкільного навчання. Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та школа.

 Коли проаналізувати соціальний паспорт  класу, то постає ось така картина:

 Із 6 матерів  учнів з вищою освітою немає жодної, середню спеціальну мають двоє. Працюючих матерів лише дві. Є діти напівсироти, діти з неблагонадійних сімей. Схожий соціальний стан і в інших класах. Крім традиційних батьківських зборів проводяться заняття в школі виховання почуттів, де навчаються батьки мистецтву життя і спілкування з дітьми,  заповітам розумного виховання, даються пам’ятки для батьків із різних питань і проблем виховання. Проводиться діагностика і зрізи сімейного виховання, щоб визначити, хто потребує корекції.

Підвищується загальна культура батьків. Які знання необхідні для успішного виховання дитини в родині?

Це насамперед, знання психології. Саме вони дають можливість зрозуміти специфіку проявів закономірності розвитку дитини у різні вікові періоди, зрозуміти індивідуальність дитини, з’ясувати психологічний зміст своїх помилок , труднощів у вихованні.

 Проте психологічні заняття залишаються мертвими, якщо не підкріплювати їх могутньою базою педагогічних знань.

Крім спеціальних педагогічних знань,  батькам ще пропонуються   вправи для розвитку загальної ерудиції,  вмінню і здатністю ставати для дитини спочатку джерелом інформації про все, що її оточує, а згодом надійним провідником у світ знань,  дитина підростаючи, засвоїть поблажливо-зневажливе ставлення до них, і тоді батьки, на жаль втрачають авторитет, на який спиралася традиційна педагогіка українців

Програма занять

«Школи виховання почуттів»

для батьків учнів 1-4 класів

Заняття І(жовтень)

•                 Мистецтво жити з дітьми
•                 Сімейна палітра. Само представлення родин, девіз моєї родини.
•                 Батьківська майстерня. Якості гарного спілкування в сім’ї.
•                 Дитяча галерея. Пошук хороших слів і добрих справ.
•                 Акторське мистецтво. Педагогічні ситуації щодо активного слухання.
•                 Поради батькам.
•                 Техніка активного слухання дитини.
•                 Алгоритм АС.
•                 Репетиція отриманих знань. Ситуації на картках.
•                 Результати використання АС.
•                 Фрагмент із серіалу «Смішинки з перших кроків» виступи дітей-акторів
•                 Перлини сімейного мистецтва. Тест « чи добрі ви батьки»

Заняття ІІ (грудень)

•                 Пошук компромісу у сімейному житті.
•                 Обговорення ситуації.
•                 Зроби свій вибір. Робота із сімейними зошитами.
•                 Поради психологів.
•                 Світ дитинства. Права і обов'язки дітей.
•                 Справжні історії. Розігрування типових ситуацій.
•                 Рекомендації батькам.
•                 Тест «Батьки і діти »

Заняття ІІІ (лютий)

Учитель і сім’я: етика взаємовідносин

•                 Спільне завдання школи і сім’ї у формуванні особистості.
•                 Заповіді т розумного виховання. Етика спілкування.
•                 Зона очікування. Що дає школа моїй дитині?
•                 Обговорення схеми системи роботи взаємодії вчителя з батьками.
•                 Цінності справжні і уявні. Обговорення життєвих ситуацій.
•                 Ознайомлення з пам'яткою батьків.

Заняття VI (травень)

Чи важко бути справжнім батьком?

•                 Спинись, хвилино! Ти прекрасна! Створення альбому «Поради батькові»
•                 Фотогама сім’ї. Колективна творча справа. Кольори настрою.
•                 Поради психолога.
•                 «Золоті кадри» нашого альбому. Розподіл сімейних цінностей ( робота із сімейними зошитами)
•                 «Проблемний об'єктив» обговорення ситуацій.
•                 Батьки і діти. Виступ дітей.

Індивідуальна робота з батьками

Незважаючи на велику роботу з батьками, не можна послаблювати індивідуальну роботу. Якщо дорослі не стежать за моральним ставленням дитини, а в сім'ї  нездоровий клімат, школа і батьківська громадськість не мають права залишатися осторонь. Саме в  роботі з такими батьками з асоціальних сімей багато потрібно працювати. Також  приділяється чимало уваги і малодітним сім’ям, яким бракує досвіду у вихованні малят.

В індивідуальній роботі з батьками не абияке значення мають консультаційні дні, тематичне відвідування сімей вихованців, узагальнення позитивного досвіду. У цій справі дуже допомагає педагогічна скарбничка – бесіди-мініатюри.

У педагогіці немає готових рецептів, тому часом важко знайти саме той метод впливу, який би виявився ефективним у вихованні. Тому іде постійний пошук  у педагогічної літературі. Тематика цих бесід різноманітна:

•                 Як розвинути уважність та посидючість?
•                 Карати чи не карати? Як позбутися нудьги?
•                 Як боротися з повільністю? Як любити дітей?
•                 Довір’я породжує довір’я.
•                 Що треба знати батькам про пам'ять?
•                 Що за вчинком? Обманщиця чи фантазерка?
•                 Ваша дитина слухняна?
•                 Як боротися з впертістю, лінощами?
•                 Чи вміє ваша дитина дружити?
•                 Бережіть нервову систему дитини та інші.

Тренінги батьківської ефективності

Практикуються в  роботі з батьками проведення тренінгів.

Мета тренінгів.

•                 Підвищити батьківську ефективність учасників.
•                 Допомогти батькам, опрацювавши серію тренінгових занять, глибше пізнати самих себе, свої психологічні особливості, усвідомити власні дії і думки, зміцнити позитивні якості своєї особистості.
•                 Поглибити пізнання батьків своєї дитини, зрозуміти причини її вчинків, емоції, думок.
•                 Знайти оптимальні шляхи спілкування батьків з дитиною, відшукати та використати сучасні, психологічно обґрунтовані методи виховання та розвитку дитини на основі її повного прийняття.
•                 Активізувати внутрішні психологічні ресурси батьків для вирішення різноманітних проблем виховання і розвитку дитини.

Принципи проведення роботи з батьками

У  роботі з батьками  використовуються принци:

1. Принцип українознавства — відродження традицій української сім'ї на основі вивчення духовної спадщини нашого народу, історії і культури рідного краю і своєї сім'ї, відродження звичаїв та обрядів.
2. Принцип єдності сімейного й шкільного виховання — створення єдиних вимог, співдружність сім'ї й школи.
3. Принцип систематичності й послідовності — керівництво педагогічною самоосвітою батьків і активне включення їх у діяльність з виховання дітей.
4. Принцип диференційного підходу — урахування вікових, індивідуальних особливостей батьків та рівня їхньої педагогічної підготовленості.
5. Принцип гуманізму — ставлення до дитини як до найвищої цінності.
6. Принцип правової інформованості — створення науково-правової бази з вивчення прав і обов'язків дитини і батьків.

Принцип добровільності — свобода участі батьків у даній програмі

Висновки

 

Завдяки новим формам і методам взаємодії з батьками, які використовуються  в школі, налагодилися стосунки між школою і сім’єю, які у взаємовідносинах стали на вищий щабель відвертості і взаєморозуміння.

Покращилось спілкування батьків із своїми дітьми. Більшість батьків зрозуміли, що найважливіше місце у взаєморозумінні людини з навколишньою дійсністю займає спілкування.

А спілкування з дорослими є основним шляхом виявлення особистої активності дитини. Тому безпосереднє спілкування батьків з дітьми набагато покращилось. В сім’ях  вихованців з’явилися  сімейні бібліотечки, багато дитячих книг, цікаві розвивальні ігри. Батьки стали більше часу проводити з дітьми. Адже дитина все сприймає через призму того життєвого, морального і емоційного досвіду, якого набуває в родині, дивиться на світ мовби її очима. Тому так важливо, щоб цей погляд був правильний.

 А девізом нашої спільної роботи є слова:

  Не економте доброти,

  Не бережіть її на завтра.

  Не біймось вчасно проказати,

  Своє « люблю», своє «прости»

Хочеться  сподіватися, що такий вірш присвячений кожному з нас, дорогі колеги. Що, поклавши руку на серце, кожен з нас може чесно сказати, що він дійсно робить все для того, щоб життя дітей було сонячним і щасливим, а маршрут «Родина-школа»  - радісним і безпечним.

Список використаної літератури

 

1. Бондар Л. А. Позакласна робота з учнями в педагогічній спадщині Сухомлинського / Бондар Л. А.  – К. : Початкова школа, 2013.- 93 с.
2. Вишневський О. Сучасне українське виховання / Вишневський О. – Львів: Педагогічні нариси, 1996. – 238с.
3. Вугрич В.П. Домашні завдання батькам / Вугрич В.П. – К.: Початкова школа, 1993.- 56с.
4. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія/ Галузинський В.М., Євнух М.Б. – Рівне: Азалія, 1996. – 236с.
5. Григорій Ващенко: Віхи біографії // Освіта України. — 2003. — № 28-29 (15 квітня). — С.4-5.
6. Докуніна О. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім’ї / Докуніна О. – К.: Початкова школа. - №6. – 1997. –165с.
7. Закон України “Про освіту”.-Київ, 1997.-16с.
8. Калмиков Г. Про діяльність сім’ї та школи. / Калмиков Г.  – К.: Початкова школа, 1998.-217с.
9. Клименко В. Психічний розвиток дитини / Клименко В. – К.: Наука, 1994. – 320с.
10. Корнієнко  С.  М.  Батьківські  збори  у  початкових  класах:  зміст  та  методика  проведення:  навч.-метод. посібник/ С. М. Корнієнко, Я. П. Кодлюк. — Тернопіль: Навчальна книга– Богдан, 2008. — 144 с.
11. Кочнов В. Ф. Януш Корчак: Книга для учителя / Кочнов В. Ф. - М.: Просвещение, 1991. – 349с.
12. Кравець В. П. Статева соціалізація дітей і підлітків: закономірності і гендерні особливості: монографія/ В. П. Кравець. — Тернопіль: ТНПУ, 2008. — 476 с.
13. Максимова Н.Ю. Як порозумітися зі своїми дітьми (Конфліктологія для батьків): Методичні розробки / Н.Ю. Максимова, К.Л. Мілютіна. – К.: Наука, 2004. – 220 с
14. Макаренко А.С. Книга для батьків. Лекції про виховання дітей / Макаренко А.С. - К.: Рад. школа, 1972.- 427 с.
15. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі / Матюша І.К. - К.: Наука, 1996. – 372 с.
16. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений. — 4-е изд.,/ Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. -  М.: Высшая школа, 1993. — 944 с.
17. Песталоцці І.Г. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. Під ред. В.А. Ротенберг, В.М. Кларін. Т.1. / Песталоцці І.Г.; під ред. В.А. Ротенберг, В.М. Кларін. Т.1. - М.: Педагогіка, 1981. -336 с.
18. Приходченко К.І., Литвин Л.Є. Діагностика у виховному процесі Виховна робота в школі /  Приходченко К.І., Литвин Л.Є. – К.: Ранок, 2006. – 58с.
19. Руденко Ю. О. Концепція формування національної свідомості особистості / Ю.О.Руденко // Концепція свідомості -  1998. -№8.- С.3 – 4. 
20. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину/В. Сухомлинський – К. : Рад. школа, 1976.  – 415 с.
21. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. Навчально-методичний посібник. / М. Г. Стельмахович — К.:ІЗМН, 1996. – 243с.
22. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах / К.Д. Ушинський. – К. : Радянська школа, 1954. – Т.2. – 442 с.
23. Історія педагогіки та освіти. Від зародження виховання в первісному суспільстві до кінця XX в.: Навчальний посібник для педагогічних навчальних закладів Под ред. академіка РАО А.І. Піскунова. 2-е изд., Испр. і дополн. М.: ТЦ Сфера, 2001.- 512 С.
24. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие / Под ред.А.И. Пискунова. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 512 с.