Перший урок. Україна – єдина країна

                                               

                                                Україна – єдина країна

(урок для учнів 4 класу) 

 

Мета: поглибити знання учнів про Україну як єдину країну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій;                                                                                                                                                       розвивати критичне мислення, стимулювати прояв інтересу до історії свого народу; сприяти вихованню шанобливого ставлення до всіх людей, що проживають на території України, гордості за свій народ, любові до рідного краю, дбайливого ставлення до скарбів Батьківщини.                                                                                                                                       

Обладнання:   картки із зашифрованими прислів’ями; пазли карти України;   аркуші для роботи в парах; букви слова «Україна»; технічні засоби для демонстрування  презентації «Моя Україна».

Тип уроку: комбінований з використанням інтерактивних та інформаційних технологій.

 

 

 

 

                                                          

                                                               Хід уроку

  Організація навчальної діяльності

Вчитель.

Увага! Увага! Скінчилося літо!

А скільки пригод неймовірних прожито!

Поїздки до моря, веселі походи,

ігри та сонце, дарунки природи.

- Чому ж ми сьогодні зібрались на свято?

- І з чим на лінійці вас всіх привітали?

Цей день незвичайний приходить до нас,

і всім до навчання ставати вже час.

Зібрались ми разом знання вшанувати,

бо трішки набридло вже відпочивати.

Що ж, Перше вересня – чарівний день,

це перша пісня із шкільних пісень,

що буде цілий рік дзвеніти  і  закликати  учнів  вчитись!

II. Мотивація навчальної діяльності

  А  зараз  сядьте  рівненько  і  спробуйте  доповнити  вірш.

       Красивий, щедрий рідний край

       І мова наша солов'їна,

      Люби, шануй, оберігай

       Усе, що зветься ...

                            (Україна)

– Сьогодні на уроці ми з вами будемо вести мову про нашу рідну землю, про нашу неньку – Україну.

Тема нашого першого уроку:

«Україна – єдина країна».

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя.

- Кожен із нас живе в родині серед близьких і дорогих людей. Тато, мама, діти – це родина. Дід, баба, дядько, тітка,  дядькові і тітчині  діти – рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, - це рід. Рід від роду – то народ. Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу, до своєї землі. Сьогодні на уроці ми будемо говорити і про чарівну землю, багату і щедру, співочу, сповнену краси, землю, прекраснішої від якої немає в світі.

  Вправа  «Закінчіть  речення»

-         Наша  країна  називається  ……….

-         Столиця  України -  місто …….

-         Найбільша  річка  України …….

-         Область  в  якій  ми  живемо  називається ……

-         Район ……..

-         Село ……

-         Як  називаються  люди  які  живуть  на  Україні …….

 

Красу  України  оспівано  у  віршах  і  піснях  кращими  синами  і  дочками  українського  народу.  Тож  запрошую   Вас  до  поетичного  слова.

                                   ****

Любі  друзі!   Хоч  маленькі,

Ми  вже  добре  про  це  знаєм,

Що  зовемось  українці

Й  українських  предків  маєм.

Батько,  мати, брат,  сестричка

І   всі  інші  члени  роду,

Всі  належать  до  одного

Українського   народу.

*****

Бо  родитись  українцем –

Це  велика  честь  і  слава.

Рідний  край  свій  полюбити -

Найважніша  з  усіх  справа.

В  нім  пливуть  глибокі  ріки,

І  шумлять  степи  безкраї,

Стрункі  гори  пнуться  в  хмари,

Синьооке  море  грає.

Буйне  збіжжя  колосисте

На   врожайних  росте  ріллях.

Є  у  надрах  сіль  і  нафта,

Віск  залізо  і  вугілля.

Українці  й  українки –

Всі  кохають  до  загину

Славну  землю  батьків  своїх –

Свою   рідну  Україну.

****

Але  щоб  цю   землю  свою

Міцно,  щиро  покохати,

Треба  все  її   минуле

Добре  вивчити,  пізнати.

Треба  знати  те,  як  предки

На  землі  цій  колись  жили,

Як   її  грудьми  своїми

Заступали,  боронили.

Як  невпинно  працювали,

І  боролись  всі  завзято,

Щоб  їх  люба  Україна

Була  дужа  і  багата.

Хай  не  буде  ні  одної

Української  дитини,

Що  не  вміла  б  розказати

Про   минуле  України.

****

Ми  -  маленькі   друзі.

Українські  діти,

Мов  квітонькам  в  лузі,

Добре  нам  всім  жити.

Наша  рідна  ненька

Про  нас  добре  дбає,

Горне  до  серденька

І  до   сну  співає.

А  батенько  любий,

Мов  те  сонце  ясне,

Вчить  нас  і  голубить,

Каже  казку  красну:

Про  князів  і  гетьманів,

Про  сплячих  героів,

Що  з  могил  повстануть

І  підуть  до  бою.

– Погляньте на карту України, на ній позначено кордони української землі. Простір землі, заселений українським народом, надзвичайно великий! Щоб його перетнути, необхідно пішки йти із заходу на схід 90 днів.

  У  кожній  країні ,  у  кожнім  краю  живуть  добрі  працьовиті  люди.  Часто  вони  тяжко  працюють,  обробляючи  землю,працюючи  в  шахтах,  будуючи  будинки..   Але  в  кожнім  краю  знають  і  поважають  символи  української  землі.

-         А  які  символи  України  вам  відомі?

Гімн – це  найголовніша  пісня  країни.  Для  гімну  України  написані  слова,  які  виражають найсердечніші  думки  і  прагнення  нашого  народу.  Їхній  автор – український  поет  Павло  Чубинський.  До  тексту  підібрана  ніжна  і  одночасно  горда  мелодія  Михайла  Вербицького.  Всі  найбільші  свята  українського  народу  проходять  з  урочистим  виконанням  нашого  прекрасного  Гімну.

 

                                                        Гімн

                Слова  палкі,  мелодія  врочиста,

                Державний  гімн  ми  знаємо  усі.

                Для  кожного  села,  містечка,  міста –

                 Це  клич  один  з  мільйонів  голосів.

                 Це  наша  клятва,  заповідь  священна,

                 Хай  чують  всі  і  друзі,  й  вороги,

                 Що  Україна  вічна,  незнищенна,

                 Від  неї  ясне  світло  навкруги.

Український  прапор.  Синь  українського  неба  і  золото  неозорих  пшеничних  ланів  переніс  наш  народ  на  свій  прапор.  Кольори  ці  мають  ще  інше  значення  «мир»  і  «багатство»,  бо  народ  наш  є  мирний  і  трудолюбивий.  Працею  в  поті  чола  здобував  він  славу  рідній  землі.  Коли  ж  злі  вороги  порушували  спокій  народу – трударя,  він  ставав  воїном.  А  синьо – жовтий  прапор  кликав  до  бою,  перемоги.

                                            Прапор

                     Прапор -  це  державний  символ,    

                     Він  є  в  кожної  держави,

                     Це  для  всіх – ознака   сили,

                     Це  для  всіх – ознака   слави.

                     Синьо – жовтий  прапор  маєм,

                     Синє – небо,  жовте – жито,

                     Прапор  свій   оберігаєм,

                     Він – святиня,  знають  діти.

                     Прапор  свій  здіймаєм  гордо,

                     Ми  з  ним  дужі  і  єдині,

                     Ми  навіки  є  народом:

                     Українським  в  Україні.

Герб.   Наш  народ  має  герб – тризуб.  Це  старовинний  знак.  Багато  століть  тому  запровадив  його  в  Україні  київський  князь  Володимир  Мономах.  Княжий  тризуб  зображає  старовинну  зброю.  Нею  наші  прадіди  мужньо  билися  з  численними  ворогами,  виборювали   волю  для  свого  народу.

                                             Герб

                    Наш    герб -  тризуб,  це  воля  й  сила,

                    Наш    герб -  тризуб!   Недоля  нас  косила,

                    Та  ми  зросли,  ми  є,  ми  завжди  будем,

                    Добро  і  пісню  несемо  ми  людям.

-         А  які  природні  символи  України  ви  знаєте?

Послухайте  вірш  і  скажіть,  кого  або  що  ми  відносимо   до    природних  символів?

                  Лелека  на  хаті,  верба  і  калина,

                  Пшеничні  лани,  голосні  солов’ї,

                  Гаряча  й  рум’яна  із  печі  хлібина,

                  Каштановий  цвіт  і  шумливі  гаї.

Здавна  в  Україні  дівчата  і  хлопці  плели  вінки.  І  нам  з  вами  потрібно  заплести  віночок  побажань  для  України.  Ось,  на  столі  є  букет  квіток,  ви  називаючи  побажання  для  України,  будете  вплітати  квіти  у  вінок.

Як  гарно  уквітчалась  земля  українська,  нехай  же  ваші  побажання  обов’язково  здійсняться!

  Але  чогось  не  вистачає    віночку  українському.  Чого  саме?  (Так  стрічок.)

-         Стрічка  завжди  була  супутницею  віночка.  І  що  довшою  вона  була,  то  вважалося  краще.  Люди  казали:  «Як  довга  стрічечка,  то  й  життя  як  річечка».

 

– Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився.  Історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями.  Широкі й чарівні простори, прекрасні села та міста. Могутньо котить до Чорного моря хвилі найбільша річка України — Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади,  ліси. Золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито-пшениця. Тут живуть працьовиті волелюбні люди. Якою б мовою вони не розмовляли, в якому б куточку країни вони не жили – це єдина нація, і Україна  це  наша  Батьківщина  для нас – єдина неподільна держава, це наш спільний дім.

– Ви  –  майбутнє  України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте  гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть  волю і незалежність України, поважайте  свій народ і його мелодійну мову.  Шануйте  себе і свою гідність, і шановані будете  іншими.

  Інтерактивна гра «Дешифрувальник»

–  На карточках записані зашифровані прислів’я, а розшифруєте ви їх за допомогою вправи «Дешифрувальник». І не тільки розшифруєте, а ще й поясните їх зміст. Це завдання ви будете виконувати у групах.

номуКож имла явос ростона                   - Кожному мила своя сторона.

зеБ тьківБанищи маєне дилюни               - Без Батьківщини немає людини.

Аз оїсвм рамєк рцесе литьбо                   - За своїм краєм серце болить.

ожнеК райк аєм всій чайвиз                    - Кожен край має свій звичай.

іднаР емзля і в жніме илам                       - Рідна земля і в жмені мила.

 

–        Які прислів’я про Батьківщину знаєте ви?

(Не бувши на чужині, не оціниш по-справжньому рідної землі.)

 

 Заключне слово вчителя

– Сьогодні, на жаль, нам доводиться захищати свою незалежність та єдність. Та українці сильний і незалежний народ. Про це свідчить історія. Ми впевнені, що в нашій країні завжди пануватиме мир та спокій.

Україна – єдина країна,

 нероздільна як мати й дитя.

Твердо вірю в майбутнє своєї країни.

Такої як вона – більше в світі нема.

Сонце гарно так сяє, пташечки скрізь співають.

Ми – єдина країна, нероздільна, красива, як мати й дитя.

Підсумок  уроку.

Наш  урок  наближається  до кінця.  Ви  всі  дуже  старанно  працювали.

-         Чи  сподобався  вам  сьогоднішній  урок?

-         Що  саме?

-         Що  нового  ви  дізналися  на  уроці?

Закінчити,  наш  урок  мені  б  хотілося  словами  Д.Павличка

                         « Виростай  дитино,  й  пам’ятай,

                          Батьківщина – то  найкращий  край».