Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщино як провідний настрій «Кримських сонетів» А. Міцкевича.

Тема. Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщино як провідний настрій «Кримських сонетів»  А. Міцкевича.

Мета: поглибити знання учнів про епоху романтизму;

• сонет як жанр, розкрити ідейно-тематичний зміст, структуру «Кримських сонетів»; 
•  на основі аналізу сонетів даного циклу визначити його основні мотиви, провідний настрій; 
• дослідити втілення рис романтизму у поезіях А. Міцкевича;
• розвивати образне та критичне мислення учнів, навички аналізу поетичного твору, виразного читання поезій; 
• виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне. 

Обладнання:

• портрети А.Міцкевича;

Тип уроку: урок-подорож у поетичний світ митця з елементами 

                      з      дослідження (вивчення нового матеріалу).

Хід уроку

1.Організаційний момент.

Вчитель: Доброго дня, дорогі мої учні та гості нашого уроку!

• Чи готові  мої діти до уроку ?

       ( Готові. Наш  девіз : «Читати маємо щодня, нове пізнаємо на кожному уроці»)

Вчитель: А з яким настроєм розпочинаємо урок?

2. Створення емоційного настрою.

(Читання вчителем вірша)

Розслабтесь, друзі !

І примружте очі !

Відстороніться , клопоти життя,

Пірнемо в царство духу , де панують прекрасні і високі почуття

Вчитель: Можна любити Батьківщину, захищаючи її зі зброєю в руках, можна – творити  на її честь шедеври. Польський композитор Міхал Клеофас Огінський усіляко служив своїй багатостраждальній Батьківщині. На його очах сталася загибель великої Польської держави, яку ділили між собою великі країни. У складі загонів Косцюшка Огінський відчайдушно б'ється з військами Суворова, а коли опір згасає - емігрує. І під час битв, і у вигнанні він пише свої сповнені любові до Польщі твори, серед яких особливо відомий полонез «Прощання з Батьківщиною», музика якого пронизана болем за скривджену Вітчизну               Сумом , відчаєм ,справжнім трагізмом перегукуються з Огінським рядки поезії А.Міцкевича про яку ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці. Одже розгорніть зошити і запишіть тему уроку    

     (   Презентація портретів поета, книг , фотографій)

3. Оголошення теми і мети«Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщиною як провідний настрій « Кримських сонетів» польського поета – романтика А.Міцкевича»

Вчитель:     Не буде перебільшенням стверджувати , що Міцкевич для поляків       більше ,ніж поет . «Це найсвященніша і найпрекрасніша легенда Польщі» Сьогодні продовжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на алтар боротьби за свободу та незалежність рідної землі , але після вигнання так її вже й не побачив.  Подивіться на дошку пригадайте значення  слів ,які звучать в темі уроку 

Словникова робота :

Ностальгі́я (грец. nostos - повернення додому і algos - біль) — болісна туга за своєю Батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни.

Патріотизм (з грецької πατρίς, що означає Батьківщина)  -  любов до Батьківщини, яка включає в себе готовність постати на її захист та діяти в її інтересах.

І мене цікавить що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? ( відповіді учнів)

Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми маємо   розширити свої знання про романтизм, сонет, як жанр, про життя і творчість поета А. Міцкевича,  і  ненадовго завітаємо   до, Кримму.Проаналізуємо сонети будемо визначати їх настрій, читатимемо виразно,ви  ,і , я маю надію , що після нашого уроку , на прикладі життя  і творчості  А.Міцкевича ви ще більше любитимете рідний край і ніколи йому не зрадите.

 Готуючись до цього уроку, ми створили пошуково – дослідницькі групи які дізнавались про подорож А.Міцкевича Україною

   Бо           Можна знайти в природі півтони

                  Можна життя спинити на півслові

                 Але нема в житті на півціни

                  нема в житті напів любові

Є тільки всепоглинаюча , безмежна ,до щему в серці любов до Батьківщини. Куди б не закидала його доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до великого Парижа – звідусюди думки його линули до рідної Польщі.  А його бентежна душа мандрує тернистими шляхами . Куди ж він прагне?  Від чого тікає? Чому сумує? Що його хвилює? Над цими питаннями ми і розмірковуватимемо протягом уроку

 Одже ми спробуємо охарактеризувати поетичний світ митця,проаналізувати сонети, характер ліричного героя, визначимо риси романтизму в «Кримських сонетах», помилуємося разом з поетом краєвидами Криму,ви презентуєте свої напрацювання.

Тож помандруємо за поетом «українськими стежками» .

Зараз   представників груп я прошу розповісти про перебування Міцкевича

У 1825 р. із 14 серпня по 14 жовтня А. Міцкевич подорожував Кримом. «…я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі.» 

(Повідомлення учнів про перебування Міцкевича на Україні)

Вчитель: Згадаймо, що таке сонет?

Бесіда на повторення вивченого:              

• 1. Згадайте, який ліричний твір називається сонетом?
• 2. Де і коли з´явився сонет?
• 3. Хто з поетів працював у цьому жанрі?

Вчитель: Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.

Робота зі словником літературних термінів.

        (запис узошит)

Сонетний цикл – це низка віршів, об´єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів.

Вчитель: Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу. До складу сонетного циклу входять твори, об´єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

Усі поезії «Кримських сонетів» об´єднані спільною ідеєю – ностальгією за батьківщиною, яку змушений був покинути поет. Вісімнадцять сонетів пов’язує між собою образ ліричного героя. Його еволюція, душевна драма й емоційні конфлікти становлять головний інтерес автора. У кожному сонеті центральні образи несуть символічне навантаження та знаходять прояв в інших сонетах. Душа ліричного героя мандрує, і саме вона поєднує всі вірші в збірку.

 Крим називають землею поетів. Його південну красу оспівувало не одне покоління митців. Привела сюди доля і польського поета А. Міцкевича. Тож спробуймо поглянути на Крим його очима А про  цю збірку нам розкажуть дослідники

                                                        (повідомлення учнів)

Учень Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. (виразне читання сонета «Акерманські степи) Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною, любов до батьківщини. «Акерманські степи» можна розглядати як пролог до усієї збірки, адже головна тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…» Уже в одному лише рядку сонета А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…» Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонета: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.

Вчитель: Щоб світ чужий як свій сприймати,

                  Душею вірші слід читати.

 Виразне читання     сонета «Буря».

Робота в парах

І ряд – визначити тему сонета, символи

ІІ ряд – зображувальні засоби

ІІІ ряд – дати характеристику ліричному героєві

Робота в групах

 І група – Бахчисарай

2-га група – Гробниця Потоцької

3-тя група  -  «Байдари»

Над завданням працюємо ( 5 хв)

І так слухаємо І групу

Учениця  Бахчисарай – колишня столиця кримських ханів Гіреїв. Дуже багато років тому його правителі мріяли про валич і славу Бахчисарая. Але пройшли століття і від їхніх мрій залишився тільки фонтан і так сталося , що тільки він залишився вічним і величним.

– Яким зображено палац Гіреїв ? ( Палац мертвий , порожній )

– Як ви думаєте , символом чого є фонтан?

( Символом справжнього кохання,яке непідвласне часу, страдницької долі бранки , що гине в чужій землі )

ІІ група  Сонет    «Гробниця Потоцької».

 ( Легенда про Потоцьких)

Слухаємо ІІ групу

ІІІ група -  Байдари

Вчитель: У « Кримських сонетах» постійно звучить тема  Батьківщини .Саме південна природа – така незвичайна ,яскрава викликає в ліричного героя постійні і сумні думки про свою Литву.Образ ліричного героя циклу «Кримські сонети» найповніше розкривається у вірші «Пілігрим». Герой А. Міцкевича – ніби в центрі світу й одночасно – над ним, над цим світом, щоб зрозуміти святі істини та сенс буття. Заради цього він і вирушив у далеку мандрівку.

 Прочитайте самостійно сонет

– Про яку країну розкоші розповідає поет? (Так поет називає Крим)

- Про що мріє ліричний герой? ( про свій рідний край).

- Яку країну поет вважає рідною?(Литву)

- Як слід розуміти рядки :» В краю, заказанім для мене…»

- Знайдіть слова, що свідчать про любов до рідного краю.

 - Кого ще згадує поет? (Коханну)

- ЩО хвилює ліричного героя? (Окрім туги за Батьківщиною,чи згадує його коханна)

- Який провідний настрій цього сонета? (Ностальгія).

Давайте підведемо підсумок

Ліричний герой «Кримських сонетів». Який він?         

1. Мандрівник, пілігрим (за А. Міцкевичем). Здійснює подорож незнаною країною та відкриває її красу.

2. Мандри душі особистості.

3. Що він шукає на дорогах Криму? Себе, своє минуле кохання, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить.

4. Краса Криму зачаровує, але не втішає його.

5. Ліричний герой – патріот.

6. Ліричний герой – поет. Тонко відчуває красу та гармонію природи.

7. Схильний до філософських роздумів.

8. Замріяний і мужній, залишився вірним своїм ідеалам

  Бесіда .Визначте риси романтизму у  « Кримських сонетах»

Вчитель: 

- Що є основою багатьох сонетів ? ( Легенди, перекази – це ми прослідкували в сонетах «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької» )

 - Чи буденні картини змальовані в сонетах ? ( Ні, яскраві,екзотичні,»Бахчисарай» екстремальні «Буря» )

 - Що в центрі уваги : сюжет чи переживання героя ? ( Головне – переживання )

 – До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

- Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя?

Вчитель: Яка цитата найповніше розкриває зміст життя і творчості поета ?

Ліричний герой сонетів нарешті знаходить істину, яку він шукав на далеких дорогах. «Безсмертні лиш пісні…» Відірваний від Вітчизни герой не загинув духовно, його порятунком стала творчість, джерелом якої є любов до рідної землі. Автор утверджує в сонеті здатність перемагати неволю та смерть силою мистецтва.

А сам Міцкевич вимушений був  поневірятися на чужині,вмерти серед чужих і  повернувся на Батьківщину лише після своєї смерті

  Підсумок уроку

Вчитель: Згадайте основні етапи життя і творчості Адама Міцкевича, підсумуйте почуте на сьогоднішньому уроці і скажіть  над чим вас заставили задуматись твори А.Міцкевича? (У чому ж щастя людини і сенс людського життя?)

Чого не повинно бути у людському житті? (Вигнання з Батьківщини.)

 А що ви візьмете з цього уроку у далеку дорого під назвою «Життя».? (Безмежну любов до рідного краю, своєї Батьківщини)

Домашнє завдання:

                Вивчити напам’ять один із сонетів А.Міцкевича ( за вибором)

              * Написати твір –роздум «Що для мене Батьківщина».