ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА РАДА

  ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Планування фізичної культури та виховання у 1-4 класах

«методичний посібник» 

Чернівці – 2015

Схвалено Вченою радою Інституту післядипломної

педагогічної освіти  Чернівецької області

Протокол № 3/29 від  19/06/2015р  

   Укладачі:

Гавлюк В. В., методист НМЦ Виховної роботи Інституту післядипломної 

 педагогічної освіти  Чернівецької області

 Гринюк В. І., вчитель вищої категорії  Мамаївского  ЗНЗ I-III ст. №1

 Серна В.С. .вчитель вищої категорії Реваківського   ЗНЗ I-III ст.

   Рецензенти:

 Жукотинський К.К., начальник  обласного управління  Комітету фізичного   

 виховання та  спорту МОН України, кандидат педагогічних наук, доцент  

 Бирка М.Ф., Доцент кафедри педагогіки психології та теорії управління Інституту 

 післядипломної  педагогічної освіти  Чернівецької області, кандидат педагогічних 

 наук                                                    

    Відповідальний за випуск :

  Білянін Г.І., директор Інституту післядипломної  педагогічної освіти    

  Чернівецької  області,  кандидат педагогічних наук, доцент

У виданні детально розглянуті форми та методи планування фізичної культури та виховання. Методичний посібник містить теорію та практику з таких актуальних питань: планування у фізичному вихованні; вимоги до планування у фізичному вихованні; педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні; документи планування, що складаються учителем; календарні плани-конспекти на групу уроків; календарний план графік розподілу навчального матеріалу;  з предмета фізична культура 1-4 клас.

Методичний  посібник «Планування фізичної культури та виховання у 1-4 класах» відповідає сучасним вимогам щодо рівня навчально-методичного забезпечення, мають практичне значення та можуть бути рекомендованими до використання у навчально-виховному процесі.

Зміст

1. Планування у фізичному вихованні

2. Вимоги до планування у фізичному вихованні

3. Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні

4. Документи планування, що складаються учителем

5. Календарні плани-конспекти на групу урокі

6. Календарний план графік розподілу навчального матеріалу.

7. Рухливі ігри середньої інтенсивності.

8. Рухливі ігри малої інтенсивності

9. Перелік літературних джерел

 1.Планування у фізичному вихованні

Планування фізичного виховання — це попередня розробка й визначення на майбутню діяльність цільових настанов і задач, змісту, методики, форм організації й методів навчально-виховного процесу з конкретним контингентом що займаються.

По строках планування розрізняють наступні його види: перспективне, поточне (етапне) і оперативне.

Перспективне планування — це планування на тривалий строк (наприклад, у загальноосвітній школі на кілька років з розподілом програмного матеріалу по роках навчання).

Поточне планування охоплює етапи роботи (наприклад, у загальноосвітній школі — це планування на навчальну чверть).

Оперативне планування здійснюється на найближчий час (на майбутнє заняття).

Планування вимагає глибоких різнобічних професійних знань і практичного досвіду, завжди передбачає творчий підхід, тому що воно не визначається твердими рамками методичних приписань.

2. Вимоги до планування у фізичному вихованні

1. Цільова спрямованість педагогічного процесу. Полягає у вимозі визначення кінцевої мети цього процесу та підпорядкуванні (підборі) усього його змісту, методів і форм організації досягненню поставленої мети. Інакше кажучи, з методичного арсеналу викладача (тренера) використовувати те, що безпосередньо служить реалізації мети.

Намічена мета повинна бути реальною. Тому викладачеві (тренерові) необхідно тверезо оцінити можливості її досягнення (підготовленість, витрати навчального часу, наявність матеріально-технічної бази та ін.).

Основою для розробки цільових настанов служать програмно-нормативні положення системи фізичного виховання (розрядні норми й вимоги спортивної класифікації, вимоги державних програм по фізичному вихованню для різних контингентів населення). Із установленням мети створюється конкретна перспектива в педагогічній роботі.

Ціль конкретизують цілою системою супідрядних (часток, проміжних) педагогічних завдань із визначенням послідовності та строком їхньої реалізації. Всі завдання варто формулювати ясно, однозначно й так, щоб вони легко піддавалися оцінці і контролю. Тому їх конкретизують по можливості в кількісних показниках (навчальних нормативах, тестових результатах), що дозволяють застосовувати математико-статистичні методи оцінки досягнень (отриманих результатів).

2. Всесторінність планування завдань педагогічного процесу. Вимога полягає в тому, щоб виходячи з поставленої мети досить повно передбачати освітні, оздоровчі та загально виховні завдання і намічати відповідні їм засоби, методи і форми організації занять.

3. Облік закономірностей фізичного виховання. Планування тільки тоді ефективно, коли воно ґрунтується на об'єктивних закономірностях фізичного виховання (на закономірностях формування рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей і паралельно засвоєння знань по даному предмету) і на відповідним їм педагогічних принципах (систематичності, доступності та індивідуалізації, прогресування й ін.). У плануванні процесу фізичного виховання треба також ураховувати біологічні закономірності росту та розвитку організму людини, вікові психологічні особливості.
4. Конкретність планування. Вимога складається в строгій відповідності намічуваних завдань, засобів і методів фізичного виховання підготовленості що займаються й умовам занять (учбово-матеріальна база, кліматичні умови та ін.).

Ступінь конкретизації залежить від тимчасового періоду, на який складається план. Чим менше строк, на який складається план, тим він більшою мірою конкретизується. Самим конкретним (деталізованим) планом є план-конспект одного уроку (заняття).

Методична послідовність планування. При розробці будь-якого плану бажано дотримуватися такої послідовності основних операцій.

1. Перш ніж приступити до планування, треба мати певні відомості про контингент, що займається, для якого має бути скласти план (про стан здоров'я, рівні фізичної й спортивно-технічної підготовленості та ін.). Без таких відомостей не можна повноцінно здійснити планування. Крім того, дані потрібні для комплектування однорідних по стану здоров'я та рівню підготовленості груп при проведенні курсу фізичного виховання в загальноосвітніх школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах і інших організаціях.

Викладач одержує необхідні попередні відомості за допомогою співбесіди з тими, з ким має бути вести заняття, проведення серед них анкетування, контрольних випробувань (тестування), використання даних лікарсько-фізкультурного обстеження.

2. Визначаються і конкретизуються мети та завдання навчально-виховного процесу стосовно до конкретного контингенту, що займається і конкретним умовам ведення занять.
3. Виходячи з поставлених завдань, встановлюються нормативи та вимоги, які повинні бути виконані на відповідних етапах.
4. Визначаються розділи програми занять і розрахунок навчального часу на розробку теоретичного та практичного змісту програми, її проходження.
5. Планується раціональна послідовність проходження навчального матеріалу (теоретичного та практичного) по періодах, етапах, окремих заняттях і уточнюються обсяг і інтенсивність навантажень.
6. Визначається загальна організація роботи з реалізації плану, підбираються методи й форми занять для рішення поставлених педагогічних завдань.
7. На закінчення приступають до зведеного текстуально-описовому або табличному оформленню плану. При цьому проглядаються й погоджуються всі його пункти, розділи, параметри навантажень і т.д. Коли це можливо, зміст планів рекомендується виражати в наочній формі, використовуючи засоби графічного зображення, різні кольори. Наочні форми планів дозволяють цілісно сприймати різні елементи змісту, показники й представити взаємозв'язок між ними.

Таким чином, планування носить послідовний характер і здійснюється по ознаці від узагальненого до більше детального.

Характеристика основних документів планування у фізичному вихованні. Основними документами планування у фізичному вихованні є: навчальний план, навчальна програма, план-графік навчального процесу, робітник (тематичний) план, розклад занять, плани-конспекти занять. Всі документи планування логічно й змістовно зв'язані між собою. Кожний наступний документ більше приватного характеру розробляється відповідно до попереднім. Разом з тим кожний документ має своє призначення в системі планування, виконує певну функцію. У цілому ж реалізація основних документів планування повинна забезпечити необхідну організацію, оптимальний вибір засобів і методики педагогічного процесу з даним контингентом що займаються.

По своєму функціональному призначенню всі документи планування діляться на три типи.

1. Документи, що визначають основну спрямованість і зміст навчального процесу в загальноосвітніх школах, коледжах професійної освіти, середніх і вищих спеціальних навчальних закладах. До них ставляться навчальний план і навчальна програма. Ці документи є державними й обов'язковими для виконання.

2. Документи, що визначають порядок організації процесу фізичного виховання (план-графік навчального процесу та розклад занять).

3. Документи методичного характеру, у яких переважно відбита методика фізичного виховання (робітник план і план-конспект заняття).

Навчальні плани та програми по фізичному вихованню для загальноосвітніх шкіл, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів, спортивних шкіл і інших організацій розробляються державними органами (міністерствами, комітетами). Плани-графіки навчального процесу, робочі плани й плани-конспекти уроків розробляються самими викладачами, виходячи з відправних офіційних документів - навчального плану й, програми.

Навчальний план являє собою основний (вихідний) документ, на основі якого здійснюється вся багатогранна робота з фізичного виховання в державних навчальних закладах всіх рівнів.

Навчальним планом установлюються:

а) загальна тривалість занять по фізичному вихованню в загальноосвітній школі, навчальному закладі; спортивної спеціалізації в ДЮСШ і інших спортивних школах;

б) розділи (види) програмного матеріалу із вказівкою годин на їхнє проходження по роках навчання.

Навчальна програма - це документ планування навчальної роботи, у якому визначаються:

а) цільові настанови та загальні завдання педагогічного процесу: у загальноосвітній школі - курсу фізичного виховання, у ДЮСШ - спортивного тренування по вибраному виду спорту;

б) обсяг знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти діти в планований строк занять, і перелік основних фізичних вправ і інших засобів, що забезпечують рішення поставлених завдань;

в) рівень теоретичної, загальнофізичної та спортивної підготовленості, виражений у залікових вимогах і навчальних нормативах (тестових показниках), що повинні досягти діти на кожному році та по закінченні навчання в освітній установі.

Програма по фізичному вихованню складається в основному з 4 розділів:

1) уроки фізичної культури;

2) фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня;

3) фізична культура в позаурочний час;

4) фізкультурно-масові й спортивні заходи.

Навчальні програми мають наступну типову структуру:

1) пояснювальна записка, у якій розкриваються мета та завдання курсу фізичного виховання, вказуються особливості контингенту дітей, характеризується структура програми, рекомендуються методи та форми занять, даються вказівки по плануванню та обліку й ін.;

2) навчальний матеріал по теоретичному та практичному розділах (перелік основних теоретичних тем для вивчення, опис всіх фізичних вправ, що підлягають освоєнню по роках навчання), а також залікові вимоги й навчальні нормативи по освоєнню рухових дій і розвитку фізичних якостей;

3) додаток, у якому приводиться список рекомендується літератури, що, зразки планів, заявок, типовий табель спортивного інвентарю й устаткування, необхідного для забезпечення занять по фізичній культурі, зразкові карти фізичної підготовленості й розвитку учнів і ін.

Навчальна програма розробляється відповідно до встановленого навчального плану змістом і обсягом годин, відведених на кожний розділ і в цілому на всі розділи занять.

План-графік навчального процесу визначає найбільш доцільну послідовність проходження матеріалу теоретичного та практичного розділів навчальної програми по місяцях і тижням протягом одного року (навчального - у загальноосвітній школі й річному циклі спортивного тренування в ДЮСШ). У плані-графіку також вказується кількість відведених годин на кожний розділ і розподіл тимчасових витрат на проходження матеріалу розділів по тижнях протягом року.

План-графік складається для однорідних навчальних груп (наприклад, у школі для кожної паралелі класів, вузі для груп того самого курсу й навчального відділення).

Порядок проходження видів практичного розділу навчальної програми залежить від сезонних умов і наявності спортивних споруд. Однак головним у визначенні раціональної послідовності проходження навчального матеріалу програми є педагогічні закономірності процесу фізичного виховання (формування рухових навичок, спрямованого розвитку фізичних якостей і ін.).

Програмний матеріал розподіляється по навчальних тижнях у порядку поступового наростання вимог до дітей як по складності техніки виконання вправ, так і по фізичному навантаженню.

У плані-графіку визначаються номери уроків, на яких планується прийом заліків або контрольних змагань по кожному розділу програми.

План-графік — це чисто організаційний документ (методика фізичного виховання в ньому не відбита). Він дає лише загальне цілісне уявлення про проходження програмного матеріалу протягом навчального року.

Робочий (тематичний) план складається на основі навчальної програми й річного плану-графіка проходження програмного матеріалу і являє собою послідовний виклад змісту кожного уроку навчальної чверті (семестру). У практиці фізичного виховання робочий план має різні назви - тематичний план, план на одну чверть, на один семестр. У робочому плані в більше конкретизованому виді, чим у плані-графіку навчального процесу, представлені використовувані засоби й відбитий методика навчання руховим діям і виховання фізичних якостей. Кваліфіковано складений робочий план значною мірою виконує функцію методичного забезпечення навчального процесу. Робочі плани становлять у текстовій і графічній формі.

У зміст робочого плану входять:

1) конкретні навчально-виховні завдання уроків (загальні й частки);

2) теоретичні відомості по фізичному вихованню;

3) основні засоби (фізичні вправи), способи їхнього застосування й величини навантажень (із зазначенням їхнього обсягу й інтенсивності на кожний урок);

4) контрольні вправи (тести) для визначення успішності засвоєння програмного матеріалу й рівня фізичної підготовленості учнів.

При розподілі в робочому плані навчального матеріалу по уроках необхідно керуватися наступними методичними положеннями:

1. дотримуватися дидактичного правила від простого до складного, при цьому брати до уваги підвищений рівень, фізичної підготовленості учнів у процесі їхніх систематичних занять;
2. при розучуванні рухової дії недоцільно робити більші перерви між уроками, тобто варто застосовувати концентроване в часі навчання;

3) усіляко використовувати позитивний взаємозв'язок вправ з різних розділів програми й уникати розучування на одному уроці негативно взаємодіючих рухових дій;

4) на заняттях, де заплановане навчання руховим діям, варто передбачати повідомлення основ знань про техніку досліджуваної дії, вплив цієї фізичної вправи на організм, правила забезпечення безпеки при його виконанні;

5. для вирішення завдань фізичного виховання варто використовувати на уроці засоби, що роблять різнобічний вплив на фізичний розвиток дітей;
6. кількість і зміст завдань на одному уроці повинні відповідати можливостям що дітей і учбово-матеріальному забезпеченню уроку.

У робочому плані фіксується методична послідовність проходження навчального матеріалу й одночасно розкривається зміст кожного конкретного уроку.

Розклад занять повинен бути по можливості постійним, стабільним і передбачати приблизно рівні проміжки часу між заняттями по фізичному вихованню.

План-конспект уроку (заняття) розробляється на кожне конкретне заняття на основі робочого плану і являє собою повний деталізований сценарій майбутнього уроку. У ньому вказуються номер заняття за робочим планом, основні й частки завдання уроку, підбираються необхідні засоби для їхнього рішення з позначенням параметрів навантаження (кількість повторень, інтенсивність, тривалість) і відпочинку по всіх вправах, розробляються організаційно-методичні вказівки.

3. Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні

Педагогічний контроль — це система заходів, що забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосовуваних засобів, методів і навантажень.

Основна мета педагогічного контролю — це визначення зв'язку між факторами впливу (засобу, навантаження, методи) і тими змінами, які відбуваються в, що займаються в стані здоров'я, фізичного розвитку, спортивної майстерності й т.д. (фактори зміни).

На основі аналізу отриманих у ході педагогічного контролю даних перевіряється правильність підбора засобів, методів і форм занять, що створює можливість при необхідності вносити корективи в хід педагогічного процесу.

У практиці фізичного виховання використовується п'ять видів педагогічного контролю, кожний з яких має своє функціональне призначення.

1. Попередній контроль проводиться звичайно на початку навчального року (навчальної чверті, семестру). Він призначений для вивчення складу що займаються (стан здоров'я, фізична підготовленість, спортивна кваліфікація) і визначення готовності учнів до майбутніх занять (до засвоєння нового навчального матеріалу або виконанню нормативних вимог навчальної програми). Дані такого контролю дозволяють уточнити навчальні завдання, засоби й методи їхнього рішення.

2. Оперативний контроль призначений для визначення термінового тренувального ефекту в рамках одного навчального заняття (уроку) з метою доцільного чергування навантаження й відпочинку. Контроль за оперативним станом що займаються (наприклад, за готовністю до виконання чергової вправи, чергової спроби в бігу, стрибках, до повторного проходження відрізка лижної дистанції й т.п.) здійснюється за такими показниками, як подих, працездатність, самопочуття, ЧСС і т.п. Дані оперативного контролю дозволяють оперативно регулювати динаміку навантаження на занятті.

3. Поточний контроль проводиться для визначення реакції організму дітей на навантаження після заняття. З його допомогою визначають час відновлення працездатності дітей після різних (по величині, спрямованості) фізичних навантажень. Дані поточного стану що займаються є основою для планування змісту найближчих занять і величини фізичних навантажень у них.

4. Етапний контроль служить для одержання інформації про кумулятивний (сумарному) тренувальному ефекті, отриманому протягом однієї навчальної чверті або семестру. З його допомогою визначають правильність вибору й застосування різних засобів, методів, дозування фізичних навантажень що займаються.
5. Підсумковий контроль проводиться наприкінці навчального року для визначення успішності виконання річного плану-графіка навчального процесу, ступеня рішення поставлених завдань, виявлення позитивних і негативних сторін процесу фізичного виховання і його складових. Дані підсумкового контролю (стан здоров'я що займаються, успішність виконання ними залікових вимог і навчальних нормативів, рівень спортивних результатів і т.п.) є основою для наступного планування навчально-виховного процесу.

Методи контролю. У практиці фізичного виховання застосовуються наступні методи контролю: педагогічне спостереження, опитування, прийом навчальних нормативів, тестування, контрольні й інші змагання, найпростіші лікарські методи (вимір ЖЄЛ - життєвої ємності легенів, маси тіла, станової сили й ін.), хронометрування заняття, визначення динаміки фізичного навантаження на занятті по ЧСС і ін.

Більшу інформацію викладач одержує за допомогою методу педагогічних спостережень. Спостерігаючи в ході заняття за учнями, викладач звертає увагу на їхнє поводження, прояв інтересу, ступінь уваги (зосереджене, неуважне), зовнішні ознаки реакції на фізичне навантаження (зміна подиху, кольори й вираження особи, координації рухів, збільшення пітливості та ін.).

Метод опитування представляє можливість одержати інформацію про стан їхніх власних показників, що займаються на підставі, про самопочуття до, під час і після занять (про болі в м'язах та ін.), про їхні прагнення й бажання. Суб'єктивні відчуття — це результат фізіологічних процесів в організмі. З ними треба вважатися й у той же час пам'ятати, що вони не завжди відбивають щирі можливості що займаються.

Контрольні змагання й тестування дозволяють одержати об'єктивні дані про ступінь тренованості й рівні фізичної підготовленості що займаються. Вони дуже показові й на їхній основі роблять відповідні висновки й коректування в планах. Так, наприклад, якщо рівень фізичної підготовленості не підвищується або стає нижче, те переглядають зміст, методику занять, фізичні навантаження.

Для контролю за освоєнням техніки фізичної вправи можуть використовуватися деякі вправи, що підводять, застосовувані на даному етапі навчання.

Основним методом контролю за засвоєнням знань є усне опитування, що вимагає відповідей у вигляді:

1) оповідання (наприклад, про значення занять фізичними вправами);

2) опису (наприклад, зовнішньої форми й послідовності рухів, що становлять рухова дія);

3) пояснення (наприклад, біомеханічних закономірностей конкретних рухів);

4) показу варіантів виконання фізичної вправи або його окремих компонентів.

У практиці фізичного виховання застосовується письмове опитування за допомогою програм контролю знань із вибірковими варіантами відповідей (програмований контроль знань). Порівняння результатів у попередньому, поточному й підсумковому контролі, а також зіставлення їх з вимогами програми фізичного виховання дозволяють судити про ступінь рішення відповідних навчальних завдань, про зрушення у фізичній підготовленості дітей за певний період. А це полегшує диференціювання засобів і методів фізичного виховання й підвищує об'єктивність результатів навчальної роботи.

Здійснюючи фізичне виховання, необхідно систематично перевіряти, оцінювати й ураховувати стан здоров'я що займаються, рівень їхнього фізичного розвитку, результати спортивної діяльності, старанність, поводження.

До обліку пред'являють ряд вимог: своєчасність, об'єктивність, точність і вірогідність, повнота, простота й наочність. Розрізняють наступні види обліку: попередній (до початку організації педагогічного процесу), що тече (безперервний у процесі роботи, від заняття до заняття) і підсумковий (по завершенню періоду роботи, наприклад, навчального року).

У зміст поточного обліку входить реєстрація: відвідуваності занять; пройденого матеріалу й виконаного обсягу й інтенсивності навантажень; виконання навчальних вимог і норм; даних про оцінки знань, умінь і навичок; відомостей про стан здоров'я що займаються.

Основним документом обліку служить журнал обліку навчальної роботи групи (класу).

Значення проведеної викладачем роботи з обліку не зводиться, звичайно, до формальної реєстрації відомостей для офіційного звіту. Ці дані повинні піддаватися систематичному аналізу, творчому осмисленню й узагальненню, використовуватися в майбутній роботі. Саме на такій основі впровадження нового можливе постійне поліпшення якості навчального процесу, збагачення його засобів і раціоналізація методики.

4. Документи планування, що складаються учителем:

- графік розподілу часу проходження навчального матеріалу на рік;

- графік навчально-виховної роботи з фізичної культури на рік;

- робочий план на чверть чи півріччя;

- конспекти уроків.

Графік розподілу часу проходження навчального матеріалу складається на основі конкретного обсягу навчального матеріалу і завчасно розроблених програм вивчення основних фізичних вправ з кожного розділу шкільної програми.

При складанні графіку проходження навчального матеріалу необхідно дотримуватись таких вихідних позицій:

- збереження наступності засвоєння матеріалу як у середині розділів, так і між ними;

- забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

- поступове підвищення функціональних можливостей учнів;

- періодичне повторення вправ на уроці і в самостійних заняттях учнів для міцного засвоєння;

- забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу;

- використання різноманітних засобів для формування оптимального емоційного стану учнів;

- забезпечення різнобічного впливу на опорно-руховий апарат і функції організму;

- оптимальне розумове, фізичне і координаційне навантаження;

- відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Планування розділів шкільної програми може бути паралельне, послідовне і змішане.

Паралельне планування передбачає включення в урок матеріалу з різних розділів програми.

Послідовне планування передбачає почергове вивчення вправ легкої атлетики, спортивних ігор, гімнастики і т.д.

Змішане планування проходження навчального матеріалу — комбінація першого і другого способів, тобто деякі розділи вивчаються паралельно, інші — окремо. Матеріал з розділів «Лижна підготовка» І «Плавання» завжди вивчається концентровано.

Безпосереднє планування навчального матеріалу реалізується шляхом добре продуманого розміщення певних умовних позначок в клітинках, що відповідають конкретним вправам і номерам уроків. Так, наприклад, повторення найбільш важливих для даної серії уроків вправ (Х); попереднє розучування (ПР); закріплення (З); удосконалення (У); контроль (К); домашнє завдання (О).

Робочий план. Цей документ планування повинен відбити подальше більш детальне планування ходу і результатів навчально-виховного процесу на відносно невеликий, але логічно завершений період часу. Робочий план складається поурочно, як правило, на одну навчальну чверть для кожної паралелі класів. У графі «Основна частина уроку» записують конкретні освітні, виховні і оздоровчі завдання на кожний урок, не допускаючи розбіжності з планом графіком. Потім окреслюють шляхи вирішення кожної задачі, тобто вказують характер загально-розвиваючих вправ (наприклад, вправи з великими м’ячами або обручами) і конкретно записуються спеціальні вправи, які будуть запропоновані учням у підготовчій частині уроку.

Плануючи зміст заключної частини уроку, потрібно передбачити зв’язок проведеного уроку з наступним. Це досягається шляхом добре продуманої системи домашніх завдань.

Конспект уроку (результат безпосередньої підготовки учителя до уроку) розробляється на основі робочого плану для паралельних класів з урахуванням особливостей роботи у кожному з них.

Підготовка конспекта починається з уточнення завдань наступного уроку і аналізу отриманих результатів на попередньому уроці. У кінці конспекту вказують на необхідну матеріально-технічну базу: прилади, обладнання, наочні посібники,технічні засоби навчання тощо.

Календарний план-графік розподілу навчального матеріалу

на перший семестр____________ для_____ класу

Учитель фізичної культури_____________________

Календарний план-графік розподілу навчального матеріалу

на другий семестр____________ для_____ класу