Перша психологічна допомога дітям. Рекомендації психолога.

Перша психологічна допомога дітям

Соціально-педагогічний та психологічний  супровід навчально-виховного процесу в умовах військового конфлікту в Україні.

Методичний посібник для практичних психологів та соціальних педагогів навчально-виховних закладів/Автор-укладач Петринко Л.В. Броди: РМК, 2017,- 61с.

Перша психологічна допомога (далі – ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.

ППД надається відразу після катастрофи, тоді, як базові потреби людини вже задоволені, а в разі потреби постраждалого може надаватися й після цього (бажано протягом тижня після подій). Після катастрофи в постраждалих можуть з’являтися проблеми, яких раніше ніколи не було.

ППД може надати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, зокрема, вчитель, який знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги.

ППД призначена для дітей, які знаходяться в стані дистресу в результаті щойно пережитої або поточної важкої кризової події. Не можна нав’язувати допомогу тим, хто її не бажає, але завжди треба бути з тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку. ППД – найчастіше це одноразове короткочасне втручання в життя людини.

ППД можуть потребувати:

•         дорослі та діти, які пережили психологічну травму;
•         дорослі та діти, які отримали поранення в результаті катастрофи;
•         дорослі, які після катастрофи не можуть потурбуватися про себе та своїх дітей;
•         особи, які після пережитої катастрофи можуть нанести шкоду собі та оточуючим.

ППД надають в будь-якому безпечному місці. Для роботи з дітьми бажано обладнати окреме місце. ППД не надають у присутності сторонніх осіб.

Етика надання ППД:

•         Бути чесним з постраждалим.
•         Поважати думку постраждалого.
•         Звільнитися від власних стереотипів.
•         Поважати етнокультурні, гендерні особливості.
•         Не пропонувати жодних матеріальних благ.
•         Не обіцяти того, що не можеш виконати.
•         Не пропонувати допомогу насильно.
•         Пояснити, що допомогу можна при бажанні отримати пізніше.

Перша психологічна допомога в умовах навчального закладу включає наступні аспекти:

•            ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;
•            оцінювання потреб і проблем;
•            надання допомоги в задоволенні мінімальних потреб;
•            уміння вислуховувати дітей, але не примушуючи їх говорити;
•            уміння втішити і допомогти дитині заспокоїтися;
•            надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;
•            захист від подальшої шкоди.

Завдання ППД:

•         формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;
•         сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;
•         зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим;
•         сформувати у дитини розуміння того, що надзвичайна подія, свідком або учасником якої вона була, закінчилась і не становить більше загрози.

Перша психологічна допомога сприяє кращій адаптації дитини до нових умов проживання та навчання. Підтримка дитини з боку родини, учителів та інших осіб з найближчого її оточення є одним з найважливіших чинників, що сприяють нормальному подальшому розвитку та відновленню дитини після переживання травматичного досвіду.