церква України це. Правосла́вна це́рква Украї́ни (ПЦУ) (не плутати з Українська Православна Церква (УПЦ)[e]) — християнська церква, найчисельніша православна юрисдикція в Україні за кількістю вірян.[7] Одна з 16 автокефальних православних церков, п'ятнадцята в диптиху.[8][9][⇨]Православна церква визнає ПЦУ єдиною канонічною правонаступницею Київської митрополії[10], тоді як Католицька церква єдиною канонічною правонаступницею визнає УГКЦ.
Михайлівський Золотоверхий монастир. Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир — діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, кафедральний собор Православної церкви України. Оригінальний храм спорудили в 1108–1113 роках за правління онука Ярослава Мудрого київського князя Святополка Ізяславича. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома навами та одним позолоченим куполом.
Києво-Печерська лавра. Ки́єво-Пече́рська ла́вра — православний монастирський комплекс що переданий в оренду Українській православній церкві (РПЦв. У) в Києві, Україна. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.[2]Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці[3].
Успенська церква. Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні знаходиться під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви.
Софійський собор (Київ)Софі́йський собо́р, або Софі́я Ки́ївська — визначна пам'ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011–1018[9] роках київським князем Ярославом. Названий на честь Святої Софії. Мав статус катедрального собору. З перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та унійних).
Свято-Успенська Святогірська лавра. Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП — монастир УПЦ МП у Святогірську (Донецька область)[1]. Розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Донця (так звані Святі гори). Окрім наземних будівель, має крейдяні печери. У лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна, затвірника Святогірського.
Почаївська Успенська лавра. Почаївська Успенська лавра — православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область, зі статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині, друга, після Києво-Печерської лаври, України. Тривалий час — василіянська обитель. На території лаври розташована Почаївська духовна семінарія. Монастир перебуває в оренді Української православної церкви.
Собор святих Петра і Павла (Луцьк)Собор святих апостолів Петра і Павла, або Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла — пам'ятка архітектури національного значення, яка розташовується в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»[1] на вулиці Кафедральній у Луцьку. Костел і колегіум належали ордену єзуїтів і були збудовані для його потреб. Сьогодні колегіум використовують як навчальний заклад, а костел є кафедральним собором Луцької дієцезії. Початок будівництва 1616.
Унівська лавра. Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України. Центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII століть, від др. пол. ХХ ст. осередок греко-католицького чернечого життя монахів Студійського уставу. Унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка, розміщений у селі Унів Перемишлянського району Львівської області.
Володимирський собор (Київ)Володимирський собор (собор святого рівноапостольного великого князя Володимира) — православний собор у Києві, до створення Православної Церкви України, був головним храмом Української Православної Церкви Київського Патріархату. Собор зведено у 1862—1882 роки.
Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир)Свято-Успенський кафедральний собор — православний (УПЦ МП) храм у місті Володимир Волинської області, кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП. Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття. Початок будівництва 1156
Церква Св. Миколи1743 С . СМОЛИГІВЗгідно напису над вхідними дверима до церкви, її датують 1743 роком. У стінах бабинця нема жодного вікна. Завершення нави зроблене під час ремонту в кінці ХІХ на початку ХХ ст. Дзвіниця перебудована у ХХ ст. (основа з XVIII ст.). Церква і дзвіниця є пам'ятками архітектури національного значення, в користуванні УПЦ московського патріархату.
Церква Покрови Пресвятої БогородиціПопередня дерев'яна церква в Боратині (стара назва села) знищена під час військових дій Першої світової війни. Нову дерев'яну громада купила в с. Береськ (тепер в Рожищенському районі), в розібраному вигляді перевезла до Боратина і в 1921 році зібрала на тому ж місці, де стояла давня церква.