Педрада "САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА - НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВЧИТЕЛЯ НУШ"

Чаусівська гімназія Первомайської міської ради

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ   ПЕДАГОГА -

НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВЧИТЕЛЯ НУШ

Засідання педагогічної ради

(Форма проведення – ділова гра)

 Підготувала

директор Чаусівської гімназії

 Підгородецька

 Валентини Григорівна

Грудень 2021 року

Організація  засідання педагогічної ради: у  грі  беруть участь 14 педагогічних працівників, які  об’єднуюся у 3 групи. Кожна група обирає лідера.

Функції учасників:     (Слайд 3)

 директор  –  керує засіданням;

 лідер –   організовує  групу на виконання запропонованих завдань, координує та спрямовує її діяльність;

 гравці  – беруть активну участь у  виконанні завдань, підтримують свого лідера під час «захисту».

Правила  гри:    (Слайд 4)

 гра  – справа серйозна. Як ми граємося, так і живемо;

 толерантність  –  повага, у першу чергу, до самого себе;

 точність  – ввічливість королів;

 світ навколо вирує, а ми – на педраді ТУТ і ЗАРАЗ  – вчимося;

 найдорогоцінніше, що в нас є, це  – час, використаймо його для себе найефективніше.

ДІЛОВА ГРА «Я –  ВЧИТЕЛЬ НУШ»

1.Вправа «Екран настрою». (Визначення емоційної готовності)

Директор.

Головними нормативно-правовими документи Міністерства освіти України визначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культур. Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників та професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти.

На сучасному етапі розвитку суспільства всі розуміють, що кожному громадянину необхідні універсальні знання, здатність розв’язувати свої життєві та професійні проблеми. Ідею універсальної освіти розглядають нині як головну умову розвитку особистості й суспільства загалом. В основі цієї ідеї лежить здатність людини до безперервної освіти.

На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти, і багато молодих людей із полегшенням зітхають, коли приходять на виробництво після вищого навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо диплом про вищу освіту – це тільки початок безперервної освіти.

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе»,  – девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті –  безперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

В. Сухомлинський уважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: «Знати більше, ніж я знаю сьогодні». Вчений зазначав, що суттєвими причинами, які породжують цю потребу, є вимоги, що висувають до вчителя керівники школи, колеги по роботі,

батьки й особливо учні. Неодноразово В. Сухомлинський наголошував: «Учень має бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь».

Видатний педагог був переконаний, що самоосвітню діяльність учителя слід починати із самопізнання. Учитель мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!» Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру –  усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.

2. Інтелектуальна розминка.             (Слайди 5, 6)

1. Продовжте  фразу.

-  Усі перемоги починаються… (з перемоги над собою).

- Хто не дивиться вперед, той… (залишиться позаду).

- Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина… (зникає).

-  Щоб вести людей за собою, … (йди за ними).

- Якщо можеш виправити наслідки помилки, … (ти не помилився).

2. Назвіть автора.

-  Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

(В. Сухомлинський).

- Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе море світла. (В. Сухомлинський).

- Учитель, який передає дитині лише знання, – це ремісник; той, хто виховує характер, – справжній митець у своїй справі. (С. Русова)

 Директор.

Отже, в основі ефективної педагогічної діяльності лежить «Я-концепція»  вчителя, бо прийняття себе, розуміння себе, оптимістичне життєрадісне світосприймання –  головний і провідний принцип забезпечення соціально-психологічних умов для зміцнення та збереження сприятливих тенденцій у самовдосконаленні та самореалізації особистості педагога.

Кожен учитель визначає чотири компоненти власного «Я»: (Слайд 7)

- «актуальне Я» –  яким себе бачить учитель зараз;

- «ретроспективне Я» –  яким він себе бачить та оцінює на початкових етапах своєї праці;

- «ідеальне Я» –  яким учитель хотів би бути;

- «рефлексивне Я» –  як, з погляду вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні й батьки.

Центральним елементом професійної свідомості вчителя є «актуальне Я», яке ґрунтується на трьох наступних. Стосовно «ретроспективного Я» існує система критеріїв оцінювання особистого професійного досвіду та досягнень. «Ідеальне Я» пропонує перспективу особистості й обумовлює саморозвиток у професійній сфері. «Рефлексивне Я» виступає шкалою середовища в професійній діяльності та забезпечує об’єктивність самооцінки.

Отже, самоосвіта –  це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистості та соціально значущих якостей особистості вчителя й особистості кожного учня.

Самоосвіта –  безперервна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.

Шлях від епізодичної самоосвітньої діяльності вчителя до планової усвідомленої самоосвіти пролягає через осмислення та створення особистої «Я-концепції».

Самоосвітня діяльність учителя включає:  (Слайд 8)

- науково-дослідницьку роботу щодо реалізації індивідуальної науково-методичної проблемної теми;

- вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

- участь у групових і колективних формах методичної роботи;

- вивчення досвіду своїх колег;

- теоретичне обґрунтування та практичну апробацію власного досвіду.

            Уточнити значення найважливіших понять, які ми сьогодні будемо використовувати нам  допоможе наступна вправа.

3. Вправа «Джерело знань» (робота в групах)   (Слайд 9)

Хід вправи.

Уточнення значення використовуваних понять. Продовження  речень, сформулювавши  їх власне розуміння.

Для цього пропонується   опрацювати інформацію, на основі власного досвіду дати відповіді на запитання.

Час для обговорення – 2 хв. Відповідь групи на запитання – до 1 хв. 

( Інформація для опрацювання.

Поняття «компетентність» у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено. На сьогоднішній день загальний аналіз, характеристику компетентності здійснили О. Овчарук, О. Пометун, О. Локшина, І. Єрмаков та інші.

Компетентність:

• походить від латинського «сотреtens», що в перекладі означає «належний, здібний»;
• спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу;
• набір знань, умінь, навичок і відношень, що дають змогу особистості здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що підлягають досягненню певних стандартів у галузі професії чи виду діяльності;
• певна база знань особистості, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку.

Компетенція –  це коло повноважень будь-якої установи або особи; коло питань, у яких ця особа має знання, досвід.

Компетенція є складовою компетентності. Компетенції є двох видів:

1) базові (фізичні, когнітивні, моральні);

2) похідні (трудові, технологічні, політико-правові), які розвиваються на основі базових.

Поняття «компетенція» вживають, як правило, у значенні «коло повноважень». Компетентність пов’язують із обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому в педагогічному сенсі рекомендують користуватися терміном «компетентність».

Компетентна людина:

1) яка має достатні знання в будь-якій галузі, яка з чим-небудь добре обізнана, тямуща, кваліфікована;

2) яка має певні повноваження, повноправна, повновладна.

Компетентний учитель –  той, хто володіє необхідною сумою знань, умінь, навичок, які виражають сформованість педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія визначальних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.

Це поняття не нове. До нього зверталися ще давні філософи, а також видатні вчені, педагоги минулого (К. Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та інші).

К. Ушинський зазначав: 1) «учитель має бути зразком для поліпшення розумового і морального виховання населення»; 2) «обов’язково потрібно володіти спеціальними знаннями в галузі теорії педагогіки, виховання, загальної та конкретної дидактики, учитель має бути обізнаний із зарубіжною історією та практикою навчально-виховної роботи».

С. Русова звертала увагу працівників освіти на необхідність знання психології, фізіології, педагогіки, дефектології, на вміння застосовувати методи дослідження дітей, спостереження, експеримент. Наголошувала на необхідності ерудованості, начитаності педагога, його вмінні співвідносити інформацію теоретичну з інформацією спостережень, на вмінні аналізувати одержану інформацію для прийняття педагогічно доцільного рішення.

К. Мелешко досліджував проблеми вдосконалення професійної компетентності сільського вчителя. Він зазначав, що професійні якості вчителя розглядають через його особисті здібності й уміння, зокрема такі компетенції, як уміння адаптуватись у соціальному середовищі, ефективно використовувати набуті знання в практичній діяльності, здатність генерувати нові перспективні й реальні ідеї, володіти педагогічним тактом, визначати напрями власної діяльності, шляхи та способи самовдосконалення.

Є. Павлютенков виокремлював такі види педагогічної компетентності:

- мотиваційна (внутрішня професійна мотивація; здатність мотивувати та стимулювати пізнавальну діяльність учнів);

- організаційно-технологічна (володіння необхідними навичками організації дитячого колективу, навчального процесу);

- рефлексивна (здатність до аналізу та самоаналізу процесу й результатів).

Завдання. Продовжити речення:

- перша група: «Компетентність –  це…»;

- друга група: «Компетенція –  це…».  «Відмінність між компетенцією і компетентністю полягає в тому, що…»;

- третя група: «Компетентна людина –  це…».  «Компетентний учитель –   це…»

Директор.

 Компетентність вчителя у великій мірі залежить від його самоосвітньої діяльності.

На  організацію самоосвіти вчителя впливає рівень його підготовки, визначення проблем, мети вдосконалення, форм і методів узагальнення досвіду.

Важливою ознакою  сучасного вчителя є його готовність до роботи в НУШ. Саме на це спрямована й самоосвітня діяльність педагогів нашого закладу, що  тісно пов’язана із розв’язанням єдиної науково-методичної  проблеми «Продуктивна професійна діяльність сучасного вчителя  як необхідна складова успішного впровадження Концепції  «Нова українська школа».

 НУШ включає  9 ключових компонентів. ( Слайд 10).

  4. Вправа «Формула  НУШ». ( Слайди 11, 12, 13).

Групи одержують  картки (Ключові компоненти НУШ та окремо їх визначення).

Завдання.  Встановити відповідність між компонентами та їх значеннями.

Перша група: нова структура школи, дитиноцентризм, педагогіка           

                      партнерства.

Друга група:  наскрізний процес виховання, сучасне освітнє  середовище, 

                       компетентнісний зміст.

Третя  група:  фінансування, вмотивований вчитель, автономія.

   Директор.

 Вчитель НУШ – людина, яка надихає вчитися, виконує нові ролі, володіє  важливими компетентностями.

5.  Вправа  «Компетентності вчителя НУШ». ( Слайди 14, 15).

Опрацювати інформацію «Компетентності сучасного вчителя НУШ», пояснити    значення понять.

Перша група:  новатор, фасилітатор.

Друга група: ментор.

Третя  група: тьютор, коуч.

6. Тест  «Чи готовий я працювати за принципом педагогіки партнерства?» ( Слайди  16,17).

Чи готовий я працювати за принципом педагогіки партнерства?

Тест для вчителів

1. Дитина не готова до уроку. Що Ви зробите?

а) поставите 2 бали в журнал і щоденник і продовжите урок;

б) проведете виховну бесіду після уроку;

в) скажете, що цього разу оцінку ставити не будете й порадите надалі готуватися до уроків.

2. Під час контрольної роботи учень самостійно старанно працює. Ви перевірили його роботу, яку він виконав на 2 бали. Що Ви зробите?

а) поставите 2 бали відповідно до критеріїв оцінювання;

б) поставите 2 бали, але попросите його залишитися після уроків попрацювати над помилками;

в) поставите 4 бали, зауваживши, що додали бали за старанність.

3. Учні виконують самостійну роботу. Відмінник першим виконав правильно всі завдання, але написав неохайно. Що Ви зробите?

а) поставите 10 балів і похвалите;

б) поставите 10 балів;

в) поставите 10 балів і зробите зауваження.

4. Дитина з низьким рівнем навчальних досягнень відмінно виконала домашнє завдання. Ви впевнені у тому, що вона його списала. Як вчините?

а) мовчки перевірите роботу й поставите відповідний бал;

б) поставите відповідний бал, але зауважите, що вона не могла самостійно виконати все правильно;

в) запропонуєте дитині на уроці повторно виконати те саме домашнє завдання.

5. Деякі діти погано поводяться під час уроку. Що Ви зробите?

а) запишете їм зауваження у щоденники;

б) постараєтеся порозумітися з ними;

в) покличете директора чи його заступника.

6. Якщо деякі діти не працюють на уроці, що Ви зробите?

а) поставите двійки в журнал і щоденники;

б) поставите двійки в щоденники й зауважите, що навчання важливе;

в) постараєтеся знайти підхід і залучите їх до роботи.

7. Ви пояснюєте новий навчальний матеріал. Діти слухають і раптом хтось вигу­кує: «Блін, плете-меле аж у вухах свистить». Ваша реакція?

а) попросите того учня дати щоденника;

б) на перший раз зробите вигляд, що не почули, й продовжите пояснювати;

в) пожартуєте у відповідь.

8. Ви прийшли на заміну уроку в клас Вашої колеги. Як почнете урок?

а) дасте дітям завдання для самостійного опрацювання й займатиметеся своїми спра­вами;

б) привітаєтеся з дітьми й почнете їх опитувати або пояснювати новий матеріал;

в) спробуєте налагодити емоційний контакт з класом, а потім почнете урок.

9. Ви згодні, що під час оцінювання знань учнів слід за основу брати рівень знань відмінників і відповідно до нього оцінювати інших?

а) так;                    б) ні.

10. Ви підтримуєте дисципліну на уроці не за допомогою переконань, авторитету, а за допомогою страху перед Вами?

а) так;                    б) ні.

Оброблення результатів.

Підрахуйте кількість відповідей б і в. Якщо їх:

10 - 7 — не переймайтеся щодо свого педагогічного стилю. Ви принциповий і справед­ливий педагог;

6 - 5 — удосконалюйте свою професійну майстерність; 4 - 1 — перегляньте свій педагогічний стиль.

Директор.

Сподіваюся, що  кожен з нас зрозумів на скільки  готовий до роботи в НУШ і над  чим ще треба попрацювати.

Пропоную ще одну вправу.

 7. Вправа «Усі ми різні».             ( Слайди  18).

Кожному учаснику роздають аркуш паперу та пропонують:

• скласти аркуш паперу навпіл і відірвати правий кутик;
• ще раз скласти аркуш і знову відірвати правий кутик;
•  повторити це втретє;
• розглянути витинанки, роздивитися, що вийшло в інших.

Запитання

• Чи є дві абсолютно подібні витинанки?
• Чи є ті, хто виконав вправу правильно?
• Кого можна вважати поганим виконавцем завдання? Чому?

Висновок: усі вчителі, як і витинанки, різні, і до кожного потрібен свій підхід.

     Директор

Тож дирекція школи в керівництві самоосвітньою діяльністю вчителя  має виступати в ролях: психолога-помічника й натхненника, менеджера-організатора й координатора, методиста-консультанта й діагноста.

Тому адміністрації важливо будувати свою діяльність, дотримуючись  певних правил:

• забезпечувати самостійний вибір педагогом теми самоосвітньої діяльності та форм її реалізації;
• надавати самоосвіті вчителя практичної спрямованості;
• ураховувати психофізіологічні та професійні особливості вчителя;
• забезпечувати системність і послідовність проходження педагогів усіх етапів самоосвіти й демонстрацію успіхів і досягнень учителя;
• демонструвати власний приклад самоосвітньої діяльності.

Важливим напрямом діяльності дирекції школи є висвітлення успіхів учителів як засіб стимулювання самоосвіти. Для цього використовуємо такі форми роботи:

•  відкриті уроки;
•  співбесіди з учителями;
•  інструктивно-методичні консультації;
•  презентації педагогічних знахідок;
•  проведення предметних тижнів, демонстрація методичних знахідок тощо.  

Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вчителем освітнього процесу й особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку та самовдосконалення педагога можна уявити  у вигляді спіралі. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожному етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога.

Які ж результати самоосвітньої діяльності вчителя? Для нас це:

• результати вступу учнів до вишів;
• результати контрольних зрізів;
• результативність участі учнів в олімпіадах і конкурсах;
•  відкриті уроки, позакласні та позаурочні заходи як для співробітників школи, так і в межах районних заходів;
• апробація підручників, навчально-методичних посібників;
• підготовка рефератів для курсів підвищення кваліфікації;

результати атестації педагогів (аналіз результатів атестації вчителів гімназії за останніх 5 років, таблиця).         ( Слайд 19).

Результати атестації педагогічних працівників

Чаусівської гімназії

(2017 – 2021 роки)

 Результати атестації педпрацівників за 2017/2021 роки свідчать, що майже 50% учителів  підвищили кваліфікаційну категорію. Це досить непоганий показник професійного зростання педагогів. Доказ того, що ми не стоїмо на місці, працюємо над собою…

Та самоосвіта вчителя – це безперервний процес саморозвитку і самовдосконалення. І скільки б ми  не вчились, скільки б не знали, маємо завжди пам’ятати: знанням та освіті немає  ні кордонів, ні меж.

Саме від професійної майстерності вчителя, його  компетентності, відданості справі  навчання і виховання учнів  у великій мірі залежить результативність його педагогічної діяльності.              ( Слайд 20).

  Насамкінець  хочу  розповісти вам притчу.

Молода дівчина прийшла до батька  й пожалілася: «Батьку, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил… Що мені робити?»

Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву і яйце й налив у чашку кави з третьої каструлі.

• Що змінилося? –  запитав він  дочку.
• Яйце і морква зварилися, а зерна кави  розчинилися у воді, – відповіла вона.

– Ні, дочко моя, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися: тверда морква, побувавши в окропі, стала мякою й податливою. Крихке й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише  змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтися й стати слабаками там, де крихкі й ніжні лише затвердіють і зміцніють.

• А кава? – запитала дочка. – О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі й змінили його – перетворили окріп у чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються через обставини, – вони змінюють самі обставини та перетворюють  їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання із ситуації.

Тож бажаю і вам у вашій професійній діяльності змінювати обставини, отримуючи користь і знання.

Рефлексія.    ( Слайд 21).

 Учителі  відповідають на аркушах на такі запитання.

1. Як, на ваш погляд, було висвітлено питання, запропоноване до обговорення:

а) досить глибоко;

б) частково;

в) поверхово?

2. Що дала вам педрада:

а) збагатила  досвідом;

б) поглибила знання;

в) викликала творче натхнення;

г) принесла розчарування?

(Чи змінився  настрій ?  Прикріпіть відповідний смайлик.)

ПРОЄКТ РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ        

(Слайди 22, 23, 24).

1. Адміністрації гімназії:
   1.           Забезпечувати:

-  самостійний вибір педагогами теми самоосвітньої діяльності та форм її реалізації, виходячи з науково-методичної проблеми закладу «Продуктивна

професійна діяльність сучасного вчителя  як необхідна складова успішного впровадження Концепції  «Нова українська школа»;

-  участь педагогічних працівників школи у колективних і групових формах методичної роботи.

(Постійно)

2.           Активно впроваджувати в практику   нестандартні, інноваційні  форми   методичної роботи з педкадрами.

 (Постійно)

1.3. Систематично підбивати  підсумки самоосвітньої роботи вчителів у

формі    співбесід,    звітів на нарадах при директорові, засіданнях МО.                       

                                                                                                     (Постійно)

2. Педагогічним працівникам спрямувати самоосвітню діяльність на:

 - на реалізацію науково-методичної проблеми  «Продуктивна

професійна діяльність сучасного вчителя  як необхідна складова успішного впровадження Концепції  «Нова українська школа»;

 - забезпечення готовності до роботи в НУШ.

(Постійно)

                                      Дякую за співпрацю.   ( Слайд 25).