Перша психологічна допомога

Про першу психологічну допомогу учасникам освітнього процесу

Учасники освітнього процесуздобувачі освіти;педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;батьки здобувачів освіти;фізичні особи, які провадять освітню діяльність;інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу. Хто може надавати ППД?* не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання ППД.* ППД – це не професійне психологічне консультування, оскільки не передбачає детального обговорення, аналізу чи встановлення хронології та суті подій, які викликали стан дистресу. ППД включає:ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки.

Алгоритм дій під час надання першої психологічної допомоги

1. Будьте спокійними! Розуміємо, що інколи важко опанувати свій стан, але пам’ятайте ваша паніка впливає на інших. Впевненість і спокійний тон мовлення допомагає іншим (створює надію на хороше майбутнє). Говоріть відкрито та доброзичливо.2. Встановіть контакт! Спробуйте говорити з людиною, але не будьте надокучливими! Розкажіть про себе (ім’я та хто ви) та запитайте ім’я людини. Пам’ятайте підтримка – це не тільки про розмову! Іноді і мовчання допомагає. Будьте поруч – це створює почуття безпеки.3. Безпека! Проводьте розмову у безпечному місці. Інколи людина яка зазнала важкого стресу забуває про власну безпеку. Тому першочергове завдання створити максимально можливі безпечні умови для подальшого надання допомоги.

4. Стабілізація! Спробуйте заспокоїти людину, розкажіть про поточне перебування та безпечність території. Запропонуйте щось попити (краще не гаряче) бо можуть тремтіти руки. Поясніть, що переживання – це нормальна реакція організму на важкі (екстремальні, кризові) умови.5. Ефективна комунікація! Говоріть короткими фразами та зрозумілими для людини висловами. Не використовуйте складних слів та фраз, що знецінюють почуття інших: “Не плачте”, “Ти що слабак?”, “У всіх таке буває”, “Все буде добре”, “У інших і гірше було”.

6. Допомога! Запитайте чим Ви можете допомогти, і будьте готові до того, що людина може потребувати різного. Але не давайте марних обіцянок, адже не все у ваших силах. Будьте чесними.7. Без паніки! Запропонуйте людині вправи для опанування тривоги/паніки та можливі варіанти для діяльності (адже спільна робота під час екстремальних ситуацій знижує тривогу).

8. Зв’язок! Допоможіть людині вставити комунікацію з іншими. Запитайте, чи є хтось з близьких (друзі, родичі, колеги) кому людина хотіла би зателефонувати.9. Будьте поруч! Спокійно сприймайте відмову спілкуватися, скажіть, що ви поруч та готові допомогти, вислухати. Повідомте, що за необхідності на вас можна покластися, щось попросити.10. Альтернатива! Залучайте сторонніх осіб для надання допомоги. Надайте людині координати з гарячими лініями психологічної допомоги та групами підтримки. Наголосіть, що проявляти емоції та говорити про свої почуття – це важливо, а не ознака слабкості.

Пам’ятайте!!!Не можна нав’язувати допомогу тим, хто її не бажає, але завжди треба бути з тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку. ППД призначена для людей, що знаходяться в стані дистресу в результаті щойно пережитого або поточної важкої кризової події.