Педагогічна ідея - матеріал-опис форм і методів роботи вчителя

Світ останнім часом невпізнанно змінився і продовжує змінюватися. Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Сучасний світ змінюється настільки швидко, що в межах життя одного покоління відбуваються кардинальні зміни, які стосуються  всіх сторін існування людини. Тому школа  розуміє дійсне значення цих процесів соціуму, несе на собі особливу відповідальність за вміння пристосовуватися до змін. У контексті євроінтеграційних освітніх процесів особливої актуальності набуває питання щодо застосування методів навчання, спрямованих на формування компетентного школяра.  Адже, як зазначає Георг Зіммель, німецький соціолог,  «…людина освічена та, яка знає, де знайде те, чого вона не знає».  Навчання стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя.

«…учитель мусить бути творцем.

Він має так розуміти свої обов’язки,

щоб не затримувати природного

розвитку дитини, а підносити його,

витворюючи довкола дитини атмосферу

здорової діяльності, приємний осередок, повний краси…»

Софія Русова

Мовно-літературна освіта на сучасному етапі, як і в попередні часи, є основою інтелектуального, духовного й морально-етичного виховання особистості – людини з широким спектром життєво необхідних компетентностей.

Тому щоб реалізувати завдання сучасної мовно-літературної освіти, я обрала проблемну тему « Удосконалення форм і методів конструювання сучасного уроку української мови та літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання».

Методика конструювання сучасного компетентнісного уроку вимагає більш широкого використання активізуючих методик, інтерактивних технологій та інновацій, які є домінуючими під час проведення сучасних уроків.

Я вважаю, що такі уроки дають можливість доповнити й поглибити знання учнів, розвинути інтерес до вивчення мови та літератури, формувати у них компетентності, яких потребує сьогодення: соціальні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної та творчої діяльності

Одним зі способів підвищення інтересу до вивчення української  мови та літератури, який я часто використовую, є нетрадиційний підхід до уроку, кредом якого беру такі вислови:

• Те, що я чую, я забуваю.

• Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
• Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
• Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
• Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь.

Завдання вчителя – сприяти підвищенню культури мови, яка є показником рівня культури думки, тому кожен мій урок має конкретну ідейну спрямованість, що звучить в епіграфі, який несе культурно-естетичну спрямованість. Учні обговорюють тему, порушену у висловлюванні, формулюють завдання уроку, проектують діяльність на найближчий час.

Колективне визначення цілей уроку вдається методами « Незакінчене речення», «Калейдоскоп думок». Мовні розминки, бліц-опитування, «Ланцюжок» дають можливість швидко провести опитування учнів.

Педагог, а особливо словесник, має виплекати в душі дитини прагнення мовної майстерності, якій властива образність та творчість. Передує цьому всебічна робота над  словом, реченням, текстом.  Учні 5 класу ділять текст на речення, добирають заголовок, визначають мікротеми. Для учнів 6-7 класу пропоную вибірково-розподільну роботу: вибрати іменники, самостійні частини мови, однозначні слова ( « Кольорове слово», « Знайди зайве») . При вивченні синтаксису простого і складного речення школярі виконують корекційну роботу ( визначають орфографічні та пунктуаційні помилки), редагують речення, конструюють власні висловлювання ( « Синтаксична правка», « Не загуби думку»). Такий підхід до організації сучасного  компетентнісного  уроку української мови та літератури активізує навчально-пізнавальну діяльність школярів, дозволяє отримати бажані результати.

У своїй практиці для активізації пізнавальних інтересів учнів  використовую такі інтерактивні вправи як «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Обери позицію».

Широко використовую різні види диктантів: навчальний, вибірковий, кодовий, розподільний, диктант- тест, диктант-аналіз.

Значну увагу  приділяю завданням конструктивно-аналітичного характеру: « Майстри слова». « Хвилинка ерудита». « Проблемне питання»,

 « Редагування», « Лінгвістичне спостереження».

  Хороший результат дає  використання методу  « Сторітелінг» з метою формування комунікативних здібностей. Це цікава розповідь про « Один день із життя письменника», « Як жилося людям на Русі», « Як змінилися жінки за останні тисячу років». Для роботи в команді практикую метод « Ромашка Блума», для якого характерні 6 принципів: знання- розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Метод актуальний на етапі закріплення знань.

 Вдається робота методом « Фішбоун», що дає можливість розвивати критичне мислення, візуалізувати причинново-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи та організовувати роботу в групах та парах.  Ця форма роботи є ефективною на момент роботи над змістом прочитаного тору ( дослідження елементів композиції, визначення теми, ідеї, проблем).

Складання « Ментальних карт» ( інтелект-карт, карт пам’яті  дає можливість візуалізувати думки  ( загальна характеристика частини мови, вивчення біографії письменника, паспорт літературного твору), містить багато інформації, підвищує продуктивність праці.

  Невід’ємною частиною моєї професійної діяльності ІКТ. Використовую різноманітні методи і засоби залежно від цілей і змісту уроку: випереджувальні завдання, мультимедійні презентації, перегляд відео роликів, фільмів.

 Формування ціннісних орієнтацій школярів у процесі навчання української мови та літератури вимагає активного навчання, що сприяє підвищенню ефективності сприйняття навчального матеріалу, розвивати інтерес, урізноманітнювати навчальний процес.  З цією метою я використовую різні види ігор, серед яких «Снігова куля», «Слово – речення – запитання –відповідь», «Ланцюжок»,  « Доміно», «Кольорова стрічка», «Перевертні», «Сюрприз», «Вилучи зайве», «Знайди за описом», «Так – ні», «Розсипанка», «Найрозумніший», кросворди, ребуси, загадки.

Застосування методу проектів на уроках української мови та літератури сприяє формуванню в учнів інтересу до пізнавальної та творчої діяльності, творчого саморозвитку та самореалізації Використовую у педагогічній діяльності  такі види проектів: інформаційні, ігрові, дослідницькі та творчі « Вишиванка», « Душа мого народу – рушники», Усна народна творчість», « Календарно-обрядові пісні», а за способом виконання – індивідуальні та групові « Тема козаччини у творчості Т.Шевченка», « Рослини-символи у народних піснях» . За змістом проекти є переважно міжпредметними. Відтак, важливу роль у конструюванні сучасного уроку української мови та літератури я вбачаю у  наступності і цілісності знань та доцільно підібраних методах та прийомах навчання, що залучають учнів до науково-дослідницької та творчої діяльності.

     Як вчитель української мови та літератури сприяю формуванню в учнів поваги до принципів загальнолюдської моралі, сім’ї, батьків, духовних цінностей України. Чільне місце у моїй діяльності посідають нестандартні уроки та позакласні заходи, що проходять в етнографічному музеї  «Дідусева хата» («Андріївські вечорниці», « Завітали зелені свята», «Ярмарок українських страв»).

 Належну увагу приділяю позакласній роботі з предмета, сприяю проведенню різноманітних  очно-заочних екскурсій, конкурсів, вікторин, традиційними є тижні української мови та літератури, Шевченківський тиждень, День української писемності, Диктант єдності, участь в яких із задоволенням беруть вихованці гімназії.

 Сьогодні вчитель повинен не передавати учням свої знання, а навчити самостійно їх здобувати. Як результат, мої учні часто стають  переможцями ІІ етапу ХІХ Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П.Яцика, ІІ етапу ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.Тараса Шевченка, ІІІ етапу конкурсу « Край, в якому я живу», Y,  YІ районного фестивалю-конкурсу « Читанка».

 Переконана, що  педагог, працюючи в режимі постійних шукань та новизни, орієнтуючись на сучасні методики та діалогізм як засіб комунікативної спроможності, зробить урок бажаним, де всі учасники процесу – партнери.