Презентація. Творчість І. Я. Франка в українському кінематографі

Творчість І. Я. Франка в українському кінематографі

Тема. Творчість І. Я. Франка в українському кінематографі Мета: популяризувати творчість І. Франка; привернути увагу молоді до найкращих зразків українського художнього кіно; зацікавити юних глядачів діяльністю українських кіномитців; сприяти формуванню життєвих орієнтирів на прикладі високохудожніх мистецьких творів; пропагувати морально-етичні цінності засобами художнього слова.

Основні мотиви творів Франка перегукуються з філософськими та людинознавчими пошуками тогочасної світової літератури, а згодом і кіно: такими як картини гноблення трударів у творах Еміля Золя, мотив двійника і роздвоєння особистості у фільмах німецького експресіонізму, невловимість правди в психологічних поєдинках у творах Акутагави та фільмі “ Расьомон ” Акіра Куросави. Основні мотиви творів Франка

До життя, яке зображує у своїх творах, Франко ставився як дослідник. Разом з тим чітко розрізняв працю вченого і працю письменника: “… де історик оперує аргументами і логічними висновками, там повістяр мусить оперувати живими людьми ”. “ Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних, живих людей ”, - зазначає у передмові до повісті “ Захар Беркут ” автор. У його творах багато важить моральний ідеал, який він утверджує і який має чітку спрямованість проти деморалізації і злочинності. Письменник викривав моторошні явища дійсності, показуючи їх кримінальну суть як наслідок аморальності. Тому його твори такі актуальні в наш час.

Фільмографія Великий літературний спадок Івана Франка, на жаль, освоєний кіно недостатньо. Хоча існує двояке ставлення до самого факту звернення кінематографа до літературних творів: дехто вважає, що екранізації псують класичні літературні твори і тому їх краще не чіпати. А от з огляду на те, що в бібліотеках запит на класику в 1980-х становив усього 5 відсотків, використання класичних творів у кіно мало б бути активнішим, оскільки вдала екранізація викликає інтерес до першоджерела. Ця статистика сьогодні не покращилася, тож потреба кіноадаптації творів української класики загалом і творів Франка зокрема залишається актуальною.

Іван Франко в українському кіно (д/ф про письменника та х/ф за його творами) З 1927 по 2004 рр. вийшли фільми: “ Борислав сміється ” (1927), “ Захар Беркут ” (1927,1971), “ Украдене щастя “ (1952, 1984, 2004), “ Якби каміння говорило ” (1957), “ До світла! ” (1967), “ Для домашнього огнища ” (1992), “ Пастка ” (1993), “ Злочин з багатьма невідомими” (1994), “ Киценька ” (1996); анімаційна стрічка “Фарбований Лис ” (1953).

Українські режисери створили також кілька біографічних стрічок про Франка: “ Іван Франко ” (ігровий, 1950), “ Іван Франко ” (документальний, 1981), “ Іван Франко ” (документальний, 2006).

Цікаво, що… Є певна закономірність: фільми за Франком з`являлися в часи національного піднесення в Україні, а саме: в 1920-х, в 1960-х роках – в кіно, в 1990-х – на телебаченні.

Найперші екранізації На жаль, ми не маємо доступу до ранніх кінотворів за Франком, оскільки їх немає в колекції українських фільмів ні на студіях, ні в Національному центрі Довженка. Чимало фільмів було знищено в сталінські часи, архів фільмів ВУФКУ загинув під час Другої світової війни.

“ Борислав сміється ” Скупа інформація про найперші екранізації Франка розкидана в довідниках і дослідженнях. Залишається загадкою, чому дві ранні картини зняв німецький кінематографіст-кіноопера- тор Йосип Іванович Рона, який на запрошення ВУФКУ приїхав в Україну 1925 року і за контрактом працював на Одеській кінофабриці до початку 1930-х.

Фільм “ Борислав сміється ” (“Королі воску”) Йосип Рона поставив як режисер і зняв як оператор 1927 року. Сценарій написав Дмитро Миргородський (псевдонім директора Одеської кінофабрики Павла Нечеси, в 1930-х репресованого). Художники В. Кричевський та С. Худяков. Роль Бенедьо Синиці зіграв Юрій Шумський. Картину було знято в період українізації. А через кілька років (з початком репресій) українська класика надовго зникає з кіно.

“ Захар Беркут ” Іван Франко написав повість 1882 року, за півтора місяця. На конкурс журналу “ Зоря ” і здобув перше місце. Йдеться в ній про події 18 століття у Карпатській Русі, конкретно – про навалу монголо-татар і перемогу тухольців над ними. Автор прагнув на тлі історичного минулого показати ідеальний суспільний устрій, коли всі важливі для народу питання вирішує громада.

Уперше екранізував повість Йосип Рона 1929 року. Друга екранізація побачила світ у 1971 році (режисер Леонід Осика). Цей фільм, знятий з постановчим розмахом на кольоровій плівці широкого формату, сьогодні назвали б блок-бастером.

1970 року, коли почалася робота над фільмом, в умах української інтелігенції актуальними були питання національного відродження. Жертовність заради порятунку свого народу - це найхарактерніша риса старійшини тухольської громади Захара Берута (Василь Симчич) та Його синів Максима (Іван Гаврилюк) і Любомира (Іван Миколайчук). Естетика фільму спирається на красу природи. Її велич відповідає величі людини.

На Всесоюзному кінофестивалі у Тбілісі (1972) фільм було нагороджено призом і премією фестивалю за відтворення традицій народного героїчного епосу. Успіх фільму був зумовлений творчим ансамблем, який сформував режисер і куди входили оператор І. Квас, художники Г. Якутович, М. Раковський, Л. Семикіна, композитор В. Губа. Були задіяні чудові актори: В. Симчич, К. Степанков, А. Лефтій, І. Гаврилюк, І. Миколайчук, Б. Брондуков.

«Zakhar Berkut», також відомий у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб» (англ. The Rising Hawk) — американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Гасло фільму — «У свободі моя сутність». 1241 рік.

Версія з українськомовним дубляжем вийшла в прокат в Україні 10 жовтня 2019 року. Оригінальна англомовна версія вперше вийшла в обмежений кінопрокат у Латвії, Литві та Естонії 28 лютого 2020 року. Головна пісня фільму[ред. | ред. код] Український гурт «Океан Ельзи» записав пісню «Перевал», що стала головною піснею до історичного фільму «Захар Беркут».[17][18] https://www.youtube.com/watch?v=F7WwkftjB7A

Цікаво, що… У фільмі величними є масові сцени – було задіяно 2000 людей, батальйон кіннотників. Цікавий він і новим трактуванням Київської Русі. Адже на той час (1970) та давня країна, яка займала важливе місце у світовій історії, візуально була майже невідома. Глядачеві ж досить було побачити, як були вбрані князі, щоб скласти уявлення про рівень цивілізації та культури. Важливо, що Л. Осика показав Київську Русь як українську історію, а не “ колиску трьох братніх народів ”. Високо оцінив фільм С. Параджанов: “ “Захар Беркут” Л. Осики – картина благородна і чесна ”.

“ Украдене щастя ” Михайла віддали в солдати, брати Анни запевнили її, що він загинув у Боснії, й поспішно видали заміж за Миколу Задорожного – немолодого вже чоловіка. Заступитися за сироту не було кому. Та Михайло вернувся і вирішив “ відкрасти ” своє щастя.

1952 року було зафіксовано на плівку виставу Київського театру ім. І. Франка “Украдене щастя ”, поставлену Гнатом Юрою ще 1940 року (режисер Ісак Шмарук, оператор Володимир Войтенко, в ролях Амвросій Бучма, Наталя Ужвій, Віктор Добровольський).

Телефільм “Украдене щастя ” (2 серії, “Уктелефільм”, 1984) був першою зустріччю твору з найширшою аудиторією – телевізійною. Автори, сценарист В. Сичевський та режисер Ю. Ткаченко, пам`ятаючи про першопоштовх написання п`єси – народну “ Пісню про шандаря ” , зробили її своєрідним обрамленням, вона немов коментує події фільму.

Трагедією, яка сталася в бойківській хаті, Франко схвилював і продовжує хвилювати людей. Загальнолюдський зміст, закладений у п`єсі, не старіє. 2004 року на студії “1+1” вийшов телефільм “Украдене щастя ” (4 серії, автори сценарію Марина і Сергій Дяченки, режисер Андрій Дончик, через рік вийшла односерійна кіноверсія). Це спроба перенести Франковий сюжет на сьогодення, зокрема 1990-ті роки.

“ Для домашнього огнища ” Повість “ Для домашнього огнища ” належить до другого періоду творчості Франка, коли він полишає Бориславські копальні й переноситься у невеликі повітові містечка, у львівські помешкання, де живуть забезпечені люди.

Фільм “ Для домашнього огнища ” зняв у 1992 році режисер Борис Савченко (кіностудія ім. О. Довженка), задіявши відомих акторів – Анатолія Хостікоєва, Богдана Ступку, Валерія Легіна, Наталю Сумську й польську актрису Ханну Дуновську (виконавиця головної ролі).

У творі розгорнуто житейську колізію з кримінальним відтінком. Поки чоловік бере участь у боях далеко від дому, його дружина, мати двох дітей, тим часом займається брудним бізнесом – вербує сільських дівчат нібито до себе в покоївки, а насправді постачає їх для борделів різних країн світу. Тоді це переслідувалося законом. Про це, звичайно, знає Анеля, але вона не встояла перед спокусою грішми і сподівається, що небезпека якось її обмине.

Цікаво, що… Цінність Франкового погляду на речі – в неоднозначності персонажів. Ось і тут злочинець має благопристойний, ангельський вигляд. Тобто маємо зло, завуальоване добропорядністю, вишуканими манерами, вмінням незворушно триматися і переконувати інших у власній невинності. Іншими словами – лицедійство. Анеля належить до тих людей, які чинять зло, але водночас переконують себе, що нічого не сталося.

“ Пастка ” У 1993 році режисер Олег Бійма знімає семисерійний фільм “ Пастка “ за романом І. Франка “ Перехресні стежки ”. Автори сценарію О. Бійма, Л. Мужук, В. Політов, композитор В. Гронський. Виконавці головних ролей : Б. Ступка, О. Сумська, А. Хостікоєв.

Сюжет “ Перехресних стежок “ має два плани – любов і боротьба. Обидві лінії пов`язані з молодим адвокатом Євгенієм Рафаловичем, який при- їжджає працювати в одне з міст Галичини. До жорсто- кої протидії з боку влади Євгеній готував себе заздалегідь, проте не міг передбачити, що “ пере- хресні стежки ” життя зведуть його з Реґіною – юнацькою любов`ю, тепер – заміжньою жінкою, прирече- ною на приниження й безстрокову домашню тюрму.

“ Злочин з багатьма невідомими ” Роботу над фільмом “ Злочин з багатьма невідомими ” (за твором “ Основи суспільності ”, побудованому на реальному факті) Олег Бійма закінчив у 1994 році.

У фільмі знімаються відомі актори: Олексій Богданович, Наталя Сумська, Зінаїда Дегтярьова, Олексій Горбунов та інші.

Історія Олімпії жахає деградацією героїні. У творі, побудованому на реальному факті, розгорнуто панораму пороків, до яких людину призводить відсутність любові. Психологічну картину деградації, під личиною доброчинності, письменник розгорнув детально й переконливо. Кожна подія, кожен характер, вчинок набирає об`ємності.

У Нестора закохалася донька графа, коли той був репетитором її брата. Вигнаний з того дому, був розчавлений власним нещастям, і його психіка деформува- лася – він замкнувся, і сенсом його життя стало накопичення грошей. Олімпію видали за графа Торського.

На старості отець Нестор стає жертвою жадібності старої графині Торської та її сина Адася. Згадавши молодість і усвідомлюючи причини свого нещастя, він задумується, чим обернулося кохання до Олімпії для нього:“ Адже ж се був початок його нещастя! …ся женщина стала прокляттям його життя…“

Олег Бійма Володимир Гронський За фільми “ Пастка “ та “ Злочин з багатьма невідомими ” Режисер Олег Бійма, оператор Лесь Заценко, композитор Володимир Гронський та виконавці головних ролей А. Хостікоєв, О. Сумська, О. Богданович і З. Дегтярьова удостоєні Шевченківської премії 1996 року.

Тести Екранізовані такі твори Івана Франка: А) “ Захар Беркут ”, “ Мойсей “, “ Основи суспільності “ Б) “ Борислав сміється “, “ Украдене щастя “, “ Перехресні стежки “ В) “ Для домашнього огнища “, “ Каменярі “, “ Фарбований Лис “

2. Установіть відповідність (актори та їх ролі): 1. 2. 3. 4. О. Сумська О. Богданович Н. Доля А. Пашинін А) Михайло (“ Украдене щастя “) Б) Микола (“ Украдене щастя “) В) Реґіна (“ Перехресні стежки “) Г) Анна (“ Украдене щастя “) Д) Анеля (“ Для домашнього огнища “)

3. Драмою з сільського життя І. Франко назвав: А) П`єсу “Украдене щастя” Б) Повість “Для домашнього огнища” В) Повість “Перехресні стежки”

4. Роль Стальського у фільми О. Бійми “Пастка” , знятому за повістю “Перехресні стежки”, зіграв: А) Анатолій Хостікоєв Б) Богдан Ступка В) Олексій Горбунов

5. Хто з режисерів екранізував фільми за творами І. Франка: А) О. Довженко, О. Роу Б) С. Параджанов, Й. Рона В) О. Бійма, Л. Осика

6. За сюжетом “ Пісні про шандаря” написаний твір: А) “ Перехресні стежки “ Б) “ Украдене щастя “ В) “ Захар Беркут “

7. Зв`язок “ Перехресних стежок “ простежується зі збіркою І. Франка: А) “ Мій Ізмарагд “ Б) “ Зів`яле листя “ В) “ Semper tiro! “

8. Установіть відповідність (твір – цитата) “ Захар Беркут” “ Перехресні стежки” “ Украдене щастя” А) “ Сумно і непривітно тепер у нашій Тухольщині! Казкою видається повість про давні часи і давніх людей “. Б) “ А звідки я тут узявся, се я тобі зараз скажу. Вернувши з війська, я продав rрунт і хату і вступив до жандармів, ось уже три роки служу “. В) “ Слава його як одного з найліпших адвокатів швидко облетіла всі повіти. Селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями…”

9.Установіть відповідність (персонаж – назва твору): 1. 2. 3. 4. Євгеній Рафалович Мирослава Адам Торський Микола Задорожний А) “ Захар Беркут “ Б) “ Перехресні стежки “ В) “ Украдене щастя “ Г) “ Основи суспільності “ Д) “ Борислав сміється “

10. Які фільми за творами І. Франка удостоєні Шевченківської премії: А) “ Борислав сміється ”, “ Для домашнього огнища “ Б) “ Злочин з багатьма невідомими “, “ Пастка ” В) “ Украдене щастя “, “ До світла! “

11. Знайдіть зайве (аргументуйте свій вибір): А) “ Захар Беркут ” Б) “ Перехресні стежки “ В) “ Украдене щастя “

12. П`єса “ Украдене щастя “ складається з: А) 2-ох дій Б) 3-ох дій В) 5-и дій Г) 7-и дій

13. Фільми “ Пастка “ та “ Злочин з багатьма невідомими “ вийшли на екран у 1993, 1994 роках. Які події в Україні передували зйомкам? А) Проголошення незалежності України Б) Помаранчева революція В) Революція гідності

Відповіді 1. Б 2. 1.В; 2.Б; 3.Г; 4.А 3. А 4. Б 5. В 6. Б 7. Б 8. 1.А; 2.В; 3.Б 9. 1.Б; 2.А; 3.Г; 4.В 10. Б 11. В ( бо це драматичний твір ) 12. В 13. А