Перший урок "Ми стали школярами"

Перший урок у 1 класі 2024–2025 н.р

"Ми стали школярами"

 

 

Тема уроку. Ми стали школярами

 Мета уроку. Розширити і поглибити знання дітей про школу, її значення в житті людини; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, мовлення; виховувати почуття дружби, взаємоповаги .

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

•          Дорогі діти! Сьогодні пролунав для вас перший дзвоник, розпочалося ваше шкільне життя. Я  вітаю вас із першим навчальним днем,з першим шкільним святом, з першим уроком.

А тепер я спробую вгадати, чому ви сьогодні так радієте. Якщо я вгадаю, ви плескаєте в долоні.

•          Ви раді, тому що у вас є красивий портфель;
•          Тому, що у вашому портфелі є багато нових шкільних речей;
•          Тому, що ви сьогодні дуже нарядні та красиві;
•          Тому, що ви сьогодні ви вперше прийшли до школи і стали школярами;
•          Тому, що сьогодні ви зустрілися зі своєю вчителькою;
•          Тому, що у вас з’явилися нові друзі.
•          Дуже хочеться, щоб  шкільне життя було для вас цікавим, щоб ви полюбили навчання, полюбили свою школу і прагнули дізнатися якомога більше.
•          Сьогодні всі школи нашої рідної держави – України відкрили свої двері багатьом тисячам першокласників. Усі вони сьогодні, як і ви, вперше сіли за шкільні парти, щоб здобувати знання, знайти нових друзів, вирушили у цікаву подорож по Країні Знань. Але кожна нова подорож починається зі знайомства. Тому нам теж треба познайомитися. Я  ваша перша вчителька. Звуть мене Тетяна Іванівна. Ми разом будемо вчитися читати, писати, рахувати, розкриємо багато секретів і таємниць. Разом пройдемо багатьма стежками Країни Знань.

 

 

 

Створення емоційного настрою уроку + Вправа «Сердечне коло»

Вчитель   

Любі діти!
Я відчуваю, як ваші маленькі сердечка надзвичайно сильно і часто б’ються від хвилювання. 
Закрийте, будь ласка, оченята. Покладіть долоньки на своє сердечко, відчуйте його тепло у своїх долоньках, наповніть ніжністю та добром.
Відкрийте очі. Подивіться один на одного. Посміхніться, передайте свою посмішку, тепло і добро ваших сердець іншому. Візьміть товариша по парті за руку і вийдіть до дошки.  Утворимо велике-велике коло. Бачите, як нас багато! А тепер вплетемо в це коло наші серця.

Учні (за годинниковою стрілкою)передають один одному кульки сердечка, називаючи своє ім’я.

Вчитель

А тепер я запрошую у друге коло батьків – ви будете завжди нас оберігати своєю любовю.

Батьки

Батьки передають сердечка та називають прізвища сімей

Вчитель

У нас немає «Ти»,

У нас немає «Я».

Ми тепер одна –

Єдина шкільна сім’я.

Вчитель

Сьогодні народився наш клас!

А без чого не буває дня народження?

Звичайно, без іменинного торта. (Вчитель дістає торт). Кожен з вас має взяти свічечку і поставити  в торт. (Вчитель запалює свічки  і всі разом співають)

З днем народження, наш клас!

З днем народження, наш клас!

З днем народження, вітаєм!

З днем народження, наш клас!

Вчитель

З чистого аркуша паперу , народжується картина. З чистого листа

розпочинається і життя нашого класу. У класі 8 родин .Кожна родина – це життя багатьох людей.

А життя кожної людини схоже на джерело. Нові джерела створили річку життя _1 класу_ Журавлиського ЗЗСО І-ІІІ ступенів - ЗДО

.Якою буде ця річка – залежить від вас, малята. На протязі довгих шкільних років кожен з вас буде давати їй життєву силу – своїм старанням і успіхами. Залежить це і від вас, шановні батьки, адже Ви є наймудрішими порадниками своїм дітям і найбільшими помічниками вчителів.

Хай життя нашого класу, який щойно народився, завжди б’ється чистою

джерельною водою.

Тепер ваші діти стали і моїми, і я сподіваюся, що нашим дітям буде

тепло і затишно в шкільному куточку, який ми будемо разом для них

створювати.

 

Практична робота

Ми будемо з вами працювати  цілих чотири роки і я хочу, щоб наша шкільна родина була міцною, щоб у ній завжди панувала дружба. Тож давайте створимо вазон нашої дружби, який теж буде нашим оберегом.

- Візьміть квіточку, вийдіть до мене і «посадіть» квіточку у наш вазончик.

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти у вазон, заздалегідь оформлений.

Погляньте, діти, на цей чарівний вазончик. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей вазончик буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народився наш клас.

 

ІІ. Робота над темою уроку.

Любі мої діти, поки ми складали вінок нашої дружби і міцності, мені на телефон при йшло SMS – повідомлення від ось цього героя.

• Ви впізнали його?

Вправа « Крісло автора»

• А що ви про нього можете розповісти?
• Вам допоможе наше « крісло автора».

Вчитель

Буратіно завжди потрапляє у різні неприємності. Ось і зараз він повинен був передати нам чарівний ключик від черепахи Тортіли , та неуважно її слухав, тому не запам’ятав, що цей ключик відкриває.

Тортіла давала Буратіну малюнок будинку, який відкриває ключик, але підступний Карабас - Барабас той малюнок розірвав. Нам треба допомогти бідоласі.

Давайте всі разом складемо малюнок і дізнаємося, що ми повинні сьогодні відімкнути цим чарівним ключиком.

Діти з допомогою батьків складають малюнок:»Школа»

 

                                        

                                          

 

                      

Учитель. Молодці!  Це дійсно – школа. Про неї ми і будемо говорити сьогодні на уроці.

Школа — просте, звичайне слово, яке щодня ви будете повторювати. А скільки воно таїть у собі найкращих спогадів! Скільки пов'язано з ним вдячних перемог і звершень у кожної людини! У школі вчаться писати й читати перше слово — мама, потім — земля, сонце, народ, праця… І не тільки вчаться писати й читати ці слова, вчителі допомагають збагнути їх глибинний зміст, прищеплюють відповідальність обов'язку, допомагають поступово знаходити своє місце в житті.

 

 

3.  Школа – це не лише приміщення, де навчають дітей. Це і велика Країна Знань. Вона подарує вам нові знання, розкриє багато секретів. Ви пройдете багатьма стежинами цієї країни, і я думаю, вам це сподобається.

АСОЦІАЦІЇ

 Погляньте, у центрі нашого сонечка знаходиться « школа».

•          Давайте на промінчиках сонечка прикріпимо малюнки, які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово «школа»?

 ( На дошці різноманітні малюнки невеликого розміру, що символізують дітей, книги, дзвінок, іграшки, сердечко і т.д.)

 

Гра “Моя школа. Чи знаєте ви?»

Чи знаєте ви:

•          У якому році була побудована наша школа?
•          На якій вулиці знаходиться наша школа?
•          Скільки поверхів у нашій школі?
•          Підніміть руку ті учні, чиї братики чи сестрички вчаться у нашій школі або закінчили її.
•          Чиї мама чи тато навчалися у цій школі?
•          Скільки років нашій школі?

Більше про неї та про її традиції ви дізнаєтесь , навчаючись тут.

 Гра «Ігрова діяльність

1. Гра «Чарівна скринька»

Сьогодні до нас на урок завітала тваринка. Вона сховалася у цій чарівній скриньці. Спробуєте відгадати хто це за художнім описом.

Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати його Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у нього.

Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним.

 

2. Гра «Чого хоче кошенятко навчитися у школі»

(Для гри використовуємо світлофорчики. Якщо правильно- показують зелений колір, якщо неправильно – червоний)

•          Я  - маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися кусатися.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися писати.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися читати.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися дряпатися.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися рахувати.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися битися.
•          Я –  маленьке кошеня. Я прийшло до школи, щоб навчитися дружити.

Відгадайте загадку:

                  В мене є чудовий дім!

                  Все, що треба є у нім.

                  І живуть в будинку тому

                  Книжки, зошити, альбоми.

                                                 (портфель)

  

Жив - був                . Він був схожий на  маленький  . Тому в

 

ньому оселилися     

 

 

Усі вони були новенькими, красивими і дуже пишалися собою. Кожен із них вважав себе найпотрібнішим.

 

Гра «Збери портфель»

Кожного дня, йдучи до школи, учень повинен зібрати портфель: покласти в нього всі необхідні шкільні речі. Потрібно швидко й охайно зібратися до школи.(Яблуко, Буквар, зошит, ручка, лінійка,  лялька, машинка, олівці, фарби, м’яч, альбом.)

 

 

 

 

Знайди слова»

•          Я  знаю, що дехто з вас вже вміє читати! Допоможіть літерам «Р, О, З, П, К»   знайти свої слова. (На дошці слова:  ручка, олівець, зошит, портфель і книга без перших літер.)

Кожне слово є відгадкою  до загадок, які я вам зараз загадаю.

1. Виводить букви і слова оця цікава штучка,

В руці виблискує здаля нова, гарненька … (ручка.)

2. Всяк школяр  його шанує, бо він пише і малює.

Хто ж цей  славний молодець? Це,  звичайно,… (олівець.)

3. Не сорочка, а зшитий. Не кущ, а з листочками. (Зошит.)

4. Паперовий кораблик щодня перевозить у трюмах знання.

 Після плавання цей корабель повертається в рідний портфель.(Підручник.)

(Діти після того, як відгадали загадку, шукають відповідну букву і підстав-ляють до слова без першої літери.)

•          Давайте ще раз прочитаємо ці слова. Як одним словом можна назвати всі ці слова? (Навчальне приладдя)  Правильно!  В чому треба носити до школи шкільне приладдя? (В портфелі) Молодці!

4. Слухання і обговорення вірша.

•          А ось послухайте, як хлопчик Миколка збирався до школи і що він поклав собі в портфель.

Перший раз малий Микола став збиратися до школи.

Олівець поклав у сумку, книги, зошит, ручку, гумку,

М’яч, граблі, перо, подушку, на обід м’яку ватрушку.

Два ведмедики, лопату, білочку руду, хвостату.

Лук і стріли, і рушницю, ще й пухкеньку паляницю.

Ще й стілець, і стіл, і парту, ще й географічну карту.

Трактор, ще й машину, мило… Вже надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку: - А чи все поклав у сумку?

Чи правильно зробив хлопчик? А що треба класти в портфель? (Діти відповідають) Я впевнена, що в ваших портфелях

 

1. Робота із «Щоденником вражень»

•          Кожен з вас має на парті незвичайний зошит. Це ваш «Щоденник вражень» . У ньому ми будемо спочатку малювати , а пізніше писати свої думки. Сьогодні я пропоную вам зробити в ньому свої перші малюнки.

Пропоную вам такі теми:

•          Мій перший день у школі.
•          Мій друг Портфелик»
•          Школа, що мені подобається
•          Мої однокласники

2. Подарунок

Сьогодні день народження нашого класу. Його ми будемо відзначати 1 вересня кожного року.

Адже саме цього дня, ви звичайні хлопчики і дівчатка, знайомі і зовсім незнайомі, об’єдналися в одну велику шкільну родину – колектив 1-го класу.

Тепер ми колектив, одна велика, дружная сім’я,

        А ви знаєте, що наша держава теж має свій день народження? Так, ми його нещодавно теж святкували – 24 серпня – день народження нашої України.

-А скільки років нашій державі?

Ми не дарма завели мову про Україну.

. - А тепер пригадайте своїх бабусь та дідусів. Чи знаєте, скільки їм років? (Відповіді дітей)

- Це більше ніж нашій державі Україні! (Так)

- Отже, з іншого боку наша країна це зовсім молода, хоча й має давню й цікаву історію, про яку ви дізнаєтесь навчаючись у школі.

  А яким може бути майбутнє України? Це залежить від кожного з нас. І ми повинні дбати про неї, щоб вона була багатою, квітучою, яскравою. А для цього нам треба любити її, плекати, захищати.

На день народження завжди дарують подарунки. Давайте й ми зробимо своїми руками подарунок для України.

 

– На столах у вас  – паперові голубки. Напишіть на них або одну букву, яку ви знаєте, або своє ім’я, або слова «мама», «мир». І якщо ви, дійсно, бажаєте миру на Землі, голуби оживуть, і ми відпустимо їх у небо, загадуючи бажання миру для рідної Україїни.

А зараз – невеличкий та приємний сюрприз: знайдіть на столі маленьку торбинку з різними цікавинками.

Давайте спробуємо роздивитись, що там всередині

Використовуйте цю техніку, щоб залишити позитивні повідомлення дітям у перший день навчання. Для кожного учня заповніть маленьку поліетиленову торбинку  на застібці наступними об'єктами  (кількість і склад можна змінювати, в залежності від умов та обставин):

•      ластик, що означає, що будь-яку помилку можна виправити; 
•      невеликий пластиковий «дорогоцінний камінь», який означає, що кожен з нас цінний; 
•      кілька кольорових карамельок, щоб показати, що хоч ми і схожі, але насправді різні.
•      паперову зірку, тому що кожен обов’язково буде сяяти по-особливому.
•      і серце, щоб показати, що ваш клас – це безпечне та уважне місце, де люблять та цінують кожного.

•          Діти, якщо вам стане сумно, одиноко, візьміть будь-який предмет з цієї вашої торбинки і пригадайте, що він означає.  А ще – пригадайте, що кожен з вас означає для нашого класу.

  У кожної дитини є с щаслива    зірка.    Я    пропоную батькам взяти зірочки і записати побажання для своєї дитини. Вони  повинні обов'язково здійснитися!
(Батьки записують побажання на  зворотному боці зірочки з іменем власної дитини і вивішують на макеті неба, хмаринок).

Підсумок уроку

Вчитель

Ось і добіг кінця наш перший урок. Ви зробили перший крок на шляху до знань – стали першокласниками. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим! Нехай наша школа стане для вас другою домівкою!

-А зараз хочу вам подарувати ПАМ ЯТКУ ПЕРШОКЛАСНИКА. Вдома разом з батьками ви прочитаєте цю ПАМ’ЯТКУ  ПЕРШКЛАСНИКА  і обов’язково  її запам’ятайте.

 

ЗАПАМ ЯТАЙ !

Пам’ятка  першокласника

1. Вставати треба кожен раз, коли учитель входить в клас.

2. Спитає вчитель, треба встать.  Дозволить сісти – тихо сядь.

3. Сказати хочеш  - не кричи, а тільки руку підніми.

4. У школі парту бережи і на парті не лежи.

5. Щоб урок пройшов не марно, сидіти треба рівно, гарно.

6. Не базікай на уроках, як папуга чи сорока.

7. Слухай вчителя уважно, на уроках не зівай, знання для себе здобувай

Я сподіваюсь, що наступні 4 роки стануть і для вас, і для мене надзвичайно цікавою пригодою, про яку ви завжди будете згадувати. А щоб запам’ятати сьогоднішній день – запрошую вас і ваших рідних до нашої фотозони. Зробімо спільне ПЕРШОкласне фото, а далі – кожен з вас зможе сфотографуватись за бажанням. Успіхів усім і до зустрічі!