Урок "Поема-містерія Т.Шевченка "Великий льох"

Про матеріал
Осягнути велич генія Кобзаря, переосмислити попереднє власне сприйняття на новому витку розвитку учня допоможуть сучасні технології навчання. Нова педагогічна етика утверджує особистісне спілкування, яке грунтується на підтримці, співпереживанні, взаємній довірі. Основні форми навчального спілкування – це діалог, моделювання життєвих ситуацій, вирішення складних проблем, соціально сконструйовані ситуації вибору та прийняття рішень. Створення “ситуації успіху”, формування учнівських самовмінь (самоаналіз, самооцінка, самопізнання), виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети, орієнтація на розвиток творчості – ось пріоритети діяльності вчителя в нових умовах.
Перегляд файлу

ТЕМА: Поема-містерія “Великий льох” Т.Шевченка. Роздуми поета про трагічне минуле України та її майбутнє. Історична основа твору, тема та головна ідея, жанрова специфіка, композиція. Алегоричність і символізм образів, їхня архетипна основа.

ЦІЛІ УРОКУ:

Учні повинні

Знати:

  • Суть згадуваних у творі подій;
  • Жанрові особливості поеми-містерії;
  • Зміст понять архетип, національна ідея, образ-символ, національно-свідоме, колективне підсвідоме;

Уміти

  • Проаналізувати зміст поеми, аргументовано довести тематичну спорідненість її з поезіями “Розрита могила”, “Стоїть в селі Суботові”;
  • Визначати жанрові особливості твору як поеми-містерії;
  • Виявити архетипні риси в діях, характерах героїв;
  • Розкрити алегорію образів і символи, довести їхню архетипну основу.

ХІД УРОКУ

I.                   Актуалізація опорних знань

Учні працюють в групах. Вправа “Поняття про…” У непрозорий пакет збирають невеликі речі ( перо, пензель, ікона, ланцюг). Учням пропонується по черзі витягти з пакету певну річ і придумати свою асоціацію цієї речі, пов’язавши її з біографією, творчістю  Т.Г. Шевченка.

II.               Мотивація навчальної діяльності

На дошці записані ключові слова й вирази. Прочитайте їх, обговоріть їх у групах. Спробуйте передбачити тему уроку, обгрунтуйте свою думку.

 Архетип, національна ідея, образ-символ, національно-свідоме, колективне підсвідоме, національне минуле, історія України.

Тема:  Змалювання великої   трагедії України – втрати нашим народом   усього: свободи, державності, своїх матеріальних і духовних надбань.

   Тепер уже заходились

   Древности шукати

   У могилах… бо нічого

   Уже в хаті взяти:

                Все забрали любісінько.

III.           Повідомлення теми та мети уроку

  1. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Поет здавна цікавився могилами й руїнами, був навіть свідомий якогось дивного прив’язання до цих німих свідків живої давнини. Тепер йому веліли розглянути їх ближче й змалювати, їздив, слухав оповідання, малював і мимохіть в’язав минуле з теперішнім. Народна легенда про великий Богдановий льох дала останній поштовх, і між 16-21 жовтня 1845 р. у “славнім городі Миргороді” зявляється містерія “Великий льох”.  А Шевченкові малюнки “Богданова церква в Суботові”, “Богданові руїни в Суботові” скріпляють цей погляд. (Через мультимедійну установку проектуються репродукції вищеназваних картин Т.Шевченка)

 

 Лепкий справедливо припускає, що під час написання “Великого льоху” Шевченко міг засумніватися, чи правильно зрозуміють читачі вжиті ним алегорії. З цієї причини Кобзар вирішує дати читачам у руки ключ до прихованого змісту твору, і таким ключем стає вірш “Стоїть в селі Суботові”, написаний того ж дня, коли й “Великий льох” там же, у Миргороді. У селі Суботові, колишньому хуторі Богдана Хмельницького, є два підземелля, так звані Богданові льохи – великий і малий. Народ оповідає, що там схоронені скарби великого гетьмана і що тоді, як москаль розкопає льох, станеться на Україні щось незвичайне.

 Учні читають поезію.

  • Що є центральним образом поезії (церква-домовина)

 Богдан Лепкий пояснює його доцільність: “ Але Шевченко вірить, що тая церква-домовина, себто Переяславський договір, розвалиться і що

з-під неї встане вільна, самостійна Україна, яка розвіє тьму неволі, засвітить світ правди і дасть спромогу своїм дітям помолитися на волі. Це провідна ідея, ключ, яким спробуємо відчинити містичний твір поета”.

 Богдан Лепкий надзвичайно вдало порівняв композицію цієї поеми-містерії з будовою вертепу, в якому в козацькі часи розігрувалися інтермедії. (Демонструємо макет вертепу). Порівняння поеми з вертепною скринькою Б.Лепким тим більше доречне, що маємо не просто поему, а поему-містерію, а містерія, хоч у стародавні часи й передбачала певне таїнство на честь якогось божества, то вже у середні віки набула значення масової драматичної вистави на сюжети релігійних легенд, що здійснювалися на майданах міст Західної Європи. І в Західній Європі, і в Україні актори, крім релігійного забарвлення сюжетів, обов’язково грали ще й у світських інтермедіях, де героями були кмітливі селяни та зажерливі пани. В українських інтермедіях переважно фігуровала сварлива баба, веселий селянин Макогоненко, який любив і чарочку хильнути, і над ляхом позбиткуватися, провчити пихатого пана, і бабу уговтати.

 У Шевченковій поемі-містерії дійство теж відбувається у двох площинах. У верхній, призначеній для релігійних вистав, діють метафізичні персонажі: три душі, три ворони, три лірники. У нижній (світській) – ісправник з москалями,що розкопують льохи Хмельницького, сподіваючись знайти у них золото, або хоч спиртне.

 Питання для групи істориків:

  • Чому, за концепцією поета, розкопування так званого великого льоху Богдана Хмельницького мало б повернути славу й волю України?
  • Навіщо Шевченко зробив ретроспекцію в історичне минуле України
  • Яким постає в містерії Хмельницький як історичний діяч?

 

  Вправа “Клаптикова ковдра”

1.Завдання групам: записати проблеми України Шевченківського періоду

Питання для групи літературознавців:

Чому автор назвав поему “Великий льох” містерією?

(Звертаємось до роздаткового матеріалу)

Поема-містерія – різновид романтичної алегорично-символічної поеми, для якої характерні поєднання фантастичного з реальним, таємничість, символіка, філософічність і тяжіння до драматизації.

  • Чи відомі були Шевченкові легенди місцевого походження, пов’язані з таємнічістю великого льоху?

(Звертаємось до роздаткового матеріалу)

Національна самосвідомість – усвідомлення людиною своєї належності до певної нації.

Національна ідея – усвідомлення самими українцями себе як окремого народу з власною історією, своїми політичними, економічними та культурними запитами, власним поглядом на долю України.

Образ-символ – ( від грец. – знак, прикмета, ознака) – умовне позначення   якогось явища чи поняття іншим, на основі подібності, для стислого та яскравішого розкриття певної ідеї.

 

 

Вправа “Клаптикова ковдра”

2. Завдання: записати проблеми сучасної України.

Завдання дослідникам:

  • Як починається поема і чому Шевченко назвав її “Великий льох”?
  • Що таке архетип? Основні архетипи української ментальності. (Звертаємось до роздаткового матеріалу)

 Архетипи – це символічні образи, що сформувалися в людині під впливом колись почутої розповіді, казки, пісні.

 Зміст колективного несвідомого є відображенням досвіду попередніх поколінь, збереженого у структурах мозку,- це і є загальнолюдські архетипи, наприклад, душі, матері, мудрого старого, родини, землі, хати.

  • Значення й походження архетипу душі. Як подає Шевченко цей архетип у поемі-містерії?

(Звертаємось до роздаткового матеріалу)

 

 Архетип душі – це те глибинне й незрадливе, що виражає істинну суть людини на землі.

 У містерії “Великий льох” архетип душі відтворений в алегоричних образах трьох світлих душ.

 Підготовлені завчасно учні роблять висновки про кожну з трьох душ.

За які гріхи покарано трьох дівчат-пташок?.

Перша перейшла дорогу з повними відрами гетьману, коли той їхав Москві присягати. За народними прикметами це означало, що вона благословила його на вдачу. Присяга відбулася. Та якби знав і сам Богдан, як через деякий час розтопчуть Україну, перетворять на рабиню, знищать завойовану ним свободу, про яку мовилося в угоді, то краще б не відбувалась ця Велика Рада. Присяга отруїла всіх підступністю, нещирістю, зрадою, тому й вода у відрах перетворилася на отруту, від якої помер весь рід . Смерть цілого роду – символ смерті всієї України, всієї нації – те, що й домагалися кати-правителі царської Росії: знищити з коренем український народ, його мову, традиції.

Кожна душа символізує Україну певної історичної доби. Перша дівчина, Пріська, - Україна часів Хмельницького – зріла, фізично й розумово доросла дівчина на виданні.

Друга дівчина карається, що услужила цареві: напоїла водою його коня. Йдеться про Петра І, який вертався в Москву після Полтавської битви, " За народними звичаями не дозволялося напувати водою коня клятого ворога, який здійснив скільки злочинів. Вода – це символ життя. Отже, відбулося ніби благословення російського царя на життя, на здоров'я, а значить і на дальше поневолення українського народу.

Друга дівчина – Україна часів Мазепи – підліток, який щось усвідомлює, а чогось ще не може дійти своїм розумом.

Третя малою в матері на руках плакала, а коли мати показала на Дніпро й золоту галеру, з якої цариця Катерина милувалася жахливою пожежею монастиря Межигірського Спаса, що горів з її доброї руки, дівчинка посміхнулася – "та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали!" Дитина була покарана за свою посмішку: хоч і не знала ж, бідна, що в тій галері сиділа "голодна вовчиця" – "лютий ворог України". Таким чином, жорстокого ворога поблагословила посмішкою.

Дівчинка з-під Києва – закріпачена Катериною II Україна часів знищення Запорозької Січі – уже тільки безпомічне немовля.

Дослідники звертають увагу на символічний колір цих пташок-душ: білі, як сніг. З давніх-давен білий колір у наших предків вважався символом чистоти і невинності. Отже, ці дівчата – чисті й невинні у своїх вчинках, ненавмисно вони вдалися до гріхів, за що стали жертвами жорстокості російсько-царського режиму, і через те не можуть потрапити до раю. Можливо, Бог жорстокий і злий, що так тяжко карає? Учні роблять висновок, що такою жорстокою була дійсність від часів Петра І і Катерини II до царювання Миколи II.

Висновок: через символічні долі "душ" Т. Шевченко зображує становище українського народу, гнівно обурюється, як російський царизм скористався із возз'єднання України з Росією, з перемоги над шведами, з рабського плазування козацької старшини для дальшого посилення гніту і проведення антиукраїнської політики.

 

 Що є антиподом “білих душ”? Їхня символіка. Якою є їхня мова?

  Підготовлені завчасно учні роблять висновки про українську ворону, польську ворону, російську ворону.

Чорний ворон завжди був символом нещастя, горя, трагедії. Невипадково третя (російська, звертаємо увагу, що саме російська) ворона провіщає:

Через мост идет черт,

А коза по воде:

Быть беде! Быть беде!

Далі ворони ведуть розмову про ці біди: хвастають ними:

Російська хвастає:

Три укази Микола І видав, щоб побудувати залізницю між Москвою і Петербургом, де від важкої праці, холоду, голоду й хвороб полягло шість тисяч душ

Польська:

Вельможі бенкетують у Парижі, веселяться в честь придушення польського повстання, а повстанців у "Сибір загнали"

Українська розповідає про "благородні діяння" московської ворони: пожежа Батурина, страта Полуботка, нові укази про зруйнування України, покарання Петром І однодумців Мазепи, загибель українського козацтва у війні зі Швецією на території Фінляндії, загарбницька політика російського уряду, "що нічого уже в хаті взяти".

 Проте українська ворона перевершила своїм вихвалянням тих двох: їх ще й не було на світі, як вона вже "шинкувала та кров проливала" зі своїх братів – йдеться про важливу історичну минувшину, яку не хотіли визнавати "славні історики": на цій території найдревніша все-таки українська народність. Українські державні мужі (князі) в ім'я своєї слави проливали кров своїх же українців-братів. Зрадництво і продажність нації принесло найбільше лиха нашій державі.

 Ураїнська ворона повідомляє, що цієї ночі повинні народитися близнята:

Один буде, як той Гонта, Катів катувати!

Другий буде, що вже наш! Катам помагати...

 Оце Іван-месник наймістичніший образ твору. Ми знаємо, що Шевченко ждав апостола правди й науки – українського месію. Але він боїться, щоб разом з таким чоловіком не прийшов на світ якийсь новий запроданець, зрадник.

  «Три ворони» - уособлення всього потворного, підлого, корисливого, що є в національних характерах українців, поляків і росіян; воно не дає цим народам жити в мирі і добросусідстві.

  • Хто такі три лірники?

  Образи «трьох лірників», на перший погляд, здаються аж ніяк не символічними, адже в часи Шевченка мандрівних українських музикантів можна було зустріти на кожному ярмарку, а у святковий день чи не біля кожного храму. Проте явне каліцтво усіх трьох змушує нас задуматися над підтекстом такого явища. До того ж інструментом цих співців є ліра, а не бандура чи кобза.

      Б.Лепкий так розшифровує образи трьох досить ледачих і байдужих до завтрашньої долі свого народу співців: “Третя трійця – це лірники: сліпий, кривий і горбатий. Хто вони такі? Чи не наша інтелігенція, учені й письменники Шевченкових часів? Тут Москва розкопує Богдановий льох, а вони йдуть гробокопа телям до праці приспівувати; вони несуть на московський базар українські пісні, оповідання, працюють на ворога – ради хліба, ради заробітку. Не три було у нас, а багато, дуже багато лірників сліпих, кривих і таких горбатих, що їх навіть домовина не могла випростати. Який влучний, який невмирущий символ!”

 

  • Інші архетипні образи-символи у творі.
  • Що радите записати?
  • Тема: гіркі роздуми поета про національну трагедію України – втрату нею національної незалежності.
  • Ідея: засудження зрадництва, співпраці з ворогом, національної байдужості; жорстока сатира на катів української волі, віра в те, що Україна, незважаючи ні на що, стане вільною).

Головна ідея: Пророк Шевченко, до болю переймаючись трагічною долею України, усе-таки свято вірив у незнищенність української душі, недосяжність її для згубників, вірив у приховані творчі сили народу, які ще оживуть і зроблять свою велику справу.

 

 

 Вправа “Клаптикова ковдра”

    3. Завдання: ви – майбутнє України та саме від вас залежитиме, у якій країні ми  будемо  жити. Ваші поради своїм одноліткам, молоді стосовно того, що необхідно  робити сьогодні, щоб завтра бути корисним для держави.               Рефлексивно-оцінювальний етап

 Запитання до учнів

  •   Чим збагатив вас урок?
  •   Що вам було на занятті до вподоби?
  •   Наскільки ми справилися з поставленими завданнями?

Заключне слово вчителя. Енергетика  помислів Шевченка і Божа благодать сприяли українцям XXI століття. Ми заявили всьому світові, що є українська європейська нація вільних громадян. Читаймо у Шевченка:

    Церков-домовина

    Розвалиться… і з-під неї

    Встане Україна.

    І розвіє тьму неволі,

    Світ правди засвітить,

    І помоляться на волі

    Невольничі діти!..

 

 

       Роздатковий матеріал до уроку

   

Слово "льох" у тлумачному словнику пояснюється як спеціально обладнана яма для зберігання продуктів харчування; а також приміщення для переховування або ув'язнення кого-небудь.

 «Великий льох» - найдорожча скарбниця кожного народу: національна пам’ять, совість, свідомість. Її повністю знищити не можна, бо духовні скарб из берігаються в душах кращих представників нації.

Поема-містерія – різновид романтичної алегорично-символічної поеми, для якої характерні поєднання фантастичного з реальним, таємничість, символіка, філософічність і тяжіння до драматизації.

Національна самосвідомість – усвідомлення людиною своєї належності до певної нації. Вона може бути повністю відсутньою, існувати на рівні відчуттів, емоцій, а найвищий рівень – це ідентифікація себе як невід’ємної частини нації, вболівання за їїдолю, майбутнє, розуміння необхідності існування своєї, національної держави, готовність виборювати, творити й обстоювати її.

 Національна ідея – усвідомлення самими українцями себе як окремого народу з власною історією, своїми політичними, економічними і культурними запитами, власним поглядом на долю України.

 Образ-символ – ( від грец. – знак, прикмета, ознака) – умовне позначення якогось явища чи поняття іншим, на основі подібності, для стислого та яскравішого розкриття певної ідеї.

 Архетипи – це символічні образи (музичні, зорові, мовні, ритмічні та ін.), що сформувались в людині під впливом колись (найчастіше у дитинстві) почутої розповіді, казки, пісні.

 Архетип душі – це те глибинне й незрадливе, шо виражає істинну суть людини на землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
16 січня 2020
Переглядів
813
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку