Тема. Творчість І. Я. Франка в українському кінематографі Мета: популяризувати творчість І. Франка; привернути увагу молоді до найкращих зразків українського художнього кіно; зацікавити юних глядачів діяльністю українських кіномитців; сприяти формуванню життєвих орієнтирів на прикладі високохудожніх мистецьких творів; пропагувати морально-етичні цінності засобами художнього слова.
Основні мотиви творів Франка перегукуються з філософськими та людинознавчими пошуками тогочасної світової літератури, а згодом і кіно: такими як картини гноблення трударів у творах Еміля Золя, мотив двійника і роздвоєння особистості у фільмах німецького експресіонізму, невловимість правди в психологічних поєдинках у творах Акутагави та фільмі “ Расьомон ” Акіра Куросави. Основні мотиви творів Франка
До життя, яке зображує у своїх творах, Франко ставився як дослідник. Разом з тим чітко розрізняв працю вченого і працю письменника: “… де історик оперує аргументами і логічними висновками, там повістяр мусить оперувати живими людьми ”. “ Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних, живих людей ”, - зазначає у передмові до повісті “ Захар Беркут ” автор. У його творах багато важить моральний ідеал, який він утверджує і який має чітку спрямованість проти деморалізації і злочинності. Письменник викривав моторошні явища дійсності, показуючи їх кримінальну суть як наслідок аморальності. Тому його твори такі актуальні в наш час.
Фільмографія Великий літературний спадок Івана Франка, на жаль, освоєний кіно недостатньо. Хоча існує двояке ставлення до самого факту звернення кінематографа до літературних творів: дехто вважає, що екранізації псують класичні літературні твори і тому їх краще не чіпати. А от з огляду на те, що в бібліотеках запит на класику в 1980-х становив усього 5 відсотків, використання класичних творів у кіно мало б бути активнішим, оскільки вдала екранізація викликає інтерес до першоджерела. Ця статистика сьогодні не покращилася, тож потреба кіноадаптації творів української класики загалом і творів Франка зокрема залишається актуальною.
Іван Франко в українському кіно (д/ф про письменника та х/ф за його творами) З 1927 по 2004 рр. вийшли фільми: “ Борислав сміється ” (1927), “ Захар Беркут ” (1927,1971), “ Украдене щастя “ (1952, 1984, 2004), “ Якби каміння говорило ” (1957), “ До світла! ” (1967), “ Для домашнього огнища ” (1992), “ Пастка ” (1993), “ Злочин з багатьма невідомими” (1994), “ Киценька ” (1996); анімаційна стрічка “Фарбований Лис ” (1953).
Найперші екранізації На жаль, ми не маємо доступу до ранніх кінотворів за Франком, оскільки їх немає в колекції українських фільмів ні на студіях, ні в Національному центрі Довженка. Чимало фільмів було знищено в сталінські часи, архів фільмів ВУФКУ загинув під час Другої світової війни.
“ Борислав сміється ” Скупа інформація про найперші екранізації Франка розкидана в довідниках і дослідженнях. Залишається загадкою, чому дві ранні картини зняв німецький кінематографіст-кіноопера- тор Йосип Іванович Рона, який на запрошення ВУФКУ приїхав в Україну 1925 року і за контрактом працював на Одеській кінофабриці до початку 1930-х.
Фільм “ Борислав сміється ” (“Королі воску”) Йосип Рона поставив як режисер і зняв як оператор 1927 року. Сценарій написав Дмитро Миргородський (псевдонім директора Одеської кінофабрики Павла Нечеси, в 1930-х репресованого). Художники В. Кричевський та С. Худяков. Роль Бенедьо Синиці зіграв Юрій Шумський. Картину було знято в період українізації. А через кілька років (з початком репресій) українська класика надовго зникає з кіно.
“ Захар Беркут ” Іван Франко написав повість 1882 року, за півтора місяця. На конкурс журналу “ Зоря ” і здобув перше місце. Йдеться в ній про події 18 століття у Карпатській Русі, конкретно – про навалу монголо-татар і перемогу тухольців над ними. Автор прагнув на тлі історичного минулого показати ідеальний суспільний устрій, коли всі важливі для народу питання вирішує громада.
1970 року, коли почалася робота над фільмом, в умах української інтелігенції актуальними були питання національного відродження. Жертовність заради порятунку свого народу - це найхарактерніша риса старійшини тухольської громади Захара Берута (Василь Симчич) та Його синів Максима (Іван Гаврилюк) і Любомира (Іван Миколайчук). Естетика фільму спирається на красу природи. Її велич відповідає величі людини.
На Всесоюзному кінофестивалі у Тбілісі (1972) фільм було нагороджено призом і премією фестивалю за відтворення традицій народного героїчного епосу. Успіх фільму був зумовлений творчим ансамблем, який сформував режисер і куди входили оператор І. Квас, художники Г. Якутович, М. Раковський, Л. Семикіна, композитор В. Губа. Були задіяні чудові актори: В. Симчич, К. Степанков, А. Лефтій, І. Гаврилюк, І. Миколайчук, Б. Брондуков.
«Zakhar Berkut», також відомий у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб» (англ. The Rising Hawk) — американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Гасло фільму — «У свободі моя сутність». 1241 рік.
Версія з українськомовним дубляжем вийшла в прокат в Україні 10 жовтня 2019 року. Оригінальна англомовна версія вперше вийшла в обмежений кінопрокат у Латвії, Литві та Естонії 28 лютого 2020 року. Головна пісня фільму[ред. | ред. код] Український гурт «Океан Ельзи» записав пісню «Перевал», що стала головною піснею до історичного фільму «Захар Беркут».[17][18] https://www.youtube.com/watch?v=F7WwkftjB7A
Цікаво, що… У фільмі величними є масові сцени – було задіяно 2000 людей, батальйон кіннотників. Цікавий він і новим трактуванням Київської Русі. Адже на той час (1970) та давня країна, яка займала важливе місце у світовій історії, візуально була майже невідома. Глядачеві ж досить було побачити, як були вбрані князі, щоб скласти уявлення про рівень цивілізації та культури. Важливо, що Л. Осика показав Київську Русь як українську історію, а не “ колиску трьох братніх народів ”. Високо оцінив фільм С. Параджанов: “ “Захар Беркут” Л. Осики – картина благородна і чесна ”.
Телефільм “Украдене щастя ” (2 серії, “Уктелефільм”, 1984) був першою зустріччю твору з найширшою аудиторією – телевізійною. Автори, сценарист В. Сичевський та режисер Ю. Ткаченко, пам`ятаючи про першопоштовх написання п`єси – народну “ Пісню про шандаря ” , зробили її своєрідним обрамленням, вона немов коментує події фільму.
Трагедією, яка сталася в бойківській хаті, Франко схвилював і продовжує хвилювати людей. Загальнолюдський зміст, закладений у п`єсі, не старіє. 2004 року на студії “1+1” вийшов телефільм “Украдене щастя ” (4 серії, автори сценарію Марина і Сергій Дяченки, режисер Андрій Дончик, через рік вийшла односерійна кіноверсія). Це спроба перенести Франковий сюжет на сьогодення, зокрема 1990-ті роки.
У творі розгорнуто житейську колізію з кримінальним відтінком. Поки чоловік бере участь у боях далеко від дому, його дружина, мати двох дітей, тим часом займається брудним бізнесом – вербує сільських дівчат нібито до себе в покоївки, а насправді постачає їх для борделів різних країн світу. Тоді це переслідувалося законом. Про це, звичайно, знає Анеля, але вона не встояла перед спокусою грішми і сподівається, що небезпека якось її обмине.
Цікаво, що… Цінність Франкового погляду на речі – в неоднозначності персонажів. Ось і тут злочинець має благопристойний, ангельський вигляд. Тобто маємо зло, завуальоване добропорядністю, вишуканими манерами, вмінням незворушно триматися і переконувати інших у власній невинності. Іншими словами – лицедійство. Анеля належить до тих людей, які чинять зло, але водночас переконують себе, що нічого не сталося.
Сюжет “ Перехресних стежок “ має два плани – любов і боротьба. Обидві лінії пов`язані з молодим адвокатом Євгенієм Рафаловичем, який при- їжджає працювати в одне з міст Галичини. До жорсто- кої протидії з боку влади Євгеній готував себе заздалегідь, проте не міг передбачити, що “ пере- хресні стежки ” життя зведуть його з Реґіною – юнацькою любов`ю, тепер – заміжньою жінкою, прирече- ною на приниження й безстрокову домашню тюрму.
Історія Олімпії жахає деградацією героїні. У творі, побудованому на реальному факті, розгорнуто панораму пороків, до яких людину призводить відсутність любові. Психологічну картину деградації, під личиною доброчинності, письменник розгорнув детально й переконливо. Кожна подія, кожен характер, вчинок набирає об`ємності.
На старості отець Нестор стає жертвою жадібності старої графині Торської та її сина Адася. Згадавши молодість і усвідомлюючи причини свого нещастя, він задумується, чим обернулося кохання до Олімпії для нього:“ Адже ж се був початок його нещастя! …ся женщина стала прокляттям його життя…“
Олег Бійма Володимир Гронський За фільми “ Пастка “ та “ Злочин з багатьма невідомими ” Режисер Олег Бійма, оператор Лесь Заценко, композитор Володимир Гронський та виконавці головних ролей А. Хостікоєв, О. Сумська, О. Богданович і З. Дегтярьова удостоєні Шевченківської премії 1996 року.
8. Установіть відповідність (твір – цитата) “ Захар Беркут” “ Перехресні стежки” “ Украдене щастя” А) “ Сумно і непривітно тепер у нашій Тухольщині! Казкою видається повість про давні часи і давніх людей “. Б) “ А звідки я тут узявся, се я тобі зараз скажу. Вернувши з війська, я продав rрунт і хату і вступив до жандармів, ось уже три роки служу “. В) “ Слава його як одного з найліпших адвокатів швидко облетіла всі повіти. Селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями…”