Підготовка до атестації практичного психолога

Готуємось до атестації

(методичні рекомендації працівнику психологічної служби)

 

Зміст.

1. Що таке атестація?

 

Поняття про атестацію психологічних працівників.

      Атестація – це комплексна оцінка професійної діяльності працівника психологічної служби, визначення його відповідності займаній посаді, рівню кваліфікації.

                Мета атестації:

• активізація творчої професійної діяльності психолога;
• стимулювання безперервної фахової та загальної освіти;
• підвищення відповідальності психологів за результати навчання і виховання учнів;
• забезпечення соціального захисту психологів.

          Завдання атестації: стимулювання підвищення кваліфікації психологів шляхом оцінювання професійних знань психологів, майстерності. Атестація спрямована на оцінку досягнень працівника психологічної служби у його діяльності. На заохочення (у тому числі матеріальне) його успіхів у справі освіти, виховання і розвитку дітей.

Принципи атестації: добровільність, відкритість, колегіальність, індивідуалізація, диференціація.

Атестація практичних психологів – складова частина підвищення професійної кваліфікації. Вона передбачає підвищення професіоналізму, розвитку творчої активності, стимулювання діяльності, диференційоване  оцінювання результатів соціально-психологічної роботи.

Під час підготовки та проведення атестації соціально-психологічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:

1.    Підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження високої ролі працівника психологічної служби, на підвищення його авторитету в колективі освітнього закладу та серед колег, вихованців та їх батьків.

2.  Усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до працівників психологічної служби, зразки атестаційної документації мають бути доступними для психологів, які атестуються. З порядком і термінами проведення атестаційної експертизи психолога слід ознайомити заздалегідь.

3.   Робота атестаційних комісій має бути спрямована на виявлення успіхів і прорахунків у психологічної діяльності, які виявляються у розумінні психологом цілей освіти і виховання на сучасному етапі.

4.  Атестація працівника психологічної служби розглядається як процес, що триває протягом навчального року і складається з трьох складових: аналітичної, організаційної, методичної.

5.   Про кожній складовій атестаційного процесу повинен здійснюватися моніторинг за різними показниками. Моніторингові дослідження під час підготовки та проведення атестації працівників психологічної служби мають значення у формуванні системності атестації, об’єктивності її проведення, необхідності відповідних коригувань.

 

Організаційне супроводження атестації працівників психологічної служби

 

Організаційна робота присутня на всіх рівнях атестації працівників психологічної служби, її метою є підготовка та проведення атестації.

Завданнями організаційного супроводження атестації є:

• підготовка засідань атестаційних комісій усіх рівнів;
• належне оформлення атестаційної документації;
• організаційне супроводження атестації працівників психологічної служби вимагає суворого дотримання законодавчих та нормативних документів, відповідності дій атестаційних комісії установленим нормам.

 

Організаційне супроводження	Організація роботи атестаційної комісії
	Атестаційна комісія закладу І рівня		Оформлення та узагальнення атестаційної документації
	Атестаційна комісія районного (міського) центру ППСР ІІ рівня
	Обласна атестаційна комісія ІІІ рівня
	МОНУ ІV рівня
	Підбиття підсумків атестації працівників психологічної служби

 

 

2. Кваліфікаційні характеристики працівників психологічної служби

 

Соціальний педагог

(Кваліфікаційні вимоги до посади соціального педагога викладені х урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 08.12.2005 р. № 1/9-701 «Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів».)

Посадові обов’язки. Здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднання зусиль з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків як особистостей, їх благополуччя в мікро соціумі. Проводить соціально-необхідну роботу щодо організації спілкування дітей, молоді, дорослих у громаді за місцем проживання, мікрорайоні, сімейно-сусідських спільнотах. Сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно корисній діяльності, виявленню задатків, обдаровань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.  Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян. Впливає на подолання особистих, міжособистісних, внутрішньо сімейних конфліктів, надає необхідну консультативну психолого-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, угрупуванням соціальному ризику, дітям, підліткам, які потребують піклування. Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей. Виховує повагу до батьків, жінки, кольтурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами. Додержується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здорових спосіб життя. Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх, дитячого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Повинен знати. Для вирішення соціально-педагогічних завдань повинен мати знання в обсязі вищої освіти зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота». Має знати основні закономірності становлення особистості, педагогіку, теорію та методики виховання, вікову, педагогічну, сімейну, соціальну психологію, етику, естетику, основи права, екології, культурно-освітні дисципліни; цілі, принципи, зміст, форми, засоби освітньо-виховної роботи в соціальному середовищі, школи, сім'ї;  сучасний стан і тенденції розвитку дитячих, підліткових спілок, рухів, організацій, їх вплив на особистість дитини, підлітка; функції, права системи державних інститутів, установ, громадських, релігійних організацій у галузі освіти, навчання та виховання підростаючого покоління; культурні, економічні, демографічні, екологічні особливості соціального середовища, в якому організується робота; Закон України «Про освіту», Конвенцію про права дитини, інші законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання і виховання, основи трудового законодавства, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в України.

Повинен вміти ефективно застосувати професійні знання в практичній діяльності, вивчати відхилення у поведінці школярів, молоді;  проводити профілактичну роботу з попередження девіантної поведінки, а також розробляти програми та проекти роботи з „дітьми вулиці”, працювати з групами ризику в умовах неформального спілкування, сприяти прояву ініціативи, активізації суб’єктивної  позиції вихованців (клієнтів); організувати взаємодію педагогічного колективу, батьків, громадських об’єднань та організацій, служб у справах неповнолітніх, служб соціального захисту, профспілок, правоохоронних орканів, медичних установ тощо щодо виховання, оздоровлення, здійснення соціального патронажу, профілактичної роботи і соціальної реабілітації дітей та підлітків.

Повинен мати розвиненні організаційні  та комунікативні здібності, здатність співчувати, співпереживати; ціннісні орієнтації, спрямовані на розвиток особистості дитини як  найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність; навички проведення співбесід, інтерв’ювання, вирішення конфліктних ситуацій, проведення групових занять з дітьми та дорослими.

Кваліфікаційні вимоги до категорій

Соціальний педагог вищої категорії має вищу освіту зі спеціальностей „Соціальна педагогіка”, „Соціальна робота”, дотримується вимог етичного кодексу, виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативу, досконало володіє ефективними формами, методами організації педагогічної роботи серед дітей, молоді, батьків, забезпечує високу якість своєї праці, має власні методичні розробки, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладами для наслідування. Стаж роботи на посаді соціального педагога – не менше 8 років.

Соціальний педагог І категорії має вищу освіту зі спеціальностей «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», як виняток, іншу вищу педагогічну, гуманітарну освіту, дотримується вимог етичного кодексу, виявляє високий рівень професійної компетентності, виконує сучасні форми, методи навчально-виховної роботи, досягнув значної якості соціально-педагогічної діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Педагогічний стаж – не менше 5 років (у випадку відсутності вищої освіти із відповідної спеціальності необхідний стаж роботи на посаді соціального педагога становить    7 років).

Соціальний педагог ІІ категорії має вищу освіту зі спеціальностей «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», дотримується вимог етичного кодексу, виявляє достатній рівень професіоналізму, використовує сучасні форми, методи виховання, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Педагогічний стаж – не менше 3 років (у випадку відсутності вищої освіти із відповідної спеціальності необхідний стаж роботи на посаді соціального педагога становить 5 років).

Соціальний педагог має вищу або середню освіту зі спеціальностей «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», як виняток, іншу вищу педагогічну освіту, дотримується вимог етичного кодексу, професійно компетентний, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

Пунктом 5.9 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України із змінами, внесеними з наказом Міносвіти України від 01.12.98 р. № 419, передбачено, що практичним психологам і соціальним педагогам, які не мають відповідної фахової освіти й прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 р. (набрання чинності Законом України «Про освіту» в редакції від 23 березня 1996 року), та володіють достатнім практичним досвідом роботи, якісно і в повному обсязі виконують свої посадові обов’язки, за умови проходження відповідного підвищення кваліфікації за рішенням атестаційної комісії, як виняток, може присвоюватись кваліфікаційна категорія: вища – за наявності стажу роботи на займаній посаді не менше 8 років; перша – 6 років; друга – 5 років.

 

Практичний психолог

(Кваліфікаційні вимоги до посади практичного психолога викладені з урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 08.12.2005 р. № 1/9-701 «Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів»).

Посадові обов’язки. Бере участь в організації освітнього процесу, забезпеченні всебічного особистого розвитку дітей, підлітків, молоді, зміцненні психічного здоров'я. виявляє причини, що ускладнюють становлення особистості дитини. Методом психодіагностики, психопрофілактики, психолого-педагогічної корекції, консультування, надає допомогу вихованцям, учням, учителям, батькам у вирішенні питань навчання та виховання дітей. Проводить психолого-педагогічну діагностику їхньої готовності до освіти, допомагає у виборі освітньої установи, профілю навчання згідно з рівнем індивідуального розвитку. Планує, розробляє, впроваджує в практику розвиваючі, корекційні програми навчально- виховної діяльності з урахуванням статевих, вікових, інших особливостей дітей. Сприяє пошуку, відбору, розвитку обдарованих дітей, вибору молоддю професії з урахуванням їх підготовки, здібностей. Виявляє і обстежує вихованців, учнів, які потребують психічні корекції та психорегуляції, надає їм психолого-педагогічну підтримку. Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі, батьків, жінки, культурно-національних, духовних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Готує вихованців, учнів до життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами. Додержує педагогічної етики та етичного кодексу психолога, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя. Здійснює первинну профілактику алкоголізму, наркоманії, інших звичок серед дітей, підлітків. Проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію неповнолітніх. Бере участь у роботі комісії з питань соціально-правового захисту дітей, психолого-медично-педагогічної консультації. Сприяє формуванню психологічної культури вихованців, учнів, учителів, батьків. Консультує керівників, працівників освітніх установ з питань практичного використання психології організації навчально-виховного процесу. Постійно підвищує свій професійний рівень, загальну культуру. 

Повинен знати. Повинен мати знання в обсязі вищої освіти зі спеціальності «Психологія». Має знати загальну, спеціальну, педагогічну, дитячу вікову психологію, психологію особистості, загальну педагогіку, основи дефектології, сексології, профорієнтації і психології праці, психодіагностики, психопрофілактики, психотерапії, психогігієни, організацію освіти, психологію управління; форми, методи, засоби ефективного навчання і виховання, діагностики і корекції психічного розвитку дитини; програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня освіти дітей, вимоги до нормативного забезпечення навчально-виховного процесу; індивідуальні характеристики вихованців, учнів, соціальні, культурні, психологічні, інші умови їх навчання та виховання; основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки; Закон України «Про освіту», Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, інші законодавчі і нормативно-проваві акти та документи з питань навчання і виховання дітей та молоді, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

Повинен вміти ефективно застосувати професійні знання в практичній діяльності.

Повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, творчу                   психолого-педагогічну діяльність.

Кваліфікаційні вимоги до категорій

Практичний психолог вищої категорії має вищу освіту зі спеціальності «Психологія», проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, досяг високої результативності, якості своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 8 років, у тому числі на посаді практичного психолога освітньої установи – не менше 5 років.

Практичний психолог І категорії має вищу освіту зі спеціальності «Психологія», виявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами, методами психологічного процесу, досяг значних результатів у психологічно-педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 3 років.

Практичний психолог ІІ категорії  має вищу освіту психологічну освіту, виявляє достатній професіоналізм, використовує сучасні форми, методи психологічного забезпечення навчання та виховання, розвитку дітей, вихованців, учнів, досяг вагомої результативності у психолого-педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 1 року.

Практичний психолог має вищу психологічну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальні етичні та культурні вимоги до педагогічних працівників.

Пунктом 5.9 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України із змінами, внесеними з наказом Міносвіти України від 01.12.98 р. № 419, передбачено, що практичним психологам і соціальним педагогам, які не мають відповідної фахової освіти й прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 р. (набрання чинності Законом України «Про освіту» в редакції від 23 березня 1996 року), та володіють достатнім практичним досвідом роботи, якісно і в повному обсязі виконують свої посадові обов’язки, за умови проходження відповідного підвищення кваліфікації за рішенням атестаційної комісії, як виняток, може присвоюватись кваліфікаційна категорія: вища – за наявності стажу роботи на займаній посаді не менше 8 років; перша – 6 років; друга – 5 років.

Методист, якій відповідає за психологічну службу

Оформлення атестаційної документації працівників психологічної служби

До атестаційної документації належить: план організації та проведення атестації, протоколи засідань атестаційної комісії, накази про організацію атестації  і затвердження рішень атестаційної комісії, атестаційні матеріали за підсумками атестації.

 План організації та проведення атестації педагогічних працівників

на поточний навчальний рік повинен містити такі розділи:

а) Порядок і терміни організації атестації;

б) План роботи атестаційної комісії;

в) Графік засідань атестаційної комісії закладу або установи, узгоджений із графіком

    засідання атестаційних комісій вищого рівня;

г) Список педагогічних працівників, що атестуються;

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок і терміни організації мають відповідати наступної схеми:

 

 

Вересень

 

До 20.09. наказ про проведення атестації у поточному навчальному році. створення атестаційної комісії.

 

Засідання атестаційної комісії Питання для розгляду: Розподіл функціональних обов’язків між членами атестаційної комісії; складання графіку засідань атестаційної комісії; складання графіку засідань атестаційної комісії; розробка плану роботи атестаційної комісії; організаційні умови атестації.

 

 

Жовтень

 

до 10.10 Прийом атестаційною комісією: заяв від педагогічних працівників на проходження чергової атестації; заяв від педагогічних працівників на проходження позачергової атестації; заяв на відмову від чергової атестації; клопотань адміністрації або ради закладу про позачергову атестацію педагогічних працівників, які знизили рівень роботи 2.   Наказ про атестацію педагогічних працівників

 

з 10.10 до 20.10      Питання для розгляду: розгляд поданих комісії документів і відповідно до цього допуск педагогічних працівників до атестації; співбесіда з педагогічними працівниками щодо складання індивідуального плану підготовки і проходження атестації, умов атестації.

 

Листопад  - березень

 

до 20.03 Вивчення професійної діяльності педагогічних працівників за       напрямками: оцінка діяльності педагога адміністрацією закладу або установи; оцінка діяльності педагога колективом (педагогічною радою) закладу або установи; оцінка діяльності педагога учнями (вихованцями), батьками; оцінка діяльності педагога методичним об'єднанням. Оформлення атестаційних листів педагогічних працівників, що      атестуються.

 

з 10.11 до 20.03 Засідання атестаційної комісії (за потребою)    Питання для розгляду:    Поточні питання під час підготовки і проведення атестації

 

 

Квітень

 

До 20.04 Засідання атестаційної комісії    Питання для розгляду: матеріали з питань атестації педагогічних працівників; прийняття рішення (в межах своєї компетенції) про відповідність педагогічного працівника займаній посаді, встановлення (підтвердження) кваліфікаційних категорій, присвоєння (підтвердження) педагогічних звань.

 

з 10.04 до 20.04     Остаточне оформлення документації за підсумками атестації     педагогічних працівників: атестаційні листи; протоколи засідань атестаційної комісії; накази про підсумки атестації

 

 

Травень

 

Аналіз підсумків атестації; Підготовка звідної та статистичної документації

 

 

 

План роботи атестаційної комісії повинен містити конкретні заходи, які виконуються членами атестаційної комісії і спрямовані на створення умов для проходження атестації педагогічними працівниками. План роботи атестаційної комісії приймається на засіданні комісії та затверджується головою атестаційної комісії, керівником закладу або установи. Орієнтований план роботи атестаційної комісії може бути таким:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні положення

 

1. Атестація працівників психологічної служби – це визначення їх відповідальності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу психологічної роботи їм встановлюється категорія та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів.
2. Атестація працівників психологічної служби проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної психологічної праці.
3. Атестація базується на принципах демократизму, загальності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення. Умовою атестації працівників психологічної служби є наявність фахової освіти та володіння ним державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професій них обов’язків згідно з Конституцією України (стаття 10) та Законом «Про мови в Українській РСР».
4. Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, психологічної майстерності, результатів їхньої діяльності шляхом вивчення, аналізу та експертної оцінки їх роботи.
5. Дане Типове положення діє на підставі Закону України «Про освіту» і визначає порядок атестації працівників психологічної служби закладів незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.