Павло Тичина. Симфонія «Сковорода». Історія написання твору. Сковординівська барокова традиція в українській літературі. Жанрове новаторство. Афористичність, алегоризм і символізм

Павло Тичина. Симфонія «Сковорода». Історія написання твору. Сковординівська барокова традиція в українській літературі. Жанрове новаторство. Афористичність, алегоризм і символізм поеми.

Історія написання твору2 Над поемою «Сковорода». П. Тичина працював усе життя. Уперше неповний варіант твору був видрукуваний 1922 року в газеті «Вісті». а в середині 1923 року — в № 5 журналу «Шлях мистецтва». Роботу поет продовжив у 1923-1934 і у 1939-1940 роках. Матеріали ж збирав аж до 50-х років.висвітлити історію написання твору; визначити, у чому полягає жанрове новаторство поеми; осмислити афористичність, алегоризм та символізм творчого доробку П. Тичини; з'ясувати роль прийому монологу у творі; спроектувати відображене автором на сучасність; розвивати навички самостійної роботи та роботи з джерелами інформації; виховувати почуття патріотизму, працювати над збагаченням духовного світу старшокласників. Мета:

3 Робота над поемою «Сковорода». https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13981

4 Образ Сковороди став близьким поетові. Але він мав на меті не біографію філософа розказати, а віднайти історичні паралелі. Слід також відзначити, що Тичина звернувся до постаті Сковороди в нелегкий для себе період, коли перед ним постала проблема переосмислення власних життєвих поглядів.

5 Тичина започаткував новий літературний жанр — поему-симфонію. Симфонія в музиці — це найбільша музична форма серед усієї оркестрової музики, що складається, як правило, з чотирьох рівнозначних частин, які мають відмінну тональність залежно від свого розташування. Поема-симфонія — це великий за обсягом ліро-епічний твір зі специфічними смисловими центрами, внутрішньо вмотивованими характерами, діями й подіями, які у поєднанні з народнопісенними традиціями підкорені драматичним колізіям і відповідають задумові й концепції художнього твору. Тичина любив і знав музику, в тому числі і класичну симфонічну. Можливо, це і вплинуло на композицію поеми, яка складається з чотирьох частин: Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale

6 «За формальними музичними ознаками і своїм задумом, перша частина, виконуючи функції експозиції, сповнена певної життєрадісності, схвильованості, динамічного руху, містить кілька гармонійно поєднаних між собою тем. Побудова поеми - симфонії Друга частина твору, здебільшого спокійна, будується на зіставленні магістральної та додаткової ліній сюжету, зі значною кількістю внутрішньої експресії, глибоким ліризмом. Подібну структуру має і третя частина поеми- симфонії, але її відмінність від попередньої полягає в кардинальній зміні темпоритму, динаміки, активності дій. Завершальна частина містить апогей сюжетної лінії, а також підтверджує, як правило, наявність кількох тем, які доповнюють одна одну зі своєю стихійністю, багатством жанрово-стильових ознак народної музики, спалахом духовної енергії. Т. Кремінь Іншими словами, «Сковорода». — новаторська поетична форма, яка цілком відповідає класичним уявленням про будову музичного твору».

7 Життєвий шлях Григорія Сковороди Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в селі Чорнухи у сім’ї селян із козаків. Змалку навчився грати на бандурі й сопілці, флейті. У шістнадцять років поступив на навчання до Києво-Могилянської академії. На 20-у році життя разом з іншими музично обдарованими студентами потрапляє до придворної хорової капели. У 1745 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Мандрує по Угорщині, Словаччині, Польщі, відвідує Братиславу, Відень. На той час Сковорода вільно володів латинською, німецькою, старогрецькою мовами. Повертається в Україну восени 1750 року і працює учителем піїтики у Переяславському колегіумі. Змушений був залишити педагогічну діяльність через суперечку із ректором колегіуму. Деякий час Сковорода мандрує, іноді затримується у маєтках своїх друзів, працює домашнім учителем поміщицьких дітей. Неодноразово Григорію Сковороді пропонують постригтися у ченці і робити церковну кар’єру, але кожного разу він відмовляється. У 1759 році Сковороді пропонують викладати у Харківському колегіумі. Він укладає підручник з питань моралі, з яким не погоджується духовенство, то ж у 1766 році Сковорода остаточно залишає викладацьку діяльність. Глибоко переконаний у тому, що людське щастя — не в матеріальних благах, із 1769 року і до кінця життя він мандрує від села до села, проповідуючи свої ідеї. . Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в селі Чорнухи у сім’ї селян із козаків. Змалку навчився грати на бандурі й сопілці, флейті. У шістнадцять років поступив на навчання до Києво-Могилянської академії. На 20-у році життя разом з іншими музично обдарованими студентами потрапляє до придворної хорової капели. У 1745 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Мандрує по Угорщині, Словаччині, Польщі, відвідує Братиславу, Відень. На той час Сковорода вільно володів латинською, німецькою, старогрецькою мовами. Повертається в Україну восени 1750 року і працює учителем піїтики у Переяславському колегіумі. Змушений був залишити педагогічну діяльність через суперечку із ректором колегіуму. Деякий час Сковорода мандрує, іноді затримується у маєтках своїх друзів, працює домашнім учителем поміщицьких дітей. Неодноразово Григорію Сковороді пропонують постригтися у ченці і робити церковну кар’єру, але кожного разу він відмовляється. У 1759 році Сковороді пропонують викладати у Харківському колегіумі. Він укладає підручник з питань моралі, з яким не погоджується духовенство, то ж у 1766 році Сковорода остаточно залишає викладацьку діяльність. Глибоко переконаний у тому, що людське щастя — не в матеріальних благах, із 1769 року і до кінця життя він мандрує від села до села, проповідуючи свої ідеї.

8 У віці 72-х років Сковорода здійснив омріяну мандрівку до свого учня на Орловщину, пройшовши близько 300 верст. Передав Михайлові свої твори, втішився зустріччю, але залишатися не побажав: кликала Україна. Повернувся в Україну до тихої оселі свого учня Андрія Ковалевського в Паніванівці (Сковородинівка). А 9 листопада 1794 року великий мудрець викопав собі могилу, прибрався і навіки засну. Заповідав на могилі покласти камінь, на якому висікти слова: «Світ ловив мене, та не впіймав». Великий філософ все життя був вільним. То ж заслуговують на увагу ті істини, які він сповідував і пропагував, бо жив за девізом: «Учив — як жив, жив — як учив». Григорій Савич був оригінальним і самобутнім мислителем. У віці 72-х років Сковорода здійснив омріяну мандрівку до свого учня на Орловщину, пройшовши близько 300 верст. Передав Михайлові свої твори, втішився зустріччю, але залишатися не побажав: кликала Україна. Повернувся в Україну до тихої оселі свого учня Андрія Ковалевського в Паніванівці (Сковородинівка). А 9 листопада 1794 року великий мудрець викопав собі могилу, прибрався і навіки засну. Заповідав на могилі покласти камінь, на якому висікти слова: «Світ ловив мене, та не впіймав». Великий філософ все життя був вільним. То ж заслуговують на увагу ті істини, які він сповідував і пропагував, бо жив за девізом: «Учив — як жив, жив — як учив». Григорій Савич був оригінальним і самобутнім мислителем.

9 Творчість Григорія Сковороди Майже чверть століття філософ мандрував Лівобережною Україною, Воронезькою, Курською, Орловською губерніями. Його стихіями були природа, пісня, музика. Там він писав свої твори. Так, протягом 1769-1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», ряд філософських трактатів, у тому числі «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу». У 1785 році Григорій Савич написав свою знамениту збірку «Сад божественних пісень», куди увійшли поезії, написані у різний час.

10 Основною проблемою його філософії є проблема людини, її щастя, шляхів його досягнення. Ця проблема органічно випливає з учення про дві натури і три світи. Філософ вважав, що все у світі має дві природи(натури): зовнішню, видиму, і внутрішню, невидиму. І всі світи складаються з двох природ: злої та доброї. Єдиною постійною і вічною основою всього сущого є Бог. Істинне за Сковородою тільки те, що вічне. Другим основоположним принципом філософської системи Г. Сковороди є поділ усього сущого на три світи: великий-макрокосмос; малий — мікрокосмос; символічний — Біблія. Зерна всіх наук є всередині людини. Мета людського життя полягає в тому, щоб пізнати істину і тим самим здобути душевний спокій. Справжнє пізнання повинно починатися із самого себе. То ж один із провідних принципів філософського вчення Г. Сковороди: «Пізнай самого себе». Найважливішим для людини Григорій Сковорода вважав щастя. Щастя, стверджував він, полягає не в багатстві, не в чині, воно не залежить ні від землі, ні від небес. Наше щастя — це світ душевний. Радість приходить до людини тоді, коли вона пізнає істину, тобто саму себе, а через пізнання себе самої — і весь світ. Філософські погляди Григорія Сковороди

11 Сковорода вважав, що єдиним шляхом до щастя є самопізнання. Він писав: «Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе…» Багато творів збірки «Байки харківські» доводять ідею «сродної» праці, самопізнання. Також Сковорода вважав, що не можна бути щасливим, якщо діяти всупереч своїй природі. Пізнання природи — це пізнання Бога. Але пізнати себе і Бога людина може лише за допомогою серця. То ж він сформулював основні положення філософії серця. Першоосновою світу, вважав філософ, є любов. Його палке переконання: «Любов-початок, середина і кінець…»Взагалі, Григорій Сковорода ототожнює прекрасне з моральним, красу з добром, потворне з аморальним. Він об’єднує етичні й естетичні категорії. Щастя є самопізнання

✵ Де перебуває Сковорода на початку І частини?✵ З якою метою він прийшов до Китаївської пустині?✵ Яким постає перед нами філософ на початку І частини?✵ До кого він звертається зі словами подяки і за що?✵ За що ченці осуджували Сковороду?✵ Що символізує триугол?✵ Які почуття передавав філософ грою на флейті?✵ Хто така Марія?✵ Що розповіла Сковороді про себе та свою сім’ю Маринка?✵ Які слова дівчини ніби обпалили душу філософа? Чому він так на них зреагував?✵ Що має на увазі Сковорода, коли говорить про два світи, один з яких вгорі, а другий — внизу?✵ До яких висновків він приходить у своїх роздумах? ✵ Які два боги боролись у душі Сковороди? Якому б ви віддали перемогу? Чому?12 Робота над змістом творуhttps://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13981

✵ Що символізують блискавка, буря та дощ?✵ Що запропонували Сковороді ченці з Лаври? Як він відреагував на цю пропозицію?✵ Чому вирішив іти на села? Які події підштовхнули до такого рішення?✵ Перекажіть розмову Сковороди з Марією.✵ Поясніть значення рядків: «шматок між Заходом і Сходом ніколи не створить себе, не ствердіє, завжди з нього тягатимуть, як корпію на рани свої, другі держави».✵ Хто убив Марію і за що?✵ Як Сковороді вдалося уникнути смерті?✵ Чи змінилися погляди Сковороди і ставлення до устрою світу в кінці твору?✵ Які з них, на вашу думку, були найбільш близькими Тичині? Як ви думаєте, чому?✵ Які філософські погляди Сковороди відображено в поемі П. Тичини? ✵ Чи актуальні сьогодні погляди Сковороди на життя, природу і людину?13https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13981

✵ Використання внутрішнього монологу і полілогів ліричного героя зі своїми сучасниками, відомими історичними постатями.✵ Наявність риторичних запитань, нескладних метафоричних форм.✵ Переплетіння трагізму і комізму.✵ Часово-просторове зміщення смислових центрів.✵ Багаторівневість і різновекторність.✵Земля — вогонь — вода — це символи правдолюбства, поривань людини бентежного духу. ✵Сам триугол — символ триєдиності Бога.✵Використання символічних образів вітру та бурі наповнюють поему пафосом боротьби, пов’язуючи їх з провідними поняттями ідеології радянської доби (боротьба, бій, пригноблення), також через ці образи втілюється мотив простування до світлого «завтра».✵Образ піднятого меча є символом бунтарства.14 Жанрові особливості поеми: Афористичність, алегоризм і символізм поеми

Ідея вічного пошуку гармонії буття в поеміВ основі філософського вчення Сковороди — питання про пошуки шляху до щастя. Григорій Савич вважав, що до щастя людину приведе реалізація закладеного в ній божественного замислу — «сродна праця». та досягнення гармонії з собою і світом. І філософ жив у відповідності зі своїм вченням. Герой поеми роздумує про вічне і доходить висновку, що не може бути гармонії у світі, поділеному на «світ вгорі і світ внизу». Тільки боротьба може змінити існуючий стан речей — думає він. Сковороду можна уявити натхненником народної боротьби, але він ніколи не став би зачинателем повстання з багатотисячними жертвами. Гармонія світу для нього була на першому місці. Поет розумів це. Про що красномовно свідчить незавершеність твору. Тичина у своїй поемі для зображення філософських роздумів Сковороди, його вагань, відкриттів та пошуків, для розкриття духовного світу персонажа використовує такий прийом, як внутрішній монолог. Це не що інше, як заглиблення людини у свій внутрішній світ. 15 Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора

✵ Чи може одна людина зробити світ добрішим і щасливішим?». ✵ Американські психологи довели, що людина (у нашому випадку — персонаж) не зовсім підвладна сама собі. Вона може грати роль, яку сама собі обрала (як Голохвастов чи Тартюф), чи роль, яку для неї визначили інші (наприклад, Отелло). Інколи роль визначається долею (Кассандра). До якої з груп ви віднесли б Сковороду і Тичину? Чому? Чи могли б вони порозумітися, якби зустрілися в реальному світі?✵ Л. Бональд, французький філософ, стверджує: «Людина існує лише в суспільстві, і суспільство формує її для себе». Кого, Тичину чи Сковороду, характеризують ці слова? Яка доля, на вашу думку, чекала б Сковороду, якби він жив у 20-30 роки ХХ століття?16 Проблемне питання Психологічне тестування

17 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Повторити матеріал уроку за конспектом.2. Дайте відповідь на питання (усно). Чи можна малюнками проілюструвати поему «Сковорода». Які думки письменника ви могли б підтвердити ілюстраціями?3. Робота творчого характеру: випишіть із твору рядки, які примусили вас задуматися, із яких ви зробили для себе певні висновки.