Початок українського національного відродження

Початок українського національного відродження

«Енеїда»Іван Котляревський. Традиційно початком українського національного відродження вважають вихід друком 1798 р. перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського – поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, твору, що засвідчив появу сучасної української літературної мови.

Головна передумова національного відродження - проголошення державного суверенітету будь-якого народу, в тому числі українського. 1798 р. Національне відродження - важливий чинник сучасного політичного життя і в багатонаціональних державах, і в міждержавних зв’язках. 

Історія українського національного відродження поділяється  на три етапи:відображає пробудження інтересу до народної творчості і включає збирання і публікацію народних пісень, казок, легенд, прислів'їв, вивчення народної мови (кінець XVIII - середина XIX ст.).активне творення літературних творів рідною мовою (40 - ві роки XIX - кінець XIX ст.)Другий - культурний – етап:висування політичних вимог (друга половина XIX - початок XX ст.). Третій - політичний - етап: Перший академічний – етап:

{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Рік. Автор Збірка1819 р. Микола Цертелєв«Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень»1827-1849 р. Михайло Максимович«Малоросійські пісні» - 1827р.«Українські народні пісні» - 1834р.«Збірник українських пісень» – 1849р.1822 р. Дмитро Бантиш-Каменський«Історія Малої Росії»1818 р. Олексій Павловський «Граматика малоросійського наріччя»Пробудженню історичної пам’яті сприяли публікації збірок фольклору

Кирило-Мефодіївське братство(6 січеня 1846 р.)● Головними програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства були «Книга буття українського народу», написана М. Костомаровим, і Статут, складений В. Білозерським, М. Гулаком та М. Костомаровим.● Товариство загалом складалося з 12 членів-братчиків, представників дрібної української шляхти, службовців, був серед кирило-мефодіївців колишній кріпак. Ще близько 100 підтримували з братством активні зв’язки. ● Організацію назвали іменами відомих слов’янських просвітителів - святих Кирила й Мефодія.● Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 р. організацію було викрито, а її членів заарештовано й вивезено до Петербурга. 

Ініціаторами її створення були: Опанас Маркович. Тарас Шевченко. Микола Костомаров. Пантелеймон Куліш. Василь Білозерський. Микола Гулак(був приєднаний у квітні 1846р.)