Підсумкова урочиста лінійка. "Тиждень української мови та літератури"

                       Тиждень української мови та літератури

                                    Підсумкова урочиста лінійка

Мета: активізувати знання школярів про мову як джерело духовного зростання нації; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава;  розширювати знання про красу і багатство української мови, прищеплювати почуття національної гідності; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання: презентація; зал святково прикрашений плакатами, стіннівками

                                       Хід урочистої  підсумкової лінійки

Звучить урочиста музика. Муз. Володимира Климюка, сл. Надії Янчук, арж. Володимира Тижбірака.

                               УКРАЇНСЬКА МОВА
           1 куплет
Українська мова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцях гарячих ти жива.

          ПРИСПІВ:
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова,
Дивна,загадкова,
Рідну свою мову я люблю.

          2  куплет
Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячна, проста.
Веселково-ніжна
І морозно-сніжна-
Ти лікуєш серце і вуста.

             3 куплет
Українська мова,
Лагідна, святкова,
Будеш ти з народом 
завжди навіки !
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки !

Вчитель.

П’яту школу рідну і привітну

Вітають прості українські слова:                                            

"Добридень, громадо! Святкова лінійка

Цей тиждень предметний для нас закрива!

Катерина Мотрич. Молитва до мови

Учень 1. Мова  моя  українська! Пресвятая  Богородиця мого  народу! Від  наших  пращурів, чорнозему,  любистку,  м’яти,  рясту,  євшан-зілля,  роси,  дніпровської  води,  від  зорі  і місяця  народжена.

Мова  рідна! Мудра  Берегиня, що  не  даєш  згаснути  земній  славі   народу  нашого та  тримаєш  його  на  небесному  олімпі волелюбності  і   гордості  духу.

Мова  наша! Пресвятая  й  незаймана  діва! Яничарами  по  степах гнана,  на  курних шляхах переймана,  чужинцями  нищена,  у  рідному   домі  ув’язнена,  на  відкуп  віддана, ідолами  потоптана,  у  рабстві   упокорена.

Мова  наша! Недоросла  зрілості,  передчасно  змарніла,  у  муках   виснажена,  нищенкою  вбрана, онуками – покручами зневажена. Стражденниця,   великомучениця,  матір Божа  наша, до  Сибіру  й  на   Колиму заслана, у   Соловецьких  ямах  гноєна, стонадцять  раз  розстріляна, чорнобильським   порохом  припорошена.

Учень 2. Прости  нас, Мова! Прости  гріхи  наші  вільні  і  невільні,  великі   й  малі,  прости  той звабний  плід  та  отруйне  зілля, що  увійшли  в  нашу   кров та  плоть  і  густо вродили.

Повернися, Рідна,  до  всіх  нас, до  кожної  оселі  та  родини.  Де  б  ми   не  були. Закликаємо  тебе  із  нетрів  забуття,  висвячуємо  святою  водою і  вогнем   лампад, відданою  любов’ю  синів  і  доньок, цілуємо  лик  твій   святий і  скорботний,  матір Божа, Берегине, Мова  українська!

Прости! Воскресни! Розродись ! Заквітни  вічно  живим  і  молодим   народним   словом. 

Ведучий 1. Добрий день, дорогі друзі!  Ми радо вітаємо всіх на святковій лінійці, яка присвячена тижневі української мови  та літератури.  Зіставлення кожної людини до своєї мови можна цілком точно судити не лише про її культурний рівень, а й про її громадянську позицію.

Ведучий 2. Справжня любов до країни немислима без любові до своєї мови. Людина - байдужа до рідної мови, шкідлива самою своєю суттю, бо її байдужість до мови пояснюється цілковито байдужістю до минулого, сучасного і майбутнього свого народу.

Ведучий 1. Кожна країна у світі - свої традиції вічні має,

По-різному велично їх з пошаною називає.

На свята щиросердно і гордо всіх вітає,

Коли треба – хвилиною мовчання вболіває.

Ведучий 2. І в нас на Україні золоті  лани багаті,

Це нам дарувала щедра земля-мати.

Споконвіку слово вперто ми плекали -

Для дітей рідненьких його оберігали.

Ведучий 1. Не боялись в світі говорити правду,

І за це ми, бідні, потерпали марно.

Де ви ще знайдете, місце, хоч на карті,

Щоб за рідне слово життя віддати варті?

Ведучий 2. Давай, моя країно, смакуй вкраїнську мову!

Прикрась життя яскравим, велично захисти!

Знаходь серця у щирих, натхненних патріотів,

Поширюй власний досвід, звеличуй і бережи!

Ведучий 3. У світі існує близько шести тисяч мов,

А половині з них – загрожує небезпека.

То чи варто тобі, школярику мій,

Щось робити, щоб виправити лихо?

Ведучий 4. Мова—це своєрідна візитна картка людини, за якою судять про її освіченість, ерудицію, рівень внутрішньої культури. Знання мови потрібне кожному: без того не можна збагнути почуте або прочитане. Адекватно висловити думку, передати почуття.

Ведучий 3. У кожного народу є своя мова. Як сказав Панас Мирний, «поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ».

Ведучий 4. Мова – це великий дар природи, який людина розвивала і вдосконалювала протягом тисячоліть. А мова, в свою чергу, розвивала і вдосконалювала людину.

Ведучий 3. Мова—це доля нашого народу, і вона залежить від того. Як ревно ми всі плекатимемо її.

Ведучий 4. Прикрась життя українською!

Ведучий 3. Шануй, бережи і звеличуй рідну мову!

Ведучий 4. Завойовуй серця шанувальників!

Ведучий 3. Захисти наш інформаційний простір!

Ведучий 4. Поширюй іміджеві українські проекти!

Ведучий 3. Поширюй власний культурний продукт!

Ведучий 4. Збагати себе українською! Вчи мову разом з нами!

Ведучий 3. Нам теж варто не бути осторонь, не бути байдужим до рідної мови, і намагатись ректи, гомоніти, тьохкати, туркотіти, напучувати, лебедіти, вуркотіти, рідною мовою!

Нагородження учнів.

Учитель. Саме піснею нашого співака Володимира Климюк  і «Молитвою до мови» Катерини Мотрич  завершився Тиждень української мови й літератури в школі. Не випадково саме зараз, після дня народження Тараса Шевченка. Ми шануємо пам’ять Великого Кобзаря – основоположника української мови, доторкнулися спраглими устами до цілющого джерела нашої мови. Згадали пломенисті слова нашого Великого Генія, бо ми, його нащадки, не можемо обійтись без слів, які нас змушують задуматись над долею нашої країни. Ми – українці і якщо ми поважаємо себе і свій народ, то повинні знати великих українців, слава про яких розійшлася по усьому світу. Адже сором тому, хто не шанує свою історію, свою Батьківщину. Закінчити нашу урочисту лінійку хочеться словами Шевченка з його послання «І мертвим, і живим…», яке є актуальним уже два століття:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь.

Звучить музика.