Перший урок у 3-4 класах "Мій рідний край, моя земля, моя єдина Україна!"

Про матеріал

Урок допоможе розширити знання дітей про рідний край, місцезнаходження України на фізичній карті, розвивати особисте ставлення дитини до історії рідного краю, створювати на уроці емоційно-піднесений настрій, високий пізнавальний інтерес, бажання знати більше, заохочувати творити добро, здобувати знання, рости гідними громадянами своєї держави, виховувати любов до Батьківщини.

Перегляд файлу

 

Міловський ліцей

Міловської селищної ради Луганської області

 

 

 

 

 

 

Розробка першого уроку (до Дня Знань)

у 3-4 класах

на тему: «Мій рідний край, моя земля, моя єдина Україна!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Учитель: Бібік Н. Д.

 

 

 

 

 

Мілове, 2021р.

 

Тема: «Мій рідний край, моя земля, моя єдина Україна!»

(Варіант першого уроку до Дня Знань у 3-4 класі)

Мета: 1. Розширити знання дітей про рідний край, місцезнаходження України

     на фізичній карті.

 2. Розвивати особисте ставлення дитини до історії рідного краю.

   3. Створювати на уроці емоційно-піднесений настрій, високий

       пізнавальний інтерес, бажання знати більше.

 4.  Заохочувати творити добро, здобувати знання, рости гідними

     громадянами своєї  держави.

 5. Виховувати любов до Батьківщини.

 

Обладнання: мапа України; плакати, на яких написані кілька висловлювань

про Україну; рушники, вишиті орнаментом, притаманним

Луганщині; музичний супровід; квіти.

 

   Епіграф: Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

В. Сосюра

 Клас прибраний квітами. На середній частині дошки записано епіграф, мапа України, плакати, 2 рушники з двох сторін.

 На лівій частині: «Зі святом 1 Вересня! З Днем Знань!»

 На правій – ілюстративний матеріал на тему «Школа».

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

- Сьогодні, діти, ми з Вами поговоримо про чарівну, багату, щедру, співучу й сповнену краси землю, красивішої за яку немає у світі – про нашу Батьківщину.

  Моя найкраща в світі сторона!

  Чарівна, неповторна Україна!

  Для мене в цілім світі ти одна,

  І рідна, й мила, дорога, єдина.

     В. Сосюра

- Є щось святе в словах «мій рідний край»…

- Для мене – ніжна пісня матусі, рідний дім, червона калина, білі хати, соловей у лузі, вишневі сади, рушничок, вишитий невтомними бабусиними руками.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель:

  • Тема нашого уроку «Мій рідний край, моя земля, моя єдина Україна!»

(Звучить музика спокійно, притишено)

  • Кожна людина любить той край, де народилася, живе. Кожен пишається

своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна – прості, прекрасні слова. Україна – це наша земля зі славною історією, це зелені ліси, глибокі річки, високі гори, мальовнича природа, чарівна  пісня, чудові народні традиції, мудрий і талановитий народ, рідна мова…

  • Подивіться уважно на мапу України. Україна займає територію від

Чорного моря до лісів Полісся, від Карпатських гір – до степових просторів Донбасу. Умовно територію України можна поділити на декілька регіонів (частин). Це захід, схід, північ (разом із центральною частиною) і південь. Кожна із цих частинок є неповторною. Неповторною  і невід’ємною  складовою всієї України. Тобто всі разом вони утворюють велику державу – Україну! Нашу Батьківщину!

  Це моя земля, це твоя земля

  Неповторна і єдина.

  Це моя земля, це твоя земля

  Україна, Україна!

     Н. Шестак

(Чується стукіт у двері і до класу входить поштар)

Поштар:

  • Добрий день! Вибачте. Я заблукав.

Вчителька:

  • Чим можемо бути корисними?

Поштар (показує листівки):

  • Я прилетів із Канади на гостину до свого діда. Він тут працює поштарем.

Я хотів допомогти… і потрапив під дощ. Дощова вода змила адреси з декількох листівок, не зачепивши тексти. Дуже вже не хочеться засмучувати діда, але мені потрібна допомога. Я знаю про Вашу країну надто мало, щоб самому розібратися і визначити місця, звідки відправлені листівки.

Вчителька:

  • Як думаєте, діти,  ми зможемо допомогти поштареві?

Діти:

  • Зможемо!

Вчителька (звертається до поштаря):

  • Ми роздамо листівки дітям, і вони допоможуть Вам визначити, де саме в

Україні живуть автори переплутаних Вами послань. Згода?

 Поштар:

  • Звичайно, згода! Щиро дякую за допомогу (роздає дітям листівки).

Вчителька:

  • Діти, перш ніж допомогти нашому шановному гостю навести лад у

посиланнях, давайте познайомимо його з краєм, куди він прибув на гостину.

  • Помандруємо трішечки мапою України.

Вчителька (біля мапи):

  • Міловський район Луганської області. Крайній схід України. Саме тут

сходить над нашою країною сонце. Нічого у світі немає ближчого й дорожчого для нас, ніж зрізані косими балками, здиблені крутими горбами місця, де ми народились і виросли. Від’їжджаючи за тридев’ять земель від рідних місць, ми завжди згадуємо наше степове різнотрав’я з пряним ароматом чебрецю, наших людей, які вирощують хліб, співають пісні, охороняють кордон і навчають дітей.

1 учень:

  • Я ще маленький мандрувати

Піду, коли настане час.

Тепер Вам хочу розказати,

Яка чарівна й неозора

Країна рідная у нас.

2 учень:

  • Моя Луганщина, мій край,

Неначе світлий водограй,

Блистять дзеркалами озера,

І хлібні ниви шелестять.

3 учень:

  • З мого району українська

Тут починається земля.

4 учень:

  • З часів прадавніх…

Степ Стрілецький…

Великі табуни коней…

Під мирним небом України

З любов’ю, мирно випасав…

5 учень:

  • Донині славу Україні

Несуть баскії скакуни.

Театр наш кінний,

Де покажуть життя

Сьогоднішнє й колишнє

Козаків славнії сини.

6 учень:

  • А ще поля, де сонях жовтий

Голівки сонцю підставля.

Усе це зветься Україна

І Міловщина це моя!

  Л. Сорока

Вчителька:

  • Молодці! Цей вірш для Вас написала наша землячка, письменниця, член

Національної спілки письменників України, Лідія Сорока.

 7 учень:

  • Я знайшов! Ось листівка Улянки. Вона мабуть із нашої області, бо так

гарно описала степ, воронці і ковилу… Улянка точно зі сходу України, ось слухайте, що вона пише (читає листівку)

 Я живу в чудовому краї. Це край степів, соковитих трав, червоних воронців та сивої ковили. Безкрайні лани золотої пшениці та соняшників ваблять погляд. Моя матуся – художник, ми часто з нею виходимо в степ, де мама малює краєвиди, а я милуюся природою, що мене оточує: квітучі воронці, червоний дикий мак, слухаю спів солов’я та свист байбаків, що стоять неначе стовпчики в степу.

 Друга частина сходу України – це Донбас, де живуть і працюють шахтарі та металурги.

 Наш край дав дуже багато талановитих людей, які прославили Україну на весь світ: Анатолій Солов’яненко, Галина Мурзай та багато інших талановитих людей.

 Як і вся Україна схід дотримується народних українських традицій: прикрашають хати вишитими рушниками, у свята надягають яскраві вишиванки.

 Мій край найбагатший і найкрасивіший в Україні.

           Улянка

Вчителька (біля мапи):

  • От ми з вами і встановили, звідки рушила в дорогу перша листівка. Східна

частина – історична окраїна держави. Край землеробства. Друга частина сходу України – це Донбас, де живуть і працюють шахтарі та металурги.

2 учень:

  • А я знаю, звідки наступна листівка. Її написав Василько. А живе він у

західній частині України. Ось послухайте! (читає листівку)

 Я живу у мальовничому краї лісів і гір, швидких гірських річок. Мій тато працює лісничим у Карпатах. Узимку я разом із татом кіньми вожу сіно для диких тварин: лосів, оленів, диких кіз. А ще ми підгодовуємо з весни маленьких диких поросяток. Вони такі кумедні – смугасті.

 У Карпатах багато різноманітних ягід: малина, ожина, чорниця. Усією сім’єю ми ходимо в ліс по гриби, у нас їх дуже багато. Ненька їх консервує, сушить, а взимку готує нам смачні страви.

 У нас мальовничі хати, бо їх традиційно розмальовують, а ще у нас жінки й дівчата (іноді й хлопці) вишивають. Я маю три вишиванки, мої сестри й брати також  ходять у вишиванках.

 Люди у нас дуже гостинні. Туристи із різних країн, що приїздять подивитися на наші Карпати, часто гостюють у місцевих мешканців.

 Край багатий на корисні копалини та мінеральні води, розвинутий зелений туризм, маються гірсько-лижні курорти й санаторії.

 Мій край найбагатший і найкрасивіший в Україні.

           Василько

 

Вчителька (біля мапи):

  • Західна частина України… Карпатський край! Край зелених смерек і

блакитних озер. От ми і встановили, звідки прибула до нас ще одна листівка.

5,6 учні:

  • Ось із цих листівок ми дізналися, звідки Роксолана з Марічкою (діти

показують на мапі)

5 учень:

  • Роксолана – з півночі.

6 учень:

  • А Марічка – з центру України.

Поштар:

  • Молодці, діти!

(діти читають по черзі листівки Роксолани  й Марічки)

 Я живу у краї прип’ятських лісів і боліт. Мій край славиться лісами, сільським господарством. У нас багато храмів і соборів.

 Мої батьки працюють на збиранні лісових ягід  та грибів, які здають заготівельникам. На літніх канікулах ми з братами та сестрами допомагаємо батькам. Цього літа я зібрала цілих десять кілограмів ожини та п’ять кілограмів лісової малини, а моя старша сестра назбирала да здала багато грибів.

 Наш край вважають краєм бойової партизанської слави. Мій прадід був партизаном, у лісі ще зберіглася партизанська землянка. Там тепер музей.

 Недавно ми класом їздили до музею старовинного українського одягу. Було дуже цікаво подивитися, у якому одязі ходили наші предки. Там були дуже красиві вишиванки, та і взагалі українці одягаються дуже красиво.

 А ще у нас роблять знаменитий шосткінський сир, я їла – дуже смачно.

 Мій край найбагатший і найкрасивіший в Україні.

          Роксолана

 

 Я живу на землі, з якої починалася Русь. Далі її називали Київська Русь. Мій край славиться блакитними водами Дніпра, а ще пам’ятками старовини. Особливою пам’яткою є Києво-Печерська Лавра, Золоті Ворота, метрополітен, Планетарій.

 Київ – це столиця нашої Батьківщини. Я люблю це місто з його квітучими каштанами, бурхливими водами Дніпра, широкими вулицями.

 У Києві є один із найбільших в Європі зоопарків.

 На Узвозі можна купити речі, виготовлені власноруч майстрами-умільцями, вишиті рушники та вишиванки.

 Головна вулиця мого міста – Хрещатик, уздовж якого розташовано багато місць відпочинку, де можна з’їсти смачне тістечко, морозиво, або цілий шматок «Київського» торту.

 Мій край найбагатший і найкрасивіший в Україні.

          Марічка

 

Вчителька (біля мапи):

  • Північна і центральна частина – це край родючих чорноземів. Цей край

славиться промисловими центрами. У цьому регіоні знаходиться столиця України – місто Київ. Це одне із найдавніших і найкрасивіших міст Європи. Як чудово описала його Марічка! А у нас залишилася остання листівка. З відкіля вона, хто її автор?

4 учень:

  • Її написала Джамала. Мешканка Кримського півострова. Ось послухайте!

(читає листівку)

 Я живу у казковому краї, що омивають два моря, Азовське та Чорне.

 Мої бабуся й дідусь живуть в Криму. Крим – це Україна. На березі Чорного моря дуже багато санаторіїв, а ще розвинуте суднобудування. Гори Криму вкриті лісами. У Севастополі я була в місцях великих битв, там музеї називали панорамою та діорамою.

 Я з татом і мамою живу на березі Азовського моря. У нас багатонаціональна сім’я: мій дідусь та бабуся з маминого боку – кримські татари, а з татового – греки. Отож мені доводиться вчити три мови: українську, як державну, а ще кримсько-татарську та грецьку. Я щаслива: тато купив мені грецький костюм, мама пошила – татарський, а бабуся вишила українську вишиванку.

 Цим літом я гостювала у Криму. Ми з бабусею ходили в ліс за кизилом, з якого вона приготувала мені смачне варення. А ще ми назбирали лаванди, зробили невеличкі букетики, які можна покласти в шафу, бо міль дуже боїться лавандового запаху.

 Мій край найбагатший і найкрасивіший в Україні.

          Джамала

Вчителька (біля мапи України):

  • Південна частина України – край сухих степів, край землеробства та

тваринництва. А приморські містечка та селища – місця літнього відпочинку. Ось ми з Вами і встановили,  звідки прибула остання листівка.

  • Молодці, дітки! Ви впоралися із завданням, розібрали листівки, допомогли

поштареві.

Поштар:

  • Я дуже вдячний Вам, дітки! І за допомогу, і за те, що розповіли мені про

свій чудовий край та всю Україну! І де б Ви не жили: на сході чи заході, півночі чи півдні, - всі Ви  - українці! І так любите Україну! Як чудово діти розповіли про це у своїх листівках! Кожен про свій край – і про всю Україну! Єдину і неповторну!

Вчителька:

  • Так! Ви маєте рацію. В єдності  - наша сила, в єдності – наше майбутнє! І

ми зможемо зробити все для того, щоб Україна і надалі ставала міцною, сильною, великою, співучою, щасливою, квітучою державою, сильною і багатою.

   Широкі поля і діброви

   Уквітчані в радість і сум.

   Моя Україна чудова,

   Зі мною ти вічно, завжди.

   Як хочеться бігти, співати,

   Коли ми з тобою одні.

   Ти рідна мені, мов би мати,

   У серці моєму завжди.

   Заквітни, моя Україно,

   Як квітка в моєму саду.

   Заквітчана будеш країна,

   Тобі я віночок сплету.

     Є. Груленко, 11 років

Вчителька:

  • А ось як про Україну сказала майже Ваша ровесниця з Київщини Євгенія

Груленко.

  • Чим не ще одна листівка!
  • Як Ви думаєте, діти?

1 учень:

  • А давайте напишемо ще одну листівку зі словами цієї дівчинки і розішлемо

її по всій Україні.

(повертається до поштаря)

  • Ви нам допоможете?

Поштар:

  • З радістю!
  • З Вашого дозволу я б хотів надіслати Ваші листівки ще дітям Канади,

нехай і вони дізнаються більше про Вашу неповторну Україну і порадіють.

Вчителька:

  • Це чудово!

(діти пишуть листівки, малюють квіточки і віддають поштареві)

ІІІ. Підсумок. Рефлексія

Вчителька:

  • Ось і добігає кінця наша зустріч. Наш перший урок.
  • Що нового сьогодні Ви для себе дізналися?
  • Що почули цікавого?
  • Що сподобалося найбільше?
  • Вам будувати майбутнє нашої держави. Для цього потрібно здобувати

знання, багато знати і вміти. Намагайтеся вчитися так, щоб Вами пишалася Україна!

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

  1. Джерельце: щорічник. Підсумки дев'ятого Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії «Джерельце-2003» ім. Й. Курлата (вірші школярів України), 2003.
  2. Дорогами і стежками історії України: Зб. Художніх творів: Для мол. та сер.шк.віку/авт.-упоряд. М. Ф. Слабошпицький. – К.: Школа, 2004.
  3. Ковальчук О. В. Українське народознавство. Книга для вчителя. – К.: Освіта, 1994.
  4. М. С. Білан, Г. Г. Стельмащук. Український стрій. Львівська Національна Академія Мистецтв, друге видання. Львів. ПП «Видавництво «Апріорі», 2011.
  5. Меловщина – воронцовий край степной (к 80-летию Меловского района). Историко-краеведческий очерк. Составители: И. Г. Озерной, Г. В.  Фетисова.
  6. Науково-методичний журнал «Початкове навчання та виховання», №22-24 серпень 2016р.; квітень 2017р.; січень 2020р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
9 березня 2021
Переглядів
1600
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку