Паспорт до новели "Intermezzo"

Михайло Коцюбинський новела «Intermezzo»

Назва. Слово Intermezzo (з італ. — пауза) — невеликий музичний твір, що виконувався в перервах між актами трагедії чи опери. Для ліричного героя новели Коцюбинського така музична перерва — духовне відродження людини на природі.

Лірична психологічна новела з жанровими ознаками поезії в прозі.Історія написання та присвята. Новела «Intermezzo» автобіографічна, написана після подій Російської революції 1905— у добу жорстокого державного терору. Улітку 1908 Коцюбинський, втомлений людським стражданням, поліцейським наглядом, знесилений хворобою та родинними проблемами, поїхав відпочивати в село Кононівку, що на Полтавщині, до маєтку Євгена Чикаленка, відомого українського мецената. 2) Новела присвячена кононівським полям. Жанр твору

Тема та ідея твору. Тема: зображення взаємодії митця й суспільства.Ідея: утвердження думки, що глибокий духовний зв’язок із природою та єднання з нею, долають утому, зневіру, дають можливість перепочити,набратися сил для нової боротьби; митець відіграє важливу роль у суспільстві.

Проблематика твору:душевної рівноваги;повноцінного життя;специфіки творчого процесу;митця і суспільства; гармонії людини і природи.

Головні герої та їх образи: Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. Дійові особи в "Intermezzo" — це символи суперечливих почуттів і переживань. Їх можна поділити на дві групи: образи, які наповнюють душу позитивними емоціями (сонце, жайворонки, ниви); почуття, які вносять смуток, породжують нервовість, стрес (утома, людське горе, залізна рука города).

Символічні образи: потяг (символ металевого монстра, моря життя); людське горе (символ-уособлення); "білі мішки" (символ страчених (повішених) після революційних подій); вівчарки (Пава — символ дворянства, Трепов — символ жандармерії, Оверко — символ селянства); ніч (символ краси, одухотвореності, присутності Бога в усьому); зозуля (символ надії); жайворонок (символ натхнення); сонце (символ вічності й сили).