Паспорт твору. Аналіз творів з української літератури у 9 класі

“Місяць на небі, зіроньки сяють”

Автор: народ

Рід: лірика

Жанр: родинно-побутові пісні

Ідея: возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин. Тема: оспівування палкого кохання козака до дівчини.

Основна думка: Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов.

Художні засоби 

Метафори: «серденько моє», «очі вкоротили вік», «очі навчились зводить людей». Епітет: «пісня люба… мила», «очі дівочі темні… ясні». Повтори: «…очі, очі, очі…». Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день». Звертання: «Ви ж мені, очі…».

 

 

“Цвіте терен, цвіте терен”

Автор: народ

Рід: лірика

Жанр: родинно-побутові пісні

Тема: оспівування страждань дівчини через те, що «миленький поїхав іншої шукати».

Ідея: засудження зради у палкому коханні. Основна думка: Хто з любов’ю не знається, / Той горя не знає.

Художні засоби

Пісня має характерні ознаки фольклору — повтори, звертання, риторичні питання, зменшувально-пестливі слова.

Повтори: «Цвіте терен», «нехай їде», «очі, мої».

Метафори: «Очі не дрімали», «очі наробили», «очі полюбили».

Риторичні запитання: Що ви наробили / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?

Звертання: Очі мої, очі мої, / Що ви наробили…

 

Терен — символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання. Дівчина полюбила того, хто, можливо, не вартий її кохання, бо поїхав «іншої шукати». А може, це тільки ревнощі, і дівчина вірить, виглядає милого. Любов — це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні співається, що «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові, навіть нерозділеної, людині не можна, вона не пізнає справжнього щастя.

 

«Сонце низенько, вечір близенько»

Автор: народ

Рід: лірика

Жанр: родинно-побутові пісні

Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих.

Ідея: уславлення почуття, яке є сенсом життя двох люблячих сердець.

Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку.

Римування: паралельне.

Твір побудовано на діалозі двох закоханих.

Художні засоби 

Повтори: «Ой вийди, вийди».

Метафора: «Спішу до тебе, / Моє серденько».

Звертання: «Серденько моє».

Епітет: «Кохання вірно, чесно, примірно».

 

«Сонце низенько» – народна пісня, в якій оспівується кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей — вірність та чесність, ніжність, Хлопець називає дівчину «мої серденько», дівчина — «мій голубочку». їхні почуття глибокі, такі, що закохані не уявляють собі життя одне без одного. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.

 

 

“Ой під вишнею під черешнею”

Українська жартівлива пісня «Ой під вишнею, під черешнею» висміює старого діда, ласого до молодих дівчат

Автор: народ

Рід: лірика

Жанр: родинно-побутові пісні

Тема: розповідь про тяжке сімейне життя у шлюбі по рахунку

Ідея: засуджуеться шлюб по рахунку, сімейне життя без любові

Основна думка: треба бути з тим, кого ти любиш “Ой під вишнею під черешнею”

Художні засоби

Епітети: старий дідуган, вишневий садок

Порівняння: Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.

Метафора:  ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!

Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!

Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.

Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.

Повтори: кожні два останніх рядка кожного абзацу

 

 

«Ой летіла стріла»

Автор: народ

Рід: ліро-епос

Жанр: балада

Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…

Композиція 

1) експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.

2) зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль.

3) кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.

4) розв’язка: смерть рідної людини — одвічна пам’ять про неї.

 

У баладі присутні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.

 

 

«Ой на горі вогонь горить»

Автор: народ

Рід: ліро-епос

Жанр: балада

Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».

Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.

Римування: паралельне.

Віршовий розмір: ямб.

Символи балади

Кінь – символ вірності, відданості, швидкості, волі.

Вогонь – символізує війну.

Ворон – насторожливий птах, символізує смерть, негоду.

Композиція 

1) експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…

2) зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.

3) кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?

4) розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

Художні засоби 

Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».

Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».

Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».

Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».

Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!

Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китайкою».

 

 

«Слово ополку Ігоревім»

Автор: невідомий.

Рід літератури: ліро-епос.

Жанр: ліро-епічна героїчна поема (на думку деяких літературознавців, це по­вість, літописна повість).

Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузь­кому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й май­бутнє (у широкому розумінні).

Ідея: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць. Ідея виражена в «золотому слові» Святослава.

Головні герої: князь Ігор; Ігорів брат Всеволод Святославич, князь курський і трубецький; Ігорів небіж Святослав Ольгович, князь рильський; дружина Ігоря —- Ярославна; половці: Овлур, Гзак, Кончак. Центральним образом твору виступає Руська земля, її жива історія.

Композиція: простежуються, хоча не позначаються, частини: вступ, або заспів, основ­на частина і закінчення, або кінцівка:

вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій;

основна частина (кілька оповідань): виступ Ігоревої дружини; похід; битви з половцями; сон і «золоте слово» Святослава; «плач Ярославни»; втеча Ігоря з полону;

закінчення (величання Ігоря, князів і дружини)

Композиція

1) експозиція: підготовка Ігоря з дружиною князів до військового похо­ду, зловісні знаки;

2) зав ’язка: битва з половцями

3) кульмінація: поразка руської дружини; Ігор, Всеволод, Володимир, Святослав потрапили в полон;

4) розв ’язка: втеча Ігоря з половецької неволі.

 

 

«Бджола та Шершень»

Автор: Григорій Сковорода

Рік написання: 1774.

Жанр: літературна байка.

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея: возвеличення праці, яка є сенсом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Основна думка: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).

Художні засоби: алегорія, персоніфікація, епітет, порівняння; крилаті вислови «Веселість серця — життя для людини» (Сірах), «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (Епікур).

Головні герої: Бджола, Шершень.

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. ін.;

Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;

Проблематика:

• людина і суспільство;
• сенс життя кожного;
• людське покликання;
• праця і безділля.

Філософська мудрість у творі

 «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».

«Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».

«Веселість серця — життя для людини».

 

«Всякому городу нрав і права…»

Автор: Григорій Сковорода

Рік: 1758-1759

Збірка: “Сад божественних пісень”

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш (філософсько-сатиричний)

Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.)

Основна думка: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить примат розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу: А мне одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума.

Віршовий розмір: чотиристопний  дактиль

Тип римування: суміжне

Художні засоби

Повтори: «Всякому…», «Той…», «Я ж у полоні нав’язливих дум; Лише непокоїть мій ум».

Порівняння: «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк».

Риторичний оклик: «Інший гендлює, візьми перевір!»

Метафори: «горло свій смак віднайшло», «дім гуде», з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур».

Епітети: «нав’язливі думи», «ясний розум».

 

 

«De libertate»

Автор: Григорій Сковорода

Рік написання: 1757

Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви:  воля — найбільше багатство, уславлення Б. Хмель­ницького.

Жанр: громадянська лірика (поет пов’язує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення трудящих)

Тема : вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.

Ідея : уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.

Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».

Віршовий розмір : дактиль.

Тип римування: суміжне.

Художні засоби

Риторичні запитання: Что тут за вольность? / Добро в ней какое?

Риторичний оклик: Будь славен вовік, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!

Порівняння: Добро… будто золотое.

Звертання: Будь славен вовек, о муже избранне.

 

 

«Наталка Полтавка»

Автор: Іван Котляревський

Рік: 1819

Підзаголовок: малоросійська опера

Жанр: соціально-побутова драма

Ідея: оспівування духовної величі людини з народу

Тема: зображення життя й побуту українських селян поч.ХІХ ст.; вірність у коханні людей з народу

Композиція (ІІ дії)

 

«Енеїда»

Автор: Іван Котляревський

Рік: 1798

Жанр: бурлескно-травестійна поема

Ідея: висміювання; уславлення

Основна думка: засобом комізму викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства кінця XVIII ст.

Проблематика:

• соціальна нерівність
• патріотизм
• дружба і ворожість
• любов і ненависть
• людяність і моральна нікчемність

 

«Маруся»

Автор: Гриорій квітка-Основ’яненко

Рік: 1832

Жанр: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість

Ідея: засудження соціальної нерівності, уславлення гуманізму, чесності, палкого кохання

Тема: зображення життя українського селянства, праці і побуту народу

Основна думка: закохані не можуть одружитись через загрозу солдатчини та бідність нареченого

Проблематика:

• батьки і діти
• соціальна нерівність
• життя і смерть
• пошуки щастя

Композиція

1) експозиція ( знайомство з героями)

2) зав’язка (зустріч Марусі з Василем)

3) кульмінація ( смерть Марусі)

4) розв’язка (страждання Василя, монастир, смерть)

 

 

«Чорна рада»

Автор: Пантелеймон Куліш

Рік: 1857

Підзаголовок: «Хроніка 1663 року»

Жанр: історичний роман, роман-хроніка

Ідея: заклик до єднання, утвердження думки, що панівним класом повинна бути свідома українська інтелігенція

Тема: розповідь про Чорну раду в Ніжині 1663 р

Проблематика:

• доля України
• взаємини між панами і бідними
• стосунки України і Росії
• козацька честь, вірність обов’язку
• любов і ненависть
• батьки і діти
• цінність людського життя
• віність і зрада

Композиція (18 розділів)

1) експозиція (зображення історичної епохи, знайомство з героями)

2) зав’язка (прагнення Шрама підтримати Сомка)

3) кульмінація ( «чорна рада», Брюховецький – гетьман, Сомко - полонений)

4) розв’язка (смерть Сомка, старого Шрама, одруження Лесі і Петра)

 

 

 

«Інститутка»

Автор: Марко Вовчок

Рік: 1858-1859

Жанр: реалістична соціально-побутова повість

Ідея:

Тема: зображення тяжкого життя кріпаків; наростання стихійного протесту проти несправедливості

Проблематика:

• жорстокість панів
• важке становище селян
• наростання протестних настроїв
• рекрутчина
• сімейно-побутові стосунки
• вибір життєвих цінностей

Композиція

1) експозиція ( знайомство з Устиною, її світосприйняття)

2) зав’язка (приїзд панночки, Устина стає покоївкою)

3) кульмінація ( пані б’є стару кріпачку, Прокіп захищає Устину)

4) розв’язка (Прокопа віддають у рекрути, устина стає покоївкою у місті)

Прийом антитези: зіставлення двох соціальних груп, непримиренність між ними

 

«Кайдашева сім’я»

Автор: Іван Нечуй-Левицький

Рік: 1878

Жанр: соціально-побутова повість

Ідея: засудження егоїзму, жорстокості у відносинах людей; висловлення суму сприводу морального занепаду суспілства

Тема: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва

Основна думка: показ буденних ситуацій, в яких видно мізерність людської душі

Проблематика:

• батьки і діти
• сімейні стосунки
• виховання
• народна мораль
• віра в Бога
• людська гідність
• добро і зло

Композиція

1) експозиція ( опис села Семигори, головні герої, розмова Карпа і Лавріна про одруження)

2) зав’язка (одруження Карпа з Мотрею)

3) кульмінація ( сутичка Мотрі з Марусею, через яку Маруся втратила око)

4) розв’язка (примирення двох сімей після того, як засохла груша)

Особливості повісті:

• перший твір, що зображує життя людей в пореформений період
• повість багата фразеологізмами
• згадується понад 30 релігійних свят
• зображення руйнування патріархальних відносин (син піднімає руку на батька)
• діалоги розгортають сюжет, розкривають характери героїв

 

«Наймичка»

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Жанр: соціально-побутова поема

Ідея: засудження тогочасних умов, в яких жінка відчувала себе соціально незахищеною

Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки

Основна думка: мати – найсвятіше, що є у кожної людини

Проблематика:

• жінка і суспільство
• жінка і обставини, у яких вона опинилась
• жінка і її совість
• стосунки поколінь

Композиція (пролог + 8 частин)

1) експозиція ( знайомство з бездітними Трохимом і Настею)

2) зав’язка (старі знаходять новонароджене дитя)

3) кульмінація ( розгортаються події, Ганна відкриває таємницю Марку і вмирає)

4) розв’язка ( ---- немає)

 

«І мертвим, і живим»

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Жанр: громадянська лірика, поема-послання

Ідея: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства; заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності

Тема: зображення морального обов’язку свідомого громадянина перед власним народом

Основна думка: «учитесь, читайте»; правда, сила, воля лиш на своїй землі; інтелігенція має бути зі своїм народом

Проблематика:

• осуд національної байдужості
• викриття лакейського схиляння перед чужим
• засудження пристосуванства (конформізму)
• осуд комплексу меншовартості
• критичний перегляд національної історії

Назва:

«І мертвим (поміщики-кріпосники)

І живим (інтелігенція)

І ненародженим (простий народ, прийдешні покоління)»

 

«Ісайя. Глава 35»

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1859

Жанр: переспів з Біблії

Ідея: впевненість у святості Божої правди, віра у щасливе і вільне життя

Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства

Композиція (3 частини)

1) проголошення радості на землі, Божої ласки

2) воздаяння всім по заслугам

3) радість трудящиих внаслідок отримання волі

 

«Кавказ»

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Присвята: Якову де Бальмену

Жанр: сатирична поема

Ідея: заклик до єднання; співчуття поневоленим; утвердження безсмертя народу

Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, лицемірства церкви

Композиція

1) експозиція ( велич Кавказьких гір, міф про Прометея)

2) зав’язка (роздуми автора про приниження народу, його бездіяльність)

3) кульмінація ( монолог-звернення колонізатора до горця)

4) розв’язка ( реквієм по загиблому другові)

Художні засоби: гіперболи, риторичні питання і звертання, метафори («війна – царське полювання»), протиставлення; мова твору – афористична і лаконічна

 

 

«Сон (У всякого своя доля)»

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1844

Жанр: сатирична поема, зразок політичної сатири, комедія (авт.)

Ідея: засудження паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення його національної гідності

Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства

Проблематика:

• показ страшного життя українського народу
• співчуття оборонцям волі
• осуд українців, які заради чинів забувають свій край, мову
• засудження російського царату

Композиція (вступ + 3 розділи + завершення)

1) експозиція ( кожна людина має власну долю)

2) зав’язка (лаштування п’яного ліричного героя до сну; сон)

3) кульмінація ( сатиричне висміювання катів)

4) розв’язка ( пояснення, що це лише сон)