Перший урок "Україна моя починається там, де доля моя усміхається"

ТЕМА:         УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ ТАМ,

ДЕ ДОЛЯ МОЯ УСМІХАЄТЬСЯ.

Ключові компетентності:  

Формувати національну свідомість, сприяти формуванню патріотизму, національній свідомості, толерантності; любов до рідної землі, свого народу.

Виховувати повагу до державних символів, культури та історії свого народу і держави. Утверджувати в свідомості учнів почуття власної національної гідності, внутрішньої свободи, єдності та гордості за свій край і народ. Поглибити знання про Україну. Плекати чистоту мови.

Предметні компетентності:

Початковий рівень:

• знає назву своєї держави;
• перераховує назви областей, які входять до складу України;
• знає і називає  державні символи;
• знає напам’ять гімн України

Середній рівень:

• розпізнає сусідів України на фізичній карті;

Достатній рівень:

• відтворює карту України, показує на карті обласні центри, їх кордони, кордон України;
• визначає риси, дії людини-патріота, громадянина;
• відтворює знання про Україну в інших видах діяльності;
• відтворює знання про державні символи;
• виконує гімн України

Високий рівень:

• оцінює власну роботу та роботу своїх однокласників на уроці

Обладнання: магнітофонний запис пісні про Україну, державна символіка України, фізична карта України, паспорт юного українця (українки), сердечко землі, скатертина, вишитий рушник, калина; кросворд «Україна», акровірш, вірші, вислови навколо карти України, Конституція України.

ПЛАН УРОКУ

1. Привітання.
2. Читання вчителем загадки з метаю оголошення теми і цілей уроку.
3. Самостійна робота над акровіршем.
4. Екскурс картою України.
5. Історична довідка: держава, герб, прапор, гімн.
6. Декламація віршів про Україну (за вибором і бажанням дітей).
7. Гра «Свідомий українець». Робота з символічними паспортами.
8. Вправа «Незакінчене речення» (складання колективного вірша про Україну).
9. Кросворд-загадка.
10. Підведення підсумків.

ЗМІСТ УРОКУ:

ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ

Вчитель. Світлий вересень знову покликав до школи.

Підросли ви за літо, до класу пора!

Ви в житті не забудете, діти, ніколи,

Як, мов птахи, зліталась сюди дітвора.

І подвір’я шкільне знов таке галасливе,

Всюди радість і усмішки, щастя розмай!

Це весела країна, дитинство щасливе,

І дарує це вам – Україна, наш край!

1. Привітання.

Дорогі діти! Вітаю Вас із Днем Знань – радісним святом, святом накопичення людського розуму. Кожен з нас хоче жити краще, тому сьогодні поспішив у школу, у замок, де здобувають за сімома замками знання, які стануть потрібними для кожного у житті, щоб дійсно жити краще.

Любі діти! Люба родино шкільна, родина … класу. Незалежно від кольору очей, чи від росту, ми родина, бо народилися тут, тут навчаємось і розважаємось.

Діти. Швидко минуло літо. Підкралася осінь. Щорічно коли ви збираєтесь зустрітися, щоб спільно працювати, в цей час збираються разом і благородні лелеки, але, щоб відлетіти до далекого Єгипту, в теплий південний край. Відлетіли лелеки і зараз. А навесні знову прилетять до життєдайного Дніпра, українських вишневих садів та українських мальовничих сіл. Вони безпомилково відшукають свої гнізда, і дадуть початок життю, новому і вічному. Лелека – це символ щасливого дитинства і життя. Давайте поглянемо і прочитаємо вислови, які принесли на крилах лелеки (додаток 1).

2. Читання вчителем загадки з метаю оголошення теми і цілей уроку.

• Як ви розумієте зміст цих слів?
• Як ви думаєте, де починається Україна?

І люди, наче лелеки, завжди з великою любов ю згадують те місце, де вони народилися, де пройшло їх дитинство. Згадують затишну оселю, родинне вогнище, обійми мами і тата погляд. Якщо складемо наші маленькі сім’ї – батьківщини, то вийде велика держава - …

 Загадка.  На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі працьовиті.

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

Землю засівають:

Пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають.

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти …

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

• А щоб переконатись, що ви вірно сказали, прочитайте самостійно акровірш.
• Яке слово ви прочитали, склавши першу літеру кожного рядка?

3. Самостійна робота над акровіршем.

Акровірш. У червоному намисті

Коло річки в зіллі-листі

Розпишалася калина,

А із нею тополина.

Їде візник тихо стане,

На калину ніжно гляне,

А в уяві щось постане –

4. Екскурс картою України.

Розповідь вчителя.

 А для кожного з нас рідний край – це найдорожча і найрідніша Батьківщина, мила серцю Україна, тому що тут ми народились і живемо, тут зустрічаємо перші росяні світанки, спостерігаємо, як сонечко заходить. Це для нас навесні співають невгамовні солов’ї і цвітуть білесенькі сади, а чарівна осінь дарує найтеплішу гаму золотих кольорів. Це для нас зима-чарівниця обсипає інеєм усі рослинки, щоб здивувати і причарувати серце, напоїти його любов’ю до рідного краю. Бо та земля, яка народила нас, вона усім, як мати – одна на цілий світ, найдорожча, найдобріша і наймиліша. І недаремно свою Вітчизну українці з прадавніх віків називають Ненькою Україною.

Учень.  Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене – найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці одна,

Як в віночку, в барвистому цвіті.

Учениця. Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов ю зігріла.

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.

Учень.  Україно, ти рідна моя сторона,

Тут прадіди стежку топтали.

І була Україна їм – в світі одна,

То ж за неї життя віддавали.

Учениця. Україна зазнала неволі й біди

За історію повно – по вінця

Та за правду і волю стояла завжди

Волелюбна душа українця.

Вчитель. - Діти, в  якому ми живемо столітті?

   (Відповіді дітей – у двадцять першому)

 А наша держава заявила про себе у повний голос ще на початку дев’ятого століття. Тоді вона звалася Київська Русь. Погляньмо на сучасну карту України (Вчитель показує на карті Україну і розповідає). Зверніть увагу на те, що вона розміщена у центрі Європи, а географічне положення нашої держави дуже вигідне. Тут помірний клімат, чорноземні родючі ґрунти, є багато річок, озер, віковічних лісів і безмежних степів, а ще її землі омивають два моря. З давніх часів наша держава потерпала від набігів кочових племен, тому що ті, хто хоч раз побував на цій землі, прагнули її захопити, привласнити. Кожному хотілось тут жити й панувати. Тому так часто Україну прагнули поневолити інші народи. Та жадоба до волі і незалежності в українців у крові. Наші предки визволяли рідну землю від ворогів у всі часи, вони боролись і перемагали, та хоч деколи і програвали битву, але ніколи не здавались. І завжди знаходились люди, які піднімали народ на боротьбу, вели до волі.

 Подивіться уважно на карту України. У кожного з вас є на парті назва кожного обласного центру. Ваше завдання прикріпити на карту назву міста обласного центру.

 А тепер назвіть наших сусідів, з якими межує Україна (Росія, Білорусія, Польща, Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина).

5. Історична довідка: держава, герб, прапор, гімн.

 Саме слово «Україна» означає країну, край, де живуть українці, український народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському літописі.

 Учень. Яка ж вона довга, в століття, у цілі вік

Година негоди, що люд український гнітила …

Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,

А шаблі, мов блискавки, сиві жупани, мов крила,

Закличний марш: агей, козацтво, в путь!

І, як струна, душа правдива кожна,

З глибин історії вони ідуть, ідуть.

Гей долиною, гей широкою козаки йдуть.

Учениця. Гетьман Б.Хмельницький очолив визвольну війну українського народу проти Польщі. Він звільнив з-під ярма Україну, яка перебувала 300 літ під пануванням Литви та Польщі. Його послідовники теж боронили і зміцнювали українську державу. Більш як 355 років минуло від битви під Берестечком. Козаки полягли, але не здалися.

Учень.  Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов я,

Звалась веселково Україною

Неня зачарована моя.

Вишиту колоссям і калиною,

Виборену кров ю і мечем,

Називаєм гордо Україною

І ніхто нам цим не дорікне.

Учениця.  Батьківщина – сонечко, рідний край,

Тут топчу я стежечку з краю в край.

Тут я народилася, тут росту,

І тягнусь, мов квіточка в висоту.

Лугом поміж квітами я іду,

Пісеньку-співаночку я веду,

І лунає пісенька скрізь моя:

Батьківщину-сонечко славлю я.

Учень.  Батьківщина – це країна з певним політичним устроєм, яка має герб, прапор і гімн.

Вчитель. Дійсно так: будь-яка незалежна держава має свої державні символи – герб, прапор і гімн. От про них ми й поведемо розмову.

 - Що таке герб?

Учень.  «Герб – це відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або навіть окремої особи, зображений на прапорах, монетах, паперових грошах, документах. А Державний Герб – це офіційна емблема держави». Наш Герб – тризуб – відомий з давніх-прадавніх часів – ще з VII століття. А з часів Київської Русі тризуб став великокнязівським знаком-гербом – і офіційно викарбуваний на монетах за часів Володимира Великого (початок ХІ століття).

Учениця.  Виходить, нашому гербу більше тисячі літ!

От здорово! Цікаво, а чому саме тризуб?

Особисто мені він нагадує зображення лука зі стрілою.

Вчитель. Є кілька припущень, за якими тризуб символізує зображення птаха, якоря,

лука, написання імені Володимира тощо.

Учень.  А ще вважають, що тризуб означає, символізує триєдність – Бог Отець, Бог

Син та Бог Дух Святий.

Не якір, не в польоті птах,

А символ єдності і слави!

В тисячолітньої держави

Він у натруджених руках.

Єдиний символ, клич і дзвін,

Провісник він і пересторога,

Три світло і триєдність Бога –

Всесильний захист з трьох сторін.

Вчитель. Що можна ще побачити на зображенні тризуба?

(триєдність життя: батько – мати – дитина, котрі символізують силу, мудрість, любов. Єднання трьох стихій; землі – води – повітря. Без жодного із цих трьох складників просто неможливо уявити собі життя).

Тризуб

Як птах золотий в переливах

На прапорі має, горить,

Це знак наш, це фабрики і ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря …

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Це юність, це клич поколінням,

Що йдуть крізь життєву грозу.

Це слава твоя, Україно, -

Золотий непокірний тризуб.

Учень.  От що я прочитав про прапор.

(Читає) «Прапор – це полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто із певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Прапор є офіційною емблемою держави, символом її державного суверенітету».

Учень.  Наш український Державний прапор – це поєднання двох кольорів: синього і жовтого. Взагалі, я читав, що прапори відомі з давніх-прадавніх часів у всіх державах світу. Стяги-прапори брали в походи воїни, перед боєм їх піднімали на узвишші, а в бою охороняли найдужчі воїни-богатирі.

І у наших козаків були прапори, і у князів Київської держави.

Вчитель. Все так, друзі але не поспішайте …

Давайте подумаємо, чому на нашому прапорі поєднані саме ці кольори: синій і жовтий …

Учень.  Я вичитав, що синій і жовтий колір символізують дві наймогутніші стихії природи: вогонь і воду. Справді: вода – така підступна, що з нею боротися дуже важко. Згадаймо хоча б повені … Та й вогню протистояти нелегко, тому поводитись з ним треба обережно.

Учень.  Правильно. Але згадаймо про життєдайну силу води, без якої і ні туди, і ні сюди. А жовтий колір – це колір сонця, а не лише вогню. А що б ми робили без нашого сонечка? Без нього не було б анічогісінького живого!

Учень.  Виходить на нашому прапорі синій і жовтий колір поєдналися не як загрозливі стихії, а як життєдайні джерела!

Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже – народом,

Українським, в Україні.

Державний гімн

Слова палкі,

Мелодія врочиста,

Державний гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна.

Кошиком осінь

Овочі носить,

Працею люд звеселя.

Соняхи зріють,

Яблука спіють –

То Україна моя.

            Наш прапор

Два кольори має

Наш прапор державний:

Один із них синій –

Небеса блакить,

А другий – то колір

Пшениці-врожаю,

Що колосом спілим

У полі шумить.

Хай сонце свободи тобі, Україно,

Засяє у небі і вічно зорить.

Хай мова народу дзвінка, солов’їна

Між дітьми твоїми у світі звучить.

Учень.  Так воно і має бути; адже Україна – мирна держава! Синій і жовтий кольори – це ще кольори неба і пшеничного лану.

Вчитель.  Правильно, друзі, ви не помиляєтесь: жовтий колір на нашому прапорі – це колір сонця та хліба, тобто колір життя. Та й синій колір – це теж колір життя. Це колір життєдайної води і мирного неба. Саме тому, як на мене, наша держава і обрала їх.

Можливо, хтось знає, коли вперше згадується синьо-жовтий прапор?

Учень. Перша згадка про синьо-жовтий прапор датована початком ХV століття. Саме тоді і відбулася битва між німецькими рицарями і об’єднаними військами Польщі та Литви, серед яких були й українські галицькі полки. Вони виступали під прапором, тло якого було синього кольору, а лев, що спирався на скелю, - жовтого. Синій і жовтий кольори поєднувались також і на деяких козацьких прапорах.

Вчитель.  16 липня 1990 року Верховна Рада України проголосила Декларацію про державний суверенітет. Ми з гордістю і радістю заявили всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою. Україна здобула волю і незалежність. Перед світом постала держава з давньою історією, оригінальною культурою, працьовитим миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я - українці. 

Учень.  Україно! Мій духмяний дивоцвіт,

Голубінь над чистим золотом колосся.

Через терни йшли до волі стільки літ,

І настав той день, коли збулося.

Вчитель.  24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт про проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою. Про те, що ми маємо малий герб України – тризуб і синьо-жовтий прапор. Наш стяг – пшениця у степах під голубим сплетінням неба. Він втілює віковічні прагнення до миру, праці, краси ти багатства рідної землі. Має Україна і свою Конституцію – Закон, за яким українці живуть і будують свою державу.

(Демонструє Конституцію України)

6. Декламація віршів про Україну (за вибором і бажанням дітей).

Учні читають вірші про Україну, про її народ (додаток 2)

7. Гра «Свідомий українець». Робота з символічними паспортами.

У нашому житті є святині, які ні з чим не можна порівнювати, зіставляти. Це - Батьківщина, синівська вірність, відданість, патріотизм.

 Кожна людина, досягнувши повноліття, отримує паспорт, документ, який дає право бути повноправним громадянином, має право бути обраною і обирати керівництво країни, вносити зміни і пропозиції до чинних документів.

 Хто, на вашу думку, є громадянином України?

 (Відповіді дітей)

 Хто, на вашу думку, є патріотом України?

(Відповіді дітей)

 Патріот – людина, яка любить свою країну, живе і працює для неї, готова пожертвувати заради неї своїм життям.

 Громадянин – людина, яка дотримується законів держави, записаних у Конституції.

 Чи потрібні патріоти сьогодні?

(Відповіді дітей)

 У кожного з вас в руках символічний паспорт (додаток 3). Впишіть у нього свої дані та оберіть характеристику одного з способів життя.

8. Вправа «Незакінчене речення» (складання колективного вірша про Україну).

Слова, що йдуть від серця – найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово до другого рядка до рими (додаток 4).

 Батьківщина, як мати одна. І починається для нас Батьківщина з мами. З першої миті життя схиляються над нами їхні обличчя, сподіваючись і прагнути щастя для своїх дітей.

 Батьківщина починається також із дужих батьківських рук, готових завжди підтримати, з мудрого батьківського слова. Слово «Батьківщина» бере початок від слова батьки. Мати і батько – найдорожчі для вас люди. Вони все життя піклуються про вас, бажають вам добра і щастя, сподіваються, що ми будемо гідно жити серед людей і творити добро.

9. Кросворд-загадка.

Якщо правильно розгадаєш кросворд, то у виділеному рядку прочитаєш слово (додаток 5).

10. Підсумок уроку.

 Від кожного з нас залежить майбутнє нашої країни. Ми повинні дбати про неї, любити її, плекати, захищати. Ви, діти, повинні добре вчитися, зростати розумними і працьовитими, щоб перетворити рідну державу на країну своїх мрій.

        Щоб ти був щасливий

Щоб ти був щасливий – тобі заповім:

Люби Батьківщину всім серцем своїм!

Люби щонайбільше в світі її!

Є інші держави, є інші краї –

А рідна Вітчизна у світі одна,

Для тебе, мій друже, як мати вона:

Всі дні у турботі, в безсонні ночей –

Ніколи не зводить із тебе очей!

Щоб ти був щасливим, мій друже, то знай:

Народ свій трудящий люби, поважай.

Народ наш великий – це він у бою

Не раз боронив Батьківщину твою.

Хазяїн він поля, і моря, і гір.

І в небо уміє полинуть до зір ..

Вклонися низенько народу до ніг!

Без нього й хвилини ти б жити не зміг!

 За незалежність, справедливість, мир і волю, померло багато українців. То ж вшануймо їх пам'ять хвилиною мовчання. (До портрету небесної сотні діти підносять квіти, запалюють свічку)

 Ми сьогодні доклали свою часточку до збереження миру і єдності в нашій Батьківщині. Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні – жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов’язково.

Наша країна – наша єдина Україна.

«Ти єдина,Україно!»

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 (Присутні виконують гімн України)

ДОДАТОК 1

Той всюди помітний в житті,

Хто світиться у доброті

А цінність життя є у тому

Коли ти не ворог нікому.

Той стане найвищим з царів,

Хто світло давав, а злом не горів.

Хто вірить, що люди є добрі будь-де,

Той вірних друзів легко знайде.

Думи пророка й тоді не погаснуть,

Коли тут забракне електрики й газу.

Хто у любові власний світ знайде,

Той в тому матиме життя нове.

Ти переможеш і в страшній біді,

Якщо повіриш: Бог живе в тобі.

Коли загубиш власну людську гідність,

Твій вигляд не окрасить жодна цінність.

Щоб зрозуміти, хто ти є й для чого?

Сім днів попробуй не судить нікого.

Я думаю: щастя людини є в тому,

Коли не приносиш нещастя нікому.

Найвищий розум вибраних й простих –

Це Божа міра в почуттях людських.

Та віра є правдивою, святою,

Яка себе утверджує любов’ю.

Не раз історія засвідчує про те –

Й від стайні в царство стежечка веде.

Хто вірить й береже закони правди,

Ніколи свого ближнього не зрадить.

Лиш в гармонії між небом і землею

Рівно йтимеш стежкою своєю.

Тільки любов – як сплав миру і правди –

Врятує цей світ від страшної розправи.

Щоб кожного дня ти радів, що живеш, -

Молися. Працюй. І люби всіх без меж.

Щоб кожного дня мати щастя в житті,

Ні крапельки зла не тримай у собі.

А коли до себе пустиш всякий бруд,

Ржа тебе спровадить на металобрухт.

Не буде миру й злагоди між тими,

Що не керуються законами святими.

По-людському всіх ми судити готові

По-Божому всіх ми прощаєм в любові.

Для чого ти живеш? Задумайся сьогодні.

Тут вибираєш рейс: до світла чи безодні.

Коли не можеш побачити щастя біля рідної хати,

Даремно його по цілому світу шукати.

ДОДАТОК 2

Квітни ж, моя Україно!

Дай, Боже, нам тільки радіти!

Звеличувать будем тебе у труді,

Бо ми – твої діти!

Бо рідний край – це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка – єдина.

Її ліси, озера і поля,

Степи і гори, річки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь …

Я все віддам для блага України –

Тепло душі і серденька вогонь!

Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Щоб корисним своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Вкраїні милій віддаю.

Люблю твої поля, і ріки, і джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою!

Будь пильним, мій довірливий народе,

Не раз вже потрапляв у пастку ти,

Підняти прапор – то ще не свобода,

Будь мудрим! Вір, що дійдеш до мети!

Народе мій, для всіх завжди відкритий,

Не вір, що воля з’явиться сама.

Не дай себе підступно обдурити –

Мовляв, дороги іншої нема.

Народе мій, великий, український,

Як буде в тебе воленька свята,

То буде й коровай, і мед по вінця,

Про волю цю Шевченко мріяв,

Оспівував жадану і святу.

З козацьких віщих душ вона зоріє –

У вічному колоссі, у цвіту.

У праці незалежність здобувай,

Та 24 серпня завжди пам’ятай!

Уся земля колише вічне жито,

Береже співучі ручаї.

В цій землі, веселкою сповитій,

Сплять суворі прадіди мої.

Б’ють живі джерела під землею

І Дніпро могутній не змілів.

Так, я рідний син землі цієї,

Так, я син великої землі.

Добрим бути просто, чи не просто?

Не залежить доброта від зросту.

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш – пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

І закрутиться земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

Роби усім добро

І стережися злого.

Люби ближнього свого

Як себе самого

Це Заповідь найбільша,

Христові це слова.

Будеш це виповняти, -

Не буде тобі зла.

І дасть тобі Бог силу

До боротьби зі злом

І серце і душа

Наповняться добром.

Учися дитино, учися,

Та й успіх до тебе прийде.

Уважно до Бога молися,

Уміло сприймай добре все.

Учися, щоб бути щасливим.

Учися, щоб край процвітав.

Щоб в хаті був образ і книги,

Щоб ти українцем зростав!

Де Україна?

Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В різних синіх водах.

Україна в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких,

У гаях, у борах.

Україна в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку,

 У синіх квіточках.

Україна на яворах,

Пташкою співає,

На стрілецькії могили

Голову схиляє.

Україна в чорноземі,

Що родить пшеницю,

В глибинах, що дають нафту

І сіль-сировицю.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній, -

Україна в рідній школі,

В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,

І в сільській церковці, -

У дитячому серденьку,

В розумній голівці.

Україна в ясних зорях,

В сонці, що над нами, -

І в очах добрячих, ясних,

Рідненької мами.

      Усе моє, все зветься Україна

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь. Не тямлю,

Що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто,

Незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна

Що хоч спинись

І з Богом говори …

     Де найкраще місце на землі

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Любим Україну

Ми любим Україну –

Квітучий рідний край,

Козацьку Батьківщину.

Калиновий розмай.

Вона, як рідна ненька,

Піклується про нас.

Ласкава і рідненька,

І щира повсякчас.

Нам хороше в ній жити,

Навчатись і рости.

То ж будемо любити

Її і берегти.

Бережімо Україну

Бережімо Україну –

Нашу матінку єдину:

Хлібні ниви золотисті,

І ліси зеленолисті,

Голубі озера й ріки,

Чаєнят сріблясті крики,

Неба синього глибини,

Тиху пісню журавлину.

Українська криниця

У дворі, де журавель-криниця,

Виросла розкішна верба.

У криниці – чистая водиця,

Тиха й світла, як сльоза журба.

Батьківщина

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани …

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть …

Та тільки одну Батьківщину

Ми маємо –

Її Україною звуть.

Рідна хата

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім:

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти …

Рідний край

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх  рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас людей, без Батьківщини.

Рідний край

Під рідним небом жайворон співа,

Я рад би знати тих пісень слова.

Я слухав, чув, співала та пташина

Одне святеє слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала слово тихо: Україна.

У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати рад, про що він мріє-снить

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово: Україна.

О, Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка, і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: Україна.

ДОДАТОК 3

ввлас

ДОДАТОК 4

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна найкраща у … (світі)!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні … (джерельця)!

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки … (глибокі)

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже … (сучасні)

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня … (весела)

Це щира, багата, як світ, її мова

Крилата, така мелодійна … (чудова)

Її обереги – верба і калина.

Найкраща у світі – моя … (Україна)

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не … (кохати)!

Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна … (держава)

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати … (відкрила).

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі – … (єдина)

ДОДАТОК 5

1. В час розлуки нам наймиліша.

В кожній хвилі для нас найрідніша.

Ми без неї, мов плем’я без роду.

Мова – дар від Бога кожному народу.

Тож шануймо її, кольорову,

Поклоняймося кожному … (слову)

2. Де пливуть потоки чисті,

В травах губиться стежина,

У червоному намисті

Запишалася …(калина)

3. Кольори переплелися

На вишиваному святі.

Хліб і сіль кладе на нього

Господиня в кожній хаті. (рушник)

4. Звучить, як музика чарівна,

Душі і серденька царівна,

Перлини мовленого слова –

Свята мого народу … (мова)

5. Зорі в небі найясніші,

А співанки найдзвінкіші.

В килимку духмянім м’яти

В’ється стежечка до хати.

Золоті серпанки ранку,

Ще й кудрявчик біля ганку,

Верб зелених колискова

І в любистку вмита мова.

І степи такі безкраї

В милім серці ріднім … (краї)

6. На обновку цю поглянеш –

Відірвать очей не можна.

Цю прикрасу вже віддавна

Українка носить кожна. (намисто)

7. Де ромашок білі личка,

І дрімають в травах роси,

Там калиноньки сестричка

Розпустила довгі коси.

А ти спробуй відгадати,

Як сестру калини звати? (верба)