План - конспект майстер – класу для гуртківців та їх керівників:

План - конспект майстер – класу для гуртківців та їх керівників:

«Декорування українського народного одягу елементами петриківського розпису на основі орнаментальних мотивів Дніпропетровщини» .

Мета:

Навчальна: активізувати інтерес до історичних витоків народного одягу українців, його художніх особливостях, обереговим значенням, розвивати інтерес до українського костюму як складової частини духовної культури українців.

Виховна: виховувати національну свідомість, гордість, взаємоповагу під час виконання колективних практичних робіт; акуратність, працелюбність, творче ставлення до праці.

Розвиваюча: сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, фантазії, художнього та естетичних смаків, уміння зосереджувати увагу на конкретній діяльності.

Завдання:виготовити ескіз макету українки в національному вбранні; декорованому елементами петриківського розпису, використовуючи варіанти композицій орнаментальних мотивів Дніпропетровщини.

Об’єкт праці:ескіз макети українки в національному вбранні, декорованому елементами петриківського розпису.

Наочність:виставка малюнків та виробів з композицією петриківського розпису; словник українського традиційного одягу; виставка дитячих робіт на тему декоративний розпис; макет дівчини в традиційному українському одязі з елементами петриківського розпису.

Інструменти та матеріали:олівець, гумка, пензлі, фарби.

Хід майстер – класу:

I. Організаційний момент

1. Організація робочих місць.

2. Привітання.

3. Повідомлення теми та завдань.

             Національну ідентичність визначають за різними якісними показниками:історія, мова, побут, архітектура тощо. Не меншої цікавості заслуговує і мистецтво оточувати себе красою. А ще краще – носити цю незбагнену красу просто на власному тілі.

            Сьогодні поговоримо про одну з визначальних особливостей українців як нації – народне вбрання.

            Спробуємо якомога доступніше описати окремі деталі українського одягу та їх загальний комплекс. Саме це поєднання, яке є порівняно сталим, вважається українським народним костюмом. Спираючись на українські традиції, ми з вами побуваємо в ролі художника – модельєра і спробуємо створити ескіз жіночого українського одягу з елементами петриківського розпису.

           Історія українського костюму невіддільна від історії народу. Так само, як і всі інші мистецькі прояви, він почав свій розвиток із глибини віків. За активного розвитку цивілізації, зміни побуту і систем господарювання на більш досконалі, вдосконалювався й одяг. Великий крок у розвитку естетичних бачень вбрання нашими пращурами було здійснено в період існування Київської Русі. Разом з тим вважається, що остаточно особливості українського національного одягу окреслилися за часів Запорізької Січі. Саме тоді зявилися певні кртерії, за якими кожен елемент одягу свідчив про приналежність людини до певної верстви населення: духовенства, козацької старшини, селянина тощо.

            Приблизно в той же час стали чіткішими ї регіональні відмінності одягу українців.

II. Теоретична частина.

            Залежно від способу носіння, одяг давнього українства знавці поділяють на кілька груп.

            Роздивимось, з яких груп складається жіночий одяг:

Натільний одяг – сорочка;

Нагрудний одяг - безрукавка (кіптар, керсетка)

Жіночій стигновий одяг:

Запаска, плахта,(частково зшитий, святковий одяг), горбочка ( незшитий, спідничка, фартух (зшитий).

Головні убори:

 Шнури, вінки, очіпок, намітка, хустка.

Прикраси:

Намисто, дукачі, каблучки.

Взуття:

Постол, личаки, черевички, чоботи.

Чоловічий одяг складається:

Натільний одяг – сорочка;

Чоловічий стегновий одяг: гачі, шаровари.

Верхній одяг: жупан, кирея, кожух.

Пояс: крайки, очко, через, пояс рушник.

Головні убори: бриль (солом’яники, повстяні або каракулеві шапки)

Взуття: постоли, лелеки, чоботи.

             Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільших масових видів його художньої творчості. Український народний одяг відрізняється простою формою, стрункістю силуету, багатством різноманітністю прикрас, насиченим колоритом.

              В ньом яскраво проявляється вміння народних майстрів за допомогою простих логічних засобів органічно поєднувати практичність і красу. Багато творчої винахідливості і фантазії вклав у створення одягу український народ. Робота над вбранням була певною мірою проявом мрії про прекрасне, спробою відійти від важкої дійсності.

             Колорит нарядів багатьох районів України був світлий, білий, збагачений яскравими квітами вогняних плах, запасок, поясів, вінків, червоного намиста, стрічок. Але при всій різноманітності крою коларистних рішень, характерних для окремих районів України, чітко проявляється підпорядкованість окремих локальних видів одягу та оздоблення в єдиному художньому ансамблі.

              Характерною рисою українського традиційного одягу була його декоративність, яка досягалась багатими вишивками, аплікаціями, різноманітним оздобленням. Для традиційного одягу Наддніпрянщини характерні геометричні та рослинні мотиви орнаменту.

(Демонстрація зразків)

III. Практична робота

Вступний інструктаж.

              Приготуйте, буд ласка, всі необхідні для виготовлення ескізу макету українського жіночого одягу всі необхідні матеріали. Роздаю інструкційно – технологічні картки. Перед тим як розпочати роботу, требо зробити декілька композиційних за мальок з використанням елемента (зернятко). Це ти мотиви петриківського розпису, які будуть присутні при декоруванні:а) плахти; б) безрукавки; в) сорочки (низ і рукава); г) фартуха. (Практична робота)

              Всім присутнім видаються ескізи дівчини в українському народному одязі (формат А 3). Потрібно створити їй моделі українського святкового народного одягу з елементами петриківського розпису, який наноситься на попередньо промальовані деталі одягу.

 Завдання деференціевання:

 I група: завдання для тих хто не має практики в малюванні петриківського розпису, у кого є труднощі в самостійній практичній роботі.

II група: самостійне виконання завдання без допомоги.

          Присутні орендуються на предмалюнок та зразки візерунку які демонструються на дошці.

         Під час роботи ви маєте пам’ятати такі правила:

1. Яка солярова грама пасуватиме для кожного елементу одягу.
2. На чьому акцентуватиметься увага.
3. Правильно застосувати тоновий контраст – світле на темному, темне на світлому.
4. Які деталі доповнюватимуть одяг, щоб створити повноцінний ансамбль, костюм.
5. Олівцем працюйте легко, без натиску, щоб мати змогу невдалі лінії.
6. Гуаш ефі фарби наносите поетапно, після просихання попереднього шару фарби.

Поточний інструктаж

          Над виготовленням ескізу працюють самостійно. В процесі роботи контролює присутніх, слідкую за правильністю виконання. Якщо виникають питання відповідаю, допомагаю.

Заключний інструктаж

           По закінченню роботи обговорюємо типові помилки, ще раз нагадую як правильно накладати мазки, як запобігати ускладнень під час роботи. Правильність роботи перевіряють самі гуртківці за допомогою технологічної картки.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Оформлення виставки готових робіт.

VI. Підсумок майстер класу та узагальнення знань.

               Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні в ваших творчих композиціях. Гадаю, що дивлячись на ваших україночок в національному одязі ніхто залишитись байдужим. Адже вони такі унікальні та такі гарні, бо в них е частка вашої души. Крім відтворених автентичності народному одязі, ми принесли елементи власного декору петриківськими мотивами які притаманні Дніпропетровщині, нашому краю. Маю надію, що і в майбутньому у Вас зявється бажання творити прекрасне а у своїх роботах Ви і надалі будете відроджувати історію свого народу та любов до нашої української культури.

             Хочеться закінчити наш майстер – клас чудовими словами:

«Творчість у в сьому вона розлита у повітрі. Найпростіша річ яку робиш із Любов’ю – то есть творчість.

Квітучий сад, смачна вечеря, гарні і веселі діти. Все людина складує душу, стає її творчістю.

Наші рушники, писанки, глиняні вироби, традиційні дитячі іграшки – то є народне мистецтво. А вишиванки? А, врешті решт, коли борщ і вареники? І подоки існує в народі бажання і радість творити, подоти існує й народ.

І цей народ не загубиться серед інших, не втратить свого обличчя.

Творчість – то завжди краса.

А краса – то неодмінно творчість.

Бачити відчувати красу це також творчість, творчість души.

Такої людини ворог не скривдить, злидні не обсядуть, друзі не покинуть.

Це – істина.»

                                                                                                    Людмила Радько.