План-конспект уроку "Книга в житті людини"

Тема. Книжка в житті людини. Письменник – особливо обдарована людина, його праця над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга». Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору

Мета: допомогти учням осягнути значення книги в житті людини; спонукати учнів до читання художньої літератури, прилучати їх до фундаментальних цінностей культури; викликати інтерес до навчального предмета «Українська література», розвивати прагнення до знань; виховувати усвідомлення потреби шанобливого ставлення до книги, до освіти; сприяти розвитку мовлення, формувати пізнавальний інтерес

Цілі.

Учні знатимуть: про роль книжки в житті людини; про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті временних літ» Нестора Літописця; про складність і особливість процесу творчості;  про те, як «робиться книга», про роль читача в «житті» художнього тексту

Учні вмітимуть: аргументувати індивідуальні читацькі інтереси.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма: комбінований урок

Міжпредметні зв’язки: історія, мистецтво.

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, дослідницької, комунікативної, читацької, творчої, соціальної.

Методи, прийоми і форми роботи: «Мозкова атака», випереджувальні завдання, виразне читання, сенкан, бесіда, валеохвилинка, робота в групах, «Мікрофон», «Ґронування», прийом «Займи позицію».

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація органів слуху, зору та уваги, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Теорія літератури: літопис.

Обладнання: книжкова виставка, портрет Нестора Літописця, фотографії бібліотек світу, м. Одеси та м. Києва, фото пам’ятника юному читачеві перед Публічною бібліотекою (м. Кошоктон. США)

Епіграф:                                                                    Книга вчить, як на світі жить.

                                                                                                      Народна мудрість

Перебіг уроку

І. Організаційний етап

Нумо, діти, підведіться,

Всі приємно посміхніться,

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

А цікаво вам дізнатись,

Що сьогодні може статись?

Ну, то сядьте всі зручніше,

Попрацюємо скоріше.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1.Вступне слово вчителя

      Закінчилося красне літечко. Золоточубий вересень завітав до кожної оселі і покликав вас до школи. За канікули ви подорослішали, зміцніли, сподіваюсь, збагатилися новими знаннями, враженнями.

      Отже, скажіть, будь ласка, яка подія, що трапилася влітку, справила на вас найбільше враження, чому саме?

2. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Огляд книжкової виставки, де розміщено також і книги зі списку рекомендованої літератури на літо.

2. Гра «Доповни речення»

      Завдання: доповнити речення, що відображають враження від прочитаних влітку книжок.

запам’ятав                                          був вражений

навчився                                       Я                                   отримав задоволення

зрозумів                                             був здивований

3. Бесіда «Книжка в житті людини»

(використовується метод «Мозкова атака»)

      Учні висувають ідеї, які записуються на дошці, відбувається їх обговорення, необґрунтовані ідеї вилучаються.

 дає поради

змінює людину,                                                                           пробуджує мрію,

світ довкола                                                                            передбачає майбутнє

                                                Книга                          

підказує вибір життєвого                                                              зміцнює волю

     шляху,професії                                                                                

                                                                                                        

підказує вихід зі складної                                                 допомагає у навчанні          

ситуації                                                                      і самовихованні

допомагає пізнавати та розуміти                            зберігає досвід минулих

        навколишній світ і самих себе                                               поколінь

          збагачує знаннями

4. Постановка проблемного питання. Чи може книжка стати для людства невідомим предметом?

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

      Слово вчителя

      Отже, важко переоцінити значення книги для людства.  А  як же вона прийшла до нас? «Сторінками» найдавніших книг ставали камені, сокири, щити. Писали по всьому. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. В Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через кілька років вони розсипалися. Люди навчилися робити книжки і з тонкої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії у місті Пергамі. Через це «папір» цей назвали пергаментом. Але книжки ці були дуже дорогі. І от у XIII столітті в Європі навчилися виготовляти папір схожий на той, яким користуємося і сьогодні.

      Перші давньоруські книги, писані від руки на пергаменті, - церковнослужебні: Євангеліє і Псалтир. Найстаріша книга, що дійшла до нас, -  «Остромирове Євангеліє» (1056 – 1057 р. р. ). Але рукописних книг, що дійшли до нас з тих часів, дуже мало. Наприклад, з XІ ст.. – 33 книги, за всі чотири століття (XI – XIV) – 1493, а було їх близько ста тисяч. Із бібліотеки  Ярослава Мудрого (1037 р. Ярослав Мудрий, як свідчать літописні джерела, заклав першу князівську бібліотеку і розмістив її у храмі Святої Софії) до наших часів дійшла лише одна книжка – Реймське Євангеліє, яку вивезла до Франції його дочка Анна. Відтоді впродовж багатьох віків французькі королі присягалися на ній.

     1. Презентація випереджувального завдання «Князь Ярослав Мудрий» (додаток 1)

     2.  Виразне читання вчителем фрагменту «Похвала книгам» з літопису «Повість минулих літ» (Переказ В. Близнеця) (додаток 2)

    3. Презентація випереджувального завдання на тему: «Повість минулих літ» - найдавніший літопис. Нестор Літописець – письменник і перший історик Київської Русі» (додаток 3)

     4. Бесіда

• Хто такі письменники
• Це професія чи особливе, творче заняття людини?

• Чи можна «вивчитися на письменника»?
• Як ти уявляєш його працю?
• Чи обов’язково йому бути учасником описуваних подій?
• Які риси характеру треба мати, щоб написати художній твір?
• Чому деякі письменники називають власні книжки дітьми?

             Валеохвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Вліво, вправо поверніться,

Нахиліться, розігніться,   / 2 р.

Руки вгору підіймайте,

Опускайте, підіймайте,.

Дуже добре, всі сідайте.

     5. Презентація випереджувального завдання про те, як «робиться книга»

      Над створенням книжки працює великий колектив: письменники і художники, редактори і коректори, верстальники і дизайнери, колектив видавництва та друкарні, працівники комбінату з виробництва паперу. Перш ніж книга побачить світ, вона в рукописному варіанті потрапляє разом з ілюстраціями художника до видавництва, де над нею працюють видавничі редактори і коректори. Рукопис, підготовлений видавництвом, надходить у складальний цех на фотоскладальних автоматах оператор готує фотонабір, тобто зображення рукописного тексту на фотоплівці. Ретушер перевіряє якість одержаного зображення, якщо це потрібно, робить необхідні виправлення. Потім готують папір, розрізають на аркуші певного формату. У друкарську машину закладають підготовлений папір і спеціальні поліграфічні фарби, на кожній секції закріплюють металеві пластини з нанесеними на них текстами та ілюстраціями. Після цього матеріал потрапляє у брошурувально-палітурний цех. Сторінки книжки зшивають і отримують книжковий блок. Блоки вставляють у палітурки і заклеюють клеєм. Ось уже книжка і готова.

     6. Ґронування. Люди яких професій працюють над створенням книги.

 

 

 

                             

 

 

 

     7. Робота в групах.

      Слово вчителя

      Мабуть, про жоден витвір людського генія не складено стільки мудрих і хороших слів, як про книгу. Видатні постаті всіх епох складали їй гімни, звеличували це чи не найбільше чудо з чудес.

Завдання для першої групи:

• Навчитися виразно читати заздалегідь підготовлені вчителем висловлювання відомих людей про книгу.
• Напишіть міні-твір «Життя без книги – день без сонця».
• Підберіть із ряду слів потрібне і допишіть його у вірш

Книги – морська ...

Хто в них пірне аж до…,

Той, хоч і труда мав досить,

Дивнії …виносить.

                                   І. Франко

(Дивина, глибина, височина; дна, зла, тла; смарагди, діаманти, перли).

 

•  Книги – це маяки в океані часу.

                              А. Шопенгауер

• Читання книг відкриває нам самих себе і світ.

                                                                    Й. В. Ґете

• Книги  - кораблі думок, що мандрують у часі і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

                                                                                                        Ф. Бекон

• Добре діло – збирати хороші книги, але найкраще – звертатися до них і читати їх.

                                                                                                   Ф. Петрарка

                                                                                                 

   Завдання для другої групи:

• Дібрати зі збірника прислів’я і приказки, пов’язані з книгою.
• Навчитися виразно читати їх.
• Скласти сенкан до слова «книга»

 

 

Книга

мудра, цікава

збагачує, допомагає, захоплює

Неможливо уявити життя людини без неї.

Друг

 

Народна мудрість про книгу та знання:

 

• Книга – ключ до знань.
• Золото добувають із землі, а знання – з книжок.
• Хліб наснажує тіло, книга – розум.
• Книгу читають не очима, а розумом.
• Книгу читай, розуму набирай.
• З книгою жити – з добрим дружити.
• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
• Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.

 

  8. Опрацювання «Пам’ятки сучасного читача»

 

• Читайте художні твори повільно, вдумливо й виразно.
• Звертайте увагу на довершеність твору, його художні особливості, майстерність автора та перекладача.
• Намагайтеся дізнатися якомога більше про автора твору, його життя та діяльність, про інші твори.
• Якщо ви володієте іноземною мовою, спробуйте прочитати художній твір (або його фрагмент) в оригіналі, порівняйте з перекладом.
• Якщо ви ще не записалися до бібліотеки, обов’язково запишіться, читайте твори за програмою і поза програмою не скорочені, а повністю (не пропускаючи сторінок!), стежте за новинками сучасної дитячої літератури, порадьте однокласникам ті книжки, які вам сподобалися.
• Якщо ви володієте навичками роботи з комп’ютером, зверніться до тих інтернет-ресурсів, де можна прочитати цікаві дитячі книжки.

V. Рефлексія.

 

 

1. Творча робота

Завдання І. Підберіть прислів’я, яке було б співзвучне головній думці такої поетичної мініатюри:

Навчаю відважним, правдивим рости,

Любити природу, свій край берегти.

Ще змалку ти мною звик дорожить,

Без доброї книги тобі не прожить.

(Книга вчить, як на світі жить. (Народна мудрість))

 

Завдання ІІ. Відгадай загадки.

Завжди можу стати в пригоді,

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить»

                                           (Книжка)

Біла нивка невеличка,

Там розсипана пшеничка.

Очками її зберем,

А думкою – розімнем.

Нумо білу нивку обробляти –

Будемо усе на світі знати!

Що це таке?

Каже мудра мишка: … (книжка)

 

Бачить – не бачить,

Чути – не чує.

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче –

 Правди навчає,

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова, -

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити.

               (Книжка)

 

2. Прийом «Займи позицію». Робота над проблемним питанням.

Чи може книжка стати для людства невідомим предметом?

ТАК                                  НЕ ВПЕВНЕНИЙ                                  НІ

 

VІ. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»

1. Чого я навчився (лася) на уроці?
2. Що було найцікавішим і чому?
3. Мій настрій на уроці.
4. Побажання собі, учителю.

Домашнє завдання. Дібрати висловлювання видатних людей, прислів’я, приказки, загадки про значення книги, освіти в нашому житті; повторити відомості з теорії літератури, вивчені у 5 класі (епітет, метафора, порівняння)

                                                                                              Додаток 1 до уроку 1

Ярослав Мудрий

      У зовнішності переважали риси, притаманні слов’янам Наддніпрянщини. Він був людиною високою на зріст (близько 175 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та окресленими, відносно неширокими вилицями.

      Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава. Поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі. За цього часу засновано також перші монастирі: св. Юрія, Св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконо писання.

      Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру  свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов’янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.

      Вшанування пам’яті.

• 1838 р. у Києві на його честь названо вулицю, 1955 р. – провулок
• 2007 р. у Харкові на його честь названий майдан
• Ім’я Ярослава Мудрого присвоєне Національному юридичному університету
• Вулиці на його честь мають: Львів, Біла Церква, Васильків, Жидачів…
• Пам’ятники Ярославу Мудрому встановлені у Києві, Харкові, Полтаві, Білій Церкві, Ярославлі (Росія)
• Портрет зображено на банкноті номіналом 2 гривні та на пам’ятній срібній монеті номіналом 10 гривень
• Указом Президента 1995 року для нагородження громадян за видатні заслуги перед українською державою засновано Орден князя Ярослава Мудрого І, ІІ, ІІІ, ІV, V ступеня

 

                                                                                                    Додаток 2 до уроку 1

Похвала книгам

(Фрагмент із «Повісті минулих літ»)

      Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.

      Велика-бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі. У книгах – світло мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене люблю, а хто дошукується мене – знайде благодать. І якщо старанно пошукати  в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з Богом і наймудрішими мужами.

      Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх писав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній урочисті співи в призначену годину.

      І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей.

 

                                                                                                   Додаток 3 до уроку 1

Нестор Літописець – письменник і перший історик Київської Русі. «Повість минулих літ» - найдавніший літопис

      Нестор Літописець (бл. 1056 – бл. 1113) належить до найосвідченіших людей Київської Русі кінця XІ – початку XІІ ст.. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

      Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерської обителі. З юних літ дотримувався тілесної та душевної чистоти, глибокого смирення, суворого посту та безперервної молитви. Натхненно возвеличував та прославляв Бога.

      Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання.

      З його праць збереглися життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторів подій. У своїх працях проповідував християнські ідеї, підкреслюючи водночас самостійність Київської Русі від Візантії. Закликав руських князів боротися за єдність земель.

      Помер Нестор Літописець 9 листопада бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Літописця. А в Україні, починаючи з 1997 р., відзначають День української писемності та мови.