Перший урок « Героям - патріотам – вічна шана!»

Перший урок « Героям - патріотам – вічна шана!»

Сьогодні ми вкотре зібралися у цьому шкільному приміщенні, щоб з Божою допомогою, окрилені твердою вірою, надією і сподіваннями щасливо розпочати новий навчальний рік. Кожен день якого додасть вам впевненості у завтрашньому дні , розуміння і усвідомлення своєї значущості на цій Богом даній землі.

Вищий прояв краси людини виражається в турботі про процвітання своєї Батьківщини, у готовності у будь-яку мить встати на її захист.

Любити Батьківщину – значить пишатися її досягненнями, бути корисним для свого народу, боротися з тим, що заважає нам жити.

На наш край, на наші тихі води, ясні зорі знову зазіхнули вороги. Вони хочуть підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами.

Тисячі кращих дочок і синів піднялися на захист своєї держави. Саме вони є виявом людяності, патріотизму, гуманності.

Тому сьогодні, на першому уроці патріотизму присутні наші воїни-земляки. Давайте привітаємо їх.

Тому перший урок цього навчального року  розпочнемо темою «Героям-патріотам – вічна шана!»

Наша країна знову в небезпеці. Є такі місця в Україні, на сході держави, де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Бандитські угрупування, терористи стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато вбитих. Триває АТО – антитерористична операція. В якій беруть участь найбезстрашніші сини і дочки України.

В період мобілізації призвані на захист України наші односельчани:

1 Юзвак Дмитро

2 Вівчар Петро

3 Артемович Петро

4 Єфремов Роман

5 Сосновський Микола

6 Іванків Іван

• Сьогодні в нас присутні …

Просимо вас до слова

         …

• Ми вдячні вам за те, що ви здоровими повернулися до рідного дому, за те, що завітали до нашої школи.
• Найменше з того, що ми можемо для вас зробити – це виявити нашу повагу, шану, любов, увагу до вас
• Зичу вам міцного здоров’я, сил, наснаги, віри у завтрашньому дні.

Вірмо та наслідуймо слова українського Пророка:

Борімося – поборемо!

Нам Бог помагає!

З нами сила, з нами

Правда і воля святая.

 Ще кілька років тому, вигук «Слава Україні! Героям Слава!» був просто вітанням. Сьогодні – це вже не просто слова, а віддання шани найкращим, котрі не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя українців, нас із вами.

 Коли перед очима зринають кадри з пораненими та вбитими героями, я розумію, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для української Нації не просто рядком із гімну. Герої-патріоти віддали життя за кожного з нас.

Тому для нас є святим обов’язком гідно вшанувати Героїв Небесної Сотні, Героїв АТО, пам’ятати  за що вони загинули. Нехай світло цієї свічки буде даниною всім тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

Кліп «Свічка»

Давайте разом помолимося за усіх воїнів, щоб поверталися додому живими. (молитва)

Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Розгорнувся масштабний волонтерський рух, і на передову доставляють військове спорядження, маскувальні сітки, харчі. Україна не самотня у своїй боротьбі. Нас підтримує увесь світ. Свідченням цього є санкції, накладені на Росію, підтримка міжнародних організацій, ООН, ОБСЄ, допомога з усіх куточків Землі. На захист України відбувалися мітинги, протести. Не залишилась осторонь українська діаспора.

Волонтерами стали навіть школярі. Дитячі листи, малюнки солдати носять біля серця. Ми теж неодноразово брали участь у різних акціях: «Напиши листа солдату», «Привітай із Миколаєм», благодійний ярмарок, захід «Янголи пам’яті», «Великодні гостини». Ваші сувеніри перетворяться на родинні реліквії, бо комусь вони нагадують про рідний дім, дітей, комусь підносять настрій, а комусь і врятували життя.

Ваші обереги – біля ліжок поранених бійців, а ваші слова – найкращі ліки для них.

Тому так важливо підтримати наших захисників. Перед вами блакитно-жовті сердечка, кожен з вас нехай напише щирі слова чи думки для тих, хто воює заради нас.

Пісня «Повертайся живим!»

Усі листи будуть відправлені священиком у зону АТО і передані у руки захисників Вітчизни .

Учитель. Ми живемо у найкращій країні на Землі: із зеленими лісами, блакитними ріками і озерами, щедрими полями і садами. Ми любимо  свою мелодійну мову, пісні, народні традиції, пишаємося своєю історією. Але в нашу країну прийшла біда. Анексовано Крим, палає війна на сході України, в якій гинуть військові, мирні жителі і діти. Нова Україна народжується у цій боротьбі, бо її свободу відстоює увесь український народ. Вчорашні студенти, програмісти, фермери, стали на захист України і нашого майбутнього.

 Радо вітаючи вас, мої любі дев’ятикласники, у світлому й затишному  класі, я все ж відчуваю і легкий смуток. Цей навчальний рік останній у шкільному житті, ви вступили на фінішну доріжку і маєте наразі переоцінити власні пріоритети, спрямувавши зусилля на закладення міцного підмурку подальшого життя. Яким воно буде у відблиску тривожних зірниць сьогодення?

Кожне покоління людей проходить через свою череду проблем і випробувань, формулює свої відповіді на одвічні питання свого коріння, ідентифікації себе за певним народом: «Звідкіль я? Хто я є в рідній стороні?»; тривожного зазирання у власне майбутнє. Революція гідності додала до цього переліку не менш важливі питання патріотичного пориву, які кожна поважаюча себе людина визначає як доленосні: «Що я можу зробити для миру й процвітання своєї держави? Чим я освітлю дні?»

Пропоную і нам з вами замислитись над деякими з них, а саме осмислити необхідність і сутність патріотизму та визначитися із власними бажаннями і ресурсними можливостями долучитися до патріотичного руху.

Відеоролик «Молитва за Україну»

1. Учень. Україна моя у вогні,

      У земному раю стріляють.

      Розлетілись, мовчать солов’ї –

     Темні ворони в небі кружляють.

Сточили наш дім щурі,

Гади сіли на наші землі.

Роз’їдають вишневі сади

Чорно-жовті смугасті черви.

2. Україна кайдани рве,

Кращі хлопці стають до зброї.

Лютим звіром душа реве,

Не бояться вогню герої

3. Учениця:

На порозі стоїть Орда,

Сусід риє всім нам могилу –

Ми покажем всю міць і силу,

Ми покажем, що Русь жива.

4. Розлилась в крові війна,

нам вітання прислав диктатор.

Ми на згарищі його зла

Синьо-жовтий піднімемо прапор.

5. Тепер наша прийшла весна,

          Наша воля тепер настала.

          Україна цвіте, жива

         Довго рідна на нас чекала.

Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї Батьківщини. Патріотизм – це величний вияв любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість в собі, волю в перемогу, віру в націю, народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває болю і страху, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, адже життя народу стає його життям. Та на жаль ,у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Так, метою нашого заходу є визначити, хто такий патріот і якими якостями він повинен володіти, щоб стати гідним громадянином своєї держави.

Відомий педагог писав: «Найголовніше і найяскравіше, що на все життя западає в серце патріота і що втілює в собі Батьківщину – це люди. Дійсно, сила України у силі духу її громадян, її впевненість у готовності таких, як ви молодих людей, сміливо крокувати дорогою самостійного життя.

(Виходить дівчина-Україна)

Я – Україна, я – страдниця мати,

Яка споконвіку була у ярмі:

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах,

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

 

Відеоролик «Дай, Боже, сили нашим солдатам».

 

В українцях могутня сила,

Загартована ще в віках.

Що ніяка війна не зломила,

Та кайдани на Соловках.

В нас є дух, що спроможний жити,

До своєї землі любов.

Тож ніколи час не схилити.

Для нас воля – основа основ!

1. Мозковий штурм «Батьківщина для мене..»

Учитель пропонує учням продовжити речення:

• Батьківщина для мене…
• Я люблю Україну, бо…

Учитель. Любов до Батьківщини виявляється у патріотизмі. Патріотизм українців покликаний захистити інтереси своєї держави, дати імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню громадянського суспільства.  Патріотизм у сучасних умовах є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними в майбутньому забезпечити Україні гідне місце в цивілізованому світі, а у випадку військової загрози змогли відстояти її незалежність та суверенітет.

 

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну і сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну…

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі… 

Вона у зірках і в вербах вона,

І в кожного серця ударі.

 

Учитель.  Нещодавно ми всі дізналися про суть таких понять, як «сепаратизм» і «тероризм».

-Як ви розумієте, що таке «сепаратизм»?

Наша Україна багатонаціональна держава. (Тут живуть росіяни, грузини, поляки, білоруси.) Росіян ми завжди вважали найближчими братами і сестрами, їх в Україні найбільше, але не всі вони так вважають. На Сході їх найбільше і вони вдаються до сепаратизму – прагнення відокремлення, створення самосійної держави, щоб реалізовувати свої плани, це ї є сепаратизм.

• Що таке «тероризм»?

Суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення, органів влади.

Ці страшні поняття нам стали відомі. Але в такі часи, ми маємо розуміти, що хоч ворог і сильний і підступний, вдається до забороненої зброї, якої нібито нема, але не народ наш нездоланний. І протиставити йому ми можемо згуртованість. А ще що? (діти підказують).

 

Пісня Тіна Кароль «Україна – це ти».  Танець

 

Учитель. Сьогодні не залишилося байдужих людей до долі України, а слова «патріот», «герой», «незалежність» набули особливого значення. Світ визнав українців найбільшими патріотами , бо кожен з нас усвідомлює, що доля України в наших руках, кожен може зробити внесок у її захист, незалежно від віку ,статі і національності.

 

Згадаємо тих, хто захищає нас на передовій.

• Які події АТО вас найбільше схвилювали?
• Чий подвиг ви вважаєте достойним всенародного визнання?

 

Учитель. Прикладом героїзму і мужності стала оборона Донецького аеропорту, яка тривала 243 дні. Російські терористичні банд формування були вражені стійкістю наших солдат настільки, що прозвали їх «кіборгами». Щодня вони пекельним вогнем палили аеропорт, обстрілювали з усіх боків, але бійці міцно тримали оборону. Здавалось, що ніщо не може вижити у цьому пеклі, проте нашим хлопцям вдавалося відбивати атаки.

Одним з кіборгів був комбат 81-ї десантної бригади підполковник Олег Кузьміних, якого 20 січня бойовики захопили в полон з 15 бійцями, що вивозили з аеропорту поранених. Щоб принизити захисників, їх не лише катували, а й вирішили провести парадом військовополонених, де б усі могли над ними знущатися. Нарешті побитих їх вкинули до карцеру, розкидавши по підлозі шматки ковдри. Ці шматки зібрали товариші легендарного комбата й закутали його до безтями. Це нутро бойовиків, небачена жорстокість. То ж недивно, що на цю подію відгукнулася львів’янка Оксана Максимишин-Корабель, яка зараз мешкає у Ліссабоні, наділавши його родині свої вірші.

 

ДОРОГА СЛАВИ

Ти йшов, як Він, смиренно так ішов,

Свого хреста ніс на свою Голгофу.

В глибоких ранах запеклася кров

Під камуфляжем, що змокрів від поту.

Й тобі юрба кричала «Розіпни!»

За те, що боронив свою країну.

А ти ішов проклятий без вини,

Слова і камені летіли вслід у спину.

Не впадь, рідненький, під тяжким хрестом,

Бо мусиш до кінця пройти страшну дорогу.

У відповідь на зло, не варто – злом,

В душі тихенько змов молитву Богу.

…Ти так смиренно ніс свого хреста,

Юрба хотіла хліба і забави.

Це їх дорога, їх страшна ганьба,

Для тебе це була дорога – СЛАВИ!

 

Відео «Ніхто, крім нас».

 

Учитель. Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Розгорнувся масштабний волонтерський рух, і на передову доставляють військове спорядження, маскувальні сітки, харчі і малюнки від школярів. Саме так, школярі стали волонтерами. Це ваші листи, малюнки і обереги солдати носять біля серця. Розвідники, отримавши завдання, віддають на зберігання всі особисті речі, крім листів, з якими вони ніколи не розстаються. Ви для них найцінніше на світі. Вони це доводять щодня своїм подвигом. Дитячі сувеніри перетворюються на реквії, бо комусь вони нагадали про рідний дім, дітей, комусь підняли настрій, а, можливо, врятували життя. Ваші обереги біля ліжок ранених бійців, а слова є найкращими ліками.

Саме завдяки патріотам наша країна стала державою суверенною, вільною, незалежною.

Виросло нове покоління свідомих українців, яке пошановує традиції своїх пращурів  і героїв України і приймає виклики сьогодення.

Відповіддю на такі виклики став Майдан 2014 року. Нині ми маємо згадати про героїв Небесної сотні, серед яких було багато молоді. Спочатку вони боролися за право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити, хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти людей. Вони гинули, та не здавалися.

 

«Білі лебеді у небесах», Христина Панасюк.

 

Пісня «Розкажи про Україну»

 

Вед.2. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,

Ні, не Майдан – справжнісінька війна!

Знов суть свою ворожу і поганську

Показує москаль, мов сатана.

 

За Сотнею ще рани кровоточать,

А тут нових оплакуєм синів.

Скажи, москалю, що від нас ти хочеш.

Невже нових жертв сильно захотів?

 

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,

Зривають їх дружини й матері.

«…Присвоїти посмертно…» В домовині

Лежить проміння згаслої зорі.

 

А блокпости обстрілюють чужинці,

Чиєсь дитя стає мішенню знов…

І кожен воїн в 45-й роті

Дав повну волю тим скупим сльозам…

 

…Він повінчався з українським краєм,

З калиною у білому вбранні,

Яка червоні слізоньки втирає

І про любов йому шепоче в сні…

 

Так на майдані з’явилась ще одна сотня – небесна.  Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання життям. І для нас є обов’язком гідно вшанувати героїв.

 

Здрастуй, братику!

Здрастуй, воїне! –

Трохи зморений, трохи стомлений,

Але відданий і нездоланий

Із моєю землею споріднений!

 

Ти нездужий – та не приречений,

Трохи вітром війни попечений.

Ти залишив краї омріяні, -

І тебе ледь від смерті звільнено…

 

Тож тримайся, мій брате! Радістю

Новий день ще пробудить паростки,

Оживе ця земля, бо судилося –

Вона ж кров’ю синів освятилася!

 

Твоє серце до краплі віддане,

Буде з нею, із нами споріднене,

Твої руки цілую спечені –

Ти не кинутий! Не приречений!

 

Відеоролик «Прокидайся»

Учитель. Ще довго болітимуть рани солдат, не швидко загояться ы душевні рани. Щодня їм доводиться вступати з ворогом у бій, ризикуючи життям заради нас, кожен раз думаючи про нас, про те, як ми живемо, як раніше жили і вони. Деякі наші проблеми здаються їм неважливими, дріб’язковими, смішними. Кіборг Вадим Вовк, який захищав Донецький аеропорт, написав пронизливий вірш-звертання до нас, українців:

 

Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я…

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під  дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів «градів» ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші «дрімнули»… не в наметі…

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш… може завтра ТИ…

Але ми вже звикли… Змогли… Змогли…

Ми не герої, як ви говорите,…

Ми тут, бо ви там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру…

 

Відеоролик «Дай, Боже, сили нашим солдатам»

 

Учитель. Нам дуже важливо підтримати наших захисників. Перед вами синьо-жовті сердечка, кожен з вас хай напише щирі побажання, думки для тих, хто воює заради нас.

 

Звучить пісня «Повертайся живим!».

 

Учитель. Україна не самотня у своїй боротьбі. Нас підтримує увесь світ. Свідченням цього є санкції, накладені на Росію, підтримка міжнародних організацій, ООН, ОБСЄ, допомога з усіх куточків Землі. На захист України відбувалися мітинги, протести у тому числі і в Росії, громадяни якої не хочуть війни. не залишаються осторонь українці, що перебувають за кордоном. Прикладом може бути виступ групи українців в Італії на телеконкурсі зі сценкою з реальних подій в Україні, які майстерністю викликали кали визнання у журі, публіки.

 

Відеоролик «Крик душі України»

 

Ніколи не згасне пам'ять про воїнів АТО, які на передовій захищають Україну, продовжуючи традиції козаків, дисидентів-правозахисників.

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням. Це шана найкращим синам і донькам Батьківщини, які не злякалися і пожертвували собою заради рідної землі.

Вчитель читає вірш Н. Гуменюк «Ми переможемо»:

Нас суворі будні закружляли,

І тепер нікому не до свят,

Зненацька віроломно так напали,

На Сході України йде війна.

Хоч неоголошена та підла,

«Кусає» ворог, наче той шакал.

І не один вже патріот загинув,

Щоб «старший брат» не став на п’єдестал.

Йому поперек горла наша єдність

Та свободолюбний наш народ.

Знищити він хоче незалежність

І волю нашу – це ж її оплот.

Та поламає свої зуби хижі

Об нашу мужність, силу і жагу

До вільного життя. Свою Вітчизну

Скривдити нікому не дамо.

Переможемо ми у важкому герці,

Хоч тисячі життів – його ціна.

І знову зацвітуть сади братерства

Та квіти миру й усмішки добра.

 

Коло вдячності героям .

 

Відеоролик «Клятва патріота»