Класифікація застібок у легкому одязі
Застібка у швейному виробі має функціональне призначення. Вона дозволяє вільно надягати і знімати одяг. Часто застібці надають вигляду оздоблювальної деталі.
Застібки класифікують за різними ознаками, що представлені у вигляді схеми (дивись рис. 1).
За розміщенням застібки можуть бути розташовані спереду, ззаду, збоку. За способом застібання застібки одягу виконують за допомогою зав’язок, ґудзиків і петель, кнопок, гачків, карабінів, хлястиків і пряжок, рамок, кілець; шнурування, застібки- «блискавки», текстильної застібки «велкро» («липучка»). Кожен із цих елементів по-своєму закріплюють на основній деталі. Елементи застібки прикріплюють не менше ніж за два шари матеріалу.
Зав'язки, хлястики, застібку-«блискавку», а також утримувачі кілець, рамок, пряжок пришивають до основної деталі або ушивають у шов обшивання. Текстильну застібку «велкро» настрочують.
Ґудзики, кнопки, гачки пришивають уручну або на спеціальному устаткуванні. Карабіни, спеціальні ґудзики і кнопки, а також блочки і люверси, що оформляють отвори під шнурування, закріплюють на основних деталях заклепуванням. Отвори під шнурування, як і прорізні петлі, обметують уручну або на спеціальному устаткуванні. Прорізні петлі можуть обшивати однією або двома обшивками. Навісні (повітряні) петлі пришивають при оброблянні зрізів або при з’єднуванні деталей. Такі петлі виготовляють із обшивки, викроєної під кутом 45°, або плетеного шнура.
Розташування застібки на одязі визначають моделлю. Іноді у виробах прилеглого силуету виконують дві застібки. Застібки у легкому одязі можуть бути різноманітної конструкції.
За конструкцією застібки поділяють на три види (дивись рис. 2):