План-копспект до уроку з музичного мистецтва у 3 класі. Урок 5 «Таємниці танцювальної музики (продовження)» (за підручником Арістова)

Урок 5

Тема. Таємниці танцювальної музики (продовження)

Мета:

- формувати в учнів уявлення про танцювальність як важливу якість музики;

-  розвивати вміння передавати танцювальність рухами до твору, розвивати логічне мислення, уміння інтерпретувати музичні твори, імпровізувати;

-  виховувати любов до природи, класичної музики, любові до праці.

Обладнання: ком’ютер, наочний матеріал, ритмічні картки, портрет композитора М. Глінки.

Музичний матеріал уроку:

М. Глінка «Арагонська хота» - слухання;

«Ой на горі жита много» - розучування.

Тип уроку: Комбінований.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

1. Музичне привітання.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Ми вже знаємо, що «три кити» (три типи) музики пісня, танець і марш можуть перерости у пісенність, танцювальність, маршовість. Це ми вже побачили на прикладах багатьох музичних творів. А сьогодні поглибимо свої знання про танцювальність музики.

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ.

• Що ми називаємо танцювальністю?

Танцювальність – особливість  музики, пронизаної танцювальними ритмами, але не обов’язково призначеної для танців.

• З  якими танцями ми познайомились на минулому уроці?
• Які твори ми слухали?

3. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Ми вже з вами згадували українські народні танці. А тепер нас чекає Іспанія – чудова сонячна країна, жителі якої також люблять співати і танцювати. Дуже часто до народної танцювальної музики зверталися професійні композитори.

 Наприклад, Михайло Іванович Глінка, відомий російський композитор ХІХ століття. Завітавши на два роки до Іспанії, він був вражений незвичайною особливістю, експресивністю, національним колоритом іспанського танцю хота і навіть, незважаючи на складність рухів, навчився його танцювати. На карнавалах Глінку неможливо було відрізнити від професійних іспанських танцюристів. Повернувшись додому, він спробував негайно відтворити мелодію цього танцю. Так з’явився твір «Арагонська хота».

Хо́та (ісп. і кат. jota «жо́та») -іспанський і каталонський народний танець з тридольним музичним розміром.

Музичний розмір хоти — 3/4 або 3/8. Виконується у дуже швидкому темпі. Хореографічно танець насичений підстрибування і підскоками.

Виконання хоти супроджується грою на гітарі, мандоліні, кастаньєтах тощо.

Хота, імовірно, походить з Арагону. Її виконання відрізняється в залежності від регіону, відтак виділяють хоту валенсійську, арагонську, кастильську, кантабрійську, наварську, астурійську, галісійську, мурсійську тощо. Щодо назви, то вона походить зі староіспанського слова xota, яке імовірно є арабізованим salto «стрибок» — šáwta.

Кастаньєта – іспанське слово. Що означає каштан. Це ударний музичний інструмент без визначеної висоти звуку. Тож послухайте як звучити твір М.Глінки «Арагонська хота».

• Слухання «Арагонської хоти» М. Глінки.

- Як звучить музика в «Арагонській хоті»?

- Які інструменти виконують головну роль у цьому творі?

Тож давайте спробуємо виконати ритмічний супровід на шумових інструментах.

«Арагонська хота» М.Глінки – твір який звучить лише як музичний твір і під нього ніколи не танцюють. Тож ми з впевненістю можемо сказати, що тут звучить танцювальність.

4. ВОКАЛЬНО-ХОРОВА РОБОТА.

1. Розспівка №1.

2. Розспівка №2.

3. Виконання пісень.

Прикладом музики танцювального характеру є українська народна пісня «Ой на горі жита много». Український народ завжди любив жартувати, навіть тоді коли працював. Це додавало їм сили та витривалості. Отож сьогодні ми розучимо одну з таких пісень, що називається «Ой на горі жита много».

У.н.п в обробці Г.Верьовки «Ой на горі жита много» - розучування.

V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

1.  Сьогодні ми поглибили свої знання про танцювальність музики. Тож дайте відповідь на запитання.

- Що ми називаємо танцювальністю?

- Якими інструментами супроводжується хота?

- Назвіть композитора, що написав «Арагонську хоту».

- Який характер має українська народна пісня «Ой на горі жита много»?

2. Музичне прощання.