І Що визначає характер революції? Чому історик вважає Українську революцію національно- демократичною? Які дві групи завдань вона поєднувала? «…За характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження і державотворення із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства» Історик Валерій Солдатенко про характер Української революції
Політика Тимчасового уряду ліквідовано жандармський корпус і департамент поліції; відмінено смертну кару і політичну цензуру; введено свободу слова, друку, союзів, зборів та ін.; скасовано каторгу і заслання; оголошено політичну амністію; збережено ранги, звання, чини та титули. проголошено про реформу судочинства. Демократизація країни
15 (2) березня 1917 р., м.Петербург Тимчасовий український революційний комітет демонстрація під національними прапорами (25(12) березня 1917 р.); оприлюднення відозви до українського громадянства, студентства, робітництва й українських офіцерів зі своїми вимогами. Гасло демонстрації: «Нехай живе вільна Україна у вільній Росії».
Із відозви Тимчасового українського революційного комітету від 15 березня 1917 р. Гасло демократичної республіки, виставлене російською демократією, забезпечує громадянські права кожної окремої людини... Але українська демократія, українські маси потребують забезпечення не лише своїх загальногромадських прав, але й своїх окремих прав національних, тих прав, які російський нарід має вже віддавна. Найповнішим висловом ідеї національного визволення є національно-державна самостійність і лише створення власного суверенного державного організму може забезпечити якнайширший культурний розвиток українського народу. У світлі сього ідеалу, як найближчий етап до нього, як практичне завдання сьогоднішнього дня українська маса в Петрограді повинна виставити, вкупі з демократією інших народів Росії, льозунг перебудови Російської держави на федеративну демократичну республіку з якнайширшими правами окремих націй і спеціяльно з якнайширшою національною територіяльною автономією України. Отже, широка національно-територіяльна автономія України — се практичний льозунг, під яким кличемо вас усвідомляти й організувати українську масу. 1. Як ставилися автори відозви до гасел, виставлених російською демократією? 2. Яке гасло, на їхню думку, було найважливішим для українців? 3. Що автори відозви вважали практичним завданням сьогодення, а що — кінцевою метою в боротьбі українців за національне звільнення?
Михайло Грушевський. Відомий український історик очолює Українську революцію Грушевський Михайло (1866–1934) З березня 1917 по квітень 1918 р. – голова Української Центральної Ради; перший Президент УНР; прибічник принципів демократії і закону; деякий час після падіння Центральної Ради перебував у Кам’янці-Подільському, пізніше – у Празі, Відні, Женеві; березень 1924 р. - повернення до Києва і велика науково-організаційна робота; 1929 р. - обраний дійсним членом АН СРСР; автор близько 2 тис. праць, зокрема багатотомної «Історії України-Руси», «Нарису історії українського народу», «Історії української літератури» та ін. помер у Кисловодську 25 листопада 1934 р.
З відозви Центральної Ради “До українського народу ” 9(22) березня 1917р. (політична платформа) Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну. Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати. ...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ... Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця... Організуйтесь! Чому присвячений цей документ? Що він проголошує? Кого і до чого він закликає? Яку інформацію про створення Центральної Ради він містить?
Основні події початку революції День свята революції Організатор: Київська міська влада. Особливість: окрема колона українських організації з жовто-синіми знаменами і національними гаслами. Шибениця з повішеною скульптурою Петра Столипіна під час демонтажу пам'ятника. Думська площа (нині -- Майдан Незалежності) у Києві. Фото з фондів Центрального державного архіву кінофотофоно-документів) 29 (16) березня 1917 р., м.Київ
Український національний конгрес Основні події початку революції 19(6) — 21(8) квітня 1917 р. В роботі Конгресу взяли участь 900 (за іншими джерелами — 700 або 1500) представників українських політичних, громадських, профспілкових, робітничих, селянських, культурних, військових організацій, а також дев’яти українських губерній, Кубані та Галичини
Із резолюції Українського національного конгресу (з’їзду) З’їзд вважає, що тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу... Єдиною формою державного устрою з’їзд вважає федеративну й демократичну Республіку Російську... одним з основних принципів української автономії — повне забезпечення прав національних меншин, які живуть в Україні... визначає за Російськими Установчими зборами право санкції... автономії України, але прихильники нового ладу з меншими народностями України мають негайно творити підстави для її автономного життя... З’їзд вважає, що кордони між державами повинні бути встановлені згідно з волею пограничної людності… протестує проти претензій на землі непольські, заявлені Тимчасовою Польською державною радою... (доручає Центральній Раді) взяти ініціативу союзу тих народів Росії, які домагаються національно-територіальної автономії (і) подати конкретні домагання Тимчасовому уряду… організувати комітет для вироблення проекту автономного статуту України, який має бути поданий на затвердження конгресові України... 1. Як у документі визначено шляхи розбудови державності України? 2. Як у документі визначалося ставлення до прав національних меншин в Україні?
Основні події початку революції Українізація армії Українізація армії — процес утворення українських національних збройних формувань із частин російської армії в роки революції Ініціатори Самостійники на чолі з Миколою Міхновським Микола Міхновський вважав, що наявність власної армії є невід’ємною складовою державності
Основні події початку революції Українізація армії 29 (16) лютого 1917 р. Український військовий клуб ім. П. Полуботка рішення про негайну організацію власної національної армії, «без якої не можна й помислити про здобуття повної свободи України»; початок формування українських добровільних полків. Полуботківці під час демонстрації у День свята революції, 16 березня 1917 року
Основні події початку революції Українізація армії Перший український полк ім. Б.Хмельницького 1 травня (18) березня 1917 р. Під час військового свята солдати, за підтримки керівників «Українського військового клубу імені Павла Полуботка», самочинно проголосили себе Першим Українським козачим полком імені гетьмана Б. Хмельницького перший українізований підрозділ армії Юрій Капкан – командир полку. Призначений на І всеукраїнському військовому з'їзді
Вільне козацтво — українські добровільні військово-міліційні формування, створені для захисту інтересів народу й охорони правопорядку Основні події початку революції Українізація армії Вільне козацтво Квітень 1917 р., Звенигородський повіт (Київщина) територіальний принцип формування; з національно свідомих робітників і селян; Київщина, Чернігівщина, Полтавщина, Катеринославщина, Херсонщина й Кубань.