План-конспект уроку шахів на тему: «Як скласти план наступу»

План-конспект уроку шахів на тему:

«Як скласти план наступу»

Тема: Як скласти план наступу.

Мета: навчальна – закріплювати знання дітей, отримані на попередніх заняттях, навчитися оцінювати позицію, складати план наступу, практично застосовувати вміння і навички, щоб отримати перевагу в шаховій партії;

розвивальна – розвивати увагу, вміння оцінювати позицію, орієнтуватися на шаховій дошці, складати план наступу, прораховуючи усі можливі варіанти;

виховна – виховувати прагнення самостійно досягати успіхів.

Вид заняття: комбіноване.

Форма заняття: групова.

Обладнання: демонстраційна дошка, настільні шахові дошки з наборами шахів.

Хід заняття

1. Вступна частина

Керівник вітається з дітьми, перевіряє присутність вихованців на занятті та їхню готовність до нього.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

     ІІІ. Основна частина

План гри — сукупність послідовних стратегічних ходів, виконуваних за власним задумом, відповідно до наявної на дошці позиції. Вибір плану повинен опиратися на оцінку позиції.

Оцінка позиції — всебічне вивчення особливостей і можливостей позиції, що виникла на дошці в ході шахової партії, з метою визначення плану подальшої гри. Головний фактор при виборі ходу включає розрахунок варіантів і визначення кінцевого положення, до якого прагне гравець.

Першим, хто звернув особливу увагу на елементи позиції, став основоположник позиційної школи Вільгельм Стейніц. Відповідно до його школи шахіст повинен проаналізувати позицію усіх фігур на шахівниці, що дасть можливість намітити план гри.

Оцінювати позицію потрібно після кожного ходу, адже ситуація на дошці різко змінюється з кожним ходом, коли, наприклад, йде обмін фігур або здійснюється якась шахова комбінація.

За якими критеріями оцінювати позицію:

- матеріальна перевага;

- погана позиція ворожого короля;

- наявність  прохідного пішака;

- слабкі пішаки і поля;
- пішакові островки;
- сильний пішаковий центр;
- перевага двох слонів;
- володіння відкритою вертикаллю, діагоналлю, горизонталлю.

 Приклад оцінки позиції,

коли у чорних «поганий»  слон, а в білих  - «хороший» слон.

Стратегія гри полягає в накопиченні дрібних переваг, в маневруванні з метою посилення своєї позиції і ослаблення ворожої. До прямої атаки слід переходити, лише отримавши достатню позиційну перевагу. У положеннях рівноваги, згідно з поглядами Стейніца, плюси і мінуси позиції врівноважені, тому потрібно змусити суперника порушити цю рівновагу шляхом маневрування і використовувати порушення рівноваги для захоплення і розвитку ініціативи.

План у стадіях шахової партії

Згідно з шаховою теорією, розташовування фігур та пішаків слід підпорядковувати єдиному плану розвитку сил уже в дебюті. В міттельшпілі вибір плану зазвичай пов'язаний з пошуками об'єктів для атаки та організацією нападу на них, в ендшпілі — з реалізацією своєї переваги або нейтралізацією переваги опонента.

Види планів

План гри може бути:

• короткочасний
• довготривалий

Весь довготривалий план атаки на короля суперника може складатися з декількох приблизних короткочасних етапів: створення форпосту, перекидання фігур на королівський фланг, пішакового штурму, який веде до руйнування позиції рокіровки ворожого короля, і, нарешті, прямої атаки на короля супротивника.

При довготривалому плані гри іноді можлива зміна напряму атаки. Наприклад, атака на ферзевому фланзі може призвести до розкриття ліній, по якім фігури переходять на королівський фланг з метою атаки короля суперника.

ІV. РУХАНКА.

V. Гра в шахи в парах.

Діти самостійно грають, дотримуючись правил та самостійно оцінюючи позицію.

Керівник контролює хід гри вихованців, робить зауваження, надає рекомендації та роз’яснення.

     VІ. Підсумки заняття.

Діти діляться враженнями від гри, обговорюють з керівником труднощі, які виникали.