Педагогічні умови становлення гуманних взаємин дітей дошкільного віку

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ГУМАННИХ

ВЗАЄМИН ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сучасні динамічні перетворення у соціально-економічній сфері держави, зміни в освітніх пріоритетах посилюють увагу до демократизації й гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти. Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національна доктрина розвитку освіти  України у ХХІ столітті, Закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні проголошують освітнім пріоритетом морально-духовний розвиток особистості.

В умовах сьогодення світова суспільна свідомість на всіх рівнях розглядає гуманізм як основний принцип і критерій суспільного прогресу. Це викликало актуалізацію ідей гуманістичного виховання підростаючого покоління починаючи з дошкільного віку.

Гуманність – моральна норма людського суспільства, що поєднує у собі вимогу поваги й любові до людини, взаємодопомоги і взаємопідтримки в колективній діяльності, повсякденному спілкуванні, в усьому укладі життя. Гуманістичний світогляд як узагальнююча система поглядів, переконань будується навколо одного центру –  людини [3, с.13].

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що дитина як особистість починає формуватися саме в дошкільному віці. Визначальне місце у вихованні особистості дитини займає проблема формування гуманних почуттів. Формування їх починається з найперших контактів дитини з оточуючими в сумісній діяльності, у спілкуванні. В свою чергу, моральна вихованість обов'язково спирається на здатність людини до співпереживання, співчуття і співдії іншій людині. Виховання останнього є об'єктом педагогічного впливу [2, с.46].

Мета статті –  визначити педагогічні умови становлення гуманних взаємин дітей дошкільного віку.

Традиції морального виховання на засадах гуманізму здавна відомі українській педагогіці. Їхні витоки – в давньоруських літописах Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, у філософсько-педагогічних концепціях Г. Сковороди, в кращих працях І. Вишенського, П. Могили, Ф. Прокоповича, М. Максимовича, М. Костомарова, Т. Шевченка, К. Ушинського, О. Потебні, Б. Грінченка, І. Огієнка, Г. Ващенка, А. Макаренка, С. Русової та інших. Фундаментальні ідеї морального розвитку особистості висувалися Л. Виготським, Ж. Піаже, Г. Песталоцці, Ж.- Ж. Руссо, В. Сухомлинським [6, с.20].

Проблема гуманних взаємин у науковій літературі розглядається переважно у таких аспектах: роль спілкування в особистісному становленні дошкільника (Д.Б. Ельконін, О.Л. Кононко, В.У. Кузьменко, М.І. Лісіна, А.Г. Рузська, Є.В. Суботський); особливості становлення у дошкільному віці ціннісного ставлення до однолітків (В.О. Павленчик, Т.І. Поніманська, Ю.О. Приходько, Т.О. Репіна); вплив соціальних емоцій на взаємодію дітей дошкільного віку (О.В. Запорожець, В.К. Котирло, Г.Д. Кошелєва, Я.З. Неверович, Л.П. Стрєлкова); специфіка прояву гуманних взаємин дошкільників у спільній діяльності (Л.В. Артемова, В.К. Котирло, О.О. Смирнова); статева диференціація та міжособистісні взаємини в ранньому онтогенезі (В.В. Абраменкова, Я.Л. Коломинський, Т.О. Репіна, Т.М. Титаренко); роль художньої літератури у становленні гуманістичної спрямованості (Н.С. Карпінська, Л.П. Стрєлкова, Н.Є.Химич) [5, с.4].

Сучасний підхід до виховання полягає в можливості цілісного розвитку дитини у світі людей. Такий підхід відповідає сучасній меті виховання – створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини, для її самореалізації. Дані положення, встановлення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби суспільства щодо розвитку особистості, чітко визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Пріоритетним тут є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості [1, с.86].

Саме у дошкільному віці створюються найбільш сприятливі умови для морального розвитку дітей. У цей період розширюється і перебудовується система взаємин дошкільника з дорослими, ускладнюються види діяльності, виникає спільна з однолітками діяльність. Дитина пильно придивляється до світу дорослих, починаючи виділяти в ньому взаємини між людьми. Дошкільник осягає світ людських відносин, відкриває закони, за якими будується взаємодія людей, тобто норми поведінки. Прагнучи стати дорослим, дошкільник підпорядковує свої дії суспільним нормам і правилам поведінки [5, с.6].

Дослідивши психолого-педагогічну літературу, ми визначили, що гуманна взаємодія дошкільників реалізується за таких умов:

- створення і постійна підтримка в дошкільному навчальному закладі і сім’ї сприятливого психологічного клімату, окультурення взаємин індивідів;

- побудова освітнього процесу на основі прийняття індивідуальності особистості;

- виховання потреби дитини у морально-ціннісних взаєминах;

- переведення дошкільниками гуманної взаємодії з плану знань у план реальної дії, вчинку шляхом  осмислення та корекції на основі завбачення  ними ймовірних результатів [6, с. 20].

Завдання вихователів – формування у дітей дійової відкритості до світу людей як потреби особистості; виховання соціальних навичок поведінки; розвиток усвідомленого ставлення дитини до себе як вільної самостійної особистості, рівної з іншими людьми, як члена суспільства, та до своїх обов'язків, що визначаються зв'язками з іншими людьми; розвиток інтересу до людей; формування готовності сприймати інформацію і соціальний досвід; виховання співпереживання, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки, діяти за принципами гуманізму, справедливості  [1, с.55].

Проаналізувавши вищезазначене, ми прийшли до висновку, що становлення та розвиток гуманних взаємин відбувається у специфічних для дошкільго віку видах діяльності – продуктивній, ігровій, художній та спілкуванні. Зміст, форма та динаміка взаємин дошкільників суттєво залежить від специфіки їх виховання в сім’ї та дошкільному навчальному закладі.

Отже, створення оптимальних умов для розширення і поглиблення уявлень та емоційних вражень дітей в ході перцептивної, художньої, ігрової діяльностей сприяє формуванню у них позитивного образу іншого та самих себе, оволодінню ними елементарними формами гуманної взаємодії, схильності до емпатії, виробленню орієнтації на моральні норми спілкування.

Література

1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук. – метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», –2003. – 243  с.

2. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник / Т.І. Поніманська –   К.: Академвидав, 2006. – 456 с.

3. Комуська Л. Поспішаймо закладати моральний фундамент // Дошкільне виховання. - 2006. - №7. - С. 13.

4. Артемова Л. В. Формуючи гуманні почуття // Дошкільне виховання. - 1979. - №7. - С. 8 - 9.

5. Гончаренко А.М. Взаємини однолітків у дошкільному закладі //Дошкільне виховання. - 2000. - № 9. - С. 4-7.

6. Гончаренко А.М. Педагогічні умови становлення гуманних взаємин в групі дошкільників реабілітаційного центру// Кроки до демократичної освіти. - Березень, 2002. - С. 20 - 21.