План-конспект уроку "Витоки джазу"

Тема уроку: Витоки джазу

Мета: ознайомити учнів з історією джазової музики та найвідомішими її напрямами, представниками та творами; на прикладах творчої діяльності Л. Армстронга та М. Джексон підкреслити важливу роль естрадної музики в житті людей; формувати вокально-хорові навички; розвивати інтерес до джазової музики; виховувати естетичний смак у царині легкої музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичний інструмент, ТЗН, фонохрестоматія.

План уроку

І – Організаційний момент

ІІ – Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ – Актуалізація опорних знань

ІV – Вивчення нового матеріалу

V – Слухання музики

VІ – Підсумок уроку

Перебіг уроку

І – Організаційна частина

ІІ – Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ – Актуалізація опорних знань

1. Інтерактивна вправа «Закінчити речення»

-         Пісню «Червона рута» написав…

-         Володимир Івасюк народився у місті …

-         Перша пісня Івасюка мала назву…

-         Був виключений із медичного інституту за …

-         Написав 107 пісень, серед яких …

-         Навіть мертвому йому не могли простити …

2. Розспівування.
3. Повторення вивченої пісні «Червона рута».

ІV – Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Походження терміну «джаз» до кінця не з’ясовано. Є підстави припускати, що це слово уживали ще в середині ХІХ ст. як підбадьорливий вигук у негрів.

Джаз у наші дні – це тонке поєднання продуманої академічної точності і вільної віртуозної імпровізації.

-         Робота в зошитах.

Імпровізація – створення музики без попередньої підготовки на момент її виконання.

Джаз народився в місті Новий Орлеан на початку ХХ ст. Музиканти почали поєднувати енергійні ритми рабів із Африки з простими мелодіями і співзвуччями, що колоністи привезли з Європи. Цей стиль дістав назву «новоорлеанський джаз», пізніше – «традиційний джаз». Менш ніж за сто років джаз перетворився на популярну, самобутню і сповнену енергії музику. Його створювали здебільшого чорношкірі американські музиканти, музична обдарованість яких позначилася в дивній різноманітності, свободі й разом із тим чіткості ритмів із характерним для джазу зсувом акцентів із сильної долі на слабку («синкопами»), у талановитій імпровізації виконавців.

Народився джаз у провулках річкових портів, що розросталися, у робочих селищах, мешканці яких прокладали залізничні траси, на путівцях, у сільських районах американського Півдня.

Створювали його гітаристи-аматори, доморослі піаністи, віртуози на губних гармоніках, вуличні співаки – ці нікому невідомі негри, які черпали музику зі свого важкого безрадісного життя, втамовуючи її ритмічною чарівністю, її гірким ароматом своє прагнення до самостійної творчості. Це вони створили джазову музику і виплекали її, надали їй форми.

Джаз був даром негрів Америці – і згодом став даром Америки світовому мистецтву. (Дискусія)

Джаз народився у співі й коренями глибоко йде в традиції негритянської народної пісні, що колись процвітала на землеробському Півдні Сполучених Штатів. У ті далекі часи негри, як і більшість американців, мали обмаль музичних інструментів, тому голос залишався основним засобом музичного вираження. Пісні – трудові та жартівливі, сумні та бадьорі – лунали звідусіль.

Саме їх наспіви наслідували перші негритянські музиканти, які самотужки навчилися грати на інструментах.

Новоспечені музиканти невпинно експериментували, вільно імпровізували (розпочавши цим традицію, від якої ніколи не відмовиться джаз) – і навіть їх музична неписьменність пішла їм на користь.

У пошуках ритмів нові музиканти знову звернулися до африканської спадщини, пронизуючи майже всю свою музику розміреним багатоголосим звучаннямафриканських барабанів. Строгими ритмічними фігурами західної музики з їх розподілом на такти і симетричністю форми здебільшого було знехтувано.

Синкопування (нагадую: зміщення наголосу з сильних доль такту на слабкі), «пауза» (ритм уривається і швидше відчувається, ніж чується) і багато інших ритмічних прийомів, давно відомих африканському барабанщикові, надали новій музиці своєрідного танцювального характеру.

Хоча голос Африки і чувся в цьому хорі голосніше за решту, він не звучав зовсім наодинці. Перші джазові музиканти сміливо використовували музичні ресурси свого оточення: елементи англійських духовних гімнів, німецьких польок, італійських арій, ірландських народних пісень, французької кадрилі та будь-який інший уподобаний ними вид музики.

У результаті виник певний музичний гібрид – грубуватий, енергійний і, поза сумнівом, новий.

Одним із головних витоків джазу стали спірічуелси і блюзи.

Робота у зошитах

Спірічуелс (у перекладі з англ. «духовний») – жанр духовних співів чорних американців.

Він виник приблизно у ХVІІ ст. на основі протестантського хоралу. Багатоголосся, гармонії та мелодії, запозичені з європейської музичної традиції, поєднуються у спірічуелсі із виразними засобами і прийомами афро-американської музики. Поетичний зміст пов’язаний із біблійними текстами, а також із повсякденним життям чорних американців. Спірічуелс виконують хором без інструментального супроводу, із плесканням у долоні й танцювальними рухами співаків. До середини ХІХ ст. цей жанр залишався тільки частиною афро-американського фольклору. Згодом він увійшов до репертуару професійних музикантів. Спірічуелс значною мірою вплинув на формування блюзу і раннього джазу.

Найкращою виконавицею спірічуелсів визнано афро-американську співачку Махалію Джексон. Вона народилася в Новому Орлеані, штат Луїзіана (США). Батько великого сімейства працював портовим вантажником вдень і перукарем увечері. Але щонеділі він ставав проповідником, особливою шанованою людиною в негритянській общині. Батько зумів передати Махалії почуття гідності і упевненості у собі, а його недільні проповіді зміцнили її дух.

З раннього дитинства Махалія насолоджувалася церковною хоровою музикою у церкві, до якої належала її сім’я. Махалія почала співати в ранньому віці. У чотири роки вона вже співала в молодіжному хорі церкви Бессі Сміт – видатної афро-американської виконавиці блюзу, яка стала найулюбленішою співачкою Махалії. Хоча М. Джексон ніколи не виконувала джаз, «королева блюзу» вплинула на неї дуже сильно.

Пізніше вона пояснювала: «Блюз приємно слухати – це пісня відчаю. Спірічуелс належить Богові – це пісня надії. Згадайте Давида з Біблії: «Співайте голосно і радісно Богові». Я користуюся його порадою. Походження спірічуелсу і блюзу близькі, проте блюз чіпає лише серце, а спірічуелс наповнює його божественними почуттями кохання, заспокоєння і радості».

Унікальний вокальний стиль М. Джексон повністю сформувався вже у підлітковому віці, об’єднуючи глибоке звучання, динамічний ритм і виразне блюзове фразування.

Поворотним моментом у житті Махалії був переїзд до Чикаго, через декілька місяців після якого Махалія стала солісткою хору у баптистській церкві.

Початок 1930-х років був розквітом музики спірічуелс у США. Махалія Джексон підкорила публіку чотирьох континентів. Чотири рази переповнений Карнегі Хол аплодував їй. Четверо президентів слухало її: Трумен, Ейзенхауер, Кенеді та Джонсон. Махалію також було запрошено до Японії, де вона виступала на сімдесятиріччі імператора Хірохіто.

Співачка брала участь у зйомках декількох фільмів. Махалія Джексон була найвидатнішою співачкою спірічуелсів в Америці. Завдяки саме їй «чорну» музику з церков Чикаго почув увесь світ.

Слухання музики

З надзвичайною виразністю та пристрастю виконує співачка старовинну молитву, сповнену і глибокої скорботи, і віри в те, що Бог укаже шлях у краще майбутнє.

Послухайте «ThePrayer»(«Молитва») у виконанні М. Джексон.

    Чим відрізняються спірічуелси від православної церковної музики?

Слухання «ThePrayer» («Молитва») у виконанні М. Джексон. Блюз є невичерпним джерелом натхнення джазових музикантів у сього світу.

Робота у зошитах.

Блюз (від у перекладі з англ. - «меланхолія, журба») – світська лірична пісня афроамериканців, зазвичай сумного елегійного змісту. У 1880-ті роки, роки свого виникнення, блюзову пісню зазвичай виконували під акомпанемент гітари або гармоніки.

Блюз – це пісня, що бере початок безпосередньо із самого серця, безмежно щира та відверта. Виражати блюзом турботи і радості, розповідати ним про життя й кохання стало глибоко вкоріненим звичаєм негритянського населення. Іноді веселі і шумні, частіше сентиментальні, але завжди позначені стражданням блюзи стали тогочасним негритянським фольклором.

Численні співаки блюзу блукали дорогами американського Півдня зі старенькими гітарами і пошарпаними гармоніками, виспівуючи строфи, вигадані ними самими або запозичені. На вуличних перехрестях, у дешевих барах, на пікніках вони заробляли собі на нужденне життя. Але недостатня грошова винагорода цілком відшкодовувалася захопленням шанувальників. Тематика блюзів є надзвичайно різноманітною. У них зображено життя знедоленого народу: непосильна праця, утрачена людська гідність, розлука і страждання. За веселими ритмами приховується трагедія всього афро-американського народу.

Одним із найвпливовіших і найважливіших музикантів в історії джазу був Луї Армстронг. Р. Гоффен, автор однієї з перших книг про джаз, писав: «Армстронг не просто «король джазу», він душа цієї музики… Він являє собою той рівень, який у джазовій музиці дорівнює всьому. Він – єдиний безперечний геній, якого має американська музика».

Великий афро-американський джазовий музикант Луї Армстронг – вокаліст, композитор, творець і керівник джазових оркестрів і ансамблів, кіноактор, автор пісень. Він створив віртуозний імпровізаційний виконавський стиль гри на трубі, якому властиве вільне трактування мелодій.

Імовірно, йому судилося стати джазовим музикантом: адже він народився в Новому Орлеані, на батьківщині американського джазу. Дитинство його минуло в одному з бідних кварталів міста, де панували свої закони, що не завжди збігалися з офіційними. Армстронг заробляв на життя за допомогою музики. Такий шлях здолали практично всі негритянські джазисти. Спочатку він грав у складі духових оркестрів у барах і на річкових пароплавах, що плавали по Міссісіпі, у спортивних залах, на танцях і святах.

1917 року Армстронг уже сам керував одним із джаз-бендів. Його доля змінилася, коли він зустрів свого першого наставника Джо Олівера. 1922 року він запросив Армстронга другим корнетистом до свого оркестру у Чикаго.

Тут Луї вперше почав грати на трубі. Вважають, що саме Армстронг розробив особливу манеру виконання – спів «скетом»: різновид джазового співу, коли мелодію імпровізують, до неї додають безглуздий набір слів; тут спів стає своєрідним додатковим інструментом.

Глухо-горловий голос Армстронга-співака викликав неоднозначну реакцію: його порівнювали то із залізною тирсою, то з рослинною олією на наждачному папері, то з коробкою передач автомобіля, що гуркотить, повна арахісової олії.

Але головним у Армстронга було інше – яскраво емоційна манера виконання, що супроводжувалася білосніжною посмішкою.

Коротке слово «джаз» у всьому світі асоціюється з Луї Армстронгом. Усе, за що люблять джаз, утілено в цьому імені: свободу і зухвалість, чарівливість і енергію, життєлюбність, чуттєвість, доброту. Він – душа джазу, знакова фігура й уособлення всього джазового мистецтва. Його досить низький, хрипкий, сповнений теплом голос упізнається миттєво, як і неповторне звучання його труби.

Неперевершене звучання «Блюз Західної околиці» у виконанні Луї Армстронга залишиться в пам’яті любителів джазової музики. «Блюз наповнює мене з голови до п’ят, я сумний сьогодні, я сповнений тривожних передчуттів, коли я йду на Західну околицю, де на мене чекає так багато страждань», - так співається у цьому блюзі.

Послухайте «Блюз Західної околиці» у виконанні Л. Армстронга.

    Чи збігається у вашому уявленні зміст тексту та характер музики?

Слухання «Блюзу Західної околиці» у виконанні Л. Армстронга.

У творчості багатьох сучасних українських музикантів джаз набуває розвитку. Серед різноманітних напрямів в українській музиці поширений етно-джаз – поєднання джазових гармоній та ритмів із українським фольклором.

Вокально-хорова робота.

VІ – Підсумок уроку

Джаз мав величезний вплив на музичну культуру загалом і на музичні напрями: на ритм-енд-блюз, поп і рок-музику та ін. Своєрідного розвитку джаз набув у багатьох країнах, зокрема в Україні. Його інтонації та прийоми використовували багато композиторів в усьому світі. Джаз відродив у професійній музиці її важливе значення: бути засобом і мовою живого спілкування людей.

    Чим відрізняється спірічуелс від блюзу?

    Якими є витоки джазу?

    Яких відомих виконавців джазової музики ви знаєте?

    Побажання для наших гостей.

    Інтерактивна вправа «Криголам». Щоб ви були: (ключове слово ДЖАЗ)

    Д – Добрими

    Ж – Життєрадісними

    А – Активними

    З – Здоровими

Домашнє завдання. Знайти інформацію та підготувати повідомлення про виникнення рок-музики.