Перша психологічна допомога вимушеному переселенцю

Перша психологічна допомога вимушеному переселенцю

Сім’я у складі 3 осіб, батька, матері та дитини 4-го віку, яка проживає на східній території України, через воєнний стан була змушена переселитись в інший безпечний регіон. За декілька днів до від’їзду, територію на якій вони проживали почали обстрілювати. Під час обстрілів, втікаючи в безпечне місце батько побачив як на його очах бомба вбиває сусідів, які жили поблизу. Після обстріляного нападу у паніці та стресовому стані сім’я швидко повинна була зібрати все найнеобхідніше і вирушити куди подалі від війни. Допомогли їм у цьому волонтери Червоного Хреста у складі яких працюють фахівці з першої психологічної допомоги. Батько як основний годувальник залишив стабільну роботу, власний дім та деяких близьких сім’ї родичів, які відмовились від переселення, відчув на собі велику відповідальність за збереження життя своїх дружини та дитини, що значно відобразилось на його психоемоційному стані. Тому Батько звернувся за психологічною допомогою до провідних психологів зі станом «емоційного отупіння», загостренням внутрішньо особистісної кризи, неможливістю розслаблення, страху, дезорієнтації, рухові порушення.

1. Контакт і залучення

Мета: Відповідати на контакти, що ініціювали потерпілі або ж ініціювати контакти в ненав’язливий, співчутливий, підтримувальний спосіб.

Перш за все, при встановленні контакту з переселенцем, потрібно розповісти хто ви такий, і яка ваша мета та завдання. Потрібно проявляти розуміння та зберігати спокій, щоб допомогти пережити стрес. Позитивним є той факт, що батько звернувся сам за допомогою, тому психологу не потрібно застосовувати додаткові методи для підтримки невербальними техніками. Важливим для людини бути поруч, але дотримуватися необхідної дистанції з урахування її віку і статі. Під час розмови кивати головою або вимовляти короткі репліки, що допоможе людині зрозуміти всю її важливість для психолога.

2. Безпека та комфорт

Мета: Гарантувати безпосередню та постійну безпеку й забезпечити фізичний та емоційний комфорт.

Щоб забезпечити комфорт, потрібно знайти для розмови тихе безпечне місце, де ніщо не буде відволікати.

3. Стабілізація

Мета: Заспокоїти та зорієнтувати емоційно перевантажених та дезорієнтованих потерпілих.

Фаза стабілізації сприяє входженню травмованої людини у процес відновлення. Особу обережно виводять з початкового шокового стану, стадії заперечення і лише потім підводиться до прийняття реальності свого травматичного досвіду.

Стан в якому знаходився Батько (дезорієнтація), це нормальна реакція на ненормальні події. Саме під час цього виникає відчуття нереальності того, що відбувається, відірваності від оточення. Для того, щоб повернути Батьку  контакт з навколишнім середовищем і самовладанням,  потрібно:

-         «заземлитися» ногами в підлогу;

-         поплескати пальцями або кистями рук по своїх колінах;

-         дати змогу обрати якийсь нейтральний предмет аби відчути його;

-         попросити розповісти, що бачить і чує;

-         зосередити Батька на своєму диханні (дихати повільно або за допомогою техніки «одиниця»).

Дати людині повірити у власну компетентність за допомогою певних доручень (наприклад, скласти необхідні речі для переселення), для виникнення відчуття самоконтролю.

4. Збір інформації

Мета: визначити нагальні потреби та проблеми, зібрати додаткову інформацію та надати першу психологічну допомогу.

Типові потреби, які можуть бути у цієї сім’ї – це задоволеність нагальних потреб (житло, їжа, вода, санітарні зручності), медична допомога, достовірна інформація про подію та близьких людей, отримання соціальної підтримки, тощо.

Для Батька, який перебував у стані дистресу, тривоги і страху, можна запропонувати визначити першочергові потреби за допомогою техніки, яка скеровує на думку про нагальні та другорядні бажання; допомогти згадати тих, хто зможе допомогти в даній ситуації; дати практичні рекомендації щодо задоволення потреб; разом із Батьком згадати як вона справляється з тяжкими ситуаціями.

У діагностуванні переселенців можна використовувати «Решітку травми». Вона допомагає робити первинну діагностику та відстежувати динаміку змін. Таблиця фіксує три основні групи реакцій на травматичний досвід, а також чотири рівні локалізації порушення (індивідуальність, сім’я, громада, суспільство/культура).

5. Практична допомога

Мета: запропонувати практичну допомогу потерпілим, щоб задовольнити їх нагальні потреби та розв’язати проблеми.

Робота з переселенцями дає визначити головні функції психолога, який буде здійснювати психологічну допомогу:

1.     Психологічна адаптація:

-         Опрацювання важких стресових станів;

-         Допомога у сприйнятті змін і повернення до життя;

-         Допомога у асиміляції та інтеграції отриманого досвіду і створенні нових життєвих перспектив;

2.     Соціальна адаптація:

-         Допомога тимчасовим переселенцям в адаптації до нового місця переїзду.

Щоб підібрати правильний психотерапевтичний або психологічний підхід до роботи з переселенцями, необхідно враховувати інтелектуальний рівень, умови зростання людини, особливості її менталітету у вигляді анамнезу.

З опису ситуації стану Батька можна приділити особливу увагу страху та руховим порушенням. Ознаками страху є: напруга м’язів, сильне серцебиття, прискорений поверхневий подих, зниження контролю власної поведінки. Перша допомога при цьому: покласти руку Батька собі на зап’ястя, щоб він відчував ваш спокійний пульс (так звана підтримка). Потрібно дихати рівно й глибоко, в одному ритмі з вами. Зробити легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла. Рухові порушення може виникнути від критичної ситуації з обстрілом, і вони настільки сильні, що Батько не розуміє, що відбувається довкола. Перша допомога при цьому стані буде – прийом «захоплення»: будучи позаду, просунути руки потерпілому під пахви, пригорнути до себе і злегка перекинути на себе, при цьому говорити спокійно про почуття, які він відчуває.

6. Зв’язок з соціальною підтримкою

Мета: Допомогти встановити короткотривалі або постійні контакти з людьми чи центрами підтримки, які можуть підтримати, а також із членами сім’ї, друзями чи спільнотами.

 Зв’язок з соціальною підтримкою виступає як нагальна потреба в кризовому стані, адже людина хоче налагодити зв’язок з тими, хто може допомогти у подоланні кризової ситуації. У фахівця, який проводить перші допомоги повинен бути окремий список центрів підтримки, з якими він співпрацює у разі виникнення таких ситуацій та надавати при можливості.

7. Інформація щодо стратегій подолання стресу

Мета:  Надати інформацію про стресові реакції та захисні стратегії щодо зменшення дистресу та підвищення адаптивного функціонування.

На цьому етапі дії доцільно використати техніку «щеплення стресом», тобто підготувати Б. до дії стресових факторів шляхом психоедукації щодо проблеми стресу, передбачення можливих складнощів, розробки плану дій у складних ситуаціях та напрацювання відповідних навичок.

Обов’язковим є навчання Батька користуватися механізмами захисту і переробки стресу. Тобто, разом із постраждалим, переосмислити його кризовий стан і допомогти у побудові певних копінг-стратегій, які в результаті будуть відображати готовність особистості вирішувати життєві проблеми самостійно. Основна функція копінг-поведінки – забезпечення і підтримка  зовнішнього та внутрішнього благополуччя. Проявляється на поведінковому, емоційному й пізнавальному рівнях. Вона формується за певних умов:  усвідомлення ситуації, знання способів ефективного опанування, вміння своєчасно застосувати накопичені знання в поведінці. 

Доцільно використати техніку «сканер» тілесних ресурсів для стабілізації стресового стану, під час якої тіло «сканується» від голови до п’ят. Техніку «об’єкти прихильності» - уявляти заспокійливі прихильні образи людей, тварин, рослин, духовних істот. Емоційній стабілізації сприяє візуалізація себе в безпечному місці – місці спокою, сили. Це може бути реальне місце, де людині добре чи колись було добре. Природні елементи стабілізації, що породжують відчуття захищеності, підтримки, допомоги (наприклад світло, якщо людина боїться темряви) дуже важливі, якщо клієнт вважає (чи так є насправді), що хтось чи щось загрожує його життю. Це можуть бути такі речі, як ікони, кристали чи камені, дитячі малюнки тощо.

8. Взаємодія між суміжними службами

Мета: З’єднати потерпілих із доступними службами, які потрібні тепер або будуть потрібними в майбутньому.

Завершальною дією у першій психологічній допомозі збоку фахівців є надання інформації про доступні служби, які потрібні на момент переселення чи будуть потрібні в майбутньому. При наданні допомоги Батькові, рекомендується працювати через відповідні компетентні організації або громадські групи. Діючи самостійно, можна піддати себе ризику, дії можуть негативно вплинути на координацію заходів, а сім’я переселенців можуть не отримати належної допомоги. До переліку допомоги, які можуть бути надані організацією переселенцям виділяємо:

-         надання гуманітарної допомоги;

-         отримання державної соціальної підтримки;

-         забезпечення першочергових потреб;

-         отримання всіх видів психологічної допомоги, тощо.

Список використаної літератури

1. Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я. Перша психологічна допомога. Львів: Друкарські куншти, 2015. С. 184.
2. Крюкова М. Экстренная психологическая помощь: Практическое пособие. – М.,2001. С.64.
3. Перша психологічна допомога. Керівництво для працівників на місцях, - ВООЗ, 2014.
4. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подійĤ методичний посібник / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос, Л. І. Литвиненко… Царенко Л. Г.; за ред. З. Г. Кісарчук. – К. : ТОВ “Видавницт- во “Логос”. – 207 с.
5. Психологическая помощь мигрантам: травма, смена культуры, кризис идентичности. Под ред. Г. У. Солдатовой. – М: Смысл, 2002. С. 479.