План-конспект до уроку з музичного мистецтва у 3 класі загальноосвітньої школи. Урок 3 «Запрошує пісенний кит» (за підручником Аристової, Сергієнко).
Урок 3 « Запрошує пісенний кит»
УРОК З
Тема. Поняття про пісню. Запрошує пісенний кит. Петро Чайковський «Баркарола» — слухання. Сл. М. Івенсен, муз. Т. Попатенко «Шпачок прощається» — розучування (с. 14—19).
Мета. виховувати належне ставлення до музики, її історії, музичного мистецтва.
Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент , програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1. Вхід до класу під звучання пісні («Засмутилось кошеня» І.Вороніної).
2. Музичне привітання.
- Доброго дня, діти!
- Доброго дня, вчитель!
ІІ. Розспівування
Сорока-ворона на припічку сиділа,
діткам кашку варила, ополоником мішала, діток годувала.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами на минулих уроках дізналися, що дуже важливо вміти чути і розуміти музику і допомогла нам у цьому пісня. Ще ми дізналися, що пісня не завжди буває зі словами – інструментальні твори також можуть називатися піснею.
А сьогодні на уроці ми з вами дізнаємось, як пісня показує нам життя різних народів світу.
І почнемо ми нашу подорож з дивовижного італійського міста Венеція.
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
Подивіться на картину, де зображено Венецію. Тут все навколо таке дивовижне. Передусім те, що мешканці Венеції пересуваються давніми вуличками не по асфальтованій дорозі чи навіть бруківці, а по… воді. А як же інакше? Адже місто побудоване на островах, тому замість автошляхів – канали з численними містками.
То як пересуватися по таких вулицях? Не встигнеш зробити крок, одразу опинишся у воді!
Перегляд відео про Венецію
Уявіть собі, що двері венеціанських будинків відчиняються прямісінько на канали. До східців, що ведуть до ганку будинку, прив’язують довгі човни – гондоли. Ними люди й пересуваються по вулицях, а веслують цими човнами гондольєри, які співають особливі пісні.
Ці пісні називаються баркаролою, тому що слово barka означає «човен». Тобто баркарола – це пісня човняра.
Ці пісні писав італійський народ, проте існують баркароли, які написали композитори. І саме такий твір «Баркарола» створив композитор П.І.Чайковський після того, як відвідав це дивовижне місто в Італії.
Уважно послухайте його.
Слухання «Баркароли» П.Чайковського
Італійців вважають у світі однією із самих співочих націй. Їхня музика вирізняється своєю мелодійністю, співучістю.
Так, це українці.
Україна... Рідний край. Золота чарівна сторона.
Земля, рястом заквітчана, зелом закосичена.
Скільки ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до Тебе!
З давніх-давен линули по світу слова про неньку-Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани широкополі, гаї зелені, тихі ріки та озера.
А українська пісня — це прекрасна частинаі світової культури.
Відродження України, її духовності неможливе без рідної пісні, яка жила вічно з нашим багатостраждальним народом і дійшла до нас як найдорогоцінніший скарб, що підтримував душу українця протягом його життя, передавався у спадок з покоління в покоління.
Український народ ніколи не розлучався з рідною піснею, яка була йому супутницею на пшеничному полі, в тяжкому бою з ворогом, в неволі на чужині.
Краса нашої пісні народжена добротою української душі, мальовничістю української природи, багатством і щедрістю батьківської землі.
Існує навіть легенда про те, як з’явилася на світ українська пісня.
Легенда про пісню
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами.
Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
- Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина - Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому та з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.
Завдяки пісні ми можемо викласти свої почуття, переживання, радість і смуток, любов і гнів..
Найголовніший тип музики — пісня. Пісня — це завжди мелодія. Мелодія — найважливіша ознака будь-якої музики (танцювальної, маршової).
VІI. Вивчення пісні.
«Шпачок прощається», музика Тамари Потапенко, слова Маргарити Івенсен — розучування.
Послухайте уважно пісню, яку написала Тамара Потапенко.
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.
2. Робота над піснею.
Осінь. Дощик сіється.
Приспів:
Гілка ледь гойдається,
|
В путь-доріжку дальнюю
Приспів:
Де ясні веселі дні, Сонце золоте? Сумно над шпаківнею Пісню шпак веде.
Приспів: |
VIІI. Фізкультхвилинка.
Їжачок
Йшов по лісу їжачок, (ходьба на місці)
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок, (нахиляння тулуба в сторони)
Аж болів йому бочок.
Раз, два, три, чотири, п’ять! (стрибки)
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок (вправи для кистей рук)
Про маленьких діточок,
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих і колючих.
Десять, дев’ять, вісім, сім! (стрибки)
Грушечки ці ніс він їм.
IX. Підсумок уроку
Сьогодні на уроці ми познайомились із піснею, яку співають венеціанські човняри.
Учні виходять із класу під музичний супровід
(«Баркароли» П.Чайковського)
1