Підвищення ефективності уроку англійської мови шляхом використання когнітивно-комунікативного підходу

 

Підвищення ефективності уроку англійської мови шляхом використання когнітивно-комунікативного підходу

 

 

 

 

Івченко-Чехолка Ю.В.

Грем’яцька ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

Зміст

Вступ

І. Роль когнітивно-комунікативного підходу у навчанні іноземної мови.

ІІ. Доповідь «Основні підходи до вивчення іноземної мови на початковому етапі».

ІІІ. Доповідь «Використання інтернет-ресурсів на уроках англійської мови»

ІV. Когнітивний підхід у навчанні іноземної мови в  початковій школі в контексті нової освітньої парадигми»

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Планування курсу вивчення іноземної мови (ІМ) включає необхідність вибору методу навчання. На сьогоднішній день поширений когнітивно-комунікативний метод навчання ІМ. В сучасній методиці постає проблема навчання ІМ як засобу спілкування і взаємодії при цьому комунікативного і когнітивного підходів.

Таким чином, у цьому підрозділі ми розглянемо окремо сутність комунікативного і когнітивного процесів, їхні особливості при навчанні ІМ та поєднання їх засадничих параметрів, що дає підстави для розробки комунікативно-когнітивного підходу.

Сучасний стан методичної науки характеризується висуненням на перший план двох головних парадигм наукового знання – комунікативної та когнітивної. У комунікативній парадигмі мову та її аналіз пов’язують, переважно, з оволодінням мовленнєвою діяльністю (МД), у когнітивній – з когніцією, тобто пізнанням і зв’язаними з цим структурами й процесами. Водночас стає все очевиднішим, що для розв’язання низки методичних проблем необхідний певний синтез зазначених вище парадигм. Тому, розглядаючи сучасну концепцію навчання ІМ, варто спиратися на базові положення як комунікативного, так і когнітивного підходів, і даних суміжних із методикою наук, таких як когнітивна психологія, когнітивна лінгвістика тощо.

Сутність комунікативного підходу полягає в моделюванні процесу навчання як процесу реального спілкування. Ю.І. Пассов акцентує, що моделювати слід лише основні, принципово важливі, сутнісні параметри спілкування, до яких належать: особистісний характер комунікативної діяльності суб’єкта спілкування, взаємовідносини і взаємодія мовленнєвих партнерів, ситуації як форми функціонування спілкування, змістова основа процесу спілкування, система мовленнєвих засобів, засвоєння яких забезпечило б комунікативну діяльність у ситуаціях спілкування, функціональний характер мовленнєвих засобів, евристичність тощо.

Рівень комунікативної компетенції визначається етапом і метою навчання. Як багатокомпонентне явище комунікативна компетенція має свою внутрішню організацію чи будову, тобто структуру. У наукових джерелах авторами по-різному висвітлюється структура комунікативної компетенції. Наприклад, пропонується включити до її структури такі компоненти: мовленнєву, мовну й соціокультурну компетенції; навчальну, стратегічну та дискурсивну компетенції; інформативну компетенцію; соціальну і прагматичну компетенції; граматичну компетенцію; когнітивну компетенцію, які у спілкуванні мають виступати інтегровано.

Когнітивну компетенцію розуміють як здатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв’язання мовленнєво-розумових задач за допомогою сукупності мовленнєвих дій і розумових операцій. Мовленнєві дії забезпечуються сформованими мовленнєвими навичками й уміннями. Розумові операції забезпечуються наявними знаннями, розумінням та усвідомленням задачі, яку слід розв’язати, а також навичками розв’язання інтелектуальних задач за допомогою певних когнітивних операцій. Йдеться про когнітивні навички – ментальні здібності, за допомогою яких людина обробляє зовнішні стимули. У навчанні іноземної мови це вхідна інформація у вигляді таких завдань, які стимулюють розвиток когнітивних процесів. Формування когнітивних навичок передбачає три стадії:

1) початкову, або когнітивну стадію, на якій відбувається розуміння мовленнєво-розумової задачі та концентрація уваги на необхідній інформації;

2) проміжну, або асоціативну стадію, яка передбачає спроби використати прийоми, котрі допомагають швидше зрозуміти і пригадати необхідну інформацію, виправити помилки та прискорити виконання мовленнєво-розумових дій;

3) найвищу, або автономну стадію, на якій правильні відповіді стають більш автоматичними, підвищується рівень швидкості й безпомилкового виконання дій.

Розумові операції відіграють істотну роль у формуванні когнітивних навичок, а відповідно й когнітивної компетенції, тому що ІМ може бути засвоєна з комунікативною метою лише як інструмент думки, бо комунікативний зміст у процесі спілкування не лише передається, а й утворюється в результаті мовленнєво-розумової діяльності.

У будь-якій ситуації, яка вимагає такої діяльності, взаємодіють, як правило, три компоненти:

· проблема, котру необхідно розв’язати (когнітивна стадія формування навичок);

· наявні знання;

· дослідні дії, за допомогою яких може бути розв’язана проблема (асоціативна стадія формування навичок).

Подальший розвиток автономної стадії передбачає, що для формування гнучкості когнітивної навички необхідне створення різноманітних ситуацій і завдань, які стимулюють як розумову, так і мовленнєву активність учнів.

Наведемо приклади таких завдань:

1. Express a request, an order, a demand to do something, making alterations according to the peculiarities of the usage and combinability of those verbs with other words.

2. Guess what might be the questions to the suggested answers.

Сформульовані завдання передбачають використання широкого спектру знань, вимагають здійснення певних ментальних операцій за рахунок сформованих когнітивних навичок, а також розвинених мовленнєвих умінь.

Отже, когнітивна компетенція формується шляхом стимулювання мовленнєво-розумової активності учнів. Ефективність цього процесу певною мірою залежить від розвинених мовних / мовленнєвих і когнітивних здібностей та відповідних навичок і вмінь.

Таким чином, навчання ІМ за комунікативно-когнітивним підходом передбачає врахування як комунікативних, так і когнітивних компонентів, які можуть бути представлені у таблиці:

В комунікативно-когнітивному підході рівною мірою відображені як комунікативні, так і когнітивні компоненти, а, отже, й розглядати їх окремо неможливо, тому що мова й мислення взаємозв’язані й взаємозумовлені.

Отже, ми розглянули окремо сутність комунікативного і когнітивного підходів і визначили, що взаємодія цих двох підходів формує комплексний когнітивно-комунікативний підхід до навчання ІМ, в якому рівною мірою відображені як комунікативні, так і когнітивні компоненти. Оскільки комунікативно-когнітивний підхід охоплює дві основні парадигми наукового знання – комунікативну й когнітивну – та спрямований на розвиток як мовленнєвої, так і розумової активності учнів, то мова має йти не про комунікативну компетенцію, а про комунікативно-когнітивну компетенцію як розвинену здатність до здійснення мовленнєво-розумової діяльності, що виявляється в ході розв’язання проблемних завдань засобами іноземної мови на основі знаннєвого простору, картини світу, множинного інтелекту, сформованих мовної та когнітивної особистості учнів.

 

 

 

 

 

І. Роль когнітивно-комунікативного підходу у навчанні іноземної мови.

Степанюк Н.М.

НВК «Сіянцівська ЗОШ»

Особливо актуальною в сучасній методиці стає проблема навчання іноземної мови як засобу спілкування. Однак, традиційні методи навчання за комунікативною методикою не дають вагомих позитивних результатів. Учні на початковому етапі навчання іноземної мови мають занижений рівень розвитку слухового диференційного відчуття, що порушує сприйняття звукового образу слів. Половина учнів не вміє прогнозувати лексичний матеріал під час побудови власних висловлювань, не вміє асоціювати словесні пари тематично пов’язаних слів, вірно кодувати та декодувати словниковий матеріал. Це призводить до невміння відображати потрібну кількість фактів, висловлюватися логічно та грамотно, спонтанно підтримувати розмову або вести дискусію. Саме когнітивний підхід у навчанні зможе зробити комунікативну методику більш динамічною і надасть новий імпульс для поновлення методичної думки.

Проблемою когнітивного підходу у навчанні іноземної мови займалися багато методистів та лінгвістів. Сучасні модифікації комунікативного підходу до навчання іноземних мов одержали найбільш послідовне теоретичне обґрунтування в лінгводидактичній комунікативно-когнітивній парадигмі           (Г. Барабанова, І. Бім, Л. Босова, С. Шатілова, A. Johns та інших). У теперішній час відбувається подальша теоретична розробка і практична реалізація когнітивно-комунікативно підходу до навчання професійно-орієнтованої іноземної мови в моделях навчання різних видів мовленнєвої діяльності: читання (Г. Барабанова, Г. Губіна), аудіювання (О. Колеснікова, В. Яковлєва), писемного мовлення (A.U. Chamot), усного мовлення (Л. Ананьєва, С. Дикарева). У процесі становлення перебуває й система часткових методичних принципів комунікативного підходу, так само як і трактування в рамках підходу загальнодидактичних та лінгводидактичних принципів.

“Когнітивний” (від лат. cognitio – знання, пізнання) підхід формально пов’язується з опублікованою в 1967 році У. Найсером програмною роботою “Когнітивна психологія”. У своїй роботі У. Найсер запропонував провести аналіз розумової діяльності за допомогою експериментальних методик психології та фізіології, з метою обґрунтування необхідності врахування специфіки психічних процесів для підвищення ефективності інтелектуальної роботи людини.

Когнітивний підхід в своїх роботах розвиває С. Шатілов. Він запропонував комунікативно-когнітивну та культурно-країнознавчу концепцію викладання іноземних мов. Комунікативний компонент цієї концепції автор розглядає через технології навчання, які повинні забезпечувати інтерактивне, особистісно-мотиваційне спілкування учнів на занятті з іноземної мови. Когнітивний компонент передбачає усвідомлене засвоєння студентами культурно-країнознавчих відомостей та мовного матеріалу. На думку С. Шатілова та його послідовників, когнітивно-комунікативне навчання іноземних мов дає змогу найбільш повно реалізувати освітньо-виховний потенціал предмета.

Інтерес до когнітивно-комунікативного навчання іноземних мов поступово зростає. Проблема навчання іноземних мов розглядається не як навчання власне лінгвістичних знань, а як трансляція знань про світ. Розглядаючи когнітивний аспект оволодіння іноземної мовою, О. Леонтьєв підкреслює, що опановуючи іноземну мов, ми одночасно засвоюємо властивий відповідному народу образ світу, те чи інше бачення світу через призму національної культури, одним із важливіших компонентів якої є мова. На думку О. Леонтьєва, основне завдання оволодіння іноземною мовою в когнітивному аспекті полягає в тому, щоб навчитися здійснювати орієнтування так, як це робить носій мови.

 Варто також зазначити, що когнітивний підхід до навчання заснований не тільки на когнітивній психології, він також базується на принципі свідомості у викладанні й на теорії соціоконструктивізму, згідно з якою учень є активним учасником процесу навчання, а не об’єктом навчальної діяльності вчителя.

Розглянемо можливості застосування когнітивно-комунікативно підходу до навчання професійно-орієнтованого читання та анотування іноземною мовою. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи з питань мовної освіти метою навчання читання є досягнення рівня зрілого професійно-орієнтованого читання англійською мовою, яке забезпечує достатнє розуміння змістовної інформації в писемних джерелах та є основним засобом отримання інформації з метою її подальшого використання у професійній діяльності.

Навички зрілого читання іншомовних текстів можуть бути розвинені вже на початковому етапі вивчення іноземної мови у школі, якщо використовувати когнітивно-комунікативну методику, побудовану на психокогнітивній моделі декодування інформації за принципом “ зверху-вниз ”, від більш високого рівня (фонові знання, очікування читача) до розпізнавання лексико-граматичних форм. A. Johns виділяє п’ять ключових понять, що характеризують когнітивний підхід до навчання читання в цілому: схеми, інтерактивність, значеннєва обробка тексту, набір читацьких стратегій, метакогнітивна усвідомленість.

Ефективність когнітивно-комунікативної методики навчання читання забезпечується комплексом вправ, у якому враховуються індивідуально-особистісні характеристики, когнітивні стилі та стратегії учнів. За допомогою когнітивно-комунікативної методики навчання читання іноземною мовою можна скоротити шлях оволодіння великим об’ємом професійно-орієнтованої іншомовної інформації, а також покращити швидкість та якість її вилучення для подальшого використання.

Вміння анотувати професійно-орієнтовані тексти є однією з вимог Програми з англійської мови для професійного спілкування, згідно з якою навчання анотуванню (на рідній та іноземній мовах) повинно бути спрямоване на вироблення навичок та вмінь оформлення отриманої інформації. До найбільш вагомих принципів комунікативно-когнітивного підходу відносяться: принцип цілісного сприйняття тексту; принцип функціональності; принцип професійної орієнтації та тематичної серійності; принцип інтегративної мовленнєвої діяльності; принцип системності; принцип формування стратегій навчальної діяльності.

Основним методичним принципом при навчанні анотуванню вважається принцип цілісного сприйняття тексту. Когнітивна психологія доводить, що сприймати інформацію легше, якщо учень уявляє, що саме він буде вивчати. Тому при когнітивно-комунікативному підході аналіз починається з тексту в цілому і спрямований на виявлення його макроструктури, яка матеріалізується студентами текстовою матрицею. Після того, як складена текстова матриця, починається робота з його лексико-граматичними одиницями, що спонукає учнів до мовної здогадки на основі контексту.

Принцип функціональності виявляє ту функцію, яку виконує текст в рамках мовленнєвої діяльності в якості складової частини.

При анотуванні професійних текстів дуже важливо, щоб сприйняття тексту йшло “від функцій (змісту) – до засобів”, враховуючи як розуміння функції, яка ним використовується в акті комунікації, так і жанрово-стилістичну спрямованість тексту.

Принцип системності відображає два аспекти: системність когнітивних процесів – запам'ятовування і забування та системність методичну, яка стосується процесу навчання. Спочатку визначається кінцевий продукт (мета), а потім завдання, які приведуть до кінцевого результату.

Для навчання анотуванню професійних текстів виділяють наступні навчальні стратегії: визначення функціонального типу тексту, пошук інформативних складових, складання текстової матриці та формування концепту тексту. Комунікативні стратегії – це узагальнення інформації в формі анотації і критичне розуміння тексту.

Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики полягає у визначенні механізмів переробки лексичної інформації з одного боку та шляхів засвоєння і збереження нової лексичної інформації з іншого боку. Методична доцільність когнітивного підходу полягає в організації активної мовленнєво-мислиннєвої діяльності учнів у процесі навчання їх іншомовної фахової лексики.

Дослідження показали, що когнітивний підхід у навчанні потребує насамперед створення образу іншомовного слова. Сформований у пам’яті образ слова носить когнітивний (ментальний) характер. О. Залевська представляє особливий спосіб організації мовного та мовленнєвого досвіду учнів. Робота над побудовою когнітивного образу слова може проводитися на етапі концептуалізації word-study за П. Турвич. На цьому етапі студент має потребу у різноманітній інформації та мовних особливостях слова. Після побудови образу слова та накопичення інформації про нього настає етап інтеріоризації, тобто поступового розвитку вміння використання нової лексичної одиниці та введення її у довготривалу пам’ять. Інформація про слово перероблюється свідомістю студента і організується у вигляді спеціальних об’єднань. У такому процесі беруть участь когнітивні системи. На наступному етапі відбуваються асоціативні зв’язки слова. Когнітивний образ слова стає більш тривалим та сталим. І якщо наявна необхідна мотивація, позитивний мовний та мовленнєвий досвід, відчуття мови, комбінаційні здібності та креативність у мовленнєвій діяльності студента, то проходить процес “кристалізації”, “врощення” сформованих образів у різні види. Важливою умовою оволодіння лексичним аспектом іншомовного мовлення є саме побудова розмереженої системи зв’язків у слові.

Для досягнення цілей і вирішення завдань з урахуванням когнітивного підходу рекомендуються спеціальні вправи. За допомогою таких вправ можна досягти необхідного рівня автоматизму у використанні знань з іноземної мови, що дозволяє знизити функціональну залежність лексичних навичок від когнітивних процесів і допомагає розвивати когнітивну комунікацію.

Вищезазначене дозволяє зробити такі висновки. Останнім часом у навчальних закладах відбувається інтенсифікація процесу навчання іноземних мов шляхом впровадження різноманітних технологій навчання. Великий потік інформації вимагає застосування таких методів навчання іноземних мов, які дозволяють у стислі строки надати учням, особливо на рівні профільного навчання мовам, досить ґрунтовних знань, забезпечити високий рівень опанування та закріплення матеріалу на практиці, стимулювати інтелектуальний та моральний розвиток особистості студента, активізувати  його потенційні можливості, формувати критичне мислення. Цим вимогам сучасності відповідає когнітивно-комунікативний підхід у навчанні іноземної мови. Реалізація когнітивного підходу не тільки зможе оптимізувати процес викладання іноземних мов у школі, а й вирішити низку актуальних проблем методики викладання іноземних мов в цілому, формування полікультурної мовної особистості, розвитку та вдосконалення мовної та концептуальної картини світу.

 

 

 

 

 

ІІ. Доповідь «Основні підходи до вивчення іноземної мови на початковому етапі».

Заводовська С.М.

Грем’яцька ЗОШ І-ІІІ ст.

Навчальний процес з іноземної мови у середній загальноосвітній школі поділяється на три ступені:

початковий - 2-5 класи,

середній – 6--9 класи та старший - 10-12 класи.

Виділення цих етапів пов'язане з необхідністю групового оволодіння іншомовною діяльністю. У свою чергу успішне навчання іноземної мови залежить від урахування психолого-педагогічних характеристик учнів, які зумовлюють використання методично раціональних прийомів, форм та засобів навчання. Розглянемо особливості навчання на кожному ступені, а саме зміст та деякі питання організації процесу навчання.                   

  Початковий ступінь

На початковому ступені закладаються основи володіння іноземною мовою. І рівня сформованості слуховимовних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також розвитку вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма, які визначені у програмі, залежить подальший успіх в оволодінні учнями іноземною мовою як засобом іншомовного спілкування.

 На початковому ступені учні повинні навчитись сприймати на слух усне вивчене, робити невеликі повідомлення, брати участь у бесіді.

Навчання читання зводиться на засвоєному в усному мовленні лексико-граматичному матеріалі.  На цьому ж ступені ставиться завдання оволодіти технікою читання вголос, а також  мовчки з повним розумінням змісту тексту. Стосовно письма учні повинні засвоїти графіку та орфографію іноземної мови, використовувати письмо як засіб фіксації іншомовного матеріалу та робити невеликі письмові повідомлення.

Обсяг навчального матеріалу повинен бути достатнім, щоб закласти основи водіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні. На цьому ступені учні оволодівають звуковою та графічною системами мови, найбільш поширеними граматичними явищами Враховуючи характер та обсяг роботи, яка необхідна для досягнення вимог програми, на іноземну мову на цьому ступені дається найбільша кількість годин у порівнянні з іншими ступенями.

На ефективність організації початкового періоду навчання впливає визначення провідних видів мовленнєвої діяльності.

Результати методичних досліджень, а також багаторічний досвід учителів свідчать про те, що домінуючим у навчанні на початковому ступені має бути  усне мовлення. Саме навички та вміння усного мовлення мають позитивний вплив на розвиток умінь в усіх інших видах мовленнєвої діяльності.

Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11-12 років Як відмічають психологи, у підлітковому віці (з 10-11 до 15 років) починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом з тим діти  10-11 років зберігають у структурі мислення наочно-образні компоненти, характерні для молодших школярів. Поєднання наочно-образного мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до узагальнені, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою на початковому ступені.

Мислення тісно пов'язане з характером сприймання та відчуттями. Навчаю­чи іноземної мови як засобу спілкування, необхідно приділити велику увагу фор­муванню, поряд із зоровим, слухового сприймання, особливо на початку навчання коли створюється основа володіння іноземною мовою. В цей період учні здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого взагалі потребує чимало часу та зусиль. Необхідно також відмітити, що сприйняття мовлення ґрунтується не лише на сенсорних, але й на моторних компонентах. Це означає, що формування бази сприймання іноземної мови потребує функціонування мовленнєворухових подразників. Отже навчання сприймання іншомовного мовлення повинно бути тісно пов'язане з повторенням, відтворенням матеріалу, який необхідно засвоїти.

Для навчання іноземної мови важливим фактором є мовленнєва пам'ять. Мов­леннєва пам'ять молодшого підлітка пов'язана з процесами осмислення, систематизації, встановлення логічних зв'язків, тому для цілеспрямованої роботи пам'яті важливим фактором є осмисленість, розуміння діяльності, яка виконується.

Робота пам'яті базується на процесах запам'ятовування: довільного та мимовільного. Мимовільне запам'ятовування е генетично первинним порівняно з довільним і займає чимале місце у навчанні учнів. Як підкреслюють психо­логи, мимовільне запам'ятовування буде ефективнішим за умови змістовності, осмисленості діяльності, що виконується. У структурі пам'яті підлітка мимо­вільне запам'ятовування поєднується з довільним. Згідно з результатами психологічних досліджень учні початкового ступеня навчання можуть витримувати великі навантаження на механічну пам'ять, яка при цілеспрямо­ваній діяльності може бути цілком продуктивною.

Успішність роботи пам'яті залежить від емоцій, а джерело емоцій це  дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності що пов'язана з потребами особистості. Отже у навчанні іноземної мови необхідно враховувати по треби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи. Необхідно також відмітити, що позитивний емоційний стан учнів добре впливає на процеси засвоєння навчальної о матеріалу.

Важливим фактором у процесі навчання с увага учнів на уроці, від якої залежить результат навчальної діяльності. Як відомо, вихідним моментом у вивченні іноземної мови є мимовільна увага.

У процесі виховання та навчання розвивається довільна увага, Передбачає застосування вольових зусиль для вирішення конкретних завдань та досягнення поставлених цілей. Мимовільна увага обумовлена інтересом до предмета, до певної діяльності. Це означає, що навчальна діяльність має бути для учнів цікавою та вмотивованою. Організація саме такої діяльності учнів на уроці дає можливість максимально використати потенціал мимовільної уваги, а також розвивати довільну увагу. Серед характеристик уваги психологи визначають її стійкість, вибірковість, обсяг. Суттєвою особливістю початкового періоду оволодіння ЇМ те, що тут по особливому діє навчальна (пізнавальна) мотивація. На початковому ступені вступають в силу закони забування, які активно діють, коли учні вже вивчили значний матеріал і продовжує поступати новий. Все, що повторюється, - нове і воно не вступає в протиріччя зі старим. 1 хоча сильний вплив на цьому ступені має рідна мова, проте ще мало проявляється міжмовна інтерференція.

При навчанні спілкування іноземною мовою необхідно враховувати досвід соціальної комунікації учнів, слабкий розвиток психологічних механізмів. Щодо рівня комунікативного розвитку учнів на рідній мові, то на цьому ступені має місце ускладнення усних та писемних висловлювань, збільшення їх обсягу. Підбір мовних засобів, способи формування та формулювання думки стають предметом усвідомлення учнів. Психологічні дослідження показують, що школярі цієї вікової групи схильні до самостійної творчої роботи, проте в переважній більшості випадків мовленнєва діяльність носить "наслідувальний", репродуктивний характер. Вказані характеристики початкового ступеня зумовлюють дію методичних факторів. Це, насамперед, можливість інтенсифікувати навчальний процес.

По-перше, тут діє, крім пізнавальної мотивації, власне комунікативна. Учень прагне заговорити, навчитися читати, писати на новій для нього мові.

По-друге, він добре переносить тренувальну роботу, охоче включається гру, а ігрові прийоми створюють резерви для збільшення обсягу матеріалу та Із ним.

 Значний інтерес учнів цього ступеня викликає використання у навчанні літературних персонажів, зокрема казкових. Ігрові ситуативні вправи з участю таких персонажів оживляють урок, викликають в учнів бажання спілкуватися з ними. Важко переоцінити роль зорової та слухової наочності  у даному ступені. Правильне та доцільне її використання значно активізує роботу учнів на уроці. Найбільш широко застосовуються малюнки, аплікації, (предмети, макети, діапозитиви, схеми, таблиці, роздавальний матеріал у вигляді фонограми різних типів. Аудіо-візуальні засоби навчання с також ефективними. Стимулюючим фактором активності с вдале застосування -г., поєднання різних прийомів роботи. Найпоширенішими для даного ступеня хорова, фронтальна та парна робота, використання віршів, пісень, інсценівок і таких прийомів навчання, які потребують рухової діяльності учнів.

Курс навчання іноземної мови в початковій школі складається з двох етапів - підготовчого (1-й рік навчання) та основного (2-4 роки навчання). Перший рік навчання - це спеціальний пропедевтичний курс, метою якого є підготовка дo засвоєння основного курсу.

 Практична мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письмі в межах програмних вимог.

 Навчання аудіювання передбачає формування вміння сприймати мовлення іншої особи як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапис Закінчуючи початкову школу, учні повинні розуміти текст, цю пред'являється одноразово, та мовлення нормального темпу з голосу вчителя та звукозаписи. 

Навчання діалогічного мовлення полягає в тому, щоб навчити учнів мовленнєвої взаємодії в межах заданої ситуації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти вести бесіду відповідно до навчальної ситуації, а також зв'язку зі змістом побаченого, почутого або прочитаного, вживаючи форму. Поздоровлення, запрошення, привітання, вибачення, згоди, заперечені запитання різних типів, прохання.

   Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки

природному темпі застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти робити повідомлення, логічно й послідовно висловлюватись за темою, згідно з навчаль­ною ситуацією, а також у зв'язку зі змістом побаченого або прочитаного комбінуючи елементи опису і розповіді та висловлюючи своє ставлення до предмета мовлення.

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями таким умінням, завдяки якому сприймається необхідна змістова інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. В початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе з повним розумінням короткі нескладні (адаптовані) тексти, в основному побудовані на засвоєному мовному матеріалі. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, значення яких можна знайти в матеріалах довідкового характеру або зрозуміти на основі здогадки.

Навчання письма сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й уміння письмово викладати свої думки. На кінець початкового ступеня учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за схемою або ситуацією.

Визначення обсягу навчального матеріалу для початкових класів зумовлю­ється базовим рівнем володіння іноземною мовою, тобто рівнем, достатнім для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні. Раннє навчання іноземної мови передбачає оволодіння учнями звуковою та графічною системами мови, засвоєння певної кількості найбільш уживаних граматичних явищ, активного лексичного мінімуму.

Раціональна організація раннього навчання іноземної мови в початкових кла­сах зумовлюється дією певних факторів, серед яких виділяються психофізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, загальнопедагогічна специфіка навчального процесу та умови навчання іноземної мови в початковій школі.

Таким чином раннє навчання іноземної мови має бути орієнтоване на психофізіологічні вікові особливості учнів. Як відмічають психологи, категорія дітей молодшого шкільного віку (6-9 років) характеризується досить високим рівнем розвитку пам'яті, мислення, сприймання, уваги, становленням довільної організації діяльності.

Пам'ять дітей молодшого шкільного віку має великі можливості. Вони досить легко й міцно запам'ятовують як окремі іншомовні слова, так і слово­сполучення, фрази, вірші, мовні кліше. Високою ефективністю характе­ризуються й імітативні здібності дітей. Швидкість і міцність запам'ятовування, вікові імітативні здібності пояснюються як перевагою механізмів довготривалої пам'яті, так і наявністю явища "імпринтингу", тобто закарбування мовного і мовленнєвого матеріалу у свідомості за умови необхідної мотивації, стимулу. Це передбачає широке використання різноманітних форм роботи, цікавих ігор, пісень, римівок, віршів. Значну роль відіграють музичний супровід, міміка, жести, рухи, звукоімітація.

 У загальній структурі мислення молодших школярів головну роль відіграють конкретно-образні компоненти. Успішність розв'язання розумових та вербальних завдань залежить від наявності реальних предметів або їх зображень. Висновки, узагальнення робляться на основі конкретних факторів. Але, |к свідчать результати досліджень, створення відповідних умов та спеціальна організація навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, дає змогу молодшим школярам засвоїти теоретичний матеріал. Інтелектуальний розвиток учнів під час навчання іноземної мови досягається поєднанням комунікативно-практичної спрямованості навчання з когнітивною. Виявленням цього є опора на базу рідної мови, загальнонавчальних спеціальних умінь та використання елементів філологізації. Особливо сприятливі умови для упровадження цього підходу складаються вже у другому класі. Адже учні за перший рік навчання у школі набувають навичок читання рідною мовою і письма. Вони накопичують елементарні теоретичні відомості про систему рідної мови, яка вже засвоєна ними практично. Тим самим суттєво полегшується засвоєння базових мовних понять іноземної мови. Учні швидше й якісніше засвоюють правила читання.                Швидкий сенсорний розвиток дітей ще в дошкільному віці зумовлює достатній рівень сприймання іншомовного матеріалу в початкових класах школи.   Молодші школярі можуть орієнтуватися на форму і колір предмета, тому зовнішня привабливість навчального матеріалу відіграє значну роль у характері x сприймання. Вони повинні сприймати різні мовленнєві зразки, відповідно до яких мають діяти. Необхідно також підкреслити, що учні даної вікової категорії не можуть довго зосереджуватися на одному об'єкті або дії, тому урок іноземної мови має бути насичений такими вправами, які б дали змогу Урізноманітнити навчальну діяльність, допомогли б спрямовувати увагу учнів у потрібне русло. Велике значення для підтримки уваги під час уроку має Використання наочності і технічних засобів навчання. Виважений підбір таких

Засобів впливає на розум і почуття дітей, викликає інтерес до предмета, робить їх мовлення образним та емоційним. Інтерес, у свою чергу, стимулює пам'ять, яка забезпечує накопичення значної кількості мовного матеріалу. І   Навчальна діяльність учнів залежить від спрямованості їх особистості, що І головним чином виявляється в потребах і мотивах. Характерними для молодших | школярів є потреби у грі, рухах, зовнішніх враженнях, пізнавальні потреби. Врахування цих потреб реалізується в інтегруванні іншомовної діяльності школярів з І різними видами практичної діяльності, типовими для їх віку: руховою, ігровою, І трудовою, образотворчою. Завдяки подібній інтеграції досягається необхідна для цього ступеня динаміка уроку; навчальна діяльність дітей набуває характеру гармонійного і розвиваючого процесу, де один вид діяльності переходить в інший а завдання оволодіти мовленнєвим спілкуванням залишається відкритим.

Типовою формою заняття в початкових класах виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку. Театралізована гра-урок характери­зується широким використанням елементів гри, змагання, прихованих форм контролю, функціональної музики, поєднанням індивідуальної, фронтальної форм роботи учнів з діяльністю в парах. Особливої ваги набувають рухливі ігри, які допомагають розрядити напруження, дати вихід загальмованій під час уроку руховій енергії учнів, стимулювати їх розумову діяльність.

Враховуючи загальнопедагогічну специфіку навчального процесу в початко­вій школі, а також відсутність у дітей загальнонавчальних умінь і навичок, слід робити основний акцентна мимовільному запам'ятовуванні навчального матері­алу. На уроках іноземної мови необхідно створювати довірливу, доброзичливу обстановку педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до учнів. Учитель іноземної мови повинен працювати в тісному контакті з класоводом, підтримувати зв'язок з батьками, проводити цікаву позакласну роботу з іноземної мови, ознайомитись з програмами з інших предметів у початковій школі і, по можливості, використовувати у своїй роботі міжпредметні зв'язки.

ІІІ. Доповідь «Використання інтернет-ресурсів на уроках англійської мови»

Шпак О.В.

НВК «Верхівська ЗОШ І-ІІ ст-ДНЗ Ясла-садок»

Сучасну модель навчання складно уявити без використання новітніх технологій навчання англійської мови – без використання мультимедійних засобів навчання та мультимедійних технологій навчання, які перетворюють навчання іноземній мові на живий творчий процес. В широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача.

В загальноприйнятому визначенні «мультимедіа» – це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео.

Підґрунтям упровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа – гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити школярів до процесу пізнання як суб’єктів навчальної діяльності. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, яка надає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Використання комп'ютерних технологій у викладанні іноземної мови дозволяє відійти від традиційних форм навчання й підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів, оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил, а також подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів.

Комп‘ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Він значно розширив можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. На уроках з використанням комп’ютера значно зростає мотивація учня до навчання. Комп‘ютер дозволяє позбутися однієї з головних причин негативного ставлення до навчання – відсутності успіху. Використання комп‘ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним.

Комп'ютери істотно розширюють можливості вчителів по індивідуалізації навчання, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибирати для себе оптимальний обсяг і швидкість засвоєння матеріалу.  Сприятливі умови створюють комп’ютери і для організації самостійної роботи учнів на уроках іноземної мови. Учень може використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютер може скільки завгодно повторювати одне й те саме завдання і кінцевому рахунку це призводить до такого корисного явища, як автоматизація того чи іншого навику.

Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації  навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки.

Застосування комп'ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, цей матеріал закріплюється міцніше.

Комп‘ютер сприяє формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності, дозволяє учням побачити результат своїх дій. Комп'ютер забезпечує й всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу, що, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу й виконує функцію зворотного зв'язку між учнем і вчителем. При використанні комп'ютера для контролю якості знань учнів досягається й більша об'єктивність оцінки. Крім того, комп'ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість учителю приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.

Комп’ютери значно розширюють можливості вчителів, надають їм можливості для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто спроектувати навчальне середовище. Орієнтовані на вчителя інструментальні засоби дозволяють оперативно поновлювати зміст навчальних і контролюючих програм відповідно до появи нових знань і технологій. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учня, творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи.  Також комп’ютер бере на себе дуже велику частину рутинної, тривалої для вчителя роботи, вивільняючи йому тим самим час для творчої роботи.

Використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного уроку. Їх можна представити наступним чином:

• використання інформаційних технологій – як у фронтальній, так і в груповій роботі;

• використання електронних підручників, енциклопедій, словників, довідників, комп’ютерних навчальних програм тощо;

• використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації);

• створення власних уроків (інтеграція різних об’єктів в один формат – презентації, web-сторінки).

Беззаперечними перевагами та особливістю мультимедіа технології є такі можливості, що активно використовуються в процесі навчання:

– збереження значного обсягу найрізноманітнішої інформації на одному носієві;

– збільшення на екрані зображення або його найбільш цікавих фрагментів, за умови збереження якості зображення;

– порівняння зображення й обробки його різноманітними програмними засобами з науково-дослідницькою або пізнавальною метою;

– виокремлення в супровідне зображення текстового чи іншого візуального матеріалу, по яких здійснюється негайне одержання довідкової або будь-якої іншої навчальної інформації;

– здійснення безперервного музичного чи будь-якого іншого аудіо супроводу, що відповідає статичному або динамічному візуальному рядові;

– використання відео фрагментів з фільмів, відеозаписів тощо, функції «стоп-кадру», покадрового перегляду відеозапису;

– включення до змісту баз даних, способів обробки образів, анімації;

– підключення до глобальної мережі Інтернет;

– роботи з різними додатками (текстовими, графічними та звуковими редакторами, картографічною інформацією);

– створення власних «галерей» (вибірок) з інформації, яка подається в продукті;

– «запам’ятовування пройденого шляху» і створення «закладок» на екранній «сторінці», що зацікавила;

– автоматичний перегляд усього змісту продукту («шоу») або створення анімованого й озвученого «путівника-гіда» по продукту;

– включення до складу продукту ігрових компонентів з інформаційними складовими;

– «вільна» навігація за інформацією і виходом в головне меню (укрупнений зміст), на повний зміст або зовсім із програми в будь-якій точці.

Сучасний стан розвитку навчання англійській мові пропонує вчителю для використання у навчально-виховному процесі величезний арсенал  методичних та дидактичних матеріалів. Це, в першу чергу, стосується автентичних навчально-методичних комплексів видавництва Великої Британії: Oxford University Press, Pearson Longman, Cambridge University Press, Express publishing На використанні матеріалів цих підручників базуються програми навчання англійської мови, що націлюють учнів на навчання через комунікацію, більш природну ситуацію, а вчителів - на особистісно-орієнтований підхід до кожного учня. Ці підручники містять не лише  аудіоматеріли  для прослуховування, а й мультимедійні додатки (Multi-Rom), які пропонують учням велику кількість інтерактивних вправ для відпрацювання мовних (лексика, граматика) та мовленнєвих (аудіювання, читання, письмо, усне мовлення) навичок, які можуть використовуватись як на уроці, так і для самостійної роботи учнів вдома. Мультимедійні диски спираються на використання наочності, яка за допомогою комп’ютера є значно ефективнішою, використовують нові можливості презентації навчального матеріалу. Специфічними особливостями їх є використання комплексу засобів представлення інформації: тексту, графіки, звуку, відео; індивідуалізація навчання; адаптивність; моделювання завдань та контроль виконання. Вони забезпечують введення навчального матеріалу, моделювання ситуацій спілкування, організацію ігрових завдань, контроль і оцінку знань, дозволяючи використати всі види наочності.

Окрім підручників, використання інформаційних технологій передбачає застосування різноманітних комп’ютерних програм та курсів навчального призначення. Деякі навчальні курси пропонують вивчення іноземних мов із самого початку, інші - удосконалення набутого раніше рівня володіння іноземною мовою.

Слід зазначити, що головним завданням цілеспрямованого використання навчальних комп’ютерних програм є створення комп’ютерного навчального мовного середовища, завдяки чому забезпечується повне занурення учнів у середовище англійської мови, що сприяє розширенню і поглибленню комунікативної та соціокультурної компетенції учнів.

Існуючі комп'ютерні навчальні програми можна розділити на три основні групи:

1) програми, присвячені вивченню тих або інших розділів системи мови (головне завдання таких програм - введення й активізація мовних форм і структур);

2) програми, спрямовані на навчання видам мовної діяльності;

3) контролюючі програми, що забезпечують контроль за рівнем сформованості мовних і мовленнєвих навичок.

Серед комп'ютерних курсів і програм з англійської мови найбільше поширення одержали «10000 Words», «Triple play plus in English», «English on holidays», «English Gold», «Hello, America!», «English for communication»,  «Професор Хіггінс. Англійська без акценту», «Англійська. Базовий курс», «Англійська. Шлях до досконалості», «English Course», «English Platinum», «Oxford Platinum», «In & Around London», «Bridge to English», «Focus on Grammar» тощо.  Практично до будь-якої теми можна підібрати матеріал однієї з вищезгаданих програм та застосувати його на уроці як допоміжний засіб навчання.

Наприклад, програма «10000 Words» призначена для швидкого розширення словникового запасу учня та засвоєння ним лексики англійської мови; навчальна програма «Професор Хіггінс. Англійська без акценту» може надати велику допомогу в проведенні фонетичних зарядок; «Англійська. Базовий курс» містить близько 60 досить змістовних і цікавих текстів на різні теми по історії, культури й побуту Великобританії й США; програма «Focus on Grammar» призначена для вдосконалення граматичних навичок; програма «In & Around London» містить цікавий матеріал, тексти й ілюстрації, а також тестові завдання по країнознавству.

Комп’ютерні програми допомагають учням усвідомити певні правила, сприяють формуванню навичок говоріння, читання, аудіювання, письма. Велика кількість завдань у цих курсах побудована на матеріалах різного рівня складності, що дозволяє реалізувати індивідуальний підхід у процесі навчання англійської мови.

Мультимедійні методичні програми може бути використано як засіб підвищення ефективності уроку, оскільки завдяки використанню в них одночасної дії аудіо і візуальної інформації, вони мають більший емоційний заряд та здатні збільшити продуктивність діяльності учнів.

Слід зазначити цілий ряд характеристик, властивих тільки комп’ютерним навчальним матеріалам:

•                   інтерактивність (здатність вести діалог з користувачем, тобто реагувати на запити, що вводяться користувачем, чи команди);
•                   наявність комплексу засобів для надання інформації: тексту, графіки, звуку, мультиплікації, відео, що дає змогу розв’язувати такі педагогічні завдання, як орієнтування на різні види сприйняття учня, варіювання режимів подання інформації, відображення явищ у динаміці;
•                   включення до програми завдань і способів діяльності, виконання яких є неможливим без використання комп’ютера;
•                   адаптивність (наявність засобів індивідуалізації навчання);
•                   нелінійність подання інформації;
•                   індивідуальність дизайну (можливість вдаватись до індивідуального авторського початку).

Використання комп’ютерних навчальних програм має такі переваги:

•                   скорочується час вироблення необхідних технічних навичок в учнів;
•                   збільшується кількість тренувальних завдань;
•                   природним способом досягається оптимізація темпу роботи учнів;
•                   легко забезпечується диференціація навчання за рівнями;
•                   учень стає суб’єктом навчання, оскільки програма потребує від нього активного керування;
•                   з’являється можливість за допомогою комп’ютерної анімації створювати ігрову пізнавальну ситуацію;
•                   діалог з програмою набуває характеру навчальної гри, у більшості учнів підвищується мотивація навчальної діяльності.

 

Комп'ютерні навчальні програми мають багато переваг перед традиційними методами навчання. Вони дозволяють тренувати різні види мовної та мовленнєвої діяльності й сполучити їх у різних комбінаціях.

 

КОРИСНІ РЕСУРСИ ДЛЯ НАВЧАННЯ

http://www.study.ru — курси, вправи, ігри, форум.

http://www.bbc.co.uk/languages — "BBC —- Languages" - навчальний розділ на сайті BBC - онлайн-матеріали для вивчення іноземних мов (німецької, англійської, французької, валійської та ін.): кліпи, вправи, опис навчальних програм, тематичні аудіофайли тощо.

http://www.better-engiish.com — "English International Lyon" — сервер вправ — колекція безкоштовних вправ, корисних висловів, текстів, граматичних таблиць тощо для тих, хто вивчає англійську мову.

http://www.free-english.com — "Free English lessons" — онлайн-практика з англійської мови: тести, вправи, ігри та ін.

http://www.efl.ru— онлайн-тести, статті, поради для тих, хто вивчає англійську мову; форум.

http://www.lang.ru — Ресурси. — Курси. — Екзамени. — Уроки. — Тести. -- Сленг; -- Підручники—              Програми. — Літературна лексика. — Літературна англійська.

http://www.falsefriends.ru/jfftinks.htm — «друзі» перекладача (омоніми, пароніми, анологоніми)

http://www.free- english.com/russian/index.asp- ігри, ресурси англійської, новини.

http://www.abc-english-grammar.com/online_uroki, html — навчальні уроки: граматика, тести, вправи, словник

http://www. macmillanenglish.com — онлайн-матеріали для вивчення англійської для викладачів та учнів.

http://altnet.ru/-mcsmail/index.htm -тести з англійської.

http://esl. about. com/od/englishlistening/a/ttwister_ peter.htm — скоромовки на відпрацювання вимови та техніки мовлення.

http://www.multikulti.ru — сайт містить велику кількість підручників, аудіо- та відсоматеріали, тексти на англійській мові.

http://www.efmf.ru — уроки та вправи з граматики та лексики, побудовані на текстах пісень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Когнітивний підхід у навчанні іноземної мови в  початковій школі в контексті нової освітньої парадигми»

Івченко-Чехолка Ю.В.

Грем’яцька ЗОШ І-ІІІ ст.

Проблема впровадження когнітивно-комунікативного навчання ІМ на початковому етапі є недостатньо розробленою у сучасній методиці, тому метою нашої статті є розкриття сутності свідомого вивчення ІМ на початковому ступені навчання згідно засад комунікативного підходу.

Ефективність когнітивно-комунікативної методики навчання читання забезпечується комплексом вправ, у якому враховуються індивідуально-особистісні характеристики, когнітивні стилі та стратегії студентів. За допомогою когнітивно-комунікативної методики навчання читання іноземною мовою можна скоротити шлях оволодіння великим об’ємом професійно-орієнтованої іншомовної інформації, яка необхідна студенту нефілологічного ВНЗ, а також покращити швидкість та якість її вилучення для подальшого використання.

Вміння анотувати професійно-орієнтовані тексти є однією з вимог Програми з англійської мови для професійного спілкування, згідно з якою навчання анотуванню (на рідній та іноземній мовах) повинно бути спрямоване на вироблення навичок та вмінь оформлення отриманої інформації. До найбільш вагомих принципів комунікативно-когнітивного підходу відносяться: принцип цілісного сприйняття тексту; принцип функціональності; принцип професійної орієнтації та тематичної серійності; принцип інтегративної мовленнєвої діяльності; принцип системності; принцип формування стратегій навчальної діяльності.

Комунікативний підхід до навчання іноземних мов передбачає формування уміння використовувати мову в реальній ситуації спілкування для досягнення взаєморозуміння між людьми. А відтак, сутність такої організації навчального процесу - це відтворення соціально зумовленого мовленнєвого досвіду в системі «рідна-нерідна мова» через діяльність викладання й учіння.

Особливо актуальною в сучасній методиці стає проблема навчання іноземної мови як засобу спілкування. Однак, традиційні методи навчання за комунікативною методикою не дають вагомих позитивних результатів. Учні на початковому етапі навчання іноземної мови мають занижений рівень розвитку слухового диференційного відчуття, що порушує сприйняття звукового образу слів. Половина школярів не вміє прогнозувати лексичний матеріал під час побудови власних висловлювань, не вміє асоціювати словесні пари тематично пов’язаних слів, вірно кодувати та декодувати словниковий матеріал. Це призводить до невміння відображати потрібну кількість фактів, висловлюватися логічно та грамотно, спонтанно підтримувати розмову або вести дискусію. Саме когнітивний підхід у навчанні зможе зробити комунікативну методику більш динамічною і надасть новий імпульс для поновлення методичної думки.

 

Застосування когнітивно-спрямованих вправ на тему «Тварини» у початкових класах

Тема «Тварини» вивчається протягом  усіх класів початкової школи. Дійсно так і є. Це сама улюблена тема діток. Вони просто обожнюють граючись, вивчати назви тварин.

Презентуємо досвід, як можна урізноманітнити гру та вивчення тварин.

1. Опиши тварин: колір, розмір, зріст і т.д.

2. Відгадай тварину по вище вказаних ознаках.

3. Зімітуй звуки. (Фантазія може дуже розгулятись )

Рекогносцирувульні ігри-вправи спрямовані на формування механізмів аудіювання і говоріння. Завдання цього типу вправ в навчанні аудіюванню складається з формування механізмів сприйняття і внутрішнього проговорювання і відповідних слухових фонематичних навичок: створення фонематичного образу звуків, складів, слів, розуміння значення та призначення слів. Для досягнення поставлених завдань використовую пісеньки, лічилки, римівки, ігри-драматизації  «Курочка Ряба», «Ріпка»,ігрові ситуації «Як говорять українські і англійські тваринки?», «У лісі», ігри з лялька з театру «Тренер і спортсмени Jump!, Run!, Ply!, Swim!…», для імітації ігри «Телефон», «Папуги»

“Who says…?”

Діти пригадують, як  англійською  мовою  звучить  гавкання, нявкання, мукання.

   A  cat  says  mew-mew;

   A  dog  says  woof-woof;

   A  duck  says  quack-quack;

   Acow  says  moo-moo;

   A  pig  says  oink-oink…

 

Диференційовані ігри – вправи формують механізм сегментації мовного ланцюжка, який передбачає розвиток інтонаційного слуху і навиків впізнавання та визначення окремих граматично-семантичних груп. Цьому сприяють загадки ( артикуляційні, звукові, цифрові, предметні) вправи з використанням ляльок «Добре – погано», «Холодно-гаряче», «Тихо-голосно», в яких діти за підказками знаходять заховані іграшки.

 

“The Zoo.  At the Zoo”

В зоопарку проводимо екскурсію, ви – ексурсовод, дитинка відвідувач, який обов’язково привітався, запитав: скільки коштує квиток, яких тварин можна побачити, купив квиток і т.д., тобто загальні питання, а далі, власне, екскурсія: розповідь про тварин + інтенсивне повторення.

Варіанти з грою:

• Дитинка – власник цього зоопарку, тому звичайно повинна знати всіх своїх мешканців. Закриває очі (за цей час забираєте одну картку з твариною, потім можна і дві) і … ой! одна тваринка зникла, відгадай яка, поклич її і вона повернеться до твого зоопарку!  Таку гру діти дуже люблять, оскільки відчувають себе господарями зоопарку і завжди поводяться відповідно – носик піднімається відразу.

 

Альтернативні ігри-вправи формують механізм оперативної пам’яті, включають навички пошуку, вибору слів за асоціативними ознаками і їх звуковому виду. Наприклад, «Дресирувальник і тварини», «Принеси.., будь ласка», «Яке число я загадав?», «Світлофор», «Лото», «Угадай, що я люблю».

 

“Name animals”

 6   10    20   13

Учитель називає цифру й кидає м’яч, учень, який спіймав м’яч, називає тварину у множині.

 

“Who can hop?”

Учитель закріплює флеш картки з дієсловами на дошці. Потім об’єднує учнів у групи по 4-5 осіб і пояснює завдання. Учні мають скласти речення за зразком : A hair can jump.

Якщо речення правильне, то група отримує «5» балів, учитель прибирає картку з дошки, а хід переходить до другої групи. Якщо група сказала неправильне речення, то вчитель не приймає його, але й не виправляє, і не прибирає дієслово, тобто, цим дієсловом ще модна користуватись, просто хід переходить до наступної групи. Група, що отримала найбільшу кількість балів, перемагає.

 

Гра «Word association » за темою «Animals»

Розділити клас ну групи по 4 учні. Роздати по комплекту карток кожній групі. Учні складають слова з уривків

RAB	CK	BIT
HE	SE	PAR
CO	W	HOR
DU	N	ROT

Key: Rabbit, Hen, Cow, Duck, Horse, Hamster, Parrot.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, ефективність уроків ІМ в початковій школі буде високою, якщо вони будуть реалізовуватись на основі когнітивно-комунікативного навчання, тобто коли переважна частина уроку з іноземної мови буде присвячена практичному вправлянню, під час якого учні будуть свідомо використовувати раніше отримані мовні навички у різних ситуаціях мовлення.

Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики полягає у визначенні механізмів переробки лексичної інформації з одного боку та шляхів засвоєння і збереження нової лексичної інформації з іншого боку. Методична доцільність когнітивного підходу полягає в організації активної мовленнєво-мислиннєвої діяльності студентів у процесі навчання їх іншомовної фахової лексики.

Дослідження показали, що когнітивний підхід у навчанні потребує насамперед створення образу іншомовного слова. Сформований у пам’яті образ слова носить когнітивний (ментальний) характер. О. Залевська представляє особливий спосіб організації мовного та мовленнєвого досвіду студентів. Робота над побудовою когнітивного образу слова може проводитися на етапі концептуалізації word-study за П. Турвич. На цьому етапі студент має потребу у різноманітній інформації та мовних особливостях слова. Після побудови образу слова та накопичення інформації про нього настає етап інтеріоризації, тобто поступового розвитку вміння використання нової лексичної одиниці та введення її у довготривалу пам’ять. Інформація про слово перероблюється свідомістю студента і організується у вигляді спеціальних об’єднань. У такому процесі беруть участь когнітивні системи. На наступному етапі відбуваються асоціативні зв’язки слова. Когнітивний образ слова стає більш тривалим та сталим. І якщо наявна необхідна мотивація, позитивний мовний та мовленнєвий досвід, відчуття мови, комбінаційні здібності та креативність у мовленнєвій діяльності студента, то проходить процес “кристалізації”, “врощення” сформованих образів у різні види. Важливою умовою оволодіння лексичним аспектом іншомовного мовлення є саме побудова розмереженої системи зв’язків у слові.

Для досягнення цілей і вирішення завдань з урахуванням когнітивного підходу рекомендуються спеціальні вправи. За допомогою таких вправ можна досягти необхідного рівня автоматизму у використанні знань з іноземної мови, що дозволяє знизити функціональну залежність лексичних навичок від когнітивних процесів і допомагає розвивати когнітивну комунікацію.

Вищезазначене дозволяє зробити такі висновки. Останнім часом у вищих навчальних закладах відбувається інтенсифікація процесу навчання іноземних мов шляхом впровадження різноманітних технологій навчання. Великий потік інформації вимагає застосування таких методів навчання іноземних мов, які дозволяють у стислі строки надати студентам, особливо на рівні профільного навчання мовам, досить ґрунтовних знань, забезпечити високий рівень опанування та закріплення матеріалу на практиці, стимулювати інтелектуальний та моральний розвиток особистості студента, активізувати  його потенційні можливості, формувати критичне мислення. Цим вимогам сучасності відповідає когнітивно-комунікативний підхід у навчанні іноземної мови. Реалізація когнітивного підходу не тільки зможе оптимізувати процес викладання іноземних мов у немовних ВНЗ, а й вирішити низку актуальних проблем методики викладання іноземних мов в цілому, формування полікультурної мовної особистості, розвитку та вдосконалення мовної та концептуальної картини світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.               Активізація комунікативного підходу на уроках англійської мови (з досвіду роботи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://school3loz.clan.su/_ld/0/10_Kaschejeva.pdf
2.               Глухов Б. А., Щукин А. Н. Термины методики преподавания русского языка как иностранного/ Б.А. Глухов, А.Н. Щукин. – М.: Рус. яз., 1993. – 369 с.
3.               Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/
4.               Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения иностранным языкам в школе / И.А. Зимняя. – М.: Просвещение, 1991. – 222 с.
5.               Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр.. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.
6.               Орлов Г. А. Современная английская речь: Уч. пос. для вузов по специальности «Английский язык и литература» / Г. А. Орлов. – М.: Высшая школа, 1991. – 240 с.
7.               Роль когнітивно-комунікативного підходу в оптимізації процесу викладання іноземної мови у немовних ВНЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Pedagogica/65674.doc.htm
8.               Самосенкова Т. В. Комунікативно-когнітивний підхід до навчання російській мові іноземних студентів / Т. В. Самосенкова // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. – 2010. – №53. – С. 42-46.
9.               Барабанова Г. В. Методика навчання професійно-орієнтованого читання в немовному ВНЗ: Монографія / Г.В. Барабанова. – К.: Фірма “ Інкос ”, 2007. – 315 с.
10.          Залевская А.А. Введение в психолингвистику / А.А. Залевская. – М.: РГГУ, 2000. – 348 с.
11.          Зонтова С.Є. Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики / С.Є. Зонтова // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Ялта: РВВ КГУ, 2005. – Вип. 8, ч. 2. – С. 89–93.
12.          Леонтьев А.А. Основы психолингвистики / А.А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997. – 287 с.
13.          Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо.  – Питер, 2006. – 588 с.