Сонет – це ліричний вірш, що складається з 14 рядків, з чітко вираженою системою римування та строгою будовою. Вперше сонет з'явився на початку ХІІІ століття в Італії. Пов’язаний із творчістю Данте та Петрарки. Цикл сонетів – сукупність творів, об'єднаних задумом автора в естетичну цілісність. Сонет Італійський – два чотиривірші (катрени), два тривірші (терцети) Англійський – три катрени і двовірш. Найвидатніші майстри світового сонета: Ф. Петрарка, В. Шекспір, А. Міцкевич
“Гробниця Потоцької” Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована в східному стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам'ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він кохав. Була то ніби полька, з роду Потоцьких. (із подорожніх записів Адама Міцкевича)
Засоби художньої виразності: епітети (художні означення), порівняння (зіставлення двох предметів або явищ), анафора (єдинопочаток), метафори (приховане порівняння), уособлення (зображення неживих предметів, при якому вони наділяються властивостями живих істот). Основні прийоми: антитеза (протиставлення), психологічний паралелізм Синтаксис сонетів: окличні, питальні речення, риторичні запитання.
Герой “ Кримських сонетів ”: Здійснює подорож невідомою країною і відкриває її красу. Мандри душі: шукає себе, своє минуле, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить. Краса Криму зачаровує, але не втішає його. Ліричний герой – патріот, поет, тонко відчуває красу і гармонію природи. Схильний до філософських роздумів. Замріяний і мужній, залишився вірний своїм ідеалам.